Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology 1(7) 2007

Back to issue

Вплив мінеральної води типу «Нафтуся» Збручанського родовища курорту Сатанів на функціональний стан b-клітин підшлункової залози в осіб з порушеною толерантністю до глюкози і хворих на цукровий діабет 2-го типу

Authors: М.Д. Кирилюк, к.м.н. Санаторій «Збруч» смт Сатанів Хмельницької області

Categories: Gastroenterology, Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

З метою вивчення адаптаційно-резервних можливостей інсулінопродукуючого апарату підшлункової залози обстежено 30 осіб з порушеною толерантністю до глюкози і 55 хворих на цукровий діабет 2-го типу до і після курсового прийому мінеральної води типу «Нафтуся» Збручанського родовища. Поряд з нормалізацією толерантності до глюкози відзначено відсутність стану гіперінсулінемії, що був до лікування, а також нормалізацію типу інсулінемічної кривої. Особливо ефективний вплив мінеральної води типу «Нафтуся» на ранню фазу інсулінової секреції. Результати проведених нами досліджень свідчать, що курсовий прийом мінеральної води типу «Нафтуся» також значною мірою нормалізує інсуліносекреторну функцію підшлункової залози у хворих на цукровий діабет 2-го типу.


Keywords

цукровий діабет, порушення толерантності до глюкози, мінеральна вода типу «Нафтуся», інсуліносекреторна функція підшлункової залози

Вступ

У комплексі реабілітаційних заходів щодо хворих на цукровий діабет (ЦД) важливе місце відводять санаторно - курортному лікуванню. Ефективність такої терапії залежить від правильного відбору хворих і адекватного лікування на курорті. Різноманітні природні й фізичні чинники, що не мають безпосереднього впливу на етіопатогенетичні механізми цукрового діабету, стимулюють опірність організму, підвищують функціональну активність нейрогуморальних систем, сприяють оптимізації методів лікування [7]. Незважаючи на те що дослідження складу і властивостей мінеральної води типу «Нафтуся» розпочалися ще у першій половині минулого століття, наші знання про цей відомий лікувальний чинник і на сьогодні залишаються недостатніми [1]. Проблема полягає у тому, що методично якісний і кількісний хімічний аналіз органічних речовин у загальній суміші різнокомпонентного складу дуже складний.

Мета дослідження — вивчити адаптаційно-резервні можливості інсулінопродукуючого апарату підшлункової залози в осіб з порушеною толерантністю до глюкози і хворих на цукровий діабет 2-го типу після курсового прийому мінеральної води типу «Нафтуся» Збручанського родовища.

Матеріал і методи

Обстежено 30 хворих (20 чоловіків, 10 жінок) з порушеною толерантністю до глюкози (ПТГ) віком від 32 до 48 років з надмірною (22 особи) і нормальною (8 осіб) масою тіла, а також 55 хворих на ЦД 2-го типу (легкої форми), які перебували на лікуванні у санаторії «Збруч». До контрольної групи увійшли 15 осіб без порушень вуглеводного обміну. Стан порушеної толерантності до глюкози визначався шляхом проведення глюкозотолерантного тесту (ГТТ) до і після закінчення курсу лікування (у середньому через 20 днів). Рівень глюкози визначали ортолотуїдиновим методом натще, через 30, 60 і 120 хв після навантаження глюкозою. Функціональний стан β-клітин підшлункової залози оцінювали за рівнем імунореактивного інсуліну (ІРІ) та С-пептиду у ті ж часові інтервали, що і при визначенні цукру крові. Визначення ІРІ здійснювали за допомогою набору IMMUNOTECH Insulin IRMA (Франція) шляхом імунорадіометричного аналізу сироватки крові, вміст С-пептиду визначали за допомогою набору IMMUNOTECH C-peptide IRMA kit (Франція) у лабораторії функціональної діагностики Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. Хворі отримували комплексне санаторно-курортне лікування із залученням мінеральної води курорту Сатанів (свердловина № 165) — слабомінералізованої (1 г/л) хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-магнієво-натрієвої води з високим вмістом біологічно активних органічних речовин. Добова калорійність дієти в осіб з надмірною масою тіла не перевищувала 2000 ккал при фізіологічних співвідношеннях основних харчових інгредієнтів, а при нормальній масі тіла — 2500 ккал.

Результати дослідження та їх обговорення

Як видно з табл. 1, в осіб з ПТГ і надмірною масою тіла при проведенні ГТТ визначається гіперінсулінемія, особливо через 60 і 120 хв після навантаження. За результатами дослідження ІРІ та С-пептиду під час ГТТ встановлено, що резервні можливості інсулінопродукуючого апарату на початок санаторно-курортного лікування в усіх обстежених були збережені.

Після курсового застосування мінеральної води типу «Нафтуся» впродовж 20–22 днів толерантність до глюкози покращилася: спостерігали зниження базального рівня цукру крові, повернення до початкових показників глікемічної кривої при ГТТ через 120 хв. Нами відзначено вірогідне зниження рівня ІРІ через 60 і 120 хв після навантаження глюкозою з паралельним збільшенням вмісту С-пептиду в ці часові інтервали.

У 4 з обстежених осіб після курсового лікування нормалізувалася толерантність до глюкози, а рівень ІРІ у плазмі крові порівняно з періодом до лікування у відповідь на навантаження глюкозою знизився до 60-ї хв і досяг базального показника до кінця проби (через 120 хв).

Поряд з нормалізацією толерантності до глюкози під впливом курсового використання мінеральної води нормалізувалася і реакція «глюкоза — інсулін». Нами відзначено відсутність стану гіперінсулінемії, що був до лікування і свідчив про посилену діяльність β-клітин підшлункової залози, а також нормалізацію типу інсулінемічної кривої. Одночасно у хворих упродовж лікування знижувалася маса тіла (у середньому на 2,6 ± 0,6 кг).

У групі осіб з ПТГ і нормальною масою тіла за показниками ІРІ при ГТТ виявлено гіперінсулінемічний тип кривої, проте менш виражений, ніж у попередній групі обстежених. Динаміка рівня С-пептиду при вказаних пробах свідчила про збереження резервної функції β-клітин.

У контрольній групі вміст ІРІ становив 15,2 ± 0,6 мкМО/мл з відхиленнями від 9 до 22 мкМО/мл. У 25 (45,5 %) хворих на ЦД 2-го типу (легкої форми) рівень базальної секреції інсуліну був підвищеним порівняно з контрольною групою. У 13 (23,6 %) хворих відзначалося зниження базальної секреції інсуліну (табл. 2).

Внаслідок курсового застосування мінеральної води типу «Нафтуся» рівень базальної секреції інсуліну значно змінився. Як видно з табл. 2, у хворих з низьким початковим рівнем ІРІ його концентрація у крові збільшилася приблизно у 2,6 раза і досягла норми. У хворих з нормальним початковим рівнем ІРІ він суттєво не змінився. При незначному підвищенні початкового рівня ІРІ курсовий прийом мінеральної води призводив до збільшення цього показника. Якщо ж початковий рівень ІРІ перевищував нормальні показники, то, навпаки, наприкінці перебування хворих у санаторії він знижувався. Отримані дані статистично вірогідні. У контрольній групі вміст ІРІ практично не змінився.

Результати проведених нами досліджень свідчать, що курсовий прийом мінеральної води типу «Нафтуся» значною мірою нормалізує інсуліносекреторну функцію підшлункової залози у хворих на ЦД 2-го типу: кількість хворих з низьким рівнем ІРІ зменшилася на 30,8 %, з нормальним — збільшилася на 64,7 %, з підвищеним — майже не змінилася. У той же час підвищення базальної секреції інсуліну не супроводжувалося гіпоглікемічними реакціями. Щодо рівня глікемії, то відмічено його вірогідне зниження у всіх хворих наприкінці лікування.

Можна вважати, що виражений вплив мінеральної води типу «Нафтуся» на метаболічні процеси у хворих на цукровий діабет 2-го типу є проявом так званого гормономодулюючого ефекту — стимуляції секреції інтестинальних гормонів гастроентеропанкреатичної ендокринної системи. Ця система дуже чутлива до дії харчових подразників, і прийом мінеральної води є активним фактором корекції її функції. Вивчення впливу мінеральних вод на секрецію інсуліну показало, що деякі з них мають інсулінотропний ефект, який розвивається паралельно з поліпшенням глікогомеостазу [2, 6]. Слід відзначити особливо ефективний вплив мінеральної води типу «Нафтуся» на ранню фазу інсулінової секреції, яка здебільшого визначає нормальну толерантність до глюкози [5].

Отриманий ефект мінеральної води типу «Нафтуся» можна пояснити впливом іонів сульфату, гідрокарбонату, кальцію і магнію, а також органічних сполук, які містяться у воді, на складну систему гормональної регуляції. Стимулюється система «аденілатциклаза — цАМФ» з виділенням гастрину та панкреозиміну, при цьому внаслідок подразнення так званої ентероінсулярної осі посилюється секреція інсуліну. До того ж, вживання мінеральної води призводить в організмі до накопичення сульфгідрильних груп, що входять до складу інсуліну.

Іони кальцію, що містяться у «Нафтусі», також можуть активізувати секрецію інсуліну, оскільки в механізмі звільнення гормону з β-клітин основну роль відіграє саме кальцій. Це дозволяє вважати воду типу «Нафтуся» своєрідним інсулінотропним фактором, активатором функціональної «ентероінсулярної осі» [4]. Очевидно, ці фактори можна вважати основою ефективності лікування хворих на ЦД 2-го типу і осіб з порушеною толерантністю до глюкози на курорті Сатанів.

Висновки

1. Під впливом курсового використання мінеральної води типу «Нафтуся» спостерігається нормалізація толерантності до глюкози. Поряд з цим відзначаються відсутність стану гіперінсулінемії, що був до лікування, а також нормалізація типу інсулінемічної кривої.

2. Курсовий прийом мінеральної води типу «Нафтуся» значною мірою нормалізує інсуліносекреторну функцію підшлункової залози у хворих на цукровий діабет 2-го типу: кількість хворих з низьким рівнем ІРІ зменшилася на 30,8 %, з нормальним — збільшилася на 64,7 %, з підвищеним — майже не змінилася.

3. Гормономодулюючий вплив мінеральної води типу «Нафтуся» можна вважати основою ефективності лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу й осіб з порушеною толерантністю до глюкози на курорті Сатанів.


Bibliography

1. Алексеев А.И., Шимонко И.Т., Орлов О.Б. Механизм лечебного действия вод типа нафтуси // Здравниці України. — 1997. — № 3. — С. 16-18.

2. Ефимов А.С., Ткач С.Н., Скробонская Н.А. и др. Санаторно-курортное лечение больных сахарным диабетом. — К.: Альтпрес, 2001. — 224 с.

3. Крашеница Г.М., Ботвинева Л.А., Гринзайд Ю.М., Якушенко О.А. Динамика некоторых лабораторных показателей у больных инсулинзависимым сахарным диабетом при курортном лечении // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 1997. — № 4. — С. 28-30.

4. Орлов О.Б., Парахоняк Н.М. Гормономодулююча дія мінеральної води Нафтуся як основа ефективності санаторно-курортного лікування хворих на цукровий діабет // Лікарська справа. — 2002. — № 7. — С. 73-76.

5. Полушина Н.Д., Ботвинева Л.А., Фролков В.К. Изменения тканевой чувствительности к инсулину под влиянием минеральной воды // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 1999. — № 6. — С. 16-19.

6. Grzeszczak W., Moczulski D., Zukovska-Szczechowska E. et al. Effect of health resort treatment on the circadian rhythm of follicle-stimulating hormone, lutropin, and testosterone in male patients with diabetes mellitus // Pol. Arch. Med. Wewn. — 1995. — Vol. 94. — P. 113-123.

7. Winkler R., Klieber M. Important results of about 45 years balneo-medical research in Bad Hall // Wien. Med. Wochenschr. — 1998. — Vol. 148. — P. 3-11.


Back to issue