Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 3 (35) 2011

Back to issue

Від редактора

З 2 по 3 березня 2011 року в столиці Сербії Белграді за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Глобального альянсу з поліпшення харчування (GAIN) і Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відбувся форум з оптимального забезпечення раціону населення йодом. У роботі форуму взяли участь впливові представники державних органів, керівники підприємств соляної і харчової промисловості, вчені та експерти з України, Російської Федерації, Білорусі, Казахстану, Сербії та інших країн. Учасники форуму проаналізували і вивчили досвід реалізації національних програм йодування солі і дійшли висновку, що загальне йодування солі є безпечною, ефективною, економною і стійкою стратегією оптимального забезпечення раціону харчування населення йодом. На превеликий жаль, було відмічено, що протягом останніх 10 років в Україні (як і в Росії) не було досягнуто прогресу в усуненні дефіциту йоду в харчуванні населення, а вживання лікарських препаратів і біологічно активних добавок з йодом не є прийнятним для масової йодної профілактики.

Результати дослідження «Загальне йодування солі в Центральній і Східній Європі і Співдружності Незалежних Держав» переконливо свідчать про те, що ті країни регіону, в яких за минуле десятиліття (2000–2009 рр.) було прийнято законодавство чи інші нормативні акти з питань загального йодування солі, включаючи сіль для харчової промисловості, досягнули значно більших успіхів, ніж ті держави, де вимоги до йодування обмежувалися лише сіллю для роздрібної торгівлі. У результаті економічного розвитку в країнах регіону постійно збільшується частка солі, отриманої населенням із готових продуктів харчування (хліб, м’ясо, сир і молочні продукти). Досвід Сербії, Казахстану, Узбекистану і Білорусі показує, що співпраця виробників і постачальників йодованої солі з підприємствами харчової промисловості визначає успіх програм профілактики дефіциту йоду та усунення пов’язаних із ним порушень інтелектуального розвитку.

При закритті форуму учасники одностайно підтримали декларацію і взяли на себе зобов’язання: сприяти розробці, прийняттю і впровадженню в своїх країнах ефективних програм з оптимального забезпечення раціонів населення йодом з метою запобігання порушенням інтелектуального розвитку і профілактики інших розладів, спричинених дефіцитом йоду; для адекватного забезпечення населення йодом використовувати всі канали, якими йодована сіль надходить до споживачів, включаючи харчову промисловість, громадське харчування й роздрібну торгівлю (при цьому пріоритет має бути відданий використанню йодованої солі в хлібопекарській промисловості й випуску інших масових продуктів харчування); удосконалювати систему моніторингу якості виробництва йодованої солі, регулярності поставок йодованої солі та її використання у харчовому раціоні; здійснювати постійний нагляд за ефективністю програми профілактики з боку регулюючих органів і громадських організацій; постійно інформувати населення про негативні наслідки дефіциту йоду в харчуванні й закріпити право споживача на доступ до йодованої солі; звернути увагу президентів, парламентів та урядів України та Російської Федерації на необхідність прийняття законодавчих актів з йодування солі.

