Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"News of medicine and pharmacy" 19(342) 2010

Back to issue

Біліарна патологія у молодому віці: медико-соціальна характеристика пацієнтів

Authors: М.Б. Щербиніна, В.М. Гладун, ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ

print version

Сьогодні у світі відбувається знач­не зростання захворюваності на біліарні ураження та їх поширеності. Встановлено, що захворюваність на жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ) збільшується приблизно в 2 рази за кожне десятиріччя [1]. В останні роки в Україні також спостерігаються певні зміни в структурі захворюваності на хронічні захворювання органів травлення. Так, якщо серед них у 2006–2007 рр. перше місце посідали гастрит і дуоденіт, то вже у 2008 р. їх випередили хвороби біліарного тракту. Загалом за 2006–2008 рр. відбулось зростання поширеності цієї групи недуг на 10,9 %, при цьому показник захворюваності на них збільшився на 0,1 % [2]. Необхідно звернути увагу й на те, що у структурі загальної захворюваності (вперше виявленої патології) у 2008 р. хронічний холецистит зрівнявся з цукровим діабетом (0,4 %).

Останнім часом значення соціальної проблеми набуває потужне зростання кількості пацієнтів із біліарною патологією в молодому віці. До 60-х років ХХ століття захворюваність на жовчнокам’яну хворобу у віці до 30 р. вважали значною рідкістю, проте вже у 80-х роках заговорили про збільшення кількості пацієнтів цього віку на 16,4–20 % [3, 4]. Дані всесвітньої статистики також свідчать про «омолодження» ЖКХ [1]. Хвороби біліарного тракту мають хронічний перебіг та зазвичай сполучаються з ураженням суміжних органів. Ця проблема пильно вивчається в гастроентерологічній практиці. Насамперед це пов’язано з труднощами у виборі пріоритетного діагнозу та значними фінансовими затратами на лікування. Добре відома залежність кількості поєднаних захворювань від статі та її зростання з віком. Вважають, що формування синдромів, які обумовлюють поєднану патологію, припадає на молодий (до 45 р.) та середній вік (46–60 р.), а результат їх сумарного накопичення у вигляді різноманітних клінічних картин починає проявляться в літньому віці (61–75 р.) [5]. Тому вивчення патології біліарного тракту серед пацієнтів молодого віку набуває актуальності.

Мета дослідження: визначити особливості медико-соціальної характеристики пацієнтів молодого віку, які підлягають диспансерному нагляду з приводу хронічного холециститу та холангіту та/або ЖКХ.

Матеріали та методи дослідження

Проведено викопіровки амбулаторних карт (форма 025/у) пацієнтів молодого віку, які знаходяться на диспансерному обліку з приводу хронічного холециститу та холангіту та/або ЖКХ. До пацієнтів молодого віку згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я відносили осіб віком до 45 р. У дослідження були залучені поліклініки низки міст України: Дніпропетровська, Вінниці, Харкова, Чернівців, Луганська, Одеси, Ужгорода, Запоріжжя, Тернополя, Львова, Житомира, Херсона.

Отримані дані були проаналізовано з розподілом за окремими нозологічними формами (хронічний холецистит та холангіт, ЖКХ), за віковими групами, статтю, наявністю поєднаних гастроентерологічних захворювань та супутньої патології та за соціальною приналежністю пацієнтів.

Статистичну обробку отриманих даних проведено із застосуванням табличного редактора Mіcrosoft Excel та загальноприйнятих статистичних методів.

Результати дослідження та їх обговорення

Зареєстровано дані 248 осіб віком до 45 р., з середнім віком 36,2 ± 0,6 р., із них 112 (45,2 %) чоловіків, 136 (54,8 %) жінок. Аналіз за статтю показав переважання жінок лише на 9,6 %. Співвідношення чоловіки/жінки в середньому складало 1/1,2.

Розподіл за віком за десятиріччями показав, що більшість хворих із патологією біліарного тракту були віком 31–40 р. — 118 осіб (47,6 %). Звертає увагу, що в цій же віковій категорії кількість чоловіків (52,5 %) та жінок (47,5 %) була майже рівною. У віці до 20 р. захворювання біліарного тракту мали тільки чоловіки (табл. 1). Проте починаючи з 41 року спостерігалась тенденція до збільшення кількості жінок.

