Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (375) 2011 (тематический номер)

Back to issue

Дієтичне харчування при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі

Authors: Г.А. Анохіна, д.м.н., професор, Н.В. Харченко, член-кореспондент НАМН України, професор, І.С. Михайліченко, Кафедра гастроентерології, дієтології і ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

print version

За останні роки в усьому світі збільшилася кількість хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Серед дорослого населення Європи і США печія — кардинальний симптом ГЕРХ — зустрічається у 20–40 % хворих. Причому печію щодня відчувають до 10–30 %, щомісячно — 50 %,  тільки 2 % пацієнтів лікуються з приводу ГЕРХ. XXI ст. Всесвітня гастроентерологічна асоціація визнала століттям ГЕРХ. Лікування ГЕРХ вимагає використання високих доз антисекреторних препаратів, що призводить до зниження якості життя, тому харчування для даних хворих є важливим.

Крім печії, що є основним симптомом ГЕРХ, хворі можуть скаржитися на відрижку, регургітацію, які частіше виникають після прийому їжі, при нахилі тулуба вперед або в нічний час. Указані симптоми можуть мати систематичний характер або турбувати періодично. У частини пацієнтів захворювання має безсимптомний перебіг або проявляється ураженнями з боку верхніх дихальних шляхів, ротової порожнини.

При тривалому перебігу ГЕРХ може призвести до розвитку стравоходу Барретта, поширеність якого в загальній популяції досить висока і становить у середньому 350 на 100 тис. населення. Наявність стравоходу Барретта збільшує частоту аденокарциноми стравоходу.

ГЕРХ — це багатофакторне захворювання, розвитку якого сприяє ряд чинників: хіатальна грижа, відносна або абсолютна недостатність замикального механізму кардії, вагітність, стрес, робота, пов’язана з нахилами тулуба, паління, деякі медикаменти. Серед аліментарних факторів значення має переїдання та розвиток ожиріння, вживання великої кількості продуктів, багатих органічними кислотами, особливо натще, алкоголь, гостра їжа, шоколад, кава. Є дані, що жири, шоколад, цитрусові, томати, а також кава, алкоголь і паління сприяють розвитку недостатності замикального механізму кардії.

Однією із причин розвитку ГЕРХ є порушення спорожнення шлунка та підвищення внутрішньошлункового тиску, а також рефлюкс дуоденального вмісту в стравохід. Указані фактори також залежать від характеру харчування. Переїдання, вживання великої кількості грубої, жирної, пересмаженої їжі, алкоголю негативно впливають на моторну функцію органів травлення.

ГЕРХ — це захворювання, що характеризується тривалим, частіше довічним перебігом, і харчування має важливе значення. Харчування хворих на ГЕРХ повинно бути повноцінним та задовольняти потреби хворого в енергії, пластичному матеріалі та регуляторних нутрієнтах. Хімічний склад раціону повинен відповідати потребам організму згідно з віком, фізичною активністю.

Мета дієтичного харчування при ГЕРХ:

— зменшення ймовірності закидання вмісту шлунка у стравохід;

— покращення репараційних процесів слизової оболонки стравоходу;

— профілактика метаплазії;

— нормалізація обмінних порушень;

— нормалізація функціонального стану органів травлення.

Для зменшення рефлюксу шлункового вмісту хворим рекомендується вживати невеликі порції їжі. При переїданні спостерігається переповнення тіла та дна шлунка їжею та шлунковим соком, що збільшує ймовірність зворотного надходження шлункового вмісту в стравохід. Рекомендовано також не приймати горизонтальне положення після їди. Особливе значення має вечірній прийом їжі, що повинен бути не пізніше за 2 години до сну. Вечеря має бути необ’ємною, а продукти повинні легко перетравлюватися. Це можуть бути рідкі молочні супи, каші з рису, гречаної крупи, омлет, сирні запіканки, чай із молоком.

Не рекомендується вживати продукти, багаті органічними кислотами, грубою клітковиною, а також консервовані продукти, тугоплавкі жири, копченості, газовані напої, пиво, вино, шампанське, соління, житній хліб, а також індивідуально непереносимі продукти та страви. Якщо гастроезофагеальний рефлюкс поєднується з дуоденогастральним рефлюксом, у харчуванні слід зменшити частку жиру, уникати смажених та жирних продуктів. Жири та продукти смаження жирів подразнюють слизову дванадцятипалої кишки, що підсилює дисмоторику дванадцятипалої кишки та сфінктера Одді, сприяє розвитку дуоденогастрального рефлюксу.

Важливим у харчуванні є кулінарна обробка їжі. Так, відварене або тушковане м’ясо може не викликати печії, а м’ясо, тушковане з додаванням томату, викликає. Важливим є дотримання режиму харчування — це 4–5 прийомів їжі невеликими порціями, а також температура страв. Холодні, а також гарячі страви можуть бути причиною подразнення слизової. При тяжких формах ГЕРХ, розвитку ерозій або виразок стравоходу рекомендовано вживати протерті страви невеликими порціями, виключити всі страви, які стимулюють шлункову секрецію. Серед харчових продуктів виділяють сильні та слабкі стимулятори шлункової секреції.

