Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" Психиатрия (383) 2011 (тематический номер)

Back to issue

Державні стандарти якості послуг довготривалого догляду з проживанням дітей, які мають тяжкі фізичні та розумові вади (проект)

Authors: Н.Н. Шкуратова, експерт АПУ з питань соціальної політики

print version

Визначення термінів

Довготривалий догляд з проживанням — сукупність соціальних послуг із забезпеченням місця для проживання, всебічної підтримки, захисту та безпеки особи, яка не може вести самостійний спосіб життя через похилий вік, фізичні та розумові вади, психічні захворювання або інші хвороби, що спричиняють залежність від сторонньої допомоги.

Користувач послуг — особа, яка отримує соціальні послуги.

Індивідуальний план підтримки — документ, який визначає обсяг соціальних послуг відповідно до стану та виявлених потреб дитини, передбачає спільні дії спеціалістів, дітей та їх батьків.

Мультидисциплінарна команда — об’єднання зусиль фахівців з проблем розвитку дітей різного спрямування на всіх етапах здійснення догляду: оцінювання стану та вивчення потреб, обговорення, формування рекомендацій, складання, реалізації та перегляду індивідуальних планів підтримки.

Постачальник послуг довготривалого догляду з проживаннямзаклад, установа, організація незалежно від форми власності та відомчої приналежності, фізична особа, яку зареєстровано як постачальника соціальних послуг, має дозволи (ліцензію) відповідно до діючого законодавства України.

Користувач послуг — особа, яка користується послугами; у даному випадку користувачем послуг довготривалого догляду з проживанням є діти та їхні батьки/законні представники.

Супервізія — діяльність керівника або кваліфікованого фахівця (супервізора), спрямована на підвищення якості соціальних послуг, результативності дій соціального працівника, ефективності діяльності постачальника соціальних послуг.

Передмова

Державний стандарт якості соціальних послуг довготривалого догляду з проживанням дітей, які мають тяжкі фізичні та розумові вади (далі — Стандарт), є документом, що входить до нормативно-правової бази системи державних соціальних стандартів і нормативів та наведений у Державному класифікаторі соціальних стандартів і нормативів, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 2002 року № 293.

Стандарти базуються на розумінні суспільства забезпечити догляд та створити умови для розвитку дітей, які мають тяжкі фізичні та розумові вади, з метою підвищення їх можливостей вести повноцінне та гідне життя. Дані стандарти гарантують доступність послуг, захист прав та гідності дитини.

Стандарти зосереджені на задоволенні потреб, що найбільше впливають на якість життя дітей із тяжкими порушеннями фізичного та розумового розвитку: фізичне здоров’я, психічний стан, особисті переконання, соціальні відносини.

В основі Стандартів лежить принцип нормалізації, який означатиме, що діти з фізичними та розумовими вадами мають право жити та розвиватися в тих самих умовах, що і всі інші діти такого ж віку, навіть якщо вони потребують довготривалого догляду.

Стандарти сформовано на засадах наукового обґрунтування, аналізу практичного досвіду надання реабілітаційних послуг дітям, які мають тяжкі фізичні та розумові вади, з урахуванням вимог міжнародного стандарту якості ISO 9000:2000.

Стандарти пройшли апробацію в будинках для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку системи Мінпраці.

Впроваджуються вперше.

Нормативні посилання

У цьому Стандарті реалізовані норми законів України «Про соціальні послуги», «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про захист прав інвалідів», Постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686 «Про затвердження державної типової програми реабілітації інвалідів», розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 р. № 1052-р «Про затвердження плану дій з реалізації Концепції реформування системи соціальних послуг на період до 2012 року».

Розроблено: Міністерством праці та соціальної політики України разом з експертною групою.

Фінансове забезпечення довготривалого догляду з проживанням дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій, соціальних фондів, коштів благодійної допомоги (пожертвувань) та інших джерел, передбачених законодавством.

Надання послуг довготривалого догляду з проживанням орієнтоване на цінності і права, проголошені міжнародними документами, які визначають, що діти з тяжкими фізичними та розумовими вадами мають такі ж потреби і права, що й інші діти, однак вони мають додаткові потреби, пов’язані з їх інвалідністю. Довготривалий догляд з проживанням надається незалежно від статі, расової приналежності, віросповідан­ня.

Кожна дитина з тяжкими фізичними та розумовими вадами має права:

— на повагу та самореалізацію;

— довіру;

— захист від принизливого ставлення, зловживань та експлуатації;

— допомогу у максимальному використанні свого потенціалу;

— якомога кращу допомогу спеціалістів та співпрацю зі спеціалістами;

— включення у життя суспільства;

— приватне життя та конфіденційність;

— свободу власних рішень;

— поінформованість про можливі ризики та переваги запропонованого напряму дій.

Мета

Метою стандартів якості послуг довготривалого догляду з проживанням дітей, які мають тяжкі фізичні та розумові вади, є досягнення максимально можливої якості життя.

Головні завдання:

— отримання безпечного місця проживання;

— допомога щодо усвідомлення власних потреб, реалізації та збереження своїх прав;

— підтримка та допомога у задоволенні повсякденних потреб;

— забезпечення доступу до інших послуг для навчання, розвитку і освіти;

— набуття та підтримка навичок максимально автономного функціонування;

— послаблення інвалідизуючих факторів;

— сприяння розвитку розумових та фізичних здібностей;

— створення умов для інтеграції у суспільство, підтримка контактів з сім’єю, соціальними мережами та участі у соціальних заходах;

— власна оцінка постачальником результатів послуг, які ним надаються, з метою покращення їх якості та для розроблення ефективніших способів досягнення цілей довготривалого догляду.

Фактори уразливості, які впливають на дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами:

— більша залежність від дорослих, особливо у разі потреби особистого догляду. Залежність від багатьох різних дорослих;

— мають менше контролю над своїм життям і своїм тілом та з цих причин мають менше шансів бути почутими чи зрозумілими;

— часто проводять багато часу далеко від дому і частіше відчувають на собі ізольованість;

— часто не в змозі визнати образливу поведінку, тому що вони можуть мати труднощі у навчанні, не мати освіти або відповідної інформації, і тому вони можуть не відрізняти норми від образи в поведінці оточення;

— багато дітей, особливо тих, які мають тяжкі фізичні вади, мають збіднену і/або неповну уяву про будову та функції тіла і, отже, не можуть визнати невідповідною поведінку;

— часто не в змозі передати свій досвід іншим через труднощі з комунікаціями або відсутність у дорослих спеціальних знань альтернативних способів комунікацій;

— мають низьку самооцінку і можуть бути не впевнені в результатах повідомлень про порушення;

— на поведінку дитини можуть впливати ліки, які вони приймають за життєвими показниками;

— можливості, що створюються для розкриття зловживань, часто не відповідають потребам дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами, наприклад телефонні лінії допомоги;

— поведінка, що свідчить про зловживання щодо дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами, часто сприймається як поведінка, пов’язана з порушеннями розвитку дитини, а не як слідство насильства;

— не розглядаються як компетентні свідки, є небажання з боку деяких дорослих вірити, що це може відбутися.

Умови надання послуг

Довготривалий догляд із проживанням надається:

— у разі, коли дитина навряд чи може досягти самостійності або існує необхідність постійно підтримувати її досягнення або рівень розвитку;

— здоров’я або розвиток дитини істотно обмежений або може не мати перспективи розвитку без надання їй таких послуг;

— дитина ізольована або страждає/може постраждати від значної шкоди;

— звернення батьків або законних представників щодо надання довготривалого догляду з проживанням.

Стандарти якості послуг

Вибір

Результат:

Батьки дитини або особи, які їх замінюють, мають достатньо інформації щодо свідомого вибору та прийняття рішення про отримання дитиною послуг довготривалого догляду з проживанням.

Стандарт 1

1.1. Постачальник послуг довготривалого догляду з проживанням надає інформаційний пакет, у якому описані цілі, завдання, політика надання послуг, потреби та інтереси, що задовольняються, строки та умови, націлені на підвищення якості життя користувачів.

1.2. Інформаційний пакет містить:

— цілі, завдання, місію та бачення послуг довготривалого догляду;

— короткий опис житла та послуг;

— кваліфікацію й досвід керівництва та працівників;

— інформацію про кількість місць, умови для навчання та розвитку, можливості щодо спілкування з батьками чи особами, які їх замінюють;

— перелік засобів реабілітації;

— інформацію про контролюючі органи (інспекції);

— опис процедур подання скарг;

— контактну інформацію (номери телефонів та прізвища контактних осіб), форми спілкування постачальника послуг із батьками/законними представниками дитини (листування, телефонні розмови, офіційні звернення, запрошення для спілкування, участі у заходах, нарадах тощо).

1.3. Інформаційний пакет викладається простою мовою без використання спеціальних термінів мовою, що поширена в цій місцевості.

1.4. Батькам/законним представникам дитини надається інформація про те, як можна зв’язатися з місцевими органами охорони здоров’я та соціального захисту населення.

1.5. Співробітник, який надає інформацію, має переконатися, що інформація зрозуміла, та отримати підтвердження про це.

1.6. Рішення про переміщення до помешкання, у якому буде надаватися довготривалий догляд, приймають батьки/законні представники дитини.

1.7. Батьки/законні представники дитини перед прийняттям рішення щодо поселення мають можливість зустрітися з персоналом, відвідати й оцінити якість, умови та перспективи довготривалого догляду.

1.8. Працівники, які надають послуги довготривалого догляду з проживанням, проявляють співчуття та повагу до почуттів батьків/законних представників дитини, самої дитини. Інформація повідомляється тактовно, зрозумілою для дітей та батьків/законних представників мовою, професійні терміни, які використовуються, повинні бути пояснені.

Критерії:

1. Інформаційні пакети розроблено, до них є доступ.

2. Батьки/законні представники дитини отримують інформацію щодо отримання послуг довготривалого догляду з проживанням у повному обсязі.

3. Всі батьки/законні представники дитини ознайомлені та розуміють цілі та завдання довготривалого догляду з проживанням.

 Оцінка стану та вивчення потреб

Результат:

Влаштування дитини для надання довготривалого догляду з проживанням здійснюється тільки в разі потреби і впевненості, що ця потреба буде задовольнятися у спосіб, що узгоджується з правами і цілями, зазначеними у передмові.

Стандарт 2

2.1. Послуга довготривалого догляду з поселенням надається тільки на підставі проведення повної оцінки стану та вивчення потреб дитини, що здійснюється перед прийняттям рішення про влаштування для отримання довготривалого догляду з проживанням.

2.2. Оцінка стану та вивчення потреб включає здоров’я, освіту, особистість, сімейні та соціальні взаємодії, рівень фізичного, розумового та емоційного розвитку, навички самообслуговування. Увага приділяється особистим перевагам дитини з урахуванням його раси, культури, мови, релігії, статі та потреб, пов’язаних з інвалідністю.

2.3. Оцінка стану та вивчення потреб здійснюється відповідно до нормативних документів, професійних стандартів, методичних рекомендацій, у рамках узгодженої процедури та протягом встановленого часу.

2.4. Об’єктами та суб’єктами оцінки є дитина, її батьки/законні представники, соціальна мережа дитини (включаючи сім’ю та інших важливих для дитини осіб), інші постачальники послуг довготривалого догляду та спеціалісти або інші особи, які є важливими для дитини.

2.5. Копія оцінки надається, якщо це доцільно, дитині, обов’язково батькам/законним представникам дитини, розбіжності щодо результатів оцінки, у разі наявності, фіксуються та додаються до особистої справи дитини.

2.6. Результати оцінки стану та вивчення потреб є підґрунтям для складання Індивідуального плану підтримки, Договору