Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 7(211) 2007

Back to issue

Препарати тіаміну: питання безпеки при медичному застосуванні

Authors: О.П. ВІКТОРОВ, О.В. МАТВЄЄВА, Державний фармакологічний центр МОЗ України

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version

Важливою складовою нормальної життєдіяльності організму є стабільний біохімічний стан його внутрішнього середовища. Значні порушення тканинних метаболічних процесів спостерігаються при різних терапевтичних, ендокринних, хірургічних, неврологічних та інших захворюваннях. Тому засоби, що переважно впливають на тканинний обмін, широко застосовуються при цих станах [1, 6, 7, 12–14].

Порушення вітамінного балансу організму є однією з найбільш розповсюджених патологій обміну речовин. Потреба у вітамінах суттєво підвищується при багатьох захворюваннях, особливо інфекційних, тиреотоксикозі, при вагітності та застосуванні хіміотерапевтичних препаратів. Крім того, навіть у практично здорових людей добова потреба у цих біологічно активних речовинах значно змінюється залежно від різних умов довкілля, з аліментарних причин, при інтенсивній фізичній та розумовій діяльності, нервово-психічному напруженні тощо, що супроводжується істотними морфофункціональними змінами організму, розвитком різних за важкістю перебігу патологічних станів або призводить до них та суттєво погіршує якість життя людини [12].

Найчастіше у мешканців України зустрічається недостатність таких вітамінів, як А, D, В1, В2, РР та С [6].

Особливу роль у лікуванні гіпо- та авітамінозів відіграють вітамінні препарати, хімічна структура яких аналогічна вітамінам.

Існує три види вітамінотерапії: замісна (лікування гіпо- і авітамінозів), адаптаційна (застосування монопрепаратів з метою стимуляції адаптаційних реакцій у дозах, що перевищують добову потребу у 2–3 рази) і фармакодинамічна (лікування захворювань, які не належать до гіпо- і авітамінозів) [12].

Тіамін (вітамін В1) — один з найперших серед відомих на даний час представників вітамінів групи В. Ще у 1897 р. Ейкман відкрив цей вітамін, у 1922 р. Функ його ідентифікував, у 1926 р. Ясен і Донат виділили вітамін у кристалічному вигляді, у 1936 р. Уільямс визначив його хімічну структуру. Накопичені майже за 110 років знання щодо медико-біологічних властивостей тіаміну знайшли своє втілення в широкому застосуванні препаратів цього вітаміну майже в усіх галузях клінічної медицини. Передусім це стосується лікування полінейропатії різного генезу, серцево-судинних та шлунково-кишкових розладів, нефропатій при вагітності, мегалобластичної анемії та ін. [3, 7, 8]. Ефективність лікарських засобів (ЛЗ), діючою речовиною яких є тіаміну хлорид, при здійсненні раціональної фармакотерапії з позиції доказової медицини не викликає сумнівів.

В Україні станом на 01.11.2006 р. дозволено для медичного застосування 13 різних фармацевтичних форм тіаміну, як у вигляді монопрепаратів, так і у вигляді комбінованих (4 іноземного та 9 вітчизняного виробництва).

Однак поруч із лікувальною дією вітамінні препарати, як і інші лікарські засоби, можуть викликати побічні реакції (ПР). Серед водорозчинних вітамінних ЛЗ препарати вітаміну В1 викликають найбільшу кількість ПР. Серед них найчастіше зустрічаються різноманітні за формою та тяжкістю алергічні ПР. При застосуванні препаратів тіаміну можуть з'явитися відчуття свербежу, шкірний висип, еритеми, пурпури, кропив'янки, набряк Квінке, анафілактичний шок (іноді з летальним наслідком), кишечна геморагія, напади бронхіальної астми з судомами [5, 12]. Реакції гіперчутливості спостерігались переважно після парентерального введення препарату, причому при самостійному введенні, та не зустрічались при сумісному застосуванні з іншими вітамінами групи В [10].

Крім різних алергічних ПР, цьому вітамінному препарату властива синаптоплегія — здатність утворювати комплекси з різними медіаторами, що може супроводжуватися падінням артеріального тиску, виникненням серцевих аритмій, порушенням скоротливої активності скелетних м'язів (зокрема, дихальних), пригніченням ЦНС, при застосуванні великих доз дуже рідко може виникнути дихальна недостатність. Препарати вітаміну В1 можуть порушувати активність ферментів печінки [4, 8, 9, 11, 14, 16].

Згідно з даними Т.Н. Яковлєва (1981) [17], алергічні реакції при ін'єкціях тіаміну спостерігались у 6 % пацієнтів. При швидкому внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися порушення передачі нервових імпульсів, скорочення дихальних м'язів, колапс, серцеві аритмії, тому внутрішньовенно препарат можна вводити виключно крапельно повільно [15]. Призначення великих доз препаратів з вітаміном В1 сприяє збільшенню екскреції з сечею рибофлавіну, що може призводити до розвитку недостатності останнього в організмі.

За даними ВООЗ станом на 11.2006 р., при медичному застосуванні майже 60 різних ЛЗ, що містять діючу речовину тіаміну гідрохлорид, у світі виникло 600 випадків ПР, які проявилися 938 різними системними розладами, серед яких домінували алергічні ПР — 76,8 %, у тому числі анафілактичний шок зустрічався у 2,42 %, розлади з боку шлунково-кишкового тракту складали 16,2 %, серцево-судинної системи — 4,8 %.

За даними Державного фармакологічного центру МОЗ України станом на 11.2006 р., в Україні було зареєстровано 73 випадки ПР при медичному застосуванні препаратів тіаміну хлориду. Повідомлення надійшли від 20 регіональних відділень. Слід зазначити, що всі ПР виникли при застосуванні препаратів вітаміну В1 вітчизняного виробництва. Серйозні передбачувані ПР складали 8,2 %. За системними проявами домінували різні алергічні ПР — 86,3 %, в тому числі анафілактичний шок — 4,7 %, синдром Стивенса — Джонса — 1,6 %.

На жаль, ми не маємо достатніх даних щодо впливу багатьох інших чинників на особливості виникнення та розвитку ПР, таких як вік, стать, супутні захворювання, клініко-фармакологічні та фармацевтичні параметри препаратів. Однак, без сумніву можна стверджувати, що значення цих чинників у виникненні несприятливих ПР ЛЗ є суттєвим.

Важливу роль у розвитку ПР відіграють особливості взаємодії між тіаміном та іншими ЛЗ [2] (табл. 1).

ПР виникали з різною частотою на препарати вітаміну В1 різного виробництва. Суттєва перевага у розподілі ПР належала препаратам виробництва ЗАТ «ФФ «Дарниця» — 53,4 % та ФК «Здоров'я» — 28,7 %. Однак якість ЛЗ була відповідною, отже, можна припустити, що ПР були наслідком індивідуальної чутливості пацієнтів на введення ЛЗ.

Отже, при медичному застосуванні препаратів вітаміну В1 алергічні ПР в Україні зустрічаються значно частіше, ніж у світі. Останнє вимагає поглибленого аналізу причин таких розбіжностей. Аналогічна ситуація склалася під час порівняння даних щодо ПР препаратів піридоксину в нашій країні та світі. Можливо, оцінюючи критерій ризик / користь, необхідно переглянути ставлення до контролю за безпекою фармакотерапії препаратами вітамінів групи В, що, за даними ВООЗ, є лідерами з розвитку ПР при їх медичному застосуванні. У зв'язку із вищезазначеним є всі підстави для проведення вивчення профілю безпеки препаратів тіаміну різного виробництва, що представлені на фармакологічному ринку України, зокрема, коферментного ЛЗ кокарбоксилази. Останнє дозволить перенести це питання з площини дискусії у сферу прийняття конкретних рішень.


Bibliography

1. Витамин В6 в высоких дозах: периферические нейропатии // Безопасность лекарств: Экспресс-информация. Бюллетень № 1. — 2000. — С. 59-60.

2. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии: Справ. пособие для врачей и фармацевтов / Деримедведь Л.В., Перцев И.М., Шуванова Е.В., Зупанец И.А., Хоменко В.Н. — Харьков: Мегаполис, 2002. — 784 с.

3. Гилман А.Г. и др. Клиническая фармакология по Гудману и Гилману. — М.: Практика, 2006. — 1648 с.

4. Дроговоз С.М., Страшний В.В. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту. — Харків, 2002. — 480 с.

5. Змушко Е.И., Белозеров Е.С. Медикаментозные осложнения. — СПб.: Питер, 2001. — 448 с.

6. Козярин І.П. Вітаміни і здоров'я // Здоров'я України. — 2003. — № 2. — С. 25.

7. Компендиум 2005 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. — К.: МОРИОН, 2005. — 1920 с.

8. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М.: ООО Изд.-во «Новая волна», 2001. — Т. 2. — 608 с.

9. Михайлов И.Б. Настольная книга врача по клинической фармакологии. — СПб.: Фолиант, 2001. — 736 с.

10. Побочное действие лекарственных средств / Под ред. М.Н.Г. Дюкса. — М.: Медицина, 1983. — 560 с.

11. Справочник Видаль: Лекарственные препараты в России. — М.: АстраФармСервис, 2002. — 1536 с.

12. Титова А.А., Бутко Я.А. О безопасности витаминов // Провизор. — 2004. — № 3.

13. Фитоменадион (витамин К) у новорожденных: ограничение приема // Безопасность лекарств: Экспресс-информация. Бюллетень № 1. — 2000. — С. 68.

14. Харкевич Д.А. Фармакология. — М.: Гэотар медицина, 1999. — 661 с.

15. Шабалов Н.П., Маркова И.В. Антибиотики и витамины в лечении новорожденных. — СПб.: Сотис-Технобалт, 1993. — 255 с.

16. Энциклопедия лекарств. — М.: РЛС, 2002. — 1504 с.

17. Яковлев Т.Н. Лечебно-профилактическая витаминология. — Ленинград, «Медицина», 1981. — 200 с.

Similar articles

Authors: О.П. Вікторов, д.м.н., професор, ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України
"News of medicine and pharmacy" 3 (353) 2011
Date: 2011.03.15
Authors: О.В. Матвєєва, к.м.н., О.П. Вікторов, професор, д.м.н., В.Є. Бліхар, професор, д.м.н, Б.М. Пухлик, д.м.н., В.В. Чоп’як, професор, д.м.н., В.П. Яйченя, І.О. Логвіна, І.І. Биканова
"News of medicine and pharmacy" 6 (357) 2011
Date: 2011.05.05
Authors: О.П. Вікторов, д.м.н., професор, Керівник відділу клінічної фармакології з лабораторією функціональної діагностики ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України, м. Київ
"Emergency medicine" 4(17) 2008
Date: 2009.01.12
Categories: Medicine of emergency, Cardiology
Sections: Specialist manual

Back to issue