Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 9(213) 2007

Back to issue

Антифронт та якість життя метеочутливих пацієнтів із бронхіальною астмою

Authors: Л.Н. ПРИСТУПА, Т.О. ГУЙВА, О.В. КУПИНА, В.В. ДИТКО, Медичний інститут Сумського державного університету, Сумська обласна клінічна лікарня

Categories: Allergology, Pulmonology

Sections: Clinical researches

print version

Лечение назначается не потому,
что оно должно подействовать,
а потому, что оно действует.
Р. Флетчер

Метеопатичні реакції реєструються в 30–70 % хворих і є причиною дестабілізації перебігу захворювань серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату тощо. Це зумовлено порушенням взаємодії основних взаєморегулюючих систем: нервової, ендокринної, імунної. Метеотропні реакції можуть проявлятись у вигляді основного клінічного синдрому захворювання, що підтверджується негативною динамікою інструментально-лабораторних показників, а також вегетативними та психопатичними порушеннями [8, 11].

У повсякденній практиці лікарі-терапевти часто зустрічаються з фактом погіршення стану пацієнтів багатьох категорій на тлі зміни погодних умов, що має місце, незважаючи на регулярне й адекватне лікування згідно з сучасними стандартами. Це стосується і хворих на бронхіальну астму (БА), у яких поряд із дестабілізацією перебігу захворювання виникають вегетативно-психопатичні реакції, що призводить до зниження якості життя (ЯЖ), чергового загострення та може стати причиною госпіталізації. Встановлено, що частота звернень хворих на БА по невідкладну медичну допомогу зростає при різкому зниженні атмосферного тиску, температури повітря та відносної вологості [13]. Несприятливі метеорологічні чинники розглядають як різновид неспецифічних подразників, до дії яких особливо чутливий організм хворого на БА у зв'язку з первинно-зміненою реактивністю бронхів. Сезонна динаміка перебігу БА виражена досить чітко й проявляється частішанням нападів у весняний та осінньо-зимовий період [9].

Лікування метеочутливих пацієнтів не повинне відрізнятися від передбаченого протоколами й стандартами, але має включати додаткові засоби для профілактики метеотропних реакцій. З цією метою рекомендовано проводити курсове лікування при зміні погодних умов та сезонне — у перехідну пору року (весна, осінь) [8]. З огляду на те, що метеопатичні реакції в теплу пору року спостерігаються в 20,2 % хворих на БА та в холодну — у 78 %, ми провели профілактичний курс лікування у жовтні препаратом Антифронт (виробництво компанії АТ «Береш Фарма», Угорщина).

Метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності та якості життя в метеочутливих хворих на БА при застосуванні препарату Антифронт.

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 54 хворих на персистуючу БА середньої тяжкості, яким призначали інгаляційні глюкокортикоїди в поєднанні із β2-агоністами тривалої дії. Усі пацієнти мали супутню патологію у вигляді нейроциркуляторної дистонії, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця й відмічали в анамнезі прояви вегетативної дисфункції, пов'язані зі зміною погоди: головний біль, сонливість, підвищену втомлюваність, зниження концентрації уваги, нестабільність артеріального тиску, болі в суглобах, а також погіршення перебігу БА (зростання частоти нападів ядухи, виникнення відчуття стиснення в грудях, пароксизмальних сухих хрипів). Обстежені були поділені на дві групи: І групу склали 29 пацієнтів, які отримували загальноприйняте лікування; ІІ — 25 хворих, які у доповнення отримували Антифронт по 1 капсулі 2 рази на день протягом 3 тижнів. Зважаючи на те, що підвищення гіперчутливості бронхів асоціюється зі зниженням температури повітря, ми призначали Антифронт з початку жовтня. Оцінку якості життя проводили згідно з опитувальником «Якість життя хворих на бронхіальну астму» (AQLQ) до початку обстеження, через 3 та 6 місяців. Для цього опитувальника характерні узгодженість та ймовірність, компактність та доступність [3, 10]. На підставі результатів до­слідження розрахували 5 показників ЯЖ: обмеження активності, вираженість симптомів, емоційна сфера, залежність від впливу оточуючого середовища й загальну ЯЖ. Відповіді на запитання оцінювали за 7-бальною шкалою, причому 1 бал відповідав максимальному, а 7 балів — мінімальному порушенню якості життя. ФЗД вивчали за допомогою діагностичного комплексу «Кардіоплюс» (Україна). Статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно з методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента за допомогою ліцензованої програми Microsoft Office 2000.

