Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 5 (35) 2010

Back to issue

Місце ноотропних препаратів (Прамістар, пірацетам) у комплексному лікуванні хворих у гострий період струсу головного мозку

Authors: Ткачов А.В., Корольова О.С., Ковальчук Л.О., Головний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ»

Categories: Neurology

print version


Summary

У статті наведена порівняльна оцінка ефективності ноотропних препаратів (Прамістар і пірацетам) у комплексному лікуванні пацієнтів зі струсом головного мозку. Виявлено, що порівняно з пірацетамом Прамістар сприяє більш вираженому зменшенню симптомів, поліпшенню неврологічного статусу, когнітивних функцій.


Keywords

Струс головного мозку, ноотропи, пірацетам, Прамістар.

Вступ

Струс головного мозку є досить поширеною неврологічною патологією.

Хворі зі струсом головного мозку становлять близько 80 % від числа госпіталізованих із черепно-мозковою травмою, що в абсолютному значенні становить у різних країнах від 130 до 200 на 100 тисяч населення [5, 7].

Значна поширеність не тільки самого струсу головного мозку, а й пов’язаних із ним післятравматичних розладів (головний біль, запаморочення, порушення сну, пам’яті, уваги) перетворює цю патологію на самостійну медичну та соціально-економічну проблему, що потребує особливого підходу.

Великий інтерес клініцистів до струсу головного мозку пов’язаний із поширеністю цієї патології серед осіб молодого та середнього віку, а також із певними труднощами в її діагностиці та лікуванні [3, 6, 14].

Умовою успішного лікування хворого з даною патологією є дотримання ним постільного режиму протягом 7–14 діб, а потім обмеженого рухового режиму протягом 3–6 тижн., причому тривалість цих періодів залежить від суб’єктивних і об’єктивних показників стану нейро-, гемо- та ліквородинаміки, стану вегето-судинної системи тощо [10].

Одне із провідних місць у лікуванні струсу головного мозку посідає медикаментозна терапія, спрямована на запобігання гіпоксії мозку, поліпшення обмінних процесів, відновлення активної розумової діяльності, нормалізацію емоційних і вегетативних проявів [1, 9, 11, 12].
Протягом тривалого часу в неврологічній практиці для комплексного лікування черепно-мозкової травми широко застосовуються препарати ноотропного ряду [2, 8, 14], що впливають на інтелектуально-мнестичні функції та мають нейропротективну дію [5, 13].

Одним із сучасних ноотропних засобів є Прамістар. Його використання є ефективним у хворих як у гострий період черепно-мозкової травми, так і при лікуванні її наслідків [2, 8]. Максимальна за інтенсивністю дія препарату настає вже після кількох діб його прийому та зберігається протягом усього періоду лікування.

Метою даного дослідження була порівняльна оцінка впливу в комплексному лікуванні ноотропних препаратів Прамістар та пірацетам на корекцію клініко-нейропсихологічних змін при струсі головного мозку.

Матеріал і методи

Проведено порівняльний аналіз комплексного обстеження хворих зі струсом головного мозку, зокрема неврологічного та нейропсихологічного.
Під нашим спостереженням перебували 108 осіб віком від 18 до 54 років (середній вік хворих — 32,6 ± 0,6 року), які знаходились на обстеженні й лікуванні в неврологічному відділенні клініки нейрохірургії і неврології Головного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України з приводу струсу головного мозку.

Усі хворі перенесли черепно-мозкову травму вперше.

Для підтвердження діагнозу використовувалось комплексне обстеження хворих, що включало: анамнестичне та ретельне неврологічне обстеження, КТ/МРТ головного мозку, огляд окуліста з дослідженням очного дна. Для об’єктивізації скарг пацієнтів використовували: Тест на орієнтацію та амнезію Галвестон, Шкалу самопочуття (психологічний тест), таблицю для визначення рівня пам’яті. Тестування проводилось на першу, десяту та тридцяту добу лікування.