Вивчення розподілу пацієнтів із біліарною патологією за нозологіями показав, що з хронічним холециститом та холангітом було 208 (83,9 %) хворих, із ЖКХ — 40 (16,1 %) осіб. Поєднана патологія серед пацієнтів із біліарною патологією встановлена у 155 (62,5 %) пацієнтів, із них чоловіків — 81 (52,3 %), жінок — 74 (47,7 %). По дві та більше нозологічні форми встановлено у 64 (41,3 %) пацієнтів, з них чоловіків — 31 (48,4 %), жінок — 33 (51,6 %).

Перше місце посідав хронічний панкреатит — 70 (45,2 %) випадків. Друге місце посідали виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ДПК) (37 осіб, 23,9 %) та хронічний гастрит та дуоденіт (36 осіб, 23,2 %). Значну вагу мала патологія печінки у вигляді гепатитів (25 пацієнтів, 16,1 %) та цирозу печінки (16 випадків, 10,3 %). У 18 (11,6 %) осіб біліарні захворювання були поєднані з патологією кишечника (рис. 1).

Супутня патологія серед пацієнтів із біліарними захворюваннями зустрічалась у 43 (17,3 %) пацієнтів, із них чоловіків — 17 (39,5 %), жінок — 26 (60,5 %). У 5 (11,6 %) осіб зафіксовано по два супутні захворювання та більше, серед них жінок було 4 (80,0 %). Найчастіше супутня патологія була представлена захворюваннями серцево-судинної та сечовивідної систем: у 17 (39,5 %) та 9 (20,9 %) пацієнтів відповідно. Цукровий діабет зустрічався у 5 (11,6 %) осіб.

За соціальною приналежністю серед пацієнтів із біліарною патологією було: службовців — 81 (32,7 %), робітників — 86 (34,7 %), студентів — 12 (4,8 %), інвалід дитинства — 1 (0,4 %), непрацюючих — 53 (21,4%) особи. У 15 (6,0 %) хворих ці дані не було відзначено.

Аналіз за нозологічними формами показав, що серед пацієнтів молодого віку з хронічним холециститом та холангітом найбільше було осіб віком 31–40 р. — 98 (47,1 %), причому саме в даній віковій категорії переважали чоловіки — 52 (53,1 %) пацієнти. Тільки чоловіки зареєстровані у віковій категорії до 20 р. Поєднана патологія зареєстрована у 137 випадках (65,9 %) в осіб із хронічним холециститом та холангітом, у 73 (53,3 %) чоловіків та 64 (46,7 %) жінок. У 60 (43,8 %) пацієнтів встановлено по 2 нозологічні форми та більше. Перше місце посів хронічний панкреатит — у 61 (44,5 %) особи. Значне місце серед поєднаної патології посідає патологія шлунка та ДПК. Так, хронічний гастрит та дуоденіт встановлені у 51 (37,2 %), виразкова хвороба ДПК — у 30 (21,9 %) пацієнтів. Захворювання печінки встановлені у 28 (20,4 %) осіб, цироз печінки — у 14 (10,2 %) пацієнтів. Патологія кишечника встановлена у 17 (12,4 %), неспецифічний виразковий коліт був у 1 (0,7 %) пацієнта. Супутня патологія при хронічному холециститі та холангіті виявлена у 35 (16,8 %) осіб, чоловіків було 15 (42,9 %), жінок — 20 (57,1 %), у тому числі два та більше захворювання відзначені у 4 (11,4 %) випадках. У 37,1 % випадків це була патологія серцево-судинної системи, у 25,7 % — сечовидільної системи, у 11,4 % — цукровий діабет.

При аналізі соціальної приналежності пацієнтів із хронічним холециститом та холангітом встановлено, що найбільше серед них було робітників — 71 (34,1 %) та службовців — 63 (30,3 %). Непрацюючих пацієнтів та студентів було відповідно 48 (23,1 %) та 12 (5,8 %).

ЖКХ частіше спостерігалась у пацієнтів віком 41–45 рр. у 17 (42,5 %) випадків. Перевагу чоловіків у цій віковій категорії не визначено. Поєднані захворювання органів травлення та ЖКХ зустрічалась у 18 (45,0 %) пацієнтів молодого віку, з них чоловіків було 8 (44,4 %), жінок — 10 (55,6 %). Дві та більше нозологічні форми зареєстровані у 4 (22,2 %) пацієнтів. Найчастіше зафіксований хронічний панкреатит — у 9 (50,0 %) осіб. У 7 (38,9 %) випадках ЖКХ була поєднана з виразковою хворобою ДПК. Серед поєднаної патології при ЖКХ у пацієнтів молодого віку у 2 (11,1 %) випадках діагностований хронічний гастрит та дуоденіт та в такій же кількості — цироз печінки. В одному випадку (5,6 %) при ЖКХ було підтверджено захворювання кишечника. При ЖКХ супутня патологія встановлена у 8 (20,0 %) пацієнтів, із них чоловіків було 2 (25,0 %), жінок — 6 (75,0 %). Два супутні захворювання та більше виявлено в 1 (12,5 %) пацієнта. Частка патології серцево-судинної системи була найбільшою та становила 50,0 % випадків. За соціальною належністю серед пацієнтів із ЖКХ переважали службовці — 18 (45,0 %) осіб. Робітників було 15 (37,5 %), пацієнтів, які не працюють, — 5 (12,5 %).