Вибір препарату Антифронт зумовлений тим, що він є єдиним засобом на українському фармацевтичному ринку для лікування метеозалежності [2]. До складу препарату входять: листки мате парагвайського, кореневище імбиру, корінь солодки, листки меліси, кореневище куркуми. Екстракт кореня солодки, що використовується в медицині більше 5000 років, містить тритерпенові сполуки, флавонові глікозиди, аспарагін, гліциризин, який за дією схожий до кортизону. Ці складники забезпечують мембранопротекторну, імуномодулюючу, протизапальну, протиалергічну, заспокійливу, спазмолітичну, антигістамінну та відхаркувальну дії [1, 5]. Екстракт листя чаю мате містить специфічні сапоніни, що мають імуномодулюючу дію, поліфенольні компоненти забезпечують стійкість до окислювального стресу (антиоксидантні властивості). Чай мате також гальмує моноаміноксидазу, що може сприяти ліквідації депресії, порушеної уваги та настрою, емоційного дисбалансу. Здатність гальмувати ліпоксигеназу — ензим, що метаболізує арахідонову кислоту з утворенням лейкотрієнів С4, D4, F2a, які мають сильну бронхоконстрикторну дію, є важливою для хворих на БА, оскільки дисбаланс синтезу лейкотрієнів і простагландинів є одним із патогенетичних механізмів її виникнення [6]. Імбир гальмує метаболізм арахідонової кислоти як у циклооксигеназному, так і в ліпоксигеназному циклах, забезпечуючи протизапальну та знеболювальну дії [12], знижує агрегацію тромбоцитів і формування тромбоксану В2, покращуючи мікроциркуляцію [4]. Екстракт листя меліси проявляє седативний та спазмолітичний ефект [5, 7].

Результати дослідження

Частота клінічних симптомів БА відповідала ступеню тяжкості захворювання, причому в переважної більшості хворих І і ІІ груп виявлено щоденні напади, а нічні зафіксовано із частотою, вищою ніж 2 рази на місяць (табл. 1). За тяжкістю переважали напади середнього ступеня (62,1 ± 9,17 та 84 ± 7,48 % відповідно). Аналіз цих показників через три місяці показав, що мінімальна частота денних нападів (менше 1 разу на тиждень) спостерігалась у хворих ІІ групи (44 ± 10,1 % проти 17,2 ± 7,14 % у І групі, р < 0,05), а більше 1 разу на тиждень, навпаки, у хворих І групи (82,8 ± 7,14 % проти 56 ± 10,1 % у ІІ групі, р < 0,05). Мінімальну частоту нічних симптомів (менше двох разів на місяць) констатовано в 34,5 ± 8,98 % хворих І групи й у 64 ± 9,8 % ІІ групи (р < 0,05). За тяжкістю нападів відмінностей між групами не виявлено.

Виникнення нападів ядухи до початку лікування хворі обох груп пов'язували з різними причинами, серед яких домінували зміна погоди, переохолодження, фізичне навантаження та контакт з алергеном. При аналізі структури причин через 3 місяці у І і ІІ групах зниження частоти нападів ядухи, пов'язаних із переохолодженням і зміною погоди, було виявлено у хворих ІІ групи порівняно з І групою (р < 0,05). Отже, включення Антифронту до лікування хворих на БА середньої тяжкості сприяло вірогідному зменшенню частоти денних і нічних нападів ядухи і особливо тих, що пов'язані з переохолодженням і зміною погоди.

Вихідні показники ЯЖ у хворих на БА були зниженими порівняно з розрахунковим максимумом (7 балів) (табл. 2). Пацієнти обох груп відмічали обмеження активності (4,21 ± 0,26 та 4,19 ± 0,24 бала відповідно), наявність виражених симптомів захворювання (4,16 ± 0,24 і 4,24 ± 0,19 бала), що супроводжувалося порушенням емоційного стану (4,05 ± 0,09 та 4,11 ± 0,12 бала). Усі пацієнти підпадали під вплив оточуючого середовища, що знайшло підтвердження при оцінці цього параметру за анкетою, який становив відповідно 1,35 ± 0,31 і 1,27 ± 0,25 бала. Загальна оцінка ЯЖ складала у хворих І групи 3,44 ± 0,69 бала й у хворих ІІ групи — 3,45 ± 0,72 бала.

Позитивна клінічна динаміка у хворих на БА супроводжувалася підвищенням якості їхнього життя. Так, на кінець третього місяця лікування вірогідно поліпшились усі показники в обох групах хворих. Вираженість симптомів у хворих І групи становила 5,82 ± 0,21 бала, у хворих ІІ групи — 6,52 ± 0,23 бала (р < 0,05); спостерігалося зменшення вираженості порушень активності. Значно покращувався емоційний стан хворих, причому цей параметр був вищим у хворих ІІ групи (р < 0,05), що можна пояснити позитивним впливом компонентів Антифронту на функціонування нервової системи. Детальний аналіз емоційного стану показав, що у хворих зменшилася стурбованість через наявність БА, тривога, пов'язана з виникненням нападів ядухи, хвилювання з приводу потреби в медикаментозних засобах. Особливої уваги заслуговує зростання у хворих ІІ групи відчуття захищеності від впливу зовнішнього середовища. Так, якщо до початку лікування цей показник не відрізнявся між групами (1,35 ± 0,31 і 1,27 ± 0,25 бала), то після лікування він зростав у хворих І групи до 4,04 ± 0,18 бала, а у хворих ІІ групи — до 6,72 ± 0,43 бала (р < 0,05). Параметр загальної оцінки ЯЖ у хворих ІІ групи мав лише тенденцію до зростання порівняно з таким у хворих І групи (р > 0,05).

