Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 7 (37) 2010

Back to issue

Клінічна ефективність Цераксону у хворих на хронічну церебральну ішемію

Authors: Демченко А.В., Ревенько А.В., Запорізький державний медичний університет, Волік А.О., Яркова С.В., Університетська клініка

Categories: Neurology

print version


Summary

Проведено вивчення терапевтичної ефективності Цераксону у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії на основі нейропсихологічного та нейрофізіологічного досліджень. Установлено, що Цераксон є високоефективним засобом нейропротекторної терапії при хронічній ішемії мозку: поліпшує когнітивні функції, нормалізує емоційні симптоми, позитивно впливає на показники біоелектричної активності головного мозку. У результаті лікування Цераксоном значно покращилося сприйняття пацієнтами загальної якості свого життя.


Keywords

Дисциркуляторна енцефалопатія, когнітивні функції, біоелектрична активність мозку, Цераксон.

Вступ

Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) нині є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини у зв’язку з поширенням, високою смертністю, інвалідністю та значними матеріальними витратами на лікування та профілактику [2–4, 6, 9, 10]. Тривалий час у полі зору клініцистів залишались гострі форми судинних захворювань головного мозку, а їх хронічним проявам не приділялося достатньої уваги. Проте останніми роками спостерігається збільшення частоти випадків хронічних форм ЦВЗ [7]. Так, в Україні в 2007 році було зареєстровано 3 млн хворих на різні форми ЦВЗ і тільки 120 тисяч пацієнтів із мозковим інсультом [4].

Порушення вищих мозкових функцій — один із найбільш частих проявів дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ) [3, 5, 6, 8]. Для клінічної картини хронічних форм ЦВЗ характерне прогресуюче наростання когнітивних розладів (зниження пам’яті, уваги, інтелекту), які досягають на останніх етапах рівня деменції [8]. Прогресуюче зниження когнітивних функцій (КФ), у першу чергу пам’яті, призводить до значного погіршення життєдіяльності хворого, соціально-психологічної дезадаптації, часто унеможливлюючи подальшу професійну і творчу діяльність людини, що визначає актуальність своєчасного виявлення та корекції цих розладів [3, 6]. Цим визначається актуальність проблеми фармакологічної корекції порушень мозкового кровообігу, а також когнітивних, психопатологічних порушень і особових реакцій на хворобу [7].

Лікування когнітивних та емоційних порушень при ДЕ повинно бути етіотропно та патогенетично обгрунтованим, оскільки в основі психічних розладів лежать судинні захворювання головного мозку, тому першочерговим завданням є корекція чинників ризику ЦВЗ та усунення або зменшення вираженості хронічної ішемії мозку [3, 5, 8]. Тому вивчення ранніх стадій недостатності мозкового кровообігу, коли найбільш ефективні лікувально-профілактичні заходи, має не тільки медичну, але й соціальну значимість [2, 3].

В Україні став доступним перший нейропротектор, ефективність якого дійсно показана в багатьох клінічних дослідженнях, які опубліковані в найбільш авторитетних світових журналах, — це цитиколін. Цитиколін під торговою маркою Цераксон в Україні представляє компанія «Нікомед» [1]. Цитиколін (Цераксон) — цитидин-5-дифосфохолін — є складною молекулою, органічною речовиною, що є проміжним продуктом біосинтезу клітинних мембран. Цитиколін належить до групи нуклеотидів — біомолекул, що відіграють важливу роль у клітинному метаболізмі. У структуру молекули цитиколіну входять рибоза, пірофосфат, азотиста основа цитозин, а також холін. Холін — представник групи вітамінів В — бере участь у трьох основних метаболічних шляхах: синтезі фосфоліпідів безпосередньо через фосфорилхолін; синтезі ацетилхоліну, окисленні до бетаїну, що виступає в ролі донора метильних груп. Ендогенне утворення цитиколіну є обмежувачем швидкості етапу синтезу з холіну основного фосфоліпіду клітинних мембран — фосфатидилхоліну. Екзогенний цитиколін, що надходить внутрішньо, проходить гідроліз у тонкому кишечнику і, усмоктавшись у вигляді цитидину й холіну, вступає в різні процеси біосинтезу, у яких цитиколін використовується як проміжний продукт. Отже, уведений ззовні цитиколін дає можливість зберегти ендогенні запаси холіну й деякою мірою попередити розщеплення фосфоліпідів мембран [1]. У доклінічних дослідженнях показана ефективність цитиколіну у зменшенні вираженості ішемічного ураження головного мозку. Введення цитиколіну зменшує тяжкість апоптозу й дегенерації нейронів гіпокампа, а також покращує пам’ять і вишкіл експериментальних тварин [10].

