Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 1 (39) 2011

Back to issue

Досвід застосування Нейровітану в терапії невропатії лицьового нерва

Authors: Леженко Г.О., Пашкова О.Є., Запорізький державний медичний університет, Білаш В.І., Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня

Categories: Neurology

print version


Summary

Вивчено ефективність застосування полівітамінного препарату Нейровітан у комплексному лікуванні дітей із невропатією лицьового нерва. Установлено, що раннє (з 5-го дня) застосування Нейровітану сприяє більш швидкому регресуванню клінічних проявів невропатії та зменшенню строків повного відновлення функції лицьового нерва.


Keywords

Невропатія лицьового нерва, Нейровітан, діти.

Вітаміни групи В  найбільш часто застосовуються в сучасній терапії неврологічних захворювань. Вони добре зарекомендували себе при лікуванні захворювань як центральної, так і периферичної нервової системи в періоді відновлення невритів, невралгій, поліневропатії, міалгії, корінцевих синдромів, невропатії лицьового нерва тощо [3]. Серед численних фармакологічних ефектів, що мають вітаміни групи В, одне з важливих місць займає їх нейротропна дія. Так, вітамін В1 регулює вуглеводний обмін у клітині, впливає на проведення нервового імпульсу, ­сприяє розвитку аналгезуючого ефекту. Вітамін В6 є кофактором для багатьох ферментів, що діють у нервовій клітині, він бере участь у синтезі нейромедіаторів. В останні роки на фармацевтичному ринку з’явилась велика кількість полівітамінних препаратів, що застосовуються як у комплексній терапії патологічних станів, так і як профілактичні засоби. Серед багатьох сучасних полівітамінних препаратів виграшну позицію займає препарат Нейровітан, що являє собою збалансований комплекс вітамінів групи В. Нейровітан містить в одній таблетці октотіамін — жиророзчинну форму тіаміну (25мг) і вітаміни В2 (2,5 мг), В6 (40 мг) та В12 (250 мкг). Завдяки раціональному поєднанню складових Нейровітану, що взаємно доповнюють один одного, виявляється найбільш виражений терапевтичний ефект [2]. Високі дози тіаміну, що містить Нейровітан, дозволяють використовувати даний препарат із лікувальною метою. Переваги препарату полягають в унікальності дії октотіаміну, що являє собою комплекс тіаміну та ліпоєвої (тіоктової) кислоти. Вітамін В1 відіграє важливу роль у процесах циклу трикарбоксилікової кислоти, а тіоктова кислота діє як кофермент в окислювальному декарбоксилюванні пірувату та a-кетоглутарату, що бере участь у взаємозв’язку гліколізу та трикарбоксилікової кислоти, а також впливає на обмін ліпідів та білків за допомогою коензиму А. Цей ліпофільний комплекс має пролонговану дію, більш високу кислотну стійкість, усмоктуваність та ефективність порівняно з тіаміну гідрохлоридом. Слід відзначити, що октотіамін є оригінальною розробкою і не має аналогів [4].

Нейровітан використовується для попередження й лікування дефіциту вітамінів В1, В2, В6 і В12  для профілактики неврологічних, кардіологічних і інших порушень, пов’язаних із розладами обмінних функцій, що знаходяться під впливом цих вітамінів [4]. Препарат Нейровітан добре зарекомендував себе при лікуванні неврологічних розладів, в ортопедії, при захворюваннях шкіри та волос, порушеннях функції печінки, у корекції порушень обміну вітамінів, викликаних антибактеріальною терапією [1, 5, 6].

Метою нашої роботи було вивчення ефективності лікування невропатії лицьового нерва з використанням полівітамінного препарату Нейровітан залежно від строків застосування препарату.

Матеріали та методи дослідження

Під нашим спостереженням знаходилися 59 хворих віком від 3 до 15 років з установленим діагнозом «гостра невропатія лицьового нерва». У 45,4 % дітей невропатія лицьового нерва виникла після ГРВІ, у 14,4 % хворих— після загального або локального переохолодження, у 9,7%— на тлі одонтогенної або ЛОР-патології, у 8,3%— після травми, в інших 22,2 % пацієнтів причини захворювання встановлені не були. Слід відзначити, що в 48 % пацієнтів нами було виявлено діагностичні титри антитіл класу М та G до вірусу простого герпесу. Ступінь вираженості дисфункції лицьового нерва визначалася за шкалою Хаус— Браакмана. При цьому легка дисфункція лицьового нерва мала місце у 12 % хворих, помірна — у 22 % хворих, середньотяжка — у 42% пацієнтів та тяжка — у 24 % хворих.