Клінічна ефективність лікування підтверджувалася дослідженням ФЗД (табл. 3). Якщо до лікування у хворих І і ІІ груп виявлено помірні обструктивні порушення вентиляції, то вже на кінець 3-го місяця лікування спостерігалося повне відновлення бронхіальної прохідності. При цьому слід зазначити, що покращення бронхіальної прохідності відбулось на всіх рівнях, включаючи дрібні бронхи. Вірогідних відмінностей за показниками ФЗД між обстежуваними групами не знайдено, хоча спостерігалася тенденція до підвищення ОФВ 1 МОШ 50 і МОШ 75 у хворих ІІ групи порівняно з такими в І групі.

Оцінка клініко-інструментальних даних та параметрів ЯЖ переконливо демонструє позитивний вплив Антифронту у хворих на БА, що виявляється, зокрема, у підвищенні резистентності пацієнтів до дії чинників зовнішнього середовища. Поряд із позитивною динамікою основних клінічних проявів БА у хворих зникали реакції на зміну метеоситуації у вигляді підвищеної втомлюваності, сонливості, головного болю, болю в суглобах і м'язах, стабілізувався артеріальний тиск, підвищувалась концентрація уваги. Це виглядає особливо переконливо при аналізі параметрів ЯЖ через 6 місяців після лікування Антифронтом (табл. 2). У пацієнтів І групи спостерігалось збереження впливу оточуючого середовища: 3,14 ± 0,14 бала порівняно з 6,74 ± 0,23 бала у хворих ІІ групи (р < 0,05). Загальна оцінка ЯК була вірогідно вищою в пацієнтів, які отримували Антифронт: 6,38 ± 0,35 бала проти 4,13 ± 0,35 бала у хворих І групи (р < 0,05). Окрім того, спостерігалось зниження частоти метеотропних реакцій, зумовлених супровідною патологією.

Отже, підбір компонентів препарату Антифронт із їх багатогранними ефектами (седативним, спазмолітичним, антиагрегантним, противірусним, антиоксидантним, антигістамінним, відхаркувальним, імуномодулюючим та протизапальним) впливає на патогенетичні ланки БА, сприяючи гіпосенсибілізації, покращенню мікроциркуляції, підвищенню неспецифічної резистентності, відходженню мокротиння, бронходилатації та зменшенню запалення в слизовій оболонці дихальних шляхів, тим самим вирішуючи проблему метеозалежності у хворих на БА.

Висновки

1. Препарат Антифронт позитивно впливає на перебіг БА і наявної супутньої патології (нейроциркуляторна дистонія, артеріальна гіпертензія, остеоартроз), зменшуючи вираженість і частоту симптомів цих захворювань, вегетативно-психопатичних реакцій та підвищуючи ЯЖ пацієнтів.

2. Результати нашого дослідження дозволяють рекомендувати Антифронт хворим на БА з метою сезонної профілактики метеочутливості в осінній період задля попередження підвищення реактивності бронхів і, відповідно, профілактики дестабілізації перебігу захворювання в зимовий період.

3. Застосування Антифронту забезпечує стійке зниження частоти метеотропних реакцій, зумовлених також із непов'язаними з порою року коливаннями атмосферного тиску, температури повітря та його відносної вологості.


Similar articles

Authors: І.Г. КУПНОВИЦЬКА, д.м.н., проф., зав. кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Івано-Франківського державного медичного університету
International neurological journal 1(11) 2007
Date: 2008.01.23
Categories: Cardiology, Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: В.А. ГРИБ, к.м.н., доцент, Івано-Франківський державний медичний університет
International neurological journal 5(9) 2006
Date: 2008.04.04
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Efficiency of Using Antiinflammatory Drug with Antileukotriene Action — Montelukast Sodium as a Mean of Controlled Therapy of Bronchial Asthma and Allergic Rhinitis in Children
Authors: Охотнікова О.М. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
"Child`s Health" 4 (72) 2016
Date: 2016.08.09
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Клініко-імунологічні особливості алергенспецифічної імунотерапії бронхіальної астми в дітей
Authors: Недельська С.М., Таран Н.М. - Запорізький державний медичний університет
"Child`s Health" 7 (58) 2014
Date: 2015.02.12
Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue