Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 4 (354) 2011

Back to issue

Основні причини високого рівня смертності в Україні


Summary

Цей звіт — чергове дослідження з серії «Здоров’я людини та демографія». Звіт подготовлений Рекхою Менон та Біанкою Фрогнер. Опитування домогосподарств проводилось Українським центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова на кошти Світового банку та Українського медичного союзу (УМС). Юлія Смоляр, Абея аль Омайр, Валері Еванс та Олена Заглада зробили значний внесок у роботу над дослідженням на різних його етапах. Юрій Субботін, Людмила Сассина та Наталія Курділь з УМС брали участь в опрацюванні інструментів дослідження. Паоло Беллі та Сон Нам Нгуєн надали коментарі до перших редакцій дослідження. Робота проводилась під керівництвом Мартіна Райзера, директора у справах України, Білорусі та Молдови, Тамар Мануельян Атінк, директора Департаменту розвитку людини, та Абдо Язбека, керівника сектору з питань охорони здоров’я та харчування населення Департаменту розвитку людини, Регіон Європи і Середньої Азії. Експертна оцінка надана Едуардом Босом та Енісом Барісом.

Закінчення. Початок у № 22 (350), 2010–3 (353), 2011

Зловживання алкоголем

81. Вживання алкогольних напоїв час від часу може не бути шкідливим для чийогось здоров’я, але надмірне вживання може принести шкоду та призвести до погіршення стану здоров’я. Помірне вживання може бути корисним для коронарної артерії завдяки зниженню формування бляшок в артеріях, запобіганню виникнення тромбів та сприянню лізису згустків крові (Захарі, 1997 p.). Тяжкі і тривалі медичні та соціальні наслідки від надмірного вживання алкоголю проілюстровані на рис. 5. Шкідливі наслідки вживання алкоголю включають ризик високого кров’яного тиску та хворобу печінки. Подальша алкогольна інтоксикація (викликана зловживанням алкоголем) може призвести до ненавмисних та навмисних травм або навіть смерті (прикладом є дорожньо-транспортні пригоди), а також може бути причетна до виникнення хронічних захворювань. Крім того, алкогольна залежність, що визначається як кількістю, так і частотою вживання алкоголю, як правило, класифікується як клінічне порушення.

82. Центр контролю за захворюванням визначає надмірне вживання алкоголю в середньому більше ніж 2 порції алкоголю на добу для чоловіків. Для жінок надмірне вживання визначається, як правило, як споживання в середньому більше ніж однієї порції алкоголю на добу. В той же час зловживання алкоголем класифікується як вживання 4 або більше порцій протягом однієї події для жінок і 5 або більше порцій протягом однієї події для чоловіків. Пияцтво включає надмірне вживання або зловживання алкоголем, або обидва поняття. Пияцтво у формі надмірного вживання або зловживання алкоголем пов’язане з численними проблемами здоров’я, включаючи, але не обмежуючись:

— Хронічні хвороби, такі як цироз печінки (ушкодження клітин печінки); панкреатит (запалення підшлункової залози); різні форми раку, включаючи рак печінки, рак ротової порожнини, рак гортані, рак дихального горла (гортань) та рак стравоходу; високий кров’яний тиск; психологічні розлади.

— Ненавмисні травми, такі як травми в результаті автомобільних аварій, падінь, утоплення, опіків та від вогнепальної зброї.

— Жорстокість, така як зневажання дітей, убивство та самогубство.

— Шкода плоду, що розвивається, якщо вагітна жінка п’є, як, наприклад, фетальний алкогольний спектр порушень.

— Синдром раптової дитячої смерті (СРДС).

— Зловживання алкоголем або алкогольна залежність.

83. У 2004 році Україна посідала друге місце за рівнем смертності від зловживання алкоголем (включаючи алкогольний психоз) у всьому Європейському регіоні ВООЗ, йдучи слідом за Естонією. Стандартизовані показники смертності від зловживання алкоголем в ЄС були вдвічі менші, ніж в Україні (рис. 6). Крім того, можна також виділити підкатегорію ненавмисних отруєнь, смерті від зловживання алкоголем, коли здоровий дорослий чоловік середньої ваги споживатиме півлітра або більше міцного алкогольного напою (40 градусів алкоголю) без їжі з інтервалом менше ніж година (Маркез, 2005 p.).