Перш за все при патології біліарної системи завжди обговорюється питання гендерного розподілу пацієнтів із переважанням осіб жіночої статі. Проте результати, отримані нами, свідчать, що кількість чоловіків та жінок молодого віку, які страждають від захворювань біліарного тракту, була майже однаковою. Ця тенденція чітко проглядається в багатьох публікаціях останніх років. При цьому увага приділяється не тільки зростанню захворюваності біліарної системи, зокрема ЖКХ, серед молодих верст в населення, а й зростанню серед них числа пацієнтів чоловічої статі. Разом із цим, згідно з результатами дослідження MICOL (Італія), поширеність ЖКХ збільшується на 0,47 % за 1 рік у чоловіків та на 0,67 % — у жінок [6]. За нашими даними, саме у віці 31–40 р. було виявлено більше випадків ЖКХ у чоловіків, у віці до 20 р. ЖКХ було діагностовано тільки у чоловіків. Ця особливість також спостерігалась й при хронічному холециститі та холангіті.

У нашому дослідженні показано, що в пацієнтів із біліарною патологією поєднана патологія переважно зустрічалась у чоловіків — 81 (52,3 %). Серед поєднаної патології в пацієнтів молодого віку був значний відсоток хронічного панкреатиту та уражень гастродуоденальної зони. Це збігається з даними літератури. Згідно з сучасними дослідженнями, патологія жовчного міхура у 75 % випадків сполучається з патологією підшлункової залози, у 35–80 % випадків — із захворюваннями гастродуоденальної зони [7]. Слід зазначити, що постійним супутником ЖКХ, що має тривалий перебіг, є хронічний біліарний панкреатит. Його формування відбувається вже на стадії біліарного сладжу. Вважають, що близько 75 % так званих криптогенних панкреатитів зумовлені мікролітіазом.

Дані, отримані нами, свідчать, що серед супутньої патології при біліарних захворюваннях найчастіше спостерігались захворювання серцево-судинної системи. Це знаходить пояснення в останніх дослідженнях, у яких показано, що гіперліпідемія є незалежним генетичним маркером ішемічної хвороби серця (ІХС) та ЖКХ. Підвищення вмісту холестерину крові при ЖКХ може вказувати на можливу спільність деяких аспектів патогенезу ІХС та ЖКХ. Підтвердженням цьому може служити й той факт, що серед жінок з ІХС у 17,7 % випадків зустрічається ЖКХ (у популяції ця цифра складає 10,5 %). І навпаки, 22 % жінок із ЖКХ страждають від ІХС, тоді як за відсутності ЖКХ поширеність ІХС складає 11,9 %, а у жіночий популяції віком 25–64 років — 13 % [8].

За результатами нашого дослідження супутній цукровий діабет при біліарних захворюваннях був майже у 12 % пацієнтів. За літературними даними, хронічний холецистит у хворих на цукровий діабет спостерігається значно частіше, ніж у популяції в цілому [9]. Так, під час проспективних сонографічних досліджень у хворих на цукровий діабет виявили значне поширення субклінічного безсимптомного хронічного холециститу [10].

Проведений аналіз показав, що біліарна патологія найчастіше встановлювалась у робітників та службовців. Це відповідає уявленням про формування патології біліарної системи саме в працездатному віці в міських жителів [11, 12]. Можливо, підвищення соціально-економічного статусу призводить до так званих хвороб цивілізації, зокрема ЖКХ. M. Nagase та співавт. вважають, що підвищення добробуту населення обумовлює зріст поширеності холестеринового холелітіазу в Японії [13]. L. Ostrowska та співавт. виявили позитивний зв’язок між рівнем освіти та ЖКХ [14]. Висококалорійне харчування, підвищене вживання жирів та вуглеводів при дефіциті харчових волокон підвищують ризик утворення жовчних конкрементів [15].

Висновки

У результаті аналізу, проведеного серед пацієнтів молодого віку, які страждають від хронічного холециститу та холангіту, ЖКХ, встановлено такі особливості медико-соціальної характеристики:

— Більшість хворих виявляється у віковій групі 31–40 р. — 118 осіб (47,6 %).

— Співвідношення чоловіки/жінки в середньому складає 1/1,2.

— Біліарні захворювання найчастіше поєднуються з хронічним панкреатитом та патологією гастродуоденальної зони.

— Серед супутньої патології при біліарних захворюваннях найчастіше спостерігаються серцево-судинні ураження, патологія нирок та цукровий діабет.

— За соціальною приналежністю переважають робітники та службовці.


Bibliography

1. Huang J., Chang C.H., Wang J.L., Kuo H.K., Lin J.W., Shau W.Y., Lee P.H. Nationwide epidemiological study of severe gallstone disease in Taiwan // BMC Gastroenterol. — 2009. — № 22(9). — Р. 63-68.
2. Щербиніна М.Б., Бабець М.І. Епідеміологічний аналіз поширеності та захворюваністі на жовчнокам’яну хворобу в Україні // Охорона здоров’я України. — 2008. — № 1(29). — С. 67-71.
3. Федоров С.П. Желчные камни и хирургия желчных путей. — М; Л.: Медгиз, 1934. — 392 с.
4. Schwie G.P. Cholecystitis with cholelithiasis in childhood // Amer. J. Gastroenterol. — 1960. — № 33. — P. 128-132.
5. Харченко Н.В. Гепатология: проблемы и поиски // Доктор. — 2001. — № 2. — С. 6-8.
6. Attili A.F., Carulli N., Roda E. et al. Epi­demiology of gallstone disease in Italy: prevalence data of the Multicenter Ita­lian study on Cholelithiasis (M.I.COL) // Am. J. Epidemiol. — 1995. — № 141 (2). — P. 158-165.
7. Селезнева Э.Я., Ильченко А.А. Желчнокаменная болезнь, сочетающаяся с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. Подходы к терапии // Лечащий врач. — 2009. — № 9. — С. 84-88.
8. Григорьева И.Н. Липиды, липопротеиды и дополнительные факторы риска желчнокаменной болезни (эпидемиологическое исследование): Дис... д-ра мед. наук. — Новосибирск, 2001. — 363 с.
9. Pazzi P., Scagliarini R., Gamberini S., Pezzoli A. Review article: gall-bladder motor function in diabetes mellitus // Aliment. Pharmacоl. Ther. — 2000. — № 14. — P. 62-65.
10. Arslanoglu I., Unal F., Sagin F. et al. Real-time sonography for screening of gallbladder dysfunction in children with type 1 diabetes mellitus // J. Pediatr. Endocrinjl. Metab. — 2001. — № 14. — Р. 61-69.
11. Shukla V.K., Chauhan V.S., Mish­- ra R.N., Basu S. Lifestyle, reproductive factors and risk of gallbladder cancer // Singapore Med. J. — 2008. — № 49(11). — Р. 912-915.
12. Serra I., Yamamoto M., Calvo A. Association of chili pepper consumption, low socioeconomic status and longstanding gallstones with gallbladder cancer in a Chilean population // Int. J. Cancer. — 2002. — № 102( 4). — P. 407-411.
13. Nagase M., Tanimura H., Setoyama M. Present features of gallstones in Japan // Am. J. Surg. — 1978. — № 135(6). — P. 788-790.
14. Ostrowska L., Karczewski J., Serwin A.B. Occupationalsocial influence in the course of cholelithiasis // Med. Pr. — 1996. — № 47(5). — P. 461-465.
15. Cuevas A., Miquel J.F., Reyes M.S. et al. Diet as a risk factor for cholesterol gallstone disease // J. Am. Coll. Nutr. — 2004. — № 23(3). — P. 187-196.

Similar articles

Authors: М.Б. Щербиніна, д.м.н., професор, заступник директора з організаційної та науково-методичної роботи, В.М. Гладун, к.м.н., лікар-гастроентеролог відділення захворювань печінки та підшлункової залози, А.М. Буренко, науковий співробітник ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (337) 2010 (тематический номер)
Date: 2010.10.28
Authors: М.Б. Щербиніна, О.В. Закревська, ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ
"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (367) 2011 (тематический номер)
Date: 2011.07.14
Основні показники хірургічної допомоги пацієнтам із біліарною патологією на вторинному рівні
Authors: Степанов Ю.М., Скирда І.Ю. - ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпропетровськ
"Gastroenterology" 4 (50) 2013
Date: 2014.01.29
Categories: Gastroenterology, Surgery
Sections: Clinical researches

Back to issue