Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"News of medicine and pharmacy" 7(211) 2007

Back to issue

Рання діагностика цереброваскулярних захворювань та медикаментозна корекція виявлених змін за допомогою ТРЕНТАЛУ™

Authors: Н.В. ТОМАХ, Н.М. БУЧАКЧИЙСЬКА, Запорізький державний медичний університет

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version

Широке розповсюдження судинно-мозкової недостатності [3–5], у структурі якої домінують порушення кровообігу ішемічного характеру, обумовлює велику зацікавленість провідних клінік світу в рішенні цієї проблеми. Смертність від ішемічного інсульту (ІІ) складає 28–35 % протягом першого місяця, і 45–60 % хворих помирають протягом наступних 5 років від повторних ІІ. Близько 60 % хворих після ІІ стають тяжкими інвалідами, 30 % мають стійкі резидуальні зміни, і тільки 10 % повертаються до повноцінного життя. Реальне зниження частоти ІІ можливе тільки в результаті здійснення програм масової профілактики судинних захворювань головного мозку, широкого впровадження методів їхньої ранньої діагностики. Разом з тим багато суттєвих проблем, що стосуються розробки ефективних способів попередження розвитку та зниження темпів прогресування, залишаються далекими від повного вирішення [2, 4–6]. У зв'язку зі складністю та багатокомпонентністю патогенезу цереброваскулярних захворювань виникає необхідність вживання більшої кількості засобів з метою впливу на різні ланки, що призводить до поліпрагмазії, яка часто супроводжується ускладненнями. Отже, пошук нових можливостей у лікуванні цих хворих і досі залишається актуальною проблемою.

Дане дослідження мало на меті розробку основних напрямків ранньої діагностики цереброваскулярної недостатності та корекцію виявлених змін під впливом терапії, що проводиться. Під нашим спостереженням знаходилися 72 хворих із початковими проявами цереброваскулярної патології (відповідно до критеріїв, розроблених Г.А. Акімовим, М.М. Іщенком, С.І. Шкробот) віком від 43 до 55 років.

Діагностичні критерії, крім анамнезу, огляду, оцінки неврологічного статусу, склали дослідження церебральної гемодинаміки (з визначенням об'ємних показників кровотечі й індексів периферичного опору, із проведенням функціональних проб), вивчення функціонального стану судинного ендотелію (за значенням у плазмі концентрації NOx) і реологічних властивостей крові.

Аналіз клінічних проявів показав, що у хворих найбільш частими симптомами були: головний біль — 78 %, зниження працездатності — 66 %, погіршення пам'яті — 58 %, запаморочення — 53 %, шум у голові — 49 %.

У результаті проведеного дослідження в 66,5 % хворих спостерігалася наявність бляшок розміром 1,5–2,5 мм в області біфуркації загальних сонних артерій або в гирлі внутрішніх і зовнішніх сонних артерій, що викликало гемодинамічний незначущий стеноз однієї або декількох артерій. Зниження показників при тесті з реактивною гіперемією у плечовій артерії відзначалося в усіх хворих, що мають морфологічні зміни стінок судин. Лінійна швидкість кровотечі (ЛШК) у хворих була знижена у СМА — 52,4 ± 3,2 см/с, ЛШК у ПМА, ЗМА вірогідно не відрізнялась від контрольних показників.

При динамічному вивченні гемореологічних показників нами встановлено, що в досліджуваних хворих спостерігаються зміни основних параметрів: підвищення в'язкості крові на 8,7 %, фібриногену — на 11,2 %, АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів — на 17,8 %, адреналініндукованої агрегації тромбоцитів — на 18,9 %.

У результаті проведеного діагностичного обстеження нами було виділено дві групи хворих з початковими проявами цереброваскулярної патології для диспансерного спостереження і проведення профілактичних курсів лікування. Обстеження проводили до терапії та через 21 день. До комплексної лікувальної схеми хворих входили гіпотензивні препарати, аспірин. Першій групі хворих (42 особи, з них 19 чоловіків, 23 жінки) на фоні комплексної терапії з метою покращення реологічних властивостей крові та оцінки впливу на функціональний стан судинної стінки призначали ТРЕНТАЛ™ (за схемою 100 мг внутрішньовенно крапельно 10 днів, після цього — 200 мг 3 рази на добу перорально). Друга група (30 хворих, з них 14 чоловіків, 16 жінок) з початковими проявами цереброваскулярної хвороби отримувала комплексну терапію.

Аналіз проведених досліджень у хворих показав, що протягом першої доби захворювання відзначалося погіршення реологічних показників крові обох груп. Відзначалися зниження деформування еритроцитів на 28,2 % (p < 0,05), підвищення ступеня їх агрегації на 29,2 %, що вірогідно відрізнялося від контрольних показників (p < 0,05). Ступінь АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів збільшився на 22,3 %. В'язкість крові зросла на 11,9 % (p < 0,05), гематокрит — на 39 % (p < 0,05), рівень фібриногену — на 17,2 % (p < 0,05). За період лікування на 21-шу добу у хворих першої групи спостерігали тенденцію до зниження фібриногену — 2,9 ± 0,12 г/л, в'язкості крові — 5,22 ± 0,10 мПа*с, АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів — 53,9 ± 4,7 %, адреналініндукованої агрегації тромбоцитів — 51,6 ± 5,2 %, а також до підвищення деформування еритроцитів.

Як свідчать отримані дані, використання ТРЕНТАЛУ™ нормалізує показник в'язкості крові. Ефективним виявився антиагрегатний вплив на тромбоцити. У 83,7 % випадків відмічено клінічне покращення стану хворих.

Аналіз отриманих даних другої групи хворих довів, що за період лікування виявлено різноспрямовані зміни реологічних показників. Ступінь індукованої агрегації тромбоцитів знизився на 17,9 % порівняно з такими показниками до лікування. Покращилися показники в'язкості крові, деформованості еритроцитів, хоча різниця щодо попередніх показників була незначною. Знизився рівень фібриногену на 9,6 %, гематокриту — на 7,2 %. Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що на 21-шу добу у хворих другої групи лікування покращення реологічних властивостей крові було незначним: зберігався синдром підвищеної в'язкості крові, не було вірогідно значущих покращень з боку еритроцитарної ланки реології крові.

З метою вивчення впливу ТРЕНТАЛУ™ на функціональний стан ендотелію судинної стінки у плазмі крові хворих з початковими проявами цереброваскулярної патології першої групи визначали концентрацію NOx у динаміці лікування.

Отримані дані свідчать про наступне: терапія, що включає вживання ТРЕНТАЛУ™, призводить до значного підвищення концентрації NOx, що вказує на високу ендотелійпротективну ефективність терапії, яка застосовувалась у хворих першої групи.

Показники лінійної швидкості кровотечі, за даними УЗДГ судин голови та шиї у хворих з початковими проявами цереброваскулярної хвороби, наведено в табл. 2.

У 64,4 % хворих першої групи істотних змін стану церебральної гемодинаміки після лікування не виявлено. 27 хворим було рекомендоване вживання ТРЕНТАЛУ™ у дозі 200 мг на добу впродовж 2 місяців. Також рекомендоване повторне обстеження через 2 місяці.

Отже, у процесі проведеного дослідження нами було встановлено, що ТРЕНТАЛ™ у лікуванні хворих з початковими проявами цереброваскулярної хвороби сприяє зниженню в'язкості крові, рівня фібриногену в крові, індукованої агрегації тромбоцитів, підвищенню деформованості еритроцитів, а також сприяє зворотному розвитку дисфункції ендотелію. Використання в комплексній терапії ТРЕНТАЛУ™ впливає на основні патогенетичні прояви церебральних ішемій. Крім того, він може використовуватися як препарат вибору, як засіб, найбільш патогенетично обгрунтований для корекції симптомокомплексу патологічних розладів, що характерні для цереброваскулярних захворювань.


Bibliography

1. Профилактика тромбозов / В.П. Балуда, И.И. Деянов, М.Ф. Балуда, В.Ф. Киричук. — Саратов: Издательство Саратовского университета, 1992. — 176 с.

2. Верещагин И.В., Моргунов В.А., Гулевская Т.С. Патология головного мозга при атеросклерозе и артериальной гипертонии. — М., 1997. — 288 с.

3. Волошин П.В., Міщенко Т.С. Профілактика мозкового інсульту // Здоров'я України. — 2002. — № 5. — С. 14.

4. Гусев В.И., Скворцова В.И. Ишемия головного мозга. — М.: Медицина, 2001. — 327 с.

5. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Судинні захворювання головного мозку. — 2006. — № 1. — С. 3-7.

6. Неретин В.Я., Котов С.В. Профилактика цереброваскулярных заболеваний. — М., 1997. — 173 с.


Back to issue