Стаціонарне лікування тривало в середньому 17,3 доби, подальше амбулаторне лікування з катамнезом — близько 1 місяця. Комплексне лікування хворих включало: за необхідності знеболюючі засоби, вазоактивні й заспокійливі препарати, вітаміни групи В, магнію сульфат тощо.
Пацієнтам зі струсом головного мозку в комплексне лікування були включені ноотропні засоби. Досліджено вплив зазначених засобів у динаміці комплексного лікування.

Залежно від ноотропного препарату (Прамістар або пірацетам), використовуваного в комплексному лікуванні, пацієнтів було розподілено на 2 групи:
1-ша група — 37 пацієнтів, комплексне лікування яких включало пірацетам по 0,2 г 3 рази на добу.
2-га група — 71 пацієнт, які замість пірацетаму отримували Прамістар по 0,6 г 2 рази на добу.

Загалом за загальними та клінічними параметрами клінічні групи були порівнянні.

Результати і їх обговорення

Оскільки всі обстежені скаржилися на головний біль, нами було досліджено інтенсивність головного болю на початку, на 10-ту й 30-ту добу лікування з об’єктивізацією інтенсивності головного болю за допомогою Візуальної аналогової шкали. Результати проведеного дослідження наведені в табл. 1.

Таким чином, у процесі лікування з використанням ноотропних засобів у хворих зі струсом головного мозку відмічено зменшення вираженості головного болю (рис. 1).

Тобто на 10-ту добу більш виражено інтенсивність головного болю зменшувалась у пацієнтів, які приймали в комплексному лікуванні Прамістар. На 30-ту добу зберігається подібна тенденція, хоча загалом у процесі лікування вираженість головного болю зменшилась в обох групах хворих зі струсом головного мозку.

Окрім головного болю, у хворих обох груп також спостерігались скарги на запаморочення, похитування при ходінні та ін.

Результати проведеного обстеження на початку та на 10-ту й 30-ту добу лікування проілюстровано на рис. 2, 3.

Таким чином, у динаміці проведеного лікування спостерігалося суттєве покращення стану хворих, зокрема, за рахунок зменшення вираженості запаморочення. Проте у хворих, які в комплексному лікуванні приймали Прамістар, позитивна динаміка була більш вираженою щодо цього прояву, ніж у пацієнтів, які використовували в комплексному лікуванні пірацетам.

Також на початку лікування мали місце скарги на періодичне похитування при ходінні, що зникло наприкінці лікування. Позитивна динаміка зникнення цих скарг в обох групах хворих була однаковою.

Результати динаміки астенічних розладів у процесі лікування при застосуванні в комплексному лікуванні Прамістару та пірацетаму наведені в табл. 2.

Таким чином, за даними проведеного обстеження встановлено, що на початку лікування в усіх хворих мали місце скарги на астенічні розлади різного ступеня вираженості, які в обох групах значно зменшились після проведеного лікування, проте що стосується скарги на зниження працездатності, то пацієнти, які використовували в комплексному лікуванні Прамістар, мали кращі результати, ніж хворі, які приймали в комплексному лікуванні пірацетам.

Астенічні розлади в обох групах значно зменшились після проведеного лікування, проте що стосується скарги на емоційну лабільність, то на 10-ту добу лікування пацієнти, які використовували в комплексному лікуванні пірацетам, мали кращі результати, ніж пацієнти, які застосовували в комплексному лікуванні Прамістар. Однак пацієнти, які використовували в комплексному лікуванні Прамістар, мали кращі результати, ніж пацієнти, які приймали в комплексному лікуванні пірацетам, на 30-ту добу лікування.

Нами також було досліджено динаміку скарг на когнітивні розлади в процесі лікування різними ноотропними препаратами.
У результаті проведеного лікування в усіх хворих відзначено позитивну динаміку у вигляді покращення пам’яті та уваги, але вона була більш вираженою у хворих 2-ї групи, ніж в 1-ї (рис. 4, 5).

   

З метою об’єктивізації скарг хворих у нашому дослідженні додатково були застосовані багатоаспектні шкали та питальник. Тестування проводили перед початком лікування, на 10-ту та 30-ту добу лікування (табл. 3).

При обстеженні хворих за допомогою Тесту на орієнтацію й амнезію Галвестон в обох групах хворих було відзначено позитивну динаміку когнітивних порушень, але суттєвої різниці за динамікою цих змін між двома групами пацієнтів не виявлено.