В Україні розроблено проект Указу Президента «Про запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю». У ньому, зокрема, зазначено: на виконання Програми економічних реформ України на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», з метою збереження інтелектуального, освітнього та професійного потенціалу нації, зміцнення здоров’я населення Президент України постановляє створити міжвідомчу Координаційну раду з питань запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю, підготувати проект закону України щодо профілактики йододефіцитних захворювань; забезпечити використання йодованої кухонної солі шляхом введення її до раціонів на підприємствах громадського харчування, у закладах охорони здоров’я, закладах освіти, дитячих інтернатах, інших організованих колективах; забезпечити використання йодованої кухонної солі у харчовій промисловості при виготовленні продуктів харчування, рецептура яких містить кухонну сіль; забезпечити обов’язкову наявність йодованої харчової солі на всіх підприємствах, що займаються реалізацією харчових продуктів, та на підприємствах громадського харчування, у першу чергу на харчоблоках закладів охорони здоров’я, закладів освіти, інших організованих колективів; забезпечити репрезентативні обстеження населення у рамках біологічного моніторингу (вимірювання концентрації йоду в сечі), моніторинг частоти зоба у дітей молодшого шкільного віку, моніторинг частки домашніх господарств, які використовують адекватно йодовану сіль, моніторинг захворюваності, спричиненої дефіцитом йоду; розробити рецептури та технології виробництва сумішей для дитячого харчування, які б забезпечили фізіологічне надходження йоду дітям, що перебувають на штучному вигодовуванні, а також продуктів харчування, що містять йодовану сіль; забезпечити науковий супровід заходів, спрямованих на запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю; здійснювати контроль за наявністю у торговельній мережі йодованої харчової солі; розробити та впровадити на вітчизняних виробництвах прогресивні технології виробництва йодованої харчової солі та харчових продуктів, які містять йодовану сіль; забезпечити наявність у торговельній мережі йодованої харчової солі, а також нейодованої харчової солі для осіб, які мають медичні або інші протипоказання до вживання йодованої харчової солі; продовжити співпрацю з міжнародними державними і недержавними організаціями та науковими установами з питань попередження виникнення захворювань, спричинених йодною недостатністю; розробити та впровадити навчальні програми для закладів освіти з питань запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю; забезпечити широке залучення засобів масової інформації, закладів охорони здоров’я, закладів освіти і громадських організацій до інформування населення з питань профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю; передбачати кошти в Державному бюджеті України на закупівлю обладнання для визначення екскреції йоду з сечею та витратних матеріалів для всіх регіонів та профільних наукових установ; розробити та затвердити регіональні плани заходів запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю.

Отже, настав час діяти і реально втілювати в життя програму профілактики та ліквідації розладів, спричинених йодною недостатністю. Для прикладу наведу результати впровадження Закону Республіки Узбекистан «Про профілактику йододефіцитних захворювань» від 3 травня 2007 року. Так, частота дифузного ендемічного зоба серед дитячого населення Узбекистану зменшилася з 78 до 37,8 % у 2010 році, а серед дорослих — з 63,4 до 47,6 %. Моніторування йодного дефіциту 2010 року в Узбекистані показало: на стадії виробництва 92,7 % виробленої солі є йодованою, з них в неповному обсязі — 17,7 %; 7,3 % солі залишається нейодованою; відповідає сучасним стандартам — 75 %. На етапі реалізації в 17,4 % випадків йод не виявлений, у 30,7 % — неповноцінне йодування і лише у 51,9 % випадків виявлена якісно йодована харчова сіль. На етапі споживання у 33 % зразках йод у солі не виявлений, у 16 % — сіль недостатньо йодована і лише половина відповідає державним стандартам.

Вітання читачам із Самарканда — сучасника Древнього Риму, неповторного міста, вік якого обчислюється більше ніж двадцятьма п’ятьма століттями. Міста із складною і суперечливою історією, спокій і велич якого мимоволі змушують вас зупинитися, глибоко зітхнути і замислитися над сенсом життя. Недарма на Сході кажуть: «Хто пізнав життя, той не поспішає». Справедливо поети та історики минулого наділяли Самарканд такими пишними епітетами, як «едем Стародавнього Сходу», «дорогоцінна перлина східного світу», «Рим Сходу»... Історія міста складна і суперечлива. З нею пов’язані імена Олександра Македонського, арабського полководця Кутейби ібн Мусліма, грізних Чингісхана і Тимура, вченого Улугбека. У цих краях також народився філософ, вчений і поет в одній особі — Омар Хайям. Пригадуєте: «Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало, Два важливі правила запам’ятай для початку, Краще голодувати, ніж що попало їсти, Краще бути самому, ніж з ким трапиться». Ще раз переконуємося в мудрості цих рядків, пізнаємо витончену мудрість Сходу, де кожне слово наче блискучий самоцвіт.

Бажаю вам активного літнього відпочинку, адже подорожі — кращі ліки від поганих думок, депресії, самотності й реалій нашого життя. Подорожі — це ніби ковток свободи, тому слід вирватися на якийсь час зі свого будинку або офісу й усвідомити, що ми не замкнуті в цьому просторі, що світ справді великий і прекрасний.

З повагою, головний редактор професор Володимир Паньків


Similar articles

Authors: В.І. Кравченко Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
International journal of endocrinology 1(3) 2006
Date: 2008.02.14
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Appeal of Editor-in-Chief
Authors: Володимир Іванович Паньків
International journal of endocrinology Том 15, №3, 2019
Date: 2019.07.09
Sections: In the first person

Back to issue