Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" Кардиология (359) 2011 (тематический номер)

Back to issue

«Современная эхокардиография в диагностике амилоидоза сердца» Коментар до статті М.М. Долженко, С.В. Поташева

Authors: Н.Д. Орищин, к.м.н., доцент кафедри променевої діагностики ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

print version

Проблема діагностики амілоїдозу серця полягає в тому, що розгорнута ехокардіографічна картина (гіпертрофія стінок обох шлуночків із ефектом «матового шкла», дилатація передсердь, потовщення міжпередсердної перегородки, гідроперикард) спостерігається на пізній стадії хвороби, коли навіть сучасна хіміотерапія мелфаланом малоефективна. Застійна серцева недостатність на цьому етапі рефрактерна до стандартного лікування, частково ефективні лише діуретики. Чи можна виявити амілоїдоз серця на ранніх стадіях? Перш за все необхідні настороженість і знання цієї патології: слід пам’ятати про амілоїдоз як можливу причину бівентрикулярної діастолічної серцевої недостатності.

Ехокардіографічні ознаки амілоїдозу серця на ранніх стадіях неспецифічні: помірна гіпертрофія стінок шлуночків серця та діастолічна дисфункція міокарда при відсутності гемодинамічної причини (артеріальної гіпертонії, аортального стенозу). Тому ехокардіографічну картину необхідно інтерпретувати лише в контексті клініки та результатів інших інструментальних досліджень. Симптоми на ранніх стадіях хвороби — задишка і помірні набряки на ногах — є проявом діастолічної дисфункції лівого та правого шлуночків. На амілоїдоз як можливу причину стану хворого вказують зміни ЕКГ: низький вольтаж зубців, порушення атріовентрикулярної та шлуночкової провідності. Характерним (майже патогномонічним) є поєднання низького вольтажу зубців ЕКГ з ознаками гіпертрофії міокарда за даними ехокардіографії, таке поєднання має високу чутливість (72–79 %) та специфічність (91–100 %) у виявленні амілоїдозу серця [2]. Це поєднання дозволяє диференціювати амілоїдоз від гіпертрофічної кардіоміопатії, при якій вольтаж зубців ЕКГ високий.

Отже, при клінічній підозрі на АС ведемо пошук діастолічної дисфункції лівого та правого шлуночків. Особливо цінним є використання тканинної допплерографії, оскільки пацієнт часто звертається на стадії підвищеного тиску наповнення лівого шлуночка, коли є псевдонормалізація трансмітрального потоку. В огляді детально висвітлені аспекти діагностики діастолічної дисфункції ЛШ за допомогою тканинної допплерографії, аналогічно потрібно оцінювати діастолічне наповнення правого шлуночка. Слід акцентувати увагу на тому, що в тканинній допплерографії ранньою ознакою амілоїдозу є зниження як діастолічної швидкості руху кільця МК, так і систолічної швидкості (що відрізняє амілоїдоз від інших типів рестриктивної КМП) [1]. Додаткову прогностично цінну інформацію можна отримати, використовуючи показник міокардіальної функції (індекс Теі) [2].


Bibliography

1. Koyama J., Ray-Sequin P.A., Falk R.H. Longitudinal myocardial function assessed by tissue velocity, strain and strain rate tissue Doppler echocardiography in patients with AL (Primary) cardiac amyloidosis // Circulation. — 2003. — V. 107. — P. 2446-52.

2. Selvanayagam J., Hawkins P., Paul B. et al Evaluation and management of the cardiac amyloidosis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — V. 50(2). — P. 2101-2110.

3. Tei C., Dujardin K.S., Hodge D.O., Kyle R.A., Tajik A.J., Seward B.J. Doppler index combining systolic and diastolic myocardial performance: clinical value in cardiac amyloidosis // J. Am. Coll Cardiol. — 1996. — V. 28. — P. 658-664.


Back to issue