Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (337) 2010 (тематический номер)

Back to issue

Особливості медико-соціальної характеристики пацієнтів молодого віку з біліарною патологією

Authors: М.Б. Щербиніна, д.м.н., професор, заступник директора з організаційної та науково-методичної роботи, В.М. Гладун, к.м.н., лікар-гастроентеролог відділення захворювань печінки та підшлункової залози, А.М. Буренко, науковий співробітник ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ

print version

Вивчення патології біліарного тракту в теперішній час набуває актуальності завдяки значному зростанню захворюваності, поширеності біліарних уражень у найбільш працездатному віці, високим показникам тимчасової й стійкої непрацездатності, хронічному перебігу з одночасним залученням у патологічний процес суміжних органів. За останні роки спостерігаються певні зміни у структурі захворюваності на хронічну патологію органів травлення. Так, у 2008 р. хвороби біліарного тракту серед хронічних захворювань органів травлення випередили гастрит і дуоденіт, що у 2006–2007 рр. посідали перше місце (29,1 та 28,6 % відповідно). Загалом за 2006–2008 рр. відбулося зростання поширеності хвороб біліарного тракту на 10,9 %, при цьому показник захворюваності на них збільшився на 0,1 % [1]. Необхідно звернути увагу на те, що у структурі загальної захворюваності (вперше виявленої патології) у 2008 р. хронічний холецистит має однаковий відсоток з цукровим діабетом (0,4 %). У розвинутих країнах також відзначають потужне зростання кількості пацієнтів молодого віку з біліарною патологією, що останнім часом набуває значення соціальної проблеми. Так, якщо С.П. Федоров у 1934 р. та G.P. Schwie у 1960 р. вважали захворюваність на жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ) в осіб віком до 30 років значною рідкістю, то Р.А. Іванченко показала збільшення пацієнтів цього віку у 1980-х роках на 16,4–20,0 % [2, 3].

На сучасному етапі пильно вивчається проблема поєднаної патології в гастроентерологічній практиці. Насамперед, це пов’язано з труднощами у виборі пріоритетного діагнозу та значними фінансовими витратами на лікування. Залежність кількості поєднаних захворювань від статі та її зростання з віком теж добре відома. Крім того показано, що формування синдромів, які обумовлюють поєднану патологію, припадає на молодий (до 45 р.) та середній вік (46–60 р.), а результат їх сумарного накопичення у вигляді вираженої клінічної картини починає проявляться у літньому віці (61–75 р.) [4].

Тому метою нашого дослідження було вивчення та аналізування динаміки розподілу пацієнтів молодого віку з хронічним холециститом та холангітом, жовчнокам’яною хворобою залежно від статі, поєднаної та супутньої патології, за соціальною належністю за даними диспансерного нагляду лікарями поліклінік Дніпропетровської, Вінницької, Харківської, Чернівецької, Луганської, Одеської, Ужгородської, Запорізької, Тернопільської, Львівської, Житомирської, Херсонської областей.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проведене шляхом ретроспективної оцінки даних комп’ютерної бази, що була створена за показниками викопіювання амбулаторних карт (форма 025/у) пацієнтів, які перебували на диспансерному обліку в поліклініках Дніпропетровської, Вінницької, Харківської, Чернівецької, Луганської, Одеської, Ужгородської, Запорізької, Тернопільської, Львівської, Житомирської, Херсонської областей. Було виділено пацієнтів молодого віку (до 45 років згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я) [10]. Цю вибірку проаналізовано за окремими нозологічними формами (хронічний холецистит, холангіт, ЖКХ), за статтю, наявністю поєднаних гастроентерологічних захворювань та супутньої патології, за соціальною належністю.

Статистичну обробку отриманих даних проведено із застосуванням табличного редактора Microsoft Excel та загальноприйнятих статистичних методів. Зміни тієї чи іншої ознаки оцінено за критерієм Стьюдента, відмінності між показниками вважались суттєвими у разі, якщо p < 0,05. Проведено розрахунок відносних величин та будування графіків для аналізу динаміки показників.

Результати дослідження та їх обговорення

Зареєстровано 248 осіб віком до 45 років, середнім віком 36,2 ± 0,6 року, із них 112 (45,2 %) чоловіків, 136 (54,8 %) жінок. Аналіз за статтю показав невірогідне переважання жінок лише на 9,6 %. Співвідношення чоловіки/жінки в середньому становило 1/1,2. Розподіл за віком по десятиріччях показав, що більшість хворих із патологією біліарного тракту були віком 31–40 років — 118 осіб (47,6 %). Звертаємо увагу на те, що в цій віковій категорії за статтю переважали чоловіки, становили 52,5 %. Пацієнтами віком до 20 років із захворюваннями біліарного тракту були тільки чоловіки (табл. 1).