84. У цьому дослідженні нашим інте­ресом є не просто алкоголізм, а надмірне вживання алкоголю, тому ми звертаємо особливу увагу на «тих, хто надмірно вживає алкоголь, та тих, хто зловживає алкоголем». У даній роботі ті, хто надмірно вживає алкоголь, та ті, хто зловживає алкоголем, розподіляються за категоріями як особи, які повідомили, що споживають більше 5 порцій алкогольних напоїв у день за останні 4 тижні. У цьому дослідженні алкогольний напій був визначений як банка або пляшка пива, склянка вина, 50 мл горілки або інші спиртні напої, або саморобна горілка. Споживання більше ніж 250 мл горілки або міцних спиртних напоїв із вмістом спирту 40 % означало б споживання більше ніж 100 мл чистого спирту в той самий день.

85. Пияцтво, традиційно, було тяжким у більшості країн колишнього Радянського Союзу, включаючи Україну, особливо серед чоловіків. Звички до пияцтва в Україні зазвичай схилялися до більш міцних спиртних напоїв, таких як горілка. Тому не дивно, що при обстеженні, як зазначається нижче, близько 70 % тих, хто надмірно вживає алкоголь або зловживає алкоголем, доповіли, що вони зазвичай споживають міцні напої, такі як горілка або коньяк з вином або пивом (табл. 6).

86. 20 % українців дозволяють собі надмірне вживання алкоголю або зловживання, маючи один або більше днів наприкінці місяця, коли вони вживають більше ніж 5 порцій. Понад 80 % тих, хто надмірно вживає алкоголь, та тих, хто зловживає алкоголем, — чоловіки, і вони становлять третину дорослого чоловічого населення. Для порівняння, лише 7,4 % дорослого жіночого населення надмірно вживає алкоголь або зловживає ним. У плані частоти вживання алкоголю 30 % випивали більше 5 порцій в один день протягом 4 тижнів, 40 % — протягом 2–3 днів за 4 тижня, 20 % — принаймні 1 день на тиждень і 10,5 % — принаймні 2 дні на тиждень (з яких половина — майже щодня), відповідно.

87. Надмірне вживання або зловживання алкоголем починається в ранньому віці і спочатку підвищується з віком і досягає максимуму у віці 40–49 років, після чого починає знижатися, що також може свідчити про низькі показники тривалості життя серед тих, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем у старших вікових групах, особливо чоловіків. Це характерно як для чоловіків, так і для жінок (рис. 7). Серед тих, хто надмірно вживає і зловживає алкоголем, найбільша частина осіб належить до наймолодшої вікової досліджуваної групи: 18–29 років (28,0 %), потім йде вікова група 40–49 років (26,7 %). Серед чоловіків найбільша частина тих, хто надмірно вживає і зловживає алкоголем, належить до вікової групи 18–29 років (31,8 %). Для порівняння, в Європі та Середній Азії, незважаючи на те що вікові категорії трохи відрізняються, поширеність високоризикованого вживання алкоголю серед чоловіків віком 15–29 років становить 20,8 %, віком 30–44 років — 18,7 %, віком 45–59 років — 21,4 % і віком 60–69 років — 15,2 %; набагато нижче, ніж в Україні. Серед жінок найбільша частина тих, хто надмірно вживає і зловживає алкоголем, належить до вікової групи 40–49 років (35,8 %).

88. Надмірне вживання або зловживання алкоголем змінюється по регіонах — воно більш поширене на півночі та в центрі. На півночі та в центрі 26,7 % населення надмірно вживають алкоголь порівняно з 14,2 % на півдні. Що стосується чоловіків і жінок, то надмірне вживання або зловживання алкоголем змінюється суттєво по регіонах — 42,5 % чоловіків, які проживають на півночі і в центрі, надмірно вживають алкоголь порівняно з 24,2 % на півдні. Жінки, які проживають на півдні та в центрі, приблизно в 3 рази більше вживають або зловживають алкоголем, ніж жінки в інших регіонах.

89. Особи, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, здебільшого зареєстровані або не зареєстровані у шлюбі і мають середній або нижчий рівень освіти. На сході велика частка неодружених, які надмірно вживають або зловживають алкоголем (19,8 %) порівняно з лише 4,5 % на півдні. Як і у випадку інших факторів ризику, такі чоловіки зазвичай частіше бувають одруженими або проживають спільно. Особи, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, не мають доброї освіти і тільки 2/3 мають середню освіту. Особи, які надмірно вживають або зловживають алкоголем і мешкають у Центральному регіоні, навчалися в коледжі і їх частина більша, ніж тих, хто живе в інших регіонах. Більша частина жінок, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, навчалися в коледжі порівняно з чоловіками.

90. Дві третини осіб, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, проживають в населених пунктах міського типу, особливо жінки. На заході надмірне вживання або зловживання алкоголем більш зосереджене в сільських місцевостях при тому, що понад половини тих, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем, живе в селах; на сході більшість тих, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем (89,4 %), живе в містах з населенням 20 000 чоловік. Жінки, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, частіше, ніж чоловіки, живуть у містах (табл. 7).

91. Приблизно 3 із 4 осіб, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, мають оплачувану роботу і 1 із 2 належить до найвищих двох квінтилів доходів. Більше половини вибірки тих, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем, припадає на найвищі два квінтилі доходів, особливо на півночі та в центрі, на півдні і сході. На заході більша частина таких входить у найнижчий квінтиль (більше одної третини). Більшість жінок у цій категорії належить до найвищих двох квінтилів, порівняно з чоловіками (2/3 проти 1/2).

92. Кожний четвертий із тих, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем, і менше ніж одна третина тих, хто занадто надмірно вживає алкоголь (більше 10 порцій у день за останні 4 тижні) почувають себе погано і винними щодо своїх звичок до пияцтва. Тільки чверть тих, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем, вважає, що їм слід зменшити кількість прийому алкоголю; ця частка значно вище (36 %) серед респондентів, які занадто надмірно вживають алкоголь.

93. Чоловіки, які проживають на півночі або в центрі, мають початкову освіту, зареєстровані/не зареєстровані у шлюбі або неодружені/живуть окремо, мають більші можливості надмірно вживати або зловживати алкоголем. Для того щоб зрозуміти, який із соціально-економічних факторів суттєво впливає на шанси щодо того, чи надмірно вживати або зловживати алкоголем, чи ні, було проведено логістичний регресійний аналіз, результати якого наведені у табл. 8. Шанси того, що людина надмірно вживає або зловживає алкоголем, вищі на півночі та в центрі, але нижчі на півдні і на сході порівняно з заходом. Приналежність до жіночої статі значно знижує шанси стати алкоголіком, який надмірно вживає або зловживає алкоголем, у 1,9 раза (р < 0,001). Приналежність до вікової групи 60–65 років значно знижує шанси стати алкоголіком, який надмірно вживає або зловживає алкоголем, порівняно з віковою групою 18–29 років. Приналежність до групи одружених або розлучених значно підвищує шанси стати алкоголіком, який надмірно вживає або зловживає алкоголем, порівняно з неодруженими українцями. Приналежність до групи тих, хто має середню освіту, значно знижуває шанси стати алкоголіком, який надмірно вживає або зловживає алкоголем, порівняно з групою із початковою освітою. Фактори, що пов’язані з регіоном проживання, формою зайнятості та рівнями добробуту істотно не впливають на рівні надмірного вживання або зловживання алкоголем.

Фізична активність

94. Респонденти класифікувалися як малорухомі, якщо їх заявлена тижнева фізична активність здійснювалась менше ніж 60 хвилин на тиждень. Немалорухомий спосіб життя розподілявся на категорії недостатнього і активного способу життя (табл. 9), але не потрапив до категорії активності більше 60 хвилин на тиждень. У цьому плані діяльність включала: ходьбу, їзду на велосипеді, роботу в домі або на подвір’ї, спорт та інші види фізичної діяльності. Рівні навантаження було дано кожному з цих видів діяльності, оскільки було важко визначити рівень інтенсивності діяльності (табл. 9).