Клініко-інструментальний аналіз рівня ураження лицьового нерва в пацієнтів, які знаходилися під спостереженням, показав, що найчастіше лицьовий нерв страждав у місці виходу шило-соскоподібного отвору — у 43 % хворих, рідше — у костному каналі вище коліна (у 27% дітей), нижче відходження n.petrosi — у 17 % випадків, у 13% випадків спостерігалося ураження n.facialis після виходу його з черепа. У 12 % випадків ураження лицьового нерва було двобічним.

Тривалість терапії та спостереження за пацієнтами становила 1 місяць. Обстеження хворих включало клініко-неврологічний огляд, рентгенографію черепа, огляд ЛОР-лікаря, офтальмолога, за показаннями проводилася ультразвукова доплерографія судин головного мозку та реоенцефалографія.

Усім пацієнтам у гострий період захворювання призначалася протизапальна та протинабрякова терапія. З другого тижня захворювання призначалися препарати, що сприяли відновленню функцію нервової тканини (прозерин), біогенні стимулятори (алое), розсмоктуючі препарати (лідаза).

Хворі були розподілені на 2 групи, репрезентативні за статтю та віком та з відповідними клінічними проявами та давністю захворювання, — основну (28 дітей) та групу порівняння (31 пацієнт) (табл. 1).

Додатково до базової терапії всім хворим призначався полівітамінний препарат Нейровітан у віковій дозі. При цьому пацієнти основної групи отримували даний препарат із 5-го дня лікування, а хворі групи порівняння — з 10-го дня.

Ефективність терапії оцінювалася за скаргами хворих, даними клініко-неврологічного огляду (наявність болю, ступінь та швидкість відновлення рухових функцій, наявність вегетативних розладів, розвиток або відсутність контрактур).

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз отриманих результатів засвідчив, що як в основній групі, так і в групі порівняння проведене лікування характеризувалося позитивною динамікою перебігу захворювання: регресували больовий синдром, рухові розлади, відновлювалася рухова активність мімічних м’язів ураженої половини обличчя. Проте в основній групі регресування клінічних симптомів захворювання відбувалося на 2,4±0,4 дня раніше. Так, больовий синдром у більшості хворих основної групи купірувався на 7–8-му добу терапії, у той час як у групі порівняння тільки на 10–13-ту добу, рухи мімічних м’язів стали відновлюватися відповідно на 8-му— 10-ту добу та 10–13-ту добу терапії. Слід відзначити, що повне відновлення функції мімічних м’язів до 20-го дня захворювання відбулося у 83,2 % пацієнтів основної групи та 71,7 % хворих групи порівняння. Повного відновлення функції лицьового нерва не вдалося досягнути у 28,3 % пацієнтів групи порівняння та лише в 16,8 % хворих основної групи. При цьому помірна дисфункція лицьового нерва зберігалася у 2,3 % дітей основної групи та 7,8 % хворих групи порівняння, відповідно в 14,5 і 20,5 % пацієнтів відновлення досягло ступеня легкої дисфункції. У результаті проведеної терапії в жодного хворого основної групи не було відмічено ознак контрактури мімічної мускулатури, у той час як у групі порівняння у 2 % пацієнтів розвилась синкінезія (табл. 2).

Слід підкреслити, що ефективність проведеної терапії залежала від етіологічного фактора розвитку захворювання. При цьому найбільш ефективні результати нами було отримано в пацієнтів із герпетичною інфекцією.

Переносимість Нейровітану всіма пацієнтами різних вікових груп була доброю, у жодному випадку не спостерігалося побічних ефектів.

Таким чином, враховуючи отримані нами результати, можна рекомендувати більш раннє включення в комплексну терапію невропатії лицьового нерва вітаміни групи В, зокрема полівітамінний препарат Нейровітан.

Висновки

1. Застосування полівітамінного препарату Нейровітан підвищує ефективність терапії невропатії лицьового нерва.

2. Ефективність препарату зростає при ранньому (з 5-го дня) його призначенні, що проявляється зменшенням строків повного відновлення функції лицьового нерва.


Bibliography

1. Драгомирецкая Н.В., Ижа А.Н. Эффективность применений препарата Нейровитан в комплексном лечении больных с заболеваниями органов пищеварения // Новости медицины и фармации. Спецвыпуск «Гастроэнтерология». — 2008. — № 239.

2. Компендиум 2006 — лекарственные препараты: В 2т./ Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. — К.: Морион, 2006.— 2270 c.

3. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины и микроэлементы.— М., 2003.

4. Супрун Э.В., Штрыголь С.Ю., Пиминов А.Ф. Проблемы витаминной сбалансированности // http://www.provisor.com.ua

5. Фадеенко Г.Д. Нейровитан в комплексном лечении дисбактериоза кишечника // Укр. мед. часопис. — 2001. — №5.— С. 104-107.

6. Федотов В.П., Каданер Е.И., Горбунцов В.В. Клиническое применение Нейровитана в комплексной терапии хламидийной инфекции // Дерматология, косметология, сексопатология. — 2003. — 14. — С. 87-88.


Back to issue