Мета роботи — оцінити ефективність застосування Цераксону (цитиколіну) щодо впливу його на КФ, біоелектричну активність головного мозку хворих на ДЕ.

Матеріал та методи

Обстежено 38 хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії на фоні атеросклерозу церебральних судин та артеріальної гіпертензії в динаміці диференційного лікування. Цераксон (цитиколін) був призначений 28 хворим на ДЕ ІІ стадії віком від 40 до 74 років (середній вік — 56,57 ± 1,62 року). Цераксон призначали по 500 мг у 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно протягом 10 днів, далі по 200 мг тричі на день протягом 30 днів.

Для порівняння ефективності терапії Цераксоном була виділена аналогічна група за статтю та віком (10 хворих на ДЕ, середній вік 56,10 ± 2,69 року), яка отримувала традиційне лікування без призначення Цераксону. Традиційне лікування включало застосування антигіпертензивних, гіполіпідемічних, вазоактивних, ноотропних (пірацетам) препаратів, дезагрегантів.

Проведена об’єктивна оцінка динаміки КФ хворих на ДЕ за нейропсихологічними тестами — короткою шкалою оцінки психічного статусу Mini-Mental State Examination (MMSE), батареєю тестів на лобну дисфункцію (БТЛД), тестом малювання годинника, тестом Лурія на запам’ятовування 10 слів, дослідження слухомовної пам’яті за тестом Лурія на запам’ятовування 10 слів, зорової пам’яті за Рибаковим, активної уваги — за таблицями Шульте. Психоемоційний стан оцінювали за тестом тривожності Спілбергера, шкалою Бека. У процесі лікування також вивчалася динаміка показників біоелектричної активності мозку на апараті NeuroCom Standard («ХАІ-Медіка»).

Для оцінки ефективності застосування Цераксону застосовували шкалу загального клінічного враження (–3 — значне погіршення, –2 — помірне погіршення, –1 — мінімальне погіршення, 0 — відсутність змін, +1 — мінімальне поліпшення, +2 — помірне поліпшення, +3 — значне поліпшення) [11].

Статистична обробка отриманих результатів виконувалася з використанням пакета прикладних програм для статистичної обробки даних Mіcrosoft Excel 2003 на персональному комп’ютері. Вірогідність розбіжностей між порівнюваними групами оцінювалися за критеріями Стьюдента. Розбіжності порівнюваних величин визнавали статистично вірогідними при рівні значимості p < 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення

Клінічна картина хворих основної та контрольної груп була представлена такими синдромами: цефалгічним, вестибулярним, атактичним, синдромом пірамідної недостатності, астенодепресивним.

На фоні прийому Цераксону значно зменшувалися частота і вираженість скарг на головний біль (у 85,7 % хворих), запаморочення (у 75 % пацієнтів), шум у голові (у 53,6 % хворих). Усі хворі після лікування із включенням у терапію Цераксону відзначили поліпшення загального самопочуття, настрою, сну, пам’яті та уваги (рис. 1).

Проведена об’єктивна оцінка динаміки КФ за нейропсихологічними тестами, після лікування хворих (табл. 1).

Аналіз результатів за шкалою MMSE показав, що статистично вірогідне поліпшення КФ (за загальним балом) порівняно з початком лікування більшою мірою відмічалось у хворих основної групи (p < 0,001; ∆% +6,2), ніж контрольної (p < 0,05; ∆% +5,2). Спостерігалося вірогідне поліпшення показників уваги та рахування (p < 0,05; ∆% +16,7) і згадування (p < 0,01; ∆% +36,6) у пацієнтів основної групи.