95. Приблизно 10 % українців ведуть нерухомий спосіб життя, а 6,3 % мають недостатнє фізичне навантаження протягом тижня (табл. 10). 10,9 % осіб віком 18–29 років в Україні ведуть малорухомий спосіб життя порівняно з 3,7 % у Чеській Республіці та 7,1 в Угорщині (Дослідження в галузі охорони здоров’я в світі, 2003 p.). Жінки більш малорухомі, ніж чоловіки. Північний і Центральний регіони характеризуються найвищими показниками малорухомості населення. Ті, які мають освіту в обсязі коледжу, менш малорухомі. Такий спосіб життя переважає більше серед тих, хто живе в містах або в населених пунктах із населенням більше 20 000, та зростає з добробутом. 37 % малорухомих осіб займаються ходьбою принаймні раз на тиждень, 35 % виконують активну домашню роботу раз на тиждень порівняно з 94 та 92,4 % фізично активного населення, відповідно.

96. Для того щоб зрозуміти, який із соціально-економічних факторів суттєво впливає на ймовірність малорухомого способу життя, було проведено логістичний регресійний аналіз, результати якого подано у табл. 8. Імовірність приналежності до малорухомих (менше ніж 60 хвилин на тиждень фізичного навантаження) значно зростає для тих, хто живе на сході, і знижується для тих, хто живе на півдні, порівняно з проживанням на заході. Ймовірність приналежності до малорухомих також значно знижувалась у тих, хто входить до групи зареєстрованих/не зареєстрованих в шлюбі (р < 0,001), має вищу освіту або живе в невеликому місті або селі (р < 0,01). Вищі рівні добробуту підвищують ймовірність вести нерухомий спосіб життя, особливо в найвищих двох квінтилях доходів.

Висновки

97. Як показано вище, рівень поширеності паління високий, особливо серед чоловіків, і паління починається у ранньому віці. Рівень поширеності паління значно вищий, ніж в Європейському регіоні ВООЗ. П’ята частина українського дорослого населення має одну або більше причин у місяць, коли вони вживають понад 5 порцій алкоголю, і зловживання алкоголем починається в ранньому віці. 10 % ведуть малорухомий спосіб життя, ще 6,3 % мають низькі рівні фізичного навантаження; в Україні найвища кількість малорухомих осіб у віковій групі 18–29 років.

98. Зниження рівня передчасної смертності та поширеності хвороб в Україні потребує значних поведінкових змін, тому що, незважаючи на складність цих хвороб, вони придатні для профілактики і лікування. Вплив поведінкових факторів, особливо щодо незаразних хвороб, міг би зменшитися шляхом здійснення цільових первинних та вторинних заходів.

99. Основні економічно ефективні заходи, спрямовані на поведінкові фактори ризику, існують і наведені нижче (табл. 11). Україна виконала багато з цих заходів, але часто не в комплексному обсязі, через що не отримала дієвого результату (Світовий банк, 2009 p.). Навіть якщо нормативні акти існують, впровадження основних положень, таких як заборона паління або заборона продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, не ефективне.

100. Декілька факторів ризику можуть одночасно впливати на людину, тому необхідно розробити загальні стратегії, що орієнтовані на конкретні підгрупи, які найбільш наражені на ризик. Отже, найбільш ефективний підхід — це розробка Україною комплексних планів для профілактики та контролю незаразних хвороб, в яких заходи є спільно розробленими за пріоритетами та загальними видами діяльності у таких сферах, як служба інформації, освіта та комунікації, оподаткування і встановлення тарифів, законодавчі й регуляторні реформи, підготовка медичного персоналу та розробка клінічних рекомендацій тощо, які можна виконувати узгоджено (табл. 11).

101. Зміна способу життя для зменшення ризиків є важким завданням і потребує як розуміння обсягу ризику, так і усвідомлення населенням серйозності проблеми. Очевидно, що українці не беруть до уваги довгострокові наслідки, а бачать негайні переваги, запропоновані нездоровим способом життя. Це також важка сфера для виконання, беручи до уваги, що декілька способів життя, описаних вище, допускається, є культурною нормою. Участь громади, масштабні програми підвищення усвідомлення, спеціально спрямовані на молодь і школи можуть допомогти зменшити поширення такого способу життя в наступному поколінні. Щодо сьогоднішнього покоління програми підвищення усвідомлення повинні підкреслювати як короткострокові, так і довгострокові переваги здорового способу життя, включаючи при необхідності використання винагород та стимулів для заохочування до такого способу життя.