У результаті проведеного тестування у хворих обох груп підтверджено статистично вірогідну позитивну динаміку захворювання (p < 0,005).
При визначенні вираженості змін неврологічного статусу за допомогою Шкали NIH у хворих обох груп наприкінці лікування було відзначено позитивну динаміку, але в динаміці лікування, під час огляду на 10-ту добу, в 2-й групі хворих було отримано вірогідно кращі результати, ніж у 1-й (z = 2,4; p = 0,02) (табл. 4).

При дослідженні хворих у гострий період струсу головного мозку за допомогою Питальника самопочуття в обох групах наприкінці лікування мала місце позитивна динаміка.

Проте при порівнянні різних груп хворих установлено, що в 2-й групі хворих було отримано вірогідно кращі результати, ніж у 1-й групі, на 10-ту (z = 2,71; p = 0,01) та 30-ту (z = 4,74; p<0,001) добу лікування (рис. 6).

У результаті проведеного тестування в процесі лікування хворих у гострому періоді струсу головного мозку за допомогою Шкали вегетосудинних змін (за Вейном) для заповнення лікарем та пацієнтом в обох групах встановлено позитивну динаміку захворювання (p < 0,001) (табл. 5).
При проведенні порівняльного аналізу динаміки лікування між групами пацієнтів, які отримували різні ноотропні препарати, встановлено, що за результатами тестування із застосуванням Шкали вегетосудинних змін (за Вейном) для заповнення лікарем на 30-ту добу лікування було отримано вірогідно кращі показники в 2-й групі пацієнтів, ніж у хворих 1-ї групи (z = 4,74; p < 0,001).

При застосуванні Тесту на визначення рівня пам’яті в динаміці лікування в усіх хворих також було відзначено позитивну динаміку когнітивних змін, що проявлялась в зменшенні часу, витраченого на відтворення інформації, збільшенні обсягу та правильності інформації, що запам’яталась (табл. 6).

При дослідженні часової характеристики пам’яті в динаміці лікування встановлено, що у 2-й групі хворих порівняно з 1-ю отримано вірогідно кращі результати за часом, потрібним на відтворення малюнка, як на 10-ту (z = 1,92; p = 0,05), так і на 30-ту (z = 3,25; p = 0,001) добу лікування. За обсягом інформації, що запам’яталася, у пацієнтів 2-ї групи також отримано кращі результати. Так, на 30-ту добу лікування кількість слів, пропущених під час тестування, у 2-й групі хворих була відносно меншою, ніж у 1-й (z = 1,79; p = 0,07). За якісними характеристиками пам’яті, які перевірялись за допомогою тестування, встановлено, що на 30-ту добу лікування спостерігалися вірогідно кращі результати за відновленням правильного порядку слів (z = 2,13; p = 0,03) та відносно кращі результати при відтворенні правильного порядку цифр (z = 1,8; p = 0,07) у пацієнтів 2-ї групи.

Висновки

1. Використання ноотропних засобів (Прамістару й пірацетаму) в комплексному лікуванні струсу головного мозку підвищує ефективність лікування, зокрема Прамістар сприяє покращенню оцінки самопочуття, показників когнітивних функцій (пам’яті та уваги) та підвищенню працездатності.

2. Порівняно з пірацетамом Прамістар зумовлює більш виражене зменшення головного болю, запаморочення та астенічних розладів.

3. У хворих, які приймали Прамістар, отримані достовірно кращі результати змін в неврологічному статусі, ніж у хворих, які приймали пірацетам, за даними тестування з використанням Питальника самопочуття та шкал ВСД.

4. При застосуванні Прамістару вірогідно більшою була ефективність щодо покращення часової характеристики пам’яті та результатів відновлення правильного порядку слів.

5. Проведені дослідження дають можливість рекомендувати переважне використання Прамістару в комплексному лікуванні пацієнтів у гострий період струсу головного мозку.


