Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 11-12 (371-372) 2011

Back to issue

Новости МЗ

МОЗ України визначило порядок госпіталізації пацієнтів до спеціалізованих медичних закладів

Міністерство охорони здоров’я України продовжує розробляти нормативну базу, що передбачає чіткий і системний структурний розподіл медичної допомоги на первинний, вторинний (спеціалізований) та третинний (високоспеціалізований) рівні. Зокрема, для громадського обговорення на сайті МОЗ оприлюднено проект наказу, яким затверджується порядок направлення та госпіталізації пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану (вторинну) медичну допомогу, та перелік діагностичних обстежень для планової госпіталізації пацієнта. Документом також затверджено уніфіковану форму направлення на госпіталізацію або консультацію лікаря-спеціаліста.

Як повідомили в профільному міністерстві, ухвалення проекту наказу має заповнити прогалину в законодавстві України щодо регламентації правового механізму доступу пацієнтів до вторинної медичної допомоги (ВМД) через лікаря первинної медико-санітарної допомоги. Спеціалізована (вторинна) допомога надається в стаціонарних умовах багатопрофільними або однопрофільними лікарнями і в амбулаторних умовах — консультативно-діагностичними центрами. Організація госпіталізації в кожному окремому закладі вторинної допомоги регламентується правилами роботи закладу, затвердженими керівником.

Потребу в консультації або госпіталізації визначатиме сімейний лікар

У межах реорганізації системи охорони здоров’я мережа медзакладів буде чітко структурована та оптимізована. Впровадження загальної практики сімейної медицини передбачає, що людина, яка потребуватиме допомоги (крім екстрених випадків), звертатиметься винятково до сімейного лікаря. Той же, у разі потреби в проведенні необхідних обстежень, консультації лікарів-спеціалістів або стаціонарного лікування, визначить медичний маршрут пацієнта і скерує його до відповідних закладів охорони здоров’я вторинного рівня. Крім того, згідно з проектом, за потреби пацієнт може бути направлений до медзакладу вторинного рівня службою швидкої та невідкладної меддопомоги, лікарями закладів третинного та вторинного рівнів іншого профілю та звернутися туди самостійно без направлення. Причому, якщо хворий потребує госпіталізації до профільного закладу вторинної допомоги, лікар закладу третинного чи вторинного рівнів попередньо має погодити її з лікарем загальної практики. Направлення пацієнтів до таких закладів здійснюватиметься планово або за екстреними показаннями.

Особливості планової госпіталізації

Щоб провести діагностичні функціональні, інструментальні або лабораторні обстеження, лікар загальної практики планово скеровує пацієнта до відповідної діагностичної служби, а по фахову консультацію — до лікаря-спеціаліста. У разі загострення хронічних захворювань та наявності показань для госпіталізації або стаціонарного обстеження, яке неможливо забезпечити в амбулаторно-поліклінічних умовах, та для проведення стаціонарного лікування пацієнта спрямовуватимуть до профільного відділення закладу ВМД.

Проектом наказу чітко прописано підстави, за яких лікар-спеціаліст третинного рівня може направляти пацієнтів до закладів вторинного рівня. При цьому максимальний термін очікування на планову госпіталізацію не може перевищувати двох місяців із моменту направлення на госпіталізацію, а для онкологічного хворого — одного місяця. Строки ж обстеження, яке проводиться в амбулаторних умовах, не повинні перевищувати 30 днів.

Планове направлення на госпіталізацію чи консультацію лікаря-спеціаліста до закладів ВМД неможливе без оформлення лікарем будь-якого рівня відповідної медичної документації. Тож у проекті наказу наводиться чіткий перелік необхідних документів, включно з випискою із медичної карти хворого (ф. 027/о) із зазначенням діагнозу, результатів проведеного лікування та обстеження. Додаткові обстеження для хворих, які госпіталізуються до закладів ВМД, визначаються стандартами та уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ України, залежно від класу, блоку та нозології захворювання відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду.

Порядок госпіталізації за екстрених показань

У разі раптового погіршення стану здоров’я пацієнта з порушенням функцій органів і систем, гострого розвитку захворювання з вираженою гіпертермічною реакцією, інтоксикацією, інтенсивного болю будь-якої локалізації, інших гострих станів пацієнт направляється до медзакладу вторинного рівня за екстреними показаннями. За таких самих умов пацієнт може звернутися до закладів вторинного рівня самостійно.

У проекті чітко прописано, що транспортування пацієнта за невідкладного стану здійснюється санітарним транспортом закладу первинної медико-санітарної допомоги у супроводі лікаря загальної практики чи службою швидкої та невідкладної медичної допомоги.

У такому разі до направлення на госпіталізацію (консультацію) додається супровідний листок і талон до супровідного листка (ф. 114/о). Відсутність документів, що засвідчують особу, за наявності екстрених медичних показань не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію.

Довідка

Перелік обов’язкових обстежень для госпіталізації до закладів вторинної медичної допомоги

Для всіх категорій хворих:

— загальний аналіз крові та сечі;

— серологічне дослідження крові на сифіліс;

— аналіз калу на яйця глистів, зіскрібок на ентеробіоз дітям до 18 років;

— флюорографія органів грудної клітки або рентгенографія органів грудної клітки (пряма проекція);

— огляд гінеколога (для хворих жіночої статі), лікаря-уролога (для чоловіків);

— електрокардіографія (для осіб старше 18 років);

— дані про наявність профілактичних щеплень.

Для пацієнтів, які госпіталізуються до відділень гемодіалізу, серцево-судинної та торакальної хірургії, гематології, а також направлених на планове оперативне лікування:

— аналіз крові на Hbs-ag, анти-HCV;

— аналіз крові на ВІЛ-інфекцію (у разі позитивного результату аналізу крові на Hbs-ag, анти-HCV);

Для пацієнтів, які госпіталізуються до відділень хірургічного профілю:

— тромбоцити крові, час кровотечі, час згортання крові;

— група крові, резус-фактор;

— біохімічний аналіз крові (білірубін, протромбіновий індекс).

У МОЗ України відбулося спільне засідання Колегії Міністерства і Президії Національної академії медичних наук України

14 червня 2011 року відбулося спільне засідання Колегії Міністерства охорони здоров’я України і Президії Національної академії медичних наук України. З доповіддю про стан інфекційної захворюваності в Україні та заходи щодо її профілактики виступив міністр охорони здоров’я України Олександр Аніщенко.

У своїй доповіді він зазначив, що незважаючи на значні успіхи сучасної медичної науки, інфекційні хвороби дотепер становлять загрозу для людства, посідаючи одне з провідних місць у структурі захворюваності населення, призводячи до зниження якості життя, втрати працездатності, інвалідності та смертності в усіх країнах світу, в тому числі в Україні.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) інфекційною патологією і досі обумовлено 25 % всіх смертей на планеті. Тому ВООЗ визнає доцільність створення в кожній країні власної системи епідеміологічного нагляду з метою отримання інформації, яка б сприяла розумінню особливостей інфекційного та епідемічного процесів у сучасних умовах і допомагала в реалізації ефективних програм профілактики.

В Україні на сьогодні пріоритетними напрямами охорони здоров’я є система епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами і програма імунопрофілактики населення, розвиток яких зараз вимагає комплексного підходу.

Цілі нагляду за інфекційними хворобами на сучасному етапі визначаються глобальними пріоритетами в рамках Програми Європейського бюро ВООЗ «Здоров’я ХХІ: Політика досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ — двадцять одне завдання на двадцять перше сторіччя».

При здійсненні основних положень програмних документів ВООЗ, що стосуються боротьби і профілактики інфекційних хвороб, надзвичайно важливим є виявлення, епідемічне розслідування та лабораторне підтвердження всіх клінічних випадків інфекційних захворювань.

На думку фахівців, національна система моніторингу за інфекційною захворюваністю повинна мати здатність до швидкого реагування, бути орієнтованою на реєстрацію всіх окремих випадків захворювання, бути здатною встановити, чи існує зв’язок між окремими випадками, тобто чи спостерігається стійка передача інфекції.

