Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 18(341) 2010

Back to issue

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТОРАКАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ Підсумки міжнародної науково-практичної конференції

21–22 жовтня 2010 року в м. Кіровограді відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні проблеми торакальної хірургії».

Засновниками даної конференції виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Харківська медична академія післядипломної освіти, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація торакальних хірургів України», Кіровоградська обласна державна адміністрація, Кіровоградська міська рада та Кіровоградський обласний благодійний фонд ім. М.І. Пирогова.

У роботі конференції взяли участь 574 делегати (академіки, професори, доктори наук, кандидати наук, наукові співробітники, молоді учені, лікарі різних медичних спеціалізацій) з 24 країн світу (Австрія, Німеччина, Греція, Ізраїль, Індія, Йорданія, Іспанія, Італія, Китай, Молдова, Пакистан, Польща, Португалія, Республіка Азербайджан, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Росія, Сирія, Сполучені Штати Америки, Україна, Туреччина, Франція, Японія).

Президентом конференції був обраний президент ВГО «Асоціація тора кальних хірургів України» професор Анатолій Васильович Макаров.
Почесними гостями конференції стали відомі всьому світу вчені: почесний президент Європейського товариства кардіоторакальних хірургів (ESTS) Лауреано Молінз (Laureano Molins), академік РАМН Михайло Ізраїльович Перельман.

На сесійних засіданнях конференції головували видатні представники медичного товариства зі світовими іменами: професор О.О. Вишневський (Москва, Росія), професор Ю.Ф. Савенков (Дніпропетровськ, Україна), професор Д.Б. Гіллер (Москва, Росія), професор В.Г. Гетьман (Київ, Україна), професор Жехонек Адам (Вроцлав, Польща), професор А.К. Флорікян (Харків, Україна), професор І.Д. Дужий (Суми, Україна), професор М.М. Велігоцький (Харків, Україна), професор М.М. Багіров (Харків, Україна), В.Д. Паршин (Москва. Росія), професор Є.В. Колесов (Дніпропетровськ, Україна), А.К. Оганесян (Єреван, Вірменія), професор Мазін Ельджамал (Аман, Йорданія), професор А.А. Жангіреєв (Алмата, Казахстан) та інші.

Учасникам конференції було передано від президента України Віктора Януковича привітання з початком роботи з побажаннями міцного здоров’я, плідної роботи, цікавого спілкування, творчого натхнення й успіхів, а також приємного перебування на гостинній Кіровоградській землі. Президент запевнив, що на державному рівні буде зроблено все можливе для здійснення ефективної реформи охорони здоров’я.
Також учасники конференції приймали привітання й від голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяни Дмитрівни Бахтєєвої. Відзначивши високий рівень організації конференції, вони обговорила з делегатами нинішній стан медицини в Україні, а також напрямки подальших реформ у галузі охорони здоров’я України.

Основним завданням даного заходу було проведення широкого обговорення ключових проблем торакальної хірургії, пульмонології, анестезіології, інтенсивної терапії, ендоскопії, реабілітації, вивчення хвороб органів дихання, травлення, кровообігу, презентація інновацій в медичній галузі, а також в організації охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги населенню.

В рамках конференції проведено 1 пленарне засідання та 10 сесійних засідань, на яких були представлені доповіді такої тематики:

— загальні питання торакальної хірургії;

— рак легень;

— хірургія туберкульозу;

— пошкодження грудної клітки, хвороби органів дихання;

— захворювання середостіння;

— захворювання стравоходу;

— питання онкоторакальної хірургії;

— загальна торакальна хірургія;

— анестезіологічні аспекти в торакальній хірургії.

На розсуд вченої громадськості були представлені доповіді провідних учених та спеціалістів різних торакальних хірургічних шкіл, гідних представників свого регіону та країни, серед яких співробітники Дніпропетровського обласного клінічного лікувально-профілактичного об’єднання «Фтизіатрія», Дніпропетровського національного університету, Дніпропетровської медичної академії, Донецького державного медичного університету, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», ДУ ЦНДІ туберкульозу РАМН (Росія), Європейського товариства кардіоторакальних хірургів, Запорізького державного медичного університету, Інституту загальної та невідкладної хірургії Академії наук України, ДУ «Національний інститут раку» АМН України, Казанської державної медичної академії (Росія), Київського інституту післядипломної освіти, Краснодарської крайової клінічної лікарні № 4 — Центру грудної хірургії (Росія), ЛДЦ «Ацинус» (Україна), Кіровоградської обласної лікарні, медичного інституту Сумського державного університету, медичного центру ПП «Лікарня Святого Луки» (Україна), Наукового центру хірургії ім. акад. Б.В. Петровського РАМН (Росія), Науково-дослідного інституту фтизіопульмонології Московської медичної академії ім. І.М. Сєченова (Росія), Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (Україна), Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Україна), Російської медичної академії післядипломної освіти, ФДУ «СПб НИИФ Росмедтехнологий» (Росія), Харківської медичної академії післядипломної освіти, Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру, обласних лікарень практично з усіх регіонів України та ін.

У збірники матеріалів конференції увійшли 200 науково-практичних робіт (тези та статті) від 552 авторів. Усі роботи характеризуються змістовним практичним матеріалом, глибокою дослідницькою базою, відзначаються новизною й актуальністю проблем, також у них пропонуються практичні кроки щодо їх розв’язання.

Наукова програма конференції охопила всі основні форми обміну науковим та практичним досвідом: пленарні доповіді, актові лекції, презентації, ділові зустрічі, наради, дискусії, конкурс наукових робіт молодих учених.

На конференції були підбиті підсумки конкурсу наукових робіт молодих учених.

На конкурсі були представлені 45 робіт.

Переможці конкурсу були нагороджені дипломами, а також пам’ятними подарунками.

Дипломом I ступеня був нагороджений Дмитро Філатов (м. Луганськ, Україна) за наукову роботу «Комплексне лікування корозійної травми верхніх відділів травного тракту і профілактика рубцевих ускладнень».

Дипломом II ступеня була відзначена Марина Русецька (м. Вітебськ, Білорусь) за наукову роботу «Сучасні підходи до диференціальної діагностики плевритів».

Свої заслужені нагороди молоді вчені отримали з рук академіка Михайла Ізрайлевича Перельмана.

За два дні роботи конференції слухачі мали можливість прослухати й обговорити 159 доповідей, представлених понад 20 медичними школами.

У рамках конференції проведено засідання ВГО «Асоціація торакальних хірургів України».

Обговоривши актуальні проблеми та перспективи розвитку торакальної хірургії в Україні, учасники конференції дійшли висновку, що проблеми та шляхи їх розв’язання у країн пострадянського простору майже ідентичні і лише спільними зусиллями дані проблеми можливо вирішити.
У зв’язку з цим, учасники конференції звертають увагу керівництва представлених на конференції держав, а також Міністерства охорони здоров’я України, української та міжнародної медичної громадськості на наступне:

1. У пострадянському просторі проблема фінансування галузі охорони здоров’я залишається актуальною і такою, що потребує якнайскорішого вирішення шляхом реформування цілої системи.

Намагання багатьох держав запровадити страхову медицину (державну чи недержавну) не вирішує для пересічних громадян того кола проблем, які постають перед ними, коли пацієнти стикаються з необхідністю проведення складних матеріало- і ресурсовитратних операцій.
Торакальна хірургія є красномовним прикладом цього, особливо якщо діагноз ускладнений онкопатологією чи іншими захворюваннями (ендокринного, фтизіатричного, інфекційного, травматичного характеру тощо).

2. Нечітко визначене місце приватної медицини в напрямку розвитку хірургічної практики. Невиправдана другорядність становища приватних лікувально-профілактичних закладів порівняно з державними створює перешкоди в доступності первинної медичної документації, консультуванні хворих, заважає появі нових лікувальних методик, інновацій в медицині, а натомість лише посилює нездорову конкуренцію між державними закладами системи охорони здоров’я та приватними закладами тієї ж системи, що загалом лише погіршує якість надання торакальної хірургічної допомоги населенню у пострадянських країнах.

Але ж потенціал приватної торакальної хірургії широкий, можливості багатогранні та економічно вигідні для будь-якої держави.

3. Важким і проблематичним виявляється процес застосування європейського та американського досвіду в умовах наявної діагностичної, хірургічної та ендоскопічної бази лікувальних закладів в країнах пострадянського простору. Традиційно наявні у тій чи іншій країні найкращі зразки хірургічного, діагностичного та ендоскопічного обладнання зосереджені в центральних науково-дослідних закладах, як правило, у різних. Для встановлення правильного діагнозу пацієнтам доводиться витрачати багато часу для проведення обстеження й отримання його результатів, трактування цих результатів та чіткої остаточної верифікації діагнозу.

Також проблемним залишається залучення іноземних провідних лікарів до консультування та лікування у закладах охорони здоров’я країн східної Європи. Як правило, витрати щодо такого консультування повністю покладаються на пацієнта та його рідних і близьких, а враховуючи зазначену вище проблему з наявним обладнанням, це практично унеможливлює даний процес на території країни пацієнта.

4. Кадровий потенціал. Конференція засвідчила: новітня наукова думка, яка підкріплена глибоким практичним досвідом в Україні та країнах пострадянського простору існує, розвивається і, попри усі труднощі, втілюється в життя. Разом із тим особливої уваги потребує сама система підготовки хірургічних кадрів, особливо з торакальної хірургії. Адже торакальна хірургія — це хірургія, що лікує всі життєво важливі органи, а отже потребує глибоких знань з анатомії, анестезіології, ендокринології, онкології, пластичної і загальної хірургії, трансплантології, гематології, фтизіатрії тощо. Практична підготовка всебічно розвиненого спеціаліста з торакальної хірургії потребує десяток-півтора років після закінчення навчання у вищому навчальному закладі та проходження інтернатури. Крім того, ця спеціальність вимагає від самого молодого спеціаліста чималих жертв в особистому житті, адже оперувати потрібно щодня, оскільки при невисокій оперативній діяльності навіть досвідчені хірурги втрачають свої навички.

Учасниками конференції ухвалено й рекомендовано:

1. Органам державної влади країн — учасниць конференції:

1.1. Прискорити реформування системи охорони здоров’я у кожній країні пострадянського простору. Особливу увагу звернути на засади фінансування системи охорони здоров’я. При цьому слід поглибити процеси запровадження страхової медицини, відійти від системи фінансування за принципом використання ліжко-днів та суворої прив’язки до спеціалізації відділення.

1.2. Провести роботу щодо удосконалення чинного законодавства з метою всебічного використання матеріальних ресурсів, кадрового й діагностичного потенціалу, наукових надбань тощо приватних закладів охорони здоров’я на засадах рівноправної співпраці.

1.3. Вжити заходів щодо пошуку альтернативних від державних джерел матеріального забезпечення лікарів, перегляду системи їх післядипломної освіти, зрівнювання в правах на безкоштовність даної освіти лікарів лікувальних закладів усіх типів і форм власності.

1.4. Вжити заходів щодо збереження цілісності та забезпечення розвитку торакальної хірургічної служби, зміцнення і вдосконалення функціонування фтизіатричної, онкологічної та пульмонологічної служби, що стане запорукою підвищення якості надання медичних послуг населенню.

2. Асоціації торакальних хірургів України:

2.1. З метою забезпечення безперервності післядипломної освіти лікарів та опанування передового європейського досвіду започаткувати в Україні «Торакальні хірургічні школи», у перспективі зробити їх постійно діючими або періодичними.

2.2. Вжити необхідних заходів щодо членства торакальних хірургів України у новостворюваній Асоціації російськомовних хірургів.

Одноголосно схвалено учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми торакальної хірургії» 21–22 жовтня 2010 року, м. Кіровоград, Україна

Підготувала Т. Брандіс


Similar articles


Back to issue