Bibliography

1. Большая российская энциклопедия лекарственных средств: В 2 т. / Под ред. М.Д. Машковского. — М.: Ремедиум, 2001. — Т. 1. — С. 26-28, 44-47.
2. Зозуля И.С., Мартинюк В.Ю., Майструк О.А. Нейропротекторы, ноотропы, нейрометаболиты в интенсивной терапии поражений нервной системы. — М.: Медицина, 2005. — С. 76-98.
3. Ковалев Г.В. Ноотропные средства. — Волгоград: Нижне-Волжс. кн. изд-во, 1990. — 368 с.
4. Комарницька Н.М. Позитивний досвід застосування психотерапії у хворих в гострий період черепно-мозкової травми // Лікар. справа. — 2001. — № 4. — С. 93-96.
5. Кондаков Е.Н., Кривецький В.В. Черепно-мозговая травма. — М.: Медицина, 2002. — С. 110-329.
6. Курако Ю.Л., Букина В.В., Горанский Ю.И. и др. Оптимизация диагностики и терапии острого периода легкой закрытой черепно-мозговой травмы // Всесоюз. науч.-практ. конф., посвящ. итогам выполнения отраслевой науч.-техн. Программы С.09 «Травма центральной нервной системы»: мат-лы конф. — Одесса, 1991. — С. 63-64.
7. Лихтерман Л.Б. Сотрясение головного мозга // Нейрохирургия. — 2002. — № 2. — С. 4-8.
8. Лукомский И.В. Эффективность различных способов применения пирацетама у больных в остром периоде сотрясения головного мозга: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.15. — Минск, 1990. — 19 с.
9. Мазуренко О.В., Рощін Г.Г., Барамія Н.М. Реєстр травми — обов’язковий компонент системи надання медичної допомоги травмованим // Всеукр. конф. «Політравма — сучасна концепція надання медичної допомоги»: Зб. тез. — К., 2006. — С. 11-13.
10. Фомичев В.В., Слюсарь Н.Н., Яковлев И.А. Психофизиологические и метаболические нарушения в остром периоде легкой черепно-мозговой травмы и некоторые способы их коррекции // VIII Всерос. съезд неврологов: Мат-лы съезда. — Казань: МедЕД, 2001. — С. 476.
11. Чикина Е.С., Левин В.В. Черепно-мозговые травмы: применение современных ноотропных препаратов в острый период и при лечении посттравматической энцефалопатии // Русский врач. — 2005. — № 11. — С. 12-16.
12. Шток В.Н. Фармакотерапия в неврологии. — М.: Медицина, 1995. — C. 33-39.
13. Brauer G. Seizures after craniocerebral trauma reappraisal // Neurologia ifnd Neurochirurgia Polska. — 2001. — T. 35, № 2. — P. 14.
14. Hilton G. Behavioral and cognitive sequelae of head trauma // Orthop. Nurs. — 1994. — Vol. 13, № 24. — P. 25-32.

Similar articles

Authors: А.В. Ткачов, к.м.н., О.С. Корольова, к.м.н., С.Д. Третяк, І.В. Лисак, Т.В. Шереметова, В.І. Палінська, С.О. Бойко Головний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ» МО України
"News of medicine and pharmacy" 17 (386) 2011
Date: 2011.10.19
Особливості синдрому помірних  когнітивних порушень у хворих  на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію  та можливості корекції когнітивних змін  препаратом Прамістар
Authors: Бачинська Н.Ю., Демченко О.В., Полєтаєва К.М., Холін В.О., ДУ «Інститут геронтології НАМН України ім. Д.Ф. Чеботарьова», м. Київ
International neurological journal 2 (48) 2012
Date: 2013.02.08
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: Цимбалюк В.І., Степаненко І.В., Бондар Т.С., Васильєва І.Г., Попова І.Ю., Лихачова Т.А., Земскова І.П., ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», м. Київ
International neurological journal 8 (30) 2009
Date: 2010.07.24
Categories: Neurology
Efficacy of Entrop administration for the treatment of asthenia in patients with traumatic brain injury
Authors: Чеботарьова Л.Л.(1), Муравський А.В.(2), Солонович О.С.(1)
(1) — ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

International neurological journal 7 (85) 2016
Date: 2017.01.13
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue