Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 1(2) 2006

Back to issue

«Пташиний грип» — проблема сучасності

Authors: І.С. КРАТЕНКО, Л.В. ТКАЧЕНКО, Харківська медична академія післядипломної освіти, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція

Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency, Infectious diseases

Sections: Specialist manual

print version

У теперішній час світова громадськість занепокоєна швидким розповсюдженням у світі «пташиного грипу», що викликається надзвичайно патогенним вірусом. «Криза глобального значення» — так визначили ситуацію, що виникла, експерти Міжнародного Бюро з епізоотій (МБЕ).

У поточному році «пташиний грип» зареєстрований в Індонезії, В’єтнамі, Камбоджі, Пакистані, П. Кореї, Японії, Лаосі, Китаї, Таїланді. Вірус грипу виявлений у Канаді, а також у країнах Європи — Греції, Румунії, Македонії, Росії (Новосибірська область, Алтайський край, Тульська область) й ін.

Усього у світі на сьогодні знищено 140 млн голів свійських птахів. Найбільш небезпечним вважають різновид в’єтнамського «пташиного грипу».

В Україну проникнення вірусу може бути пов’язане з перелітними птахами, що мігрують через Чорне море. Одним із шляхів поширення в Україні може також стати завезення живих свійських птахів з неблагополучних регіонів.

Незважаючи на постійну дослідницьку роботу, проведену в різних країнах світу, грип дотепер вважають найбільш вивченим і найбільш невідомим захворюваннямі. Назва захворювання — «грип» — виникла від французького слова qripper («схоплювати»), що свідчить про легкість зараження та швидкість поширення.

В історії грипу, починаючи з 1173 року, описано 90 епідемій, 15 з яких носили пандемічний характер.

Після 1933 року, коли були виділені основні підтипи вірусів грипу А, В, С, почалося активне проведення досліджень щодо вивчення властивостей вірусів, що дозволяли пояснити причини виникнення епідемій та пандемій, а також складності боротьби з цією інфекцією.

«Пташиний грип» — це інфекційна хвороба птахів, що викликається одним з штамів вірусу грипу типу А. Вона вперше була виявлена в Італії більше ста років тому й зустрічається скрізь. Вважається, що всі птахи в тій чи іншій мірі сприйнятливі до даної інфекції. З 15 підтипів вірусу «пташиного грипу» найбільш високу патогенність мають підтипи Н5 і Н7. Особливо небезпечним вважається вірус типу H5N1. Він дуже швидко мутує, має схильність одержувати гени від вірусів, що інфікують інші види тварин, здатний викликати важку хворобу в людини.

Мігруючі водоплавні птахи, найчастіше дикі качки, є природним резервуаром вірусу «пташиного грипу» та причиною заносу інфекції в приватні господарства. Разом з тим завдяки природній резистентності ці птахи менш за все сприйнятливі до інфекції й можуть подолати в процесі міграції значні відстані.

Велику занепокоєність викликає нещодавно виявлений факт, що свійські качки можуть мати безсимптомну форму інфекції, але при цьому виділяти патогенний вірус і таким чином грати роль «мовчазних» переносників інфекції. Проведені дослідження показали, що доза вірусів, що виділяються від зовнішньо здорових качок (103,5-105,5 в мл), досягає тих самих величин, що й від курей з вираженими ознаками захворювання.

Захворювання у птахів може протікати в легких та важких формах. Типовими симптомами легкого респіраторного захворювання є підняте дибом пір’я та зниження яйценосності. Спалахи легких форм можуть залишатися нерозпізнаними за відсутністю регулярного вірусологічного обстеження птахів. При важких формах вірус уражає не тільки респіраторний тракт, а й внутрішні органи та тканини з багаточисленними внутрішніми кровотечами.

Перший підтверджений випадок зараження людей «пташиним грипом» відбувся в Гонконгу в 1997 році, коли штам H5N1 викликав важке респіраторне захворювання в 18 осіб, з яких 6 померло. Захворювання людей відбувалися в той же самий час, коли мала місце епідемія високопатогенного «пташиного грипу», і були викликані тим же самим штамом, що й серед популяції свійських птахів. Хворі мали тісний контакт з інфікованою домашньою птицею. За період з 1997-2005 рр. у країнах Південно-Східної Азії захворіли 134 людини, з них 66 померли.

До 1997 року вважалось, що пряма передача вірусу від птаха до людини неможлива. Проте досвід, отриманий у Південно-Східній Азії, показує, що випадки інфікування відбуваються рідко й що вірус не передається вільно від домашнього птаха людині. На сьогоднішній день більшість випадків захворювання людей відбулося в сільських районах, переважно в результаті прямого контакту з мертвою або хворою домашньою птицею. Випадків захворювання серед працівників птахогосподарств не зареєстровано. Не було також і захворювань, викликаних вживанням у їжу м’яса чи яєць свійської птиці, приготовлених належним чином.

Випадків передачі вірусу «пташиного грипу» від людини до людини не виявлено.

Зважаючи на можливість появи нових різновидів вірусів грипу в результаті обміну генами між штамами «пташиного грипу» та грипу людини, ВООЗ рекомендує проводити вакцинацію людей вакцинами, ефективними проти штамів грипу людини, циркулюючих у даний момент.

Робітники, залучені до догляду за домашньою птицею, повинні бути обов’язково захищені проти інфекції, використовуючи відповідний одяг і обладнання.

Клінічні прояви грипу А (H5N1)

Інкубаційний період у середньому 3 дні (від 2 до 4). У хворих відзначаються загальні симптоми, характерні для грипу, — раптовий початок, лихоманка, слабкість, головний біль, іноді біль у горлі, задишка. Катаральні прояви практично відсутні. У більшості хворих (70%) відмічається пронос, іноді блювота. Особливістю перебігу захворювання є розвиток у деяких хворих первинної вірусної пневмонії.

На рентгенограмі грудної клітки в ранній термін захворювання відзначаються дифузні чи окремі інфільтрати. При важкому перебігу захворювання розвивається дихальна недостатність. Небезпека вірусу H5N1 полягає в тому, що він здатний вражати не тільки органи дихання, але й спинний мозок та шлунково-кишковий тракт.

Діагноз «пташиного грипу» в людини може бути поставлений на підставі наступних даних:

— наявності клініки захворювання;

— епідеміологічного анамнезу — коли є повідомлення про спалах «пташиного грипу» в регіоні проживання захворілого або коли захворілий прибув з країни, де реєструється «пташиний грип»;

— наявності ризику професійного зараження;

— лабораторного підтвердження — методом ІФА, молекулярно-генетичним методом чи виділенням вірусу.

На сьогодні специфічних методів лікування та профілактики «пташиного грипу» немає.

З цією метою ВООЗ рекомендовані препарати оселтамівір і занамівір. Зокрема оселтамівір показав ефективність при лікуванні захворювань людей, викликаних вірусом підтипу H5N1 у В’єтнамі та Таїланді. Але клініцисти відмічають, що позитивний результат спостерігається тільки при введенні препарату упродовж перших двох днів з моменту появи симптомів захворювання. Під час спалахів оселтамівір рекомендував себе і як препарат для екстреної профілактики серед груп ризику — медичних працівників, членів родин захворілих та ін. Залежно від важкості перебігу хвороби можуть використовуватися антибіотики широкого спектру дії — доксициклін, тетрациклін, цефтріаксон та ін. На всіх стадіях хвороби при важкому перебігу проводиться корекція серцево-судинної діяльності, симптоматичне лікування.

Для профілактики сезонного грипу застосовуються інактивовані цільновіріонні, субвіріонні, а також субодиничні полівалентні грипозні вакцини, спрямовані на стимуляцію гуморального та клітинного імунітету.

Найбільш визнаними й відомими є 6 європейських вакцин — FLUARIX, Vaxiqrip, Influvac, Aqrivac, Beqrivac, Fluvirin. Пропоновані вакцини мають істотні розбіжності за рядом ознак (вміст специфічного вірусного білка, ендотоксинових домішок, яєчного альбуміну), тому необхідний індивідуальний підбір вакцини з урахуванням віку, алергологічного анамнезу, наявності та характеру хронічної патології.

Імунізація проти грипу була й залишається одним з основних способів профілактики грипу, а в умовах можливого інфікування вірусом H5N1 набуває ще більшого значення. Це пов’язано насамперед з тим, що при генному обміні між вірусами не виключені мутація та поява нового серотипу вірусу, ще більш агресивного за властивостями. Оптимальні терміни імунізації — за 3-4 тижні до початку епідемії.

Основна мета імунізації — уникнути важких форм грипу та його ускладнень. За висновками ВООЗ, цільовій вакцинації в першу чергу підлягають групи підвищеного ризику захворювання: особи похилого віку, що проживають у будинках для старих, особи, які мають хронічні захворювання або імунодефицитний стан, медпрацівники, а також діти. У ситуації, що склалася на сьогодні, важливою є імунізація осіб, які працюють у птахівницьких господарствах та птахопереробних підприємствах, а також власників свійських птахів, мисливців, ветеринарів.

Ефективними профілактичними заходами, спрямованими на підвищення імунітету, є загальнозміцнювальні процедури, прийом вітамінів, повноцінне харчування.

Важливою умовою попередження виникнення ускладнень є ранній початок лікування, постільний режим і тепло.

В оточенні хворого дотримується масочний режим і здійснюються дезінфекційні заходи. Найбільш ефективними є засоби, що реалізуються через аптечну мережу, такі як дисмозон пур (для обробки поверхонь 0,2%, експозиція 5 хв), мікробак форте (0,5%, на 5 хв); бацилол АФ (концентрований спрей), аеродезін 2000 (для поверхонь), стерилізін (для рук).

Незважаючи на відсутність реєстрації в Україні випадків «пташиного грипу», в Харківській області проводиться комплекс ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню інфекції. Здійснюється моніторинг циркуляції збудників грипу серед дикої та свійської птиці, заборонено полювання на диких птахів, посилено санітарно-карантинні заходи в місцях перетину кордону, проводиться вакцинація людей, у тому числі робітників птахівницьких господарств, проти грипу.

Задачею медичних працівників щодо профілактики захворювань на «пташиний грип» серед людей є контроль за захворюваністю співробітників птахогосподарств на гострі респіраторні інфекції, їх вірусологічне обстеження за показаннями та проведення вакцинації проти грипу.


Similar articles

Authors: Л.В. ПИПА, д.м.н., завідувач кафедри дитячих хвороб Хмельницького факультету післядипломної освіти лікарів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
"News of medicine and pharmacy" 2(233) 2008
Date: 2008.08.22
Categories: Family medicine/Therapy, Infectious diseases, Therapy, Otorhinolaryngology
Sections: Specialist manual
Authors: І.В. Дзюблик, д.м.н., професор Завідувач кафедри вірусології, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ
"News of medicine and pharmacy" 18 (387) 2011
Date: 2011.11.17

Back to issue