За результатами БТЛД спостерігалось вірогідне поліпшення КФ за сумарним балом у хворих основної групи (p < 0,05; ∆% +8,8). Під впливом Цераксону в цих пацієнтів вірогідно поліпшилися динамічний праксис (p < 0,05; ∆% +12,8) та ускладнена реакція вибору (p < 0,05; ∆% +18,5).
Зареєстровані позитивні зміни слухомовної пам’яті як у хворих, які отримували Цераксон, так і в пацієнтів без включення у терапію цього препарату. Однак більш виражені зміни спостерігались у пацієнтів основної групи. Вірогідне поліпшення короткочасної зорової пам’яті відмічено лише у хворих на фоні терапії Цераксоном (p < 0,01; ∆% +11,1). Після проведеного лікування відмічалося поліпшення активної уваги, збільшилась швидкість сенсомоторних реакцій у хворих обох груп, але більш виражені зміни також спостерігались після прийому Цераксону.

Вірогідно покращилися показники тесту малювання годинника тільки в пацієнтів із включенням у терапію Цераксону (p < 0,05; ∆% +18,5).
Відмічено позитивний вплив курсового застосування Цераксону на емоційний стан хворих на ДЕ (табл. 2). Вірогідно зменшився як рівень ситуативної тривожності (СТ) у хворих основної групи на 11,8 %, так і рівень особистісної тривожності (ОТ) на 12,7 % за тестом тривожності Спілбергера. Регресували депресивні симптоми у 25 % хворих основної групи з наявними депресивними розладами на початку лікування. Загальний бал за шкалою Бека у цих пацієнтів вірогідно зменшився на 29,5 %. Однак психоемоційний стан хворих контрольної групи суттєво не змінився.

За результатами отриманих даних при нейропсихологічному дослідженні виявлено вірогідне збільшення швидкості активної уваги, підвищення продуктивності слухомовної короткочасної та довгочасної пам’яті, зорової короткочасної пам’яті у хворих, які приймали Цераксон. Значно покращився емоційний стан хворих унаслідок курсового прийому Цераксону. Отримані дані свідчать про позитивний вплив Цераксону на увагу, мнестичні функції, що впливало на поліпшення працездатності, зниження стомлюваності. Аналогічні дослідження в групі порівняння (без включення у терапію Цераксону) виявили менш виражену позитивну динаміку досліджуваних показників.

Клінічна ефективність у 89,3 % хворих, які приймали Цераксон, підтверджувалася позитивною динамікою нейрофізіологічних показників (табл. 3), а саме: збільшенням потужності та частоти альфа-ритму, зменшенням потужності дельта- та тета-ритму, явищ дезорганізації та десинхронізації.

Нами проведена оцінка сприйняття якості життя хворими на ДЕ II стадії до та після лікування (рис. 2).

До лікування пацієнти на ДЕ найбільш низько оцінювали такі показники, як «фізичне та психологічне/емоційне благополуччя», «працездатність» та «духовна реалізація», що негайно відображалось на загальній оцінці якості життя.

Результати сприйняття якості життя хворими на ДЕ в динаміці лікування характеризувалися поліпшенням оцінок за всіма показниками. Значно покращились показники «фізичне та психологічне/емоційне благополуччя», «працездатність», підвищилась задоволеність своєю особистістю та духовною реалізацію. У результаті лікування Цераксоном хворих на ДЕ значно покращилось сприйняття пацієнтами загальної якості свого життя.

Нами проведена оцінка ефективності Цераксону за шкалою загального клінічного враження (Clinical Global ImpressionScale — CGI). За шкалою CGI, у 16 (57,1 %) хворих, які приймали Цераксон, відмічено значне поліпшення, у 9 (32,1 %) пацієнтів — помірне поліпшення, у 2 (7,1 %) — мінімальне поліпшення та в 1 (3,6 %) — відсутність змін (рис. 3).