Однак в умовах сьогодення діагностика та реєстрація інфекційних захворювань в Україні залишає бажати кращого, а тому офіційні показники нижче реальної захворюваності. Потребує покращення матеріально-технічна база інфекційних лікарень та діагностичних лабораторій. Кошти, що виділяються на боротьбу з інфекціями, не завжди відповідають нагальним потребам і не завжди використовуються раціонально.

Існує дефіцит кадрів як лікарів-інфекціоністів, так і лікарів-епідеміологів, бактеріо­логів, вірусологів.

У своїй доповіді міністр охорони здоров’я звернув увагу на вакцинопрофілактику. Саме вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб і сприяє зниженню захворюваності та смертності.

Складовими державної політики профілактики інфекційних хвороб є координація та контроль здійснення профілактичних програм, забезпечення масштабної первинної профілактики інфекційних хвороб серед населення, забезпечення доступу груп ризику до профілактичних програм тощо.

Незважаючи на те що витрати держави на закупівлю вакцин за останні 10 років виросли майже у 4 рази, обсяги охоплення населення профілактичними щепленнями не досягли бажаного рівня.

Тому Міністерством вживаються всі необхідні заходи щодо забезпечення виконання Програми імунопрофілактики в повному обсязі.

Ще однією проблемою є те, що в Україні випускається дуже мало вакцин, сироваток, інших імунобіологічних препаратів, діагностикумів. Це певною мірою становить загрозу для національної безпеки держави.

Потрібно приймати рішення щодо відновлення і розширення виробництва в Україні профілактичних та діагностичних імунобіологічних препаратів.

На переконання керівництва Міністерства, для забезпечення розвитку виробництва сучасних імунобіологічних препаратів потрібно сконцентрувати науковий потенціал і ресурси для налагодження виробництва вітчизняних багатокомпонентних вакцин, насамперед нового покоління, з використанням досягнень молекулярної біології та генної інженерії.

Щодо нормативно-правової бази, яка регламентує проведення імунопрофілактики в Україні, слід зазначити, що Міністерством охорони здоров’я був приведений у відповідність з діючими законами України Національний календар щеплень. Спільно з Профільним комітетом Верховної Ради були розглянуті і погоджені зміни до законодавства у сфері профілактики інфекційних хвороб.

Олександр Аніщенко акцентував увагу членів колегії також на проблемах біобезпеки. Україна є державою — учасницею Конвенції ООН про заборону бактеріологічної (біологічної) і токсигенної зброї (КБТЗ) і повинна дотримуватися всіх її положень, виконувати рішення і рекомендації багатосторонніх міжнародних форумів, що скликаються в рамках КБТЗ.

Міністерством охорони здоров’я України спільно з Національною академією медичних наук України розроблена Концепція «Державної програми біологічної безпеки та біологічного захисту на 2011–2015 рр.», яка в даний час погоджується у зацікавлених міністерствах і відомствах.

У зв’язку з постійними загостреннями епідемічної ситуації у світі Міністерство охорони здоров’я з урахуванням Міжнародних медико-санітарних правил (2005 р.) розробило нову редакцію Правил санітарної охорони території України, які на сьогодні знаходяться на розгляді в Кабінеті Міністрів. Прийняття зазначених Правил дозволить надійніше контролювати санітарно-епідемічну ситуацію в країні, удосконалювати медико-санітарні заходи, запобігати завезенню і поширенню збудників особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, своєчасно і адекватно реагувати на інші надзвичайні ситуації, що є загрозою для здоров’я населення.

На зустрічі Колегії виступили президент Національної академії медичних наук України Андрій Сердюк, академіки НАМНУ Жанна Возіанова, Володимир Широбоков, Юрій Фещенко, член-кореспондент НАМНУ Михайло Андрейчин, професор Сергій Крамарів та інші.


Similar articles

Authors: І.А. Марценковський, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «дитяча психіатрія»; Н.В. Коваль, юридичний радник АПУ
"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (01) 2012
Date: 2012.08.10
Categories: Psychiatry
Роль та місце психіатричної допомоги в структурі госпітальних округів
Authors: Пінчук Ірина - д.м.н., Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Київ, Україна
"News of medicine and pharmacy" 9 (583) 2016
Date: 2016.10.03
Sections: Specialist manual

Back to issue