Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" Неврология (360) 2011 (тематический номер)

Back to issue

Аналіз клінічних варіантів синдрому хребтової артерії у хворих з екстравазальною компресією хребтової артерії

Authors: В.В. Сулік Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ

print version


Summary

Порушення кровообігу у вертебробазилярному басейні (ВББ) посідають особливе місце у зв’язку з функціональним значенням анатомічних утворень мозку, що забезпечуються саме з нього. Частота циркуляторних розладів у вертебробазилярній системі становить 25–30 % усіх гострих порушень мозкового кровообігу і майже 70 % минущих. Транзиторні ішемічні атаки у ВББ зустрічаються в 3 рази частіше, ніж у каротидному.

Метою роботи було вивчення основних клінічних варіантів синдрому хребтової артерії (СХА) у пацієнтів з екстравазальною компресією хребтової артерії (ЕКХА).

Проведено аналіз клінічних варіантів у 50 пацієнтів з ЕКХА, які лікувались у відділенні серцево-судинної хірургії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва в 2007–2008 роках.

Отримані дані свідчать про превалювання в віковій групі 18–45 років пацієнтів із синдромом Барре — Льєу — 23 (85,1 %) особи, із синдромом вегетативних порушень — 22 (81,5 %) особи, однак у старших вікових групах частота даних синдромів знижувалася. Так, у пацієнтів середнього віку частота даних синдромів становила по 69,2 % (9 осіб) відповідно кожного, у групі пацієнтів похилого віку — 50 % (5 осіб) і 40 % (4 особи). Разом із цим частота кохлеовестибулярного і вестибуло-атактичного синдромів зростала у пацієнтів старших вікових груп. Так, вестибуло-атактичний синдром спостерігався у віковій групі 18–45 років у 13 хворих (48,1 %), у віковій групі 46–59 років — у 8 хворих (61,5 %), у віковій групі 60–74 років — у 9 хворих (90 %). Кохлеовестибулярний синдром відзначався у віковій групі 18–45 років — у 11 (40,7 %), у віковій групі 46–59 років — у 5 хворих (38,5 %), у групі 60–74 років — у 7 хворих (70 %).

Офтальмічний синдром спостерігався приблизно з однаковою частотою в усіх зазначених вікових групах, а саме: в 10 хворих (37 %) у віковій групі 18–45 років, у 6 хворих (46,1 %) у віковій групі 46–59 років та у 8 хворих (80 %) у групі 60–74 років. Завдяки даним ретельного клініко-допплерографічного дослідження у 3 хворих (11,1 %) вікової групи 18–45 років і в 1 хворого (7,69 %) у віковій групі 46–59 років діагностована базилярна мігрень.

При проведенні анамнестичного дослідження було з’ясовано, що в групі молодшого віку у 4 (14,8 %) пацієнтів спостерігались транзиторні ішемічні атаки (ТІА), у середній віковій групі ТІА відмічались у 2 (15,4 %) пацієнтів, а серед пацієнтів похилого віку даний клінічний варіант був діагностований у 3 (30 %) осіб, причому у 2 (20 %) із них повторно. На відміну від осіб вікової групи 18–45 років, у яких за даними дуплексного сканування не реєструвалося гетерогенних та гемодинамічно значимих бляшок, у пацієнтів середньої вікової групи і осіб похилого віку за даними УЗДС реєстрували більш виражені атеросклеротичні зміни, що дещо утруднювало діагностично-диференціальну діагностику даного клінічного варіанта. У 2 хворих (7,4 %) вікової групи 18–45 років та в 1 хворого (7,7 %) вікової групи 46–59 років відзначали напади дроп-атак. Також в 1 (11,1 %) хворого з групи осіб молодого віку зареєстрували короткочасну втрату свідомості при різкому повороті голови, що було розцінено як синдром Унтерхарншайдта. Після синдромологічного аналізу клінічних варіантів СХА у досліджуваних хворих можна зробити висновки, що клінічна картина була представлена практично всіма відомими симптомами вертебробазилярної недостатності при ЕКХА.

У досліджуваній когорті пацієнтів з ЕКХА найбільш частими клінічними варіантами СХА були синдром Барре — Льєу, синдром вегетативних порушень, вестибуло-атактичний синдром, офтальмічний і кохлеовестибулярний синдроми. Частота випадків базилярної мігрені, нападів дроп-атак, синдрому Унтерхарншайдта, ТІА була значно меншою.


Similar articles

Синдром компресії хребтової артерії. Клінічні варіанти, особливості діагностики, принципи хірургічного лікування
Authors: Дибкалюк С.В., Черняк В.А., Герцен Г.І., Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
"Тrauma" Том 13, №3, 2012
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Transient ischemic attack. modern aspects of the diagnosis, treatment and prevention
Authors: Міщенко Т.С., Здесенко І.В., Міщенко В.М.
ДУ «Інститут неврології, психіатрії й наркології НАМН України», м. Харків, Україна

International neurological journal 1 (87) 2017
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: Віничук С.М., Фартушна О.Є., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ
International neurological journal 7 (29) 2009
Categories: Neurology
Використання математичного моделювання методом кінцевих елементів пружно-регуляторних характеристик хребтових артерій у нижньому шийному відділі хребта людини
Authors: Дибкалюк С.В., Герцен Г.І. - Кафедра ортопедії й травматології № 1 Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
"Тrauma" Том 15, №2, 2014
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue