Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал 4 (42) 2011

Вернуться к номеру

Застосування Нейровітану для корекції порушень когнітивних функцій у дітей із вегетативною дисфункцією та астенічним синдромом

Авторы: Марушко Ю.В., Самар А.С., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Рубрики: Неврология

Версия для печати


Резюме

У роботі наведені дані щодо оцінки когнітивних функцій у дітей шкільного віку з вегетативною дисфункцією та астенією. Застосування комплексу вітамінів групи В позитивно впливає на загальний стан дітей та покращує їх пізнавальні функції.


Ключевые слова

Діти, когнітивні функції, вітаміни.

Вступ

У дітей, особливо у пубертатному періоді, значно підвищується питома вага різних видів функціональної патології, серед них — наявність вегетативних дисфункцій (ВД) [2, 8].

У структурі захворюваності дітей та підлітків вегетативні дисфункції за різними даними становлять від 20 до 50 % серед дітей шкільного віку. ВД у дітей можуть проявлятися астенізацією та неврозоподібними станами, негативно впливають на успішність навчання в школі. Серед проявів ВД найчастіше спостерігаються головний біль, запаморочення, біль у ділянці серця, порушення пам’яті, уваги, сну, підвищена втомлюваність, можуть виникати диспептичні явища, біль у животі та ін. [2, 8, 11].

Серед питань медикаментозної корекції ВД особливе місце з огляду на механізм дії займають вітаміни групи В [2, 3, 5, 6, 9, 11]. Так, вітамін В1 (тіамін) відіграє велику роль у метаболізмі організму, регулює вуглеводний та інші види обміну, ліквідує метаболічний ацидоз, бере участь в організації проведення збудження в нервових структурах, виконуючи нейрофізіологічні функції за рахунок активації хлоридних іонних каналів у мембранах нервових клітин. Встановлена структурна роль тіаміну безпосередньо в побудові мембран нервових клітин. Недостатність вітаміну В1 призводить до дефіциту утворення енергії, внаслідок чого зменшується біосинтез жиророзчинних кислот, холестерину, ряду гормонів, амінокислот, нуклеїнових кислот тощо.

Вітамін В2 (рибофлавін) бере участь у тканинному диханні, в окисленні вищих жирних кислот, у синтезі коферментних систем вітаміну В6, сприяє синтезу еритропоетину тощо.

Вітамін В6 (піридоксин) — групова назва трьох похідних піримідину: піридоксину, піридоксалю и піридоксаміну. Активною формою вітаміну В6 є піридоксаль-5-фосфат (PLP) — учасник метаболізму амінокислот, що виступає в ролі коферменту більше ніж у 100 ферментативних реакціях, бере участь у процесах синтезу білка й обміні багатьох важливих речовин в організмі, у тому числі медіаторів ЦНС і периферичної нервової системи (катехоламінів, гістаміну, допаміну, гамма-аміномасляної кислоти, серотоніну) тощо.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) справляє гемопоетичну, еритропоетичну, протианемічну, метаболічну дію, бере участь у вуглеводному, білковому, ліпідному обміні, покращує регенерацію тканин, нормалізує кровотворну функцію печінки, функціонування нервової системи, регулює систему згортання крові, знижує вміст холестерину та гомоцистеїну в крові. Симптоми дефіциту вітаміну В12 різноманітні і включають гематологічні, неврологічні (парестезії, периферична невропатія й ін.), психіатричні, серцево-судинні прояви [10].

Загальними наслідками дефіциту вітамінів групи В можуть бути астенічний синдром, порушення мислення, пам’яті, уваги, вегетативні розлади, нервово-м’язові порушення, іпохондрія, депресія, істерія, судомний синдром, нейротрофічні порушення, нервово-м’язова дистрофія, периферичні полінейропатії з демієлінізацією нервових волокон, зниження рівня Т-лімфоцитів, розвиток атеросклерозу, анемії, дратівливість, парестезії в кінцівках, виникнення дегенеративних процесів у ЦНС, розвиток недоумкуватості [10].

Не викликає сумнівів участь вітамінів групи В, і зокрема В12, в реалізації пізнавальних здібностей людини. Зокрема, в дослідженнях J.M. Bourre [12] протягом 10 років оцінювались когнітивні функції у 1648 учасників різних вікових груп. Було встановлено, що низькі рівні вітаміну В12 у крові корелювали з більш швидкими темпами зниження пізнавальних здібностей і високими рівнями метилмалонової кислоти в сироватці крові досліджуваних.

Протягом багатьох років в Україні широко застосовується Нейровітан — комбінований препарат, що містить октотіамін (25 мг), вітаміни В2 (2,5 мг), В6 (40 мг) і В12 (250 мкг). Ліпофільна форма тіаміну — октотіамін — має більш високу біодоступність, ніж тіамін, швидко насичує організм вітаміном В1, створює його високу внутрішньоклітинну концентрацію та забезпечує інтенсивне включення в метаболізм.

Необхідність застосування препаратів, що містять вітамін В1, нагальна. Навіть у розвинених країнах спостерігається його недостатність. Аналогічна ситуація і в Україні, країнах СНГ, у тому числі в дітей (досягає 60–80 %) [4, 6, 8] та серед матерів, які годують груддю. Недостатнє або пограничне забезпечення вітамінами в період лактації несприятливо впливає на зріст та нервово-психічний розвиток дитини.

Нейровітан добре себе зарекомендував для корекції порушень обміну вітамінів при ряді патологічних станів, в тому числі у дітей. Є досвід використання нейровітану в педіатрії та неврології [2, 3, 5, 8, 11]. Так, було досліджено наявність оксидативного стресу та дисбалансу антиоксидантної системи у дітей, які проживають в умовах екологічно несприятливого регіону Донбасу. Після проходження курсу Нейровітану, було виявлено зниження рівня лактат-ацидозу у 100 % досліджуваних, нормалізацію оксидативного балансу у 54,0 ± 7,0 % дітей. Це доводить можливість широкого використання препарату в первинній и вторинній профілактиці екозалежної патології у дітей [11]. Було доведено позитивний вплив Нейровітану для профілактики порушень нервової системи у дітей грудного віку з високим ступенем ризику [3].

Важливим є визначення можливості корекцій когнітивних функцій у дітей із ВД, астенічним синдромом при застосуванні полівітамінних препаратів.

Мета роботи: оцінити когнітивні функції у дітей із ВД та астенічним синдромом та методи корекції.

Матеріали та методи дослідження

Нами в осінньо-зимовий період було обстежено 30 дітей (16 хлопчиків та 14 дівчаток) віком від 8 до 14 років (середній вік — 9,3 року) зі скаргами вегетативного, астенічного характеру. 14 з них мали різні соматичні захворювання (хронічний гастродуоденіт, ДЖВШ, хронічний холецистит) у стадії ремісії на момент обстеження. Артеріальний тиск був у межах норми у 23 пацієнтів, мав тенденцію до зниження у 5 пацієнтів та у 2 дітей був підвищеним.

Дослідження когнітивних функцій проводилось за допомогою таких методів [1]:

— коректурної проби (тест Бурдона) (дослідження стійкості (S), об’єму (V), концентрації (К) та темпу (T) уваги);

— методики Лур’є (дослідження короткострокової (пам’ять-1 та пам’ять-2) та довгострокової (пам’ять-3) слухової пам’яті);

— тест Кеттелла (СF 2A) (визначення коефіцієнту інтелекту — IQ);

— короткого тесту творчого мислення (дослідження творчих здібностей: швидкість, гнучкість, оригінальність та розробленість теми).

Всім дітям з урахуванням астенічних скарг та порушень когнітивних функцій було призначено перорально комплекс вітамінів групи В — Нейровітан по 1 таблетці 2 рази на день протягом одного місяця.

Результати та їх обговорення

За клінічними спостереженнями було встановлено, що всі діти пред’являли різні скарги вегетативного та астенічного характеру на погіршення сну, підвищену втомлюваність, періодичні головні болі, запаморочення, підвищену збудливість, плаксивість, зниження апетиту, болі в ділянці серця, погіршення пам’яті та уваги (табл. 1).

Як видно з табл. 1, частота виявлення скарг вегетативного та астенічного характеру становила від 20 до 53,3 %. У різних комбінаціях всі діти пред’являли від 2 до 8 скарг.

Результати дослідження когнітивних функцій у середньому в більшості були в межах норми, за винятком концентрації уваги (табл. 2).

За даними табл. 2, у середньому показники когнітивних функцій мало були змінені порывняно з нормою, за винятком значного зменшення показника концентрації уваги.

Індивідуальний аналіз показників когнітивних функцій виявив зниження показників у ряду пацієнтів (табл. 3).

Як видно з табл. 3, найчастіше спостерігалося зниження концентрації уваги (у 80 %), рідше погіршання показників стійкості уваги, об’єму уваги тощо.

З огляду на наявність вищезазначених скарг та погіршення когнітивних функцій у дітей нами було застосовано препарат Нейровітан — 1 таблетка 2 рази на добу протягом місяця.

За період лікування загострень хронічних хвороб не було, алергічних реакцій не спостерігалося, небажаної побічної дії не зафіксовано.

Після курсу препарату було проведено повторне обстеження дітей.

Результати обстеження та порівняння з первинним статусом клінічних симптомів та когнітивних функцій подано в табл. 4 та 5.

Як видно з даних табл. 4, під впливом терапії Нейровітаном скарги вегетативного та астенічного характеру значно зменшилися. Зокрема, сон покращився у 33,3 % дітей, зникла підвищена втомлюваність — у 63,3 %, головний біль — у 43,3%. Перестали скаржитись на запаморочення 16,7 %, на біль у ділянці серця — 16,7 % дітей. Підвищена збудливість зникла у 16,7 %, плаксивість — у 20 % обстежуваних. У 16,7 % дітей покращився апетит. Звертає на себе увагу вплив Нейровітану на деякі прояви порушення когнітивних функцій. Зокрема, під впливом препарату у дітей із ВД і астенічним синдромом спостерігалося покращення пам’яті (у 33,4 %), уваги (у 40 %), успішності в навчанні (у 13,4 %).

Як видно з даних табл. 5, під впливом терапії короткострокова пам’ять, концентрація уваги та розробленість теми вірогідно (р ≤ 0,05) збільшились (з 5,10 ± 0,21 до 5,70 ± 0,17, з 29,070 ± 2,573 до 41,110 ± 2,482 та з 60,00 ± 1,47 до 64,50 ± 1,06 відповідно), всі інші показники, окрім швидкості виконання тесту на творчі здібності, також мають тенденцію до покращення, однак дані невірогідні.

Таким чином, згідно з проведеним дослідженням у дітей з астенічним синдромом та вегетативними дисфункціями при застосуванні Нейровітану спостерігаються покращення клінічної картини проявів ВД та астенії та позитивні зміни показників, що характеризують когнітивні функції. Під впливом Нейровітану вірогідно покращилися показники короткострокової пам’яті, концентрації уваги та розробленості теми в тесті на творчі здібності. Препарат також позитивно впливає на інші показники, які покращились, але дані статистично невірогідні.

При застосуванні Нейровітану побічних реакцій не спостерігалося, препарат переносився добре, алергічних реакцій не було.

Отже, застосування Нейровітану, препарату, що містить вітаміни групи В, позитивно впливає на загальний стан і когнітивні функції дітей.

Необхідні подальші дослідження щодо визначення частоти вітамін дефіцитних станів, ефективності Ней-ровітану для корекції пізнавальних функцій у дітей.

Висновки

1. У дітей із вегетативними дисфункціями та астенічним синдромом спостерігаються зміни показників, що характеризують когнітивні функції.

2. Застосування Нейровітану, препарату, що містить у собі вітаміни групи В, позитивно впливає на загальний стан і когнітивні функції у дітей. Нейровітан можна рекомендувати для використання у широкій педіатричній практиці для дітей із вегетативними дисфункціями, астенічним синдромом та порушеннями когнітивних здібностей.


Список литературы

1. Альманах психологических тестов. — М., 1995. — 240 с.

2. Бережной В.В., Козачук В.Г. Корекція порушень мозкового кровообігу у дітей з вегето-судинною дисфункцією за гіпотонічним типом // ПАГ. — 1999. — № 4. — С. 82-83.

3. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Дзюба О.Л. и др. Применение Нейровитана в комплексной реабилитации перинатальных поражений центральной нервной системы // Современная педиатрия. — 2005. — № 2. — С. 173-175.

4. Вржесинская О.А., Ильясова Н.А., Исаева В.А. и др. Питание кормящих матерей // Вопросы питания. — 1999. — № 5/6. — С. 19-22.

5. Кириллова Л.Г., Ткачук Л.И., Кривенкова С.С. и др. Применение препарата Нейровитан у грудных детей группы высокого риска развития перинатальной патологии нервной системы // Український вісник психоневрології. — 2004. — Т. 12, вип. 3(40). — С. 38-43.

6. Конь И.Я., Кобелева М.А. Дефицит витаминов у детей. Основные причины и профилактика у детей раннего и дошкольного возраста // Вопросы современной педиатрии. — 2002. — Т. 1, № 2. — С. 62-65.

7. Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (Патогенетичні механізми та клінічні форми) // ПАГ. — 1998. — № 4. — С. 5-11.

8. Майданник В.Г., Хмелєвський Ю.В., Корнійчук В.В. Застосування Нейровітану у дітей з вегетативними дисфункціями та гастроентерологічною патологією // Педиатрия, акушерство и гинекология. — 2003. — № 6. — C. 46-51.

9. Марушко Ю.В., Шеф Г.Г. Застосування полівітамінного препарату В-комплекс Мультитабс в лікуванні дітей з вегетативними дисфункціями // Лікарська справа. — 2004. — № 8 — С. 76-79.

10. Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. — Санкт-Петербург: Фолиант, 2002. — 520 с.

11. Нагорная Н.В., Четверик Н.А., Дубовая А.В., и соавт. Оксидативный стресс у детей, проживающих в экологически неблагоприятных условиях, возможности нейровитана в его коррекции // Современная педиатрия. — 2009. — № 1(23). — С. 125-129.

12. Bourre J.M. Effects of nutrients (in food) on the structure and function of the nervous system: update on dietary requirements for brain. Part 1: micronutrients // J. Nutr. Health Aging. — 2006 Sep, Oct. — 10(5). — 377-385.


Вернуться к номеру