Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» Психиатрия (383) 2011 (тематический номер)

Вернуться к номеру

Про деякі аспекти діяльності пенітенціарних психологів

Авторы: В.В. Хведчук, заступник начальника управління соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими Державного департаменту України з питань виконання покарань

Версия для печати


Резюме

Уперше посаду психолога в системі пенітенціарних установ України було введено 8 липня 1991 року.

Згідно із затвердженим Положенням про психологічну службу виправних колоній, посада психолога передбачалася в установах із плановим наповненням не менше 1 тис. засуджених.

З того часу багато змін відбулося в організаційному, нормативному, методичному та матеріальному забезпеченні діяльності психологів.

На сьогодні чинними відомчими нормативними документами передбачено, що психолог Державної пенітенціарної служби України (далі — Служба) є складовою частиною соціально-психологічної служби установи, на нього покладаються завдання щодо вивчення засуджених та осіб, узятих під варту, а також зменшення негативного впливу на особистість від перебування в умовах ізоляції від суспільства.

Основними функціями психолога установи визначено такі:

психодіагностична — вивчення й узагальнення особистісних та групових характеристик засуджених та осіб, узятих під варту, спрямовані на визначення індивідуально-психологічних особливостей їхньої поведінки та встановлення наявності у них тих чи інших психологічних якостей, виявлення серед засуджених та осіб, узятих під варту, тих, які потребують підвищеного контролю з боку персоналу Служби;

— прогностична — оцінка перспектив розвитку особи, прогнозування можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених та осіб, узятих під варту, на основі виявлених особистісних, характерологічних якостей та наявної соціально-психологічної обстановки;

— профілактична — виявлення, усунення та попередження особистісних і групових негативних психологічних явищ, що виникають внаслідок перебування особи в ізоляції від суспільства, надання психологічної допомоги засудженим та особам, узятим під варту, а також у разі необхідності — персоналу Служби;

корекційна — цілеспрямоване досягнення позитивних змін психічних станів, особливостей поведінки та особистості засуджених та осіб, узятих під варту;

— консультативна — надання рекомендацій персоналу Служби щодо роботи з групами та окремими особами, попередження негативних явищ та формування позитивного соціально-психологічного клімату в сере­довищі засуджених та осіб, узятих під варту;

— просвітницька — поширення психологічних знань серед персоналу Служби, засуджених та осіб, узятих під варту, підвищення рівня їх психологічної культури;

— дослідницька — сприяння у проведенні наукових досліджень у галузі психології і педагогіки та впровадженні їх результатів у практичну діяльність.

Станом на 01.01.2011 р. в органах, установах Служби за штатом передбачено 400 посад психологів, з яких:

— 259 посад у виправних колоніях;

— 77 посад у слідчих ізоляторах;

— 23 посади в територіальних органах управління;

— 21 посада у виправних центрах;

— 20 посад у спеціальних виховних колоніях.

Серед психологів виправних колоній 85,3 % мають повну вищу освіту за спеціальністю «психологія» чи «педагогіка», 7,6 % — «правознавство», 6,8 % — іншу повну вищу освіту.

Основною організаційною ланкою, що здійснює організаційно-методичне забезпечення діяльності психологів Служби, є відділ організації психологічної роботи із засудженими, що входить до складу управління соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими департаменту Служби.

У своїй діяльності відділ організації психологічної роботи із засудженими організовує проведення заходів із підвищення професійного рівня психологів, узагальнює та впроваджує в практику діяльності психологів сучасних методів психолого-педагогічного впливу на засуджених, проводить розробку індивідуальних і групових програм з психокорекції тощо. До цієї роботи залучаються громадські організації, науковці, фахівці в галузі психіатрії та психології.

Зокрема, у лютому 2010 року за сприяння Асоціації психіатрів України пенітенціарні психологи та психіатри мали змогу взяти участь у міжнародному семінарі «Вирішення проблем охорони психічного здоров’я дітей в закладах освіти України», у серпні — у семінарі на тему «Актуальні проблеми психіатричної та психологічної допомоги ув’язненим».

Також започатковано проведення спільних кущових міжвідомчих семінарів. Такі заходи у 2010 році були проведені в місті Донецьку для психологів та психіатрів Східного регіону та в місті Києві для психологів та психіатрів Вінницької, Черкаської, Чернігівської та Київської областей.

Уже у 2011 році в рамках співпраці Служби та Асоціації психіатрів України пенітенціарні психологи та психіатри Київської області взяли участь у чотириденному семінарі «Когнітивно-поведінкова терапія при розладах, що викликані вживанням психоактивних речовин».

У рамках реалізації основних функцій психологами Служби у 2010 році проведено тестування понад 158,3 тис. засуджених, за їх результатами персоналу надано понад 302,1 тис. рекомендацій щодо організації індивідуально-виховної роботи із засудженими та особами, узятими під варту.

Проведено понад 4,4 тис. занять, спрямованих на поширення психологічних знань та підвищення психологічної культури персоналу установ Служби.

Одним із пріоритетних завдань діяльності психологів Служби є організація роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених та осіб, узятих під варту.

З метою недопущення таких подій Службою постійно вживаються заходи соціально-виховного, психологічного, медичного та режимного характеру. Незважаючи на це, у 2010 році в установах Служби допущено 44 випадки самогубств.

Проведений аналіз цих подій свідчить, що найбільш поширеними мотивами, які впливають на прийняття особою рішення про самогубство, є:

— складнощі в адаптації до умов позбавлення волі (32 випадки самогубств скоєно особами, які трималися в установах Служби до 3 років);

— втрата соціально корисних зв’язків та соціально важливих орієнтирів (27 осіб не підтримували соціально корисні зв’язки та не отримували посилок (передач)).

На сьогодні діяльність психологів в установах Служби є необхідною та актуальною з огляду на значне збільшення кількості осіб, які потребують підвищеної уваги.

Аналіз кількості засуджених, які перебувають на профілактичному обліку психологів, свідчить про стійку динаміку збільшення чисельності таких осіб. Так, якщо станом на 1 січня 2003 року на профілактичних обліках психологів перебувало 11 % засуджених від їхньої загальної чисельності, то станом на 1 січня 2011 року зазначений показник становив 15,4 %.

Загалом станом на 1 січня 2011 року на профілактичних обліках психологів перебувало понад 18 тис. осіб, які потребують постійної психологічної допомоги та підтримки, з яких:

— 7,2 тис. схильні до самогубств та членоушкоджень;

— 4,8 тис. — з психічними відхиленнями;

— 4,2 тис. схильні до вживання наркотичних засобів;

— 1,5 тис. схильні до створення конфліктних ситуацій серед засуджених;

— 356 осіб схильні до нападу на персонал установи.

Сьогодні беззаперечним є факт, що належно організована діяльність психологів в установах Служби не тільки сприяє формуванню належного соціально-психологічного клімату в установі, але й надає можливість керівництву установи мати уявлення про глибинні процеси, що відбуваються в середовищі засуджених.



Вернуться к номеру