 

Розділ V Шляхи вирішення проблем

102. Україна втрачає покоління через хронічні захворювання. Половина дорослого населення, від 18 до 65 років, страждає від одного або декількох хронічних захворювань. Це поєднано з низькою тривалістю життя означає, що значна частина дорослого населення в Україні сьогодні знаходиться під загрозою ризику передчасної смерті. Жінки живуть набагато довше, ніж чоловіки, — Україна має один із найбільших розривів між жінками та чоловіками в тривалості життя — 12 років — але і тут, як показано, жінки проводять більшу частину свого дорослого життя в стані поганого здоров’я. В основі цих хронічних хвороб такий спосіб життя, як паління, зловживання алкоголем, погане харчування і відсутність фізичної активності. Висока поширеність такого нездорового способу життя серед молодих чоловіків на сьогодні ставить їх під загрозу захворювання на хронічні хвороби в найближчому майбутньому.

102. Отже, криза в галузі охорони здоров’я України вимагає негайних дій. Це завдання, однак, не з легких. Хронічні хвороби є складними за своїм характером, і профілактика вимагає зміни поведінки, якої важко домогтися без повної участі українського населення. Як видно з цього дослідження, про багато з цих ризиків відомо тим, хто підпадає під них, але серйозність своїх дій, можливо, не сприймається ними. Необхідні зміни у наданні послуг з охорони здоров’я. Для боротьби з цими захворюваннями необхідне більш активне залучення пацієнтів та їхнє самоуправління.

103. Автори цього дослідження пропонують підхід, що складається з двох компонентів.

Перше: приділення особливої уваги цільовим профілактичним програмам за підтримки уряду, спільнот, бізнесу і особливо української громадськості. Це включає:

— Покращення усвідомлення проблеми серед молоді — майбутнього України. Як вже було згадано, школи можуть бути гарним місцем для профілактики ризикової поведінки.

— Для молодих повнолітніх — програми та заходи, що пояснюють коротко- та довгострокові переваги здорового способу життя (якщо необхідно — із використанням заохочення чи винагороди).

— Застосування існуючих правових норм, тобто заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнової продукції малолітнім, заборони на паління у громадських містах.

— Використання податків, тарифів, правових положень та норм для широкого запровадження заходів на підтримку здорового способу життя. Ключовим аспектом тут є не формальне регулювання, а практичне застосування.

Перед цим необхідно розробити загальну стратегію профілактики та контролю за хронічними захворюваннями. В ній слід визначити пріоритетні напрямки і ролі різних секторів та урядових рівнів для всеохоплюючого підходу до вирішення проблеми. Як уже було зауважено, зусиль одного сектору охорони здоров’я недостатньо для зміни життєвої поведінки, отже робота потребує участі уряду, приватного сектору та неурядових організацій.

Друге: переорієнтація системи охорони здоров’я на визначення груп ризику, своєчасне виявлення хронічних захворювань та станів і контроль їх розвитку. У лікуванні хронічних захворювань активну участь повинні брати як органи охорони здоров’я, так і пацієнти. Дослідження Світового банку (2009 р.) показує, що сучасна система охорони здоров’я України не здатна впоратися з кризою, отже, вимагає реорганізації. Необхідно відходити від моделі лікування періодичних хвороб і йти до моделі, що передбачає профілактику і відповідає потребам пацієнтів із хронічними станами. Виявлення захворювань на ранньому етапі допомагає подальшому лікуванню. Цього можна досягти таким чином:

— Посилити ефективність системи первинної допомоги. Медичні працівники мають вміти розпізнавати осіб, які належать до груп ризику, повідомляти їх про можливі наслідки, ставити своєчасний діагноз і проводити належне лікування.

— Переорієнтувати медичні послуги для підвищення участі пацієнтів у прийнятті рішень щодо їх лікування. Пацієнти мають усвідомлювати свою роль під час лікування хронічних захворювань. Розуміння необхідності лікування та залучення хворих до обрання відповідної стратегії матиме великий вплив на виконання лікарських приписів і знизить ризик передчасної смерті.


Similar articles


Back to issue