Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 3 (353) 2011

Back to issue

Новости МОЗ Украины

Олександр Аніщенко: «Реформувати медицину — не значить скорочувати лікарні»

Міністерство охорони здоров’я України розробило 4 основні законопроекти, які пов’язані з реформуванням системи охорони здоров’я. На цьому сьогодні наголосив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Аніщенко під час прес-конференції.

«Перший законопроект стосується внесення змін в основи законодавства, другий стосується центрів первинної медичної допомоги, третій — відпрацьований закон про надання екстреної медичної допомоги, і на стадії завершення четвертий законопроект про пілотні регіони», — розповів перший заступник міністра.

Напрями реформування галузі охорони здоров’я:

1. Підвищення ефективності управління системою охорони здоров’я (управлінська вертикаль, інформаційний простір).

2. Забезпечення доступності медичних послуг (розмежування рівнів надання медичної допомоги, створення центрів ПМСД, госпітальних округів, пріоритет ПМСД, раціональний маршрут пацієнта, поліпшення матеріально-технічної бази).

3. Підвищення якості медичних послуг (система індикаторів якості медичної допомоги, ліцензування та акредитація, стандарти та протоколи надання медичної допомоги).

4. Підвищення ефективності використання бюджетних коштів (зміни порядку фінансування закладів охорони здоров’я, закупівля медичних послуг).

5. Забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (формулярна система, диференційоване відшкодування вартості, контроль за якістю, ефективністю та безпечністю, державне регулювання вартості).

6. Поліпшення кадрового забезпечення (зміна порядку оплати праці, забезпечення житлом).

7. Формування здорового способу життя.

Основні пріоритети реформування галузі охорони здоров’я:

1. Розвиток первинної медико-санітарної допомоги:

— створення центрів первинної медико-санітарної допомоги;

— визначення Порядку вибору лікаря первинної медико-санітарної допомоги;

— визначення Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають відповідний вид медичної допомоги.

2. Реформування та подальший розвиток екстреної медичної допомоги:

— прийняття проекту Закону України «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги»;

— створення системи супроводу хворих на догоспітальному та госпітальному етапах надання екстреної медичної допомоги;

— забезпечення своєчасної доставки постраждалого до закладу охорони здоров’я (доїзд до 10 хвилин у містах та 20 хвилин у сільській місцевості);

— унормування правил виклику бригад швидкої медичної допомоги та госпіталізації хворих до закладів охорони здоров’я.

3. Удосконалення надання медичної допомоги дітям та матерям:

— формування адекватної мережі сучасних перинатальних центрів та пологових будинків, у тому числі міжра­йонних;

— створення ефективної моделі уп­равління перинатальною службою (від районного та міського до регіонального та центрального рівнів);

— впровадження ефективних перинатальних технологій.

4. Прийняття низки проектів Законів України, які регламентують основні засади реформування галузі охорони здоров’я, — внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, особливостей діяльності закладів охорони здоров’я, проведення експерименту з реформування системи охорони здоров’я.

Щодо створення госпітальних округів

Територіальними органами охорони здоров’я ретельно проаналізовано стан надання медичної допомоги населенню, проведено інвентаризацію закладів охорони здоров’я на відповідних адміністративних територіях, що стало передумовою для опрацювання проектів план-схем розташування госпітальних округів.

Остаточне формування госпітальних округів можливо лише після вжиття низки таких заходів:

1. Прийняття законодавчих актів, що будуть регламентувати їх діяльність, у першу чергу законопроектів щодо внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, особливостей діяльності закладів охорони здоров’я, проведення експерименту з реформування системи охорони здоров’я, забезпечення загальнодержавної системи надання екстреної медичної допомоги.

2. Розроблення низки підзаконних нормативно-правових актів, які будуть затверджені: порядок формування госпітальних округів, розподіл медичних послуг за рівнями надання медичної допомоги, положення (статути), структура, штати та табель оснащення закладів охорони здоров’я, які мають увійти до складу госпітальних округів, порядок направлення пацієнтів, порядок фінансування, індикатори якості. Відповідно до Плану-графіку за напрямом «Реформа медичного забезпечення» на 2011 рік зазначені законодавчі та нормативно-правові акти мають бути прийняті у 2011 році.

3. Опрацювання механізму створення госпітальних округів у пілотних регіонах (2011–2012 роки) з подальшим впровадженням позитивного досвіду по всій території України.

В іншому випадку формування госпітальних округів може призвести до погіршення доступності, якості та своєчасності медичної допомоги.

За даними територіальних органів охорони здоров’я передбачено створення 253 госпітальних округів.

Щодо розвитку первинної медико-санітарної допомоги (створення центрів первинної медико-санітарної допомоги)

Територіальними органами охорони здоров’я ретельно проаналізовано стан надання медичної допомоги населенню, проведено інвентаризацію закладів охорони здоров’я на відповідних адміністративних територіях, що стало передумовою для створення 40 центрів первинної медико-санітарної допомоги, планується створити ще 645 центрів.

Підготовлено проекти нормативно-правових актів, що регламентують діяльність цих центрів.

 Очікувані результати реформування:

— задоволення очікувань та потреб населення у доступній, якісній та ефективній медичній допомозі;

— підвищення якості, доступності та забезпечення безперервності медико-санітарної допомоги населенню, насамперед вразливих груп населення;

— зміна ставлення і підвищення відповідальності за здоров’я населення владних структур, роботодавців та кожного окремого громадянина, створення для людей можливості вибору на користь здорового способу життя;

— можливість перерозподілу ресурсів із метою оптимального задоволення медико-санітарних потреб, зменшення фінансових бар’єрів для доступу до необхідних послуг, захисту від фінансового ризику, пов’язаного з отриманням медичної допомоги;

— оптимізація формування ресурсів, знань, інфраструктури, технологій і кадрів;

— сприяння ефективному відображенню інтересів охорони здоров’я в політиці інших секторів суспільства;

— створення цілісного підходу до медичного обслуговування, включаючи профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, координацію між постачальниками послуг, закладами та установами як у державному, так і в приватному секторі;

— збільшення обсягу ВВП в результаті стабільної праці громадян, чиї життя, здоров’я і працездатність було збережено;

— зменшення видатків Фонду зага­льно­обов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, а також видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій з інвалідності та втрати годувальника, доплати, надбавок та підвищення до зазначених виплат тощо в результаті стабільної праці громадян, чиє життя, здоров’я і працездатність було збережено;

— покращання стану здоров’я населення;

— відновлення населення України за рахунок громадян репродуктивного віку, чиє життя, здоров’я і праце­здатність було збережено.

Прес-служба МОЗ Україн



Back to issue