Результати аналізу розподілу пацієнтів із біліарною патологією за нозологіями показали, що з хронічним холециститом та холангітом було 208 (83,9 %) осіб, із ЖКХ — 40 (16,1 %). Поєднана патологія серед пацієнтів із біліарними захворюваннями встановлена у 155 (62,5 %) осіб (81 (52,3 %) чоловік, 74 (47,7 % жінки). По дві та більше нозологічні форми встановлено у 64 (41,3 %) пацієнтів (31 (48,4 %) чоловік, 33 (51,6 %) жінки).

Перше місце посідав хронічний панкреатит — у 70 (45,2 %) випадках, друге місце — виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ДПК) — у 37 (23,9 %) та хронічний гастрит і дуоденіт — у 36 (23,2 %) осіб. Особливе місце займала патологія печінки — у 25 (16,1 %) пацієнтів із біліарними ураженнями та цироз печінки — у 16 (10,3 %). У 18 (11,6 %) осіб біліарні захворювання були поєднані з патологією кишечника (рис. 1).

Супутня патологія серед пацієнтів з біліарними захворюваннями зустрічалася у 43 (17,3 %) пацієнтів (17 (39,5 %) чоловіків, 26 (60,5 %) жінок). У 5 (11,6 %) осіб зафіксовано по два та більше супутніх захворювань, при цьому переважали жінки — 4 (80,0 %). Найчастіше серед супутньої патології встановлені захворювання серцево-судинної та сечовивідної систем — у 17 (39,5 %) та 9 (20,9 %) пацієнтів відповідно. Цукровий діабет зустрічався у 5 (11,6 %) осіб.

За соціальною належністю серед пацієнтів із біліарною патологією були: 81 (32,7 %) службовець, 86 (34,7 %) робітників, 12 (4,8 %) студентів, 1 (0,4 %) пенсіонер, 53 (21,4 %) непрацюючі особи, у 15 (6,0 %) хворих не було даних.

Результати аналізу за нозологічними формами показали, що серед пацієнтів молодого віку з хронічним холециститом та холангітом найбільше було осіб віком 31–40 років — 98 (47,1 %), причому саме в даній віковій категорії переважали чоловіки — 52 (53,1 %) пацієнти. Тільки чоловіки зареєстровані у вікій групі до 20 років. Поєднану патологія визначено у 137 (65,9 %) осіб із хронічним холециститом та холангітом (73 (53,3 %) чоловіки та 64 (46,7 %) жінки). У 60 (43,8 %) пацієнтів встановлено по 2 та більше нозологічні форми. Перше місце посів хронічний панкреатит — у 61 (44,5 %) особи. Значне місце серед поєднаної патології набула патологія шлунка та дванадцятипалої кишки. Так, хронічний гастрит та дуоденіт встановлений у 51 (37,2 %), виразкова хвороба ДПК — у 30 (21,9 %) пацієнтів. Захворювання печінки встановлені у 28 (20,4 %) осіб, цироз печінки — у 14 (10,2 %) пацієнтів. Патологія кишечника спостерігалась у 17 (12,4 %) пацієнтів, неспецифічний виразковий коліт — в 1 (0,7 %). Супутня патологія при хронічному холециститі та холангіті виявлена у 35 (16,8 %) хворих (15 (42,9 %) чоловіків та 20 (57,1 % жінок), у тому числі два та більше захворювань у 4 (11,4 %) випадках. У 37,1 % випадків це була патологія серцево-судинної системи, у 25,7 % — сечовивідної системи, у 11,4 % — цукровий діабет.

Під час аналізу соціальної належності пацієнтів із хронічним холециститом та холангітом встановлено, що найбільше було робітників — 71 (34,1 %) та службовців — 63 (30,3 %). Непрацюючі пацієнти та студенти становили 48 (23,1 %) та 12 (5,8 %) відповідно.

ЖКХ частіше спостерігалася у пацієнтів віком 31–40 та 41–45 рр. — у 98 (47,1 %) та 17 (42,5 %) відповідно. Перевагу чоловіків у даних вікових категоріях не визначено. Поєднані захворювання органів травлення та ЖКХ зустрічались у 18 (45,0 %) пацієнтів молодого віку (8 (44,4 %) чоловіків та 10 (55,6 %) жінок). Дві та більше нозологічні форми зареєстровані у 4 (22,2 %) пацієнтів. Найчастіше зафіксований хронічний панкреатит — у 9 (50,0 %). У 7 (38,9 %) випадках ЖКХ була поєднана з виразковою хворобою ДПК. Серед поєднаної патології при ЖКХ у пацієнтів молодого віку у 2 (11,1 %) випадках діагностовано хронічний гастрит та дуоденіт і в такій самій кількості цироз печінки. У незначного кількості пацієнтів до 45 років із ЖКХ було підтверджено захворювання кишечника — 1 (5,6 %). При ЖКХ супутня патологія встановлена у 8 (20,0 %) пацієнтів (2 (25,0 %) чоловіки та 6 (75,0 %) жінок). Два та більше супутніх захворювань виявлено в 1 (12,5 %) випадку. Патологія серцево-судинної системи була найбільш частою та становила 50,0 % випадків. За соціальною належністю серед пацієнтів із ЖКХ переважали службовці — 18 (45,0 %) осіб. Робітників було 15 (37,5 %), пацієнтів, які не працювали, — 5 (12,5 %).

Отримані результати свідчать, що кількість чоловіків та жінок із захворюваннями біліарного тракту була майже однаковою. Питання гендерного розподілу пацієнтів при патології біліарної системи обговорюється в літературі і на сучасному етапі. Так, дані всесвітньої статистики свідчать не тільки про зростання захворюваності на ЖКХ приблизно в два рази за кожне десятиріччя, а й про її «омолодження» [5]. В останні роки зустрічається чимало публікацій, в яких приділяється увага зростанню захворювань біліарної системи, а саме ЖКХ, серед чоловіків молодого віку. Згідно з результатами дослідження MICOL (Італія), поширеність жовчнокам’яної хвороби збільшується на 0,47 % за 1 рік у чоловіків та на 0,67 % — у жінок [6]. За нашими даними, саме серед пацієнтів віком 31–40 років більше було чоловіків, а в групі хворих віком 20 років були тільки чоловіки, що також спостерігалося і при хронічному холециститі та холангіті.

У нашому дослідженні показано, що у пацієнтів із захворюваннями біліарної системи поєднана патологія зареєстрована частіше у чоловіків — 81 (52,3 %). Особливістю поєднаної патології у пацієнтів молодого віку є значний відсоток хронічного панкреатиту та уражень шлунка і ДПК. За даними літератури, патологія жовчного міхура у 75 % випадків сполучається з патологією підшлункової залози, у 35–80 % — із захворюваннями гастродуоденальної зони [7]. Слід зазначити, що постійним супутником жовчнокам’яної хвороби, що має тривалий перебіг, є хронічний біліарний панкреатит. Його формування відбувається вже на стадії біліарного сладжу. Близько 75 % так званих криптогенних панкреатитів зумовлені мікролітіазом.

Отримані під час дослідження дані свідчать, що серед супутньої патології при біліарних захворюваннях найчастіше зареєстровані хвороби серцево-судинної системи. За результатами сучасних досліджень, гіперліпідемія є незалежним генетичним маркером ішемічної хвороби серця (ІХС) та ЖКХ, і підвищення вмісту ліпідів при ЖКХ може свідчити про можливу спільність деяких аспектів патогенезу ЖКХ та ІХС. Підтвердженням цього може служити той факт, що серед жінок з ІХС ЖКХ зустрічається у 17,7 % випадків (у популяції ця цифра становить 10,5 %) та, навпаки, 22 % жінок із ЖКХ страждають від ІХС, тоді як за відсутності ЖКХ поширеність ІХС становить 11,9 %, у жіночий популяції віком 25–64 років — 13 % [8].

Результати нашого дослідження свідчать, що супутній цукровий діабет при біліарних захворюваннях зустрічався майже у 12 % пацієнтів. За літературними даними, хронічний холецистит у хворих на цукровий діабет буває значно частіше, ніж у популяції в цілому [9]. Так, під час проспективних сонографічних досліджень у пацієнтів із цукровим діабетом виявлено значне поширення субклінічного безсимптомного хронічного холециститу [10].

Згідно з проведеним аналізом, найчастіше біліарну патологію встановлено у робітників та службовців. Це співвідноситься з уявленням про формування патології біліарної системи саме в міських жителів працездатного віку [11, 12]. Можливо, підвищення соціально-економічного статусу призводить до так званих хвороб цивілізації, зокрема до ЖКХ. M. Nagase та співавт. вважають, що підвищення добробуту населення обумовлює зростання поширеності холестеринового холелітіазу в Японії [13], L. Ostrowska та співавт. виявили позитивний зв’язок між рівнем освіти та ЖКХ [14]. Висококалорійне харчування, підвищене вживання жирів та вуглеводів при дефіциті харчових волокон підвищують ризик утворення жовчних конкрементів [15].

Висновок

Відповідно до ретроспективного оцінювання даних комп’ютерної бази, що була створена за показниками викопіювання амбулаторних карт (форма 025/у) пацієнтів, які знаходились на диспансерному обліку в поліклініках Дніпропетровської, Вінницької, Харківської, Чернівецької, Луганської, Одеської, Ужгородської, Запорізької, Тернопільської, Львівської, Житомирської, Херсонської областей, встановлено, що більшість пацієнтів — це чоловіки віком 20 та 31–40 років. Кожна з нозологічних форм, що увійшли до дослідження, була поєднана з іншими захворюваннями органів травлення, найчастіше — з хронічним панкреатитом та патологією шлунка і ДПК. Поєднана патологія частіше була наявна в чоловіків (хронічний холецистит, холангіт, ЖКХ). Серед супутньої патології при біліарних захворюваннях у пацієнтів молодого віку частіше зареєстровані серцево-судинні ураження, патологія нирок та цукровий діабет. За соціальною належністю переважали робітники та службовці. Проведений аналіз може сприяти більш точному розумінню деяких засобів профілактики, що приведе до зниження ризику розвитку ЖКХ.


Bibliography

1. Щербиніна М.Б., Бабець М.І. Епідеміологічний аналіз поширеності та захворюваності на жовчнокам’яну хворобу в Україні // Охорона здоров’я України. — 2008. — № 1(29). — С. 67-71.
2. Федоров С.П. Желчные камни и хирургия желчных путей. — М.; Л.: Медгиз, 1934. — С. 392.
3. Schwie G.P. Cholecystitis with cholelithiasis in childhood // Amer. J. Gastroenterol. — 1960. — № 33. — P. 128.
4. Харченко Н.В. Гепатология: проблемы и поиски // Доктор. — 2001. — № 2. — С. 6-8.
5. Huang J., Chang C.H., Wang J.L., Kuo H.K., Lin J.W., Shau W.Y., Lee P.H. Nationwide epidemiological study of severe gallstone disease in Taiwan // BMC Gastroenterol. — 2009. — № 22(9). — Р. 63.
6. Attili A.F., Carulli N., Roda E. et al. Epidemiology of gallstone disease in Italy: prevalence data of the Multicenter Italian study on Cholelithiasis (M.I.COL.) // Am. J. Epidemiol. — 1995. — № 141(2). — P. 158-165.
7. Селезнева Э.Я., Ильченко А.А. Желчнокаменная болезнь, сочетающаяся с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. Подходы к терапии // Лечащий врач. — 2009. — № 9. — С. 84-88.
8. Григорьева И.Н. Липиды, лип-опротеиды и дополнительные факторы риска желчнокаменной болезни (эпидемиологическое исследование): Автореф. дис... д-ра мед. наук. — Новосибирск, 2001. — 363 с.
9. Pazzi P., Scagliarini R., Gamberini S., Pezzoli A. Review article: gall-bladder motor function in diabetes mellitus // Aliment. Pharmacоl. Ther. — 2000. — № 14. — P. 62-65.
10. Arslanoglu I., Unal F., Sagin F. et al. Real-time sonography for screening of gallbladder dysfunction in children with type 1 diabetes mellitus // J. Pediatr. Endocrinоl. Metab. — 2001. — № 14. — Р. 61-69.
11. Shukla V.K., Chauhan V.S., Mish-ra R.N., Basu S. Lifestyle, reproductive factors and risk of gallbladder cancer // Singapore Med. J. — 2008. — № 49(11). — Р. 912-5.
12. Serra I., Yamamoto M., Calvo A. Association of chili pepper consumption, low socioeconomic status and longstanding gallstones with gallbladder cancer in a Chi- lean population // Int. J. Cancer. — 2002. — № 102(4). — P. 407-411.
13. Nagase M., Tanimura H., Setoya-ma M. Present features of gallstones in Japan // Am. J. Surg. — 1978. — № 135(6). — P. 788-790.
14. Ostrowska L., Karczewski J., Serwin A.B. Occupationalsocial influence in the course of cholelithiasis // Med. Pr. — 1996. — № 47(5). — P. 461-465.
15. Cuevas A., Miquel J.F., Reyes M.S. et al. Diet as a risk factor for cholesterol gallstone disease // J. Am. Coll. Nutr. — 2004. — № 23(3). — P. 187-196.

Similar articles

Authors: М.Б. Щербиніна, В.М. Гладун, ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ
"News of medicine and pharmacy" 19(342) 2010
Date: 2010.12.22
Authors: М.Б. Щербиніна, О.В. Закревська, ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (367) 2011 (тематический номер)
Date: 2011.07.14
Authors: М.Б. Щербиніна, О.В. Закревська, Т.О. Скороход, Л.М. Старикова, Н.П. Дементій ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ
"News of medicine and pharmacy" 4 (354) 2011
Date: 2011.03.30
Authors: В.М. Гладун ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (382) 2011 (тематический номер)
Date: 2011.10.06

Back to issue