До сильних стимуляторів відносять: страви, багаті екстрактивними речовинами, — м’ясні, рибні, грибні, міцні овочеві навари; смажені страви; прянощі; томатні соуси; консерви; солені та копчені м’ясо та риба; м’ясо та риба, тушковані у власному соку; солені, мариновані та квашені овочі та фрукти; круті яйця; несвіжі, пересмажені жири; житній хліб; кисломолочні продукти з підвищеною кислотністю, знежирене молоко, молочна сироватка; алкоголь; міцний чай та кава; газовані напої; кислі недостиглі фрукти та ягоди, сирі овочі.

До слабких стимуляторів відносять: питну воду; крохмаль; жирні молочні продукти; зварені некруто яйця або омлет; овочі у вигляді пюре; якісний жир; молочні або слизисті супи із круп та овочів, супи-пюре; пюре із солодких фруктів; розварені каші з манки та рису; пшеничний хліб вчорашньої випічки; лужні дегазовані мінеральні води; неміцний чай.

Формування раціону із вищеперерахованих страв залежить від особливостей перебігу ГЕРХ та індивідуальної реакції хворого на ту чи іншу страву. Звісно, харчуватись все життя стравами, які відносять до слабких стимуляторів шлункової секреції, особам, особливо молодого та середнього віку, нелегко. У кожному конкретному випадку слід вибирати найбільш оптимальну комбінацію продуктів та страв, тобто не захоплюватися надмірною кількістю продуктів, які є сильними стимуляторами шлункової секреції, а вилучати з харчування ті страви, на які хворий реагує проявами печії та іншими симптомами захворювання. При цьому важливим є не тільки страва, але і її кількість. Об’єм продуктів, які стимулюють шлункову секрецію, має бути невеликий.

З метою покращення репараційних процесів слизової оболонки стравоходу та профілактики метаплазії в харчуванні хворих на ГЕРХ слід збільшити кількість речовин, які мають сприятливий вплив на слизову, — це вітаміни А, Е, каротиноїди, лецитин, омега-3 жирні кислоти. Указані нутрієнти мають антиоксидантну, протизапальну дію, позитивно впливають на метаболізм слизових та попереджають метапластичні процеси. Хворим на ГЕРХ із запорами слід збільшити в раціоні  кількість харчових волокон — морквяне, гарбузове, кабачкове пюре, запечені овочі, овочеві рагу, запіканки із фруктами.

Загальна характеристика дієти: енергетична цінність з урахуванням маси тіла. При надлишковій масі тіла помірне зниження енергетичної цінності — калорійність раціону в межах 2000–2200 ккал за рахунок зменшення вуглеводів та насичених жирів. При нормальній та зниженій масі тіла енергетична цінність раціону відповідно до вимог раціонального харчування.

У харчуванні обмежується кількість продуктів, які є сильними стимуляторами шлункової секреції, а також смажених та жирних страв, що призводять до затримки шлункового вмісту, підвищення внутрішньошлункового тиску та дуоденогастрольного рефлюксу. Дієта збагачена вітамінами А, Е, антиоксидантами. Середня кількість кухонної солі становить 4–6 г на добу.

Хімічний склад дієти: білка — 1,2–1,4 г/кг маси тіла, із них 50–55 % тваринного; жиру — 1,0–1,2 г/кг маси тіла, із них 25–30 % рослинного, вуглеводів — 4–5 г/кг маси тіла. Кількість вуглеводів та жирів зменшуємо при надлишковій масі тіла.

Рекомендовані страви та продукти: страви із нежирного м’яса, птиці, кролика, риба, морепродукти, яйця у вигляді омлету, зварені некруто, молочні продукти у вигляді молочних супів, каш, молочного киселю, м’якого сиру, запіканок, страви з овочів у вигляді овочевого пюре, рагу, салатів із невеликою кількістю рослинної олії, сметани, каші із цільних круп (гречана, рис, вівсяна), хліб пшеничний, сухарики, сушка, сухе печиво, відварена дрібна вермішель, тваринні жири (невелика кількість сметани, вершків, вершкового масла), рослинні олії (бажано суміш маслинової, соняшникової та соєвої олій), стиглі ягоди та фрукти (крім кислих сортів), зелений та чорний чай із молоком, неміцна кава з молоком або вершками, овочеві соки, узвари з сухофруктів, солодкі фруктові соки.

Дотримання дієтичних рекомендацій при ГЕРХ є основним компонентом лікувального комплексу, й чітке їх виконання має позитивний вплив на перебіг захворювання, дозволяє зменшити дозу та тривалість вживання антисекреторних препаратів, позитивно впливає на інші органи травної системи, на обмінні процеси, покращує якість життя пацієнтів.


Similar articles

Принципи раціонального харчування
Authors: Афанасюк О.І.,
к.м.н., доцент кафедри внутрішньої медицини № 3 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Яковець О.О.,
обласний спеціаліст, відповідальний за проведення організаційно-методичної роботи за фахом «дієтологія»

"News of medicine and pharmacy" №1 (639), 2018
Date: 2018.02.28
Sections: Specialist manual
Рекомендації експертних груп, превентивні комерційні харчові раціони з доведеною ефективністю та нутрієнти, що показані пацієнтам із гіпертонічною хворобою й ожирінням високого кардіоваскулярного ризику
Authors: Милославський Д.К., Коваль С.М., Снігурська І.О., Старченко Т.Г., Божко В.В.
ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна

"News of medicine and pharmacy" 5 (613) 2017
Date: 2017.05.30
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual

Back to issue