Курс лікування Цераксоном пацієнти переносили задовільно.

Таким чином, у результаті комплексного клініко-інструментального аналізу курсового застосування Цераксону у хворих на ДЕ II стадії встановлено, що препарат покращує загальний стан хворого, поліпшує когнітивні функції, показники інтелектуальної діяльності, нормалізує емоційні симптоми, позитивно впливає на біоелектричну активність головного мозку. Враховуючи багатогранність терапевтичної дії Цераксону, препарат доцільно рекомендувати хворим на хронічну ішемію мозку, що дозволить підвищити комплайєнс пацієнтів та виключити поліпрагмазію при даній патології.

Висновки

1. Лікування Цераксоном у більшості хворих (89,3 %) було високоефективним.

2. Цераксон поліпшує когнітивні функції, нормалізує емоційні симптоми, позитивно впливає на показники біоелектричної активності головного мозку.

3. У результаті лікування хворих на ДЕ Цераксоном значно покращилось сприйняття пацієнтами загальної якості свого життя.


Bibliography

1. Гуляев Д.В. Эффективная нейропротекция? Здесь, сейчас! // Судинні захворювання головного мозку. — 2006. — № 4. — С. 61-62.
2. Захаров В.В. Атеросклероз церебральных и периферических артерий: вопросы терапии // Русский медицинский журнал. — 2007. — № 10. — С. 833-836.
3. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф. Дисциркуляторная энцефалопатия: современные взгляды на патогенез и диагностику // Здоров’я України. — 2006. — № 15. — 16 (148–149). — С. 16-18.
4. Міщенко Т.С. Епідеміологія неврологічних захворювань в Україні // НейроNЕWS. — 2008. — № 3. — С. 76-77.
5. Мурашко Н., Панікарський В. Когнітивні й емоційно-афективні порушення при дисциркуляторній енцефалопатії: клінічна характеристика та лікування // Ліки України. — 2004. — № 11. — С.120-121.
6. Бачинская Н.Ю., Холин В.А., Полетаева К.Н., Шулькевич А.А. Нейропсихологические и нейрофизиологические аспекты синдрома умеренных когнитивных нарушений // Український вісник психоневрології. — 2007. — Т. 15, вип. 1 (50), додаток. — С. 18.
7. Руденко А.Ю., Башкірова Л.М., Корженевський Л.В. До питання про класифікацію, клініку та перебіг ранніх форм цереброваскулярних захворювань // Укр. мед. часопис. — 2003. — № 3(35). — С. 54-60.
8. Батишева Т., Артемова І., Вдовиченко Т. та ін. Хронічна ішемія мозку (дисциркуляторна енцефалопатія): механізми розвитку та деякі напрями сучасного комплексного лікування // Ліки України. — 2004. — № 11. — С. 79-83.
9. Шмидт Е.В. Классификация сосудистых поражений головного и спинного мозга // Журн. неврол. и психиатр. — 1985. — № 9. — С. 1281-1288.
10. Adibhatla R.M., Hatcher J.F., Dempsey R.I. Citicoline: Neuroprotective mechanisms in cerebral ischemia // J. Neurochem. — 2002. — 80. — 12-13.
11. National Institute of Mental Health: 12 – CGI. Clinical Global Impression // ECDEU Assesment Manual for Psychopharmacology. Rev. Ed. Rockville / Еd. By W. Guyo. — Maryland, 1976. — P. 217-222.

Similar articles

Authors: І.С. ЗОЗУЛЯ, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ
International neurological journal 5(21) 2008
Date: 2009.02.26
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: Григорова І.А., Куфтеріна Н.С., Кафедра неврології Харківського національного медичного університету
International neurological journal 2 (40) 2011
Date: 2011.04.19
Categories: Neurology
Authors: С.М. Віничук, В.О. Мохнач, М.М. Прокопів, А.О. Волосовець, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ; О.А. Пустова, Луганський державний медичний університет; Л.М. Трепет, Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ
"Emergency medicine" 4(17) 2008
Date: 2009.01.12
Categories: Medicine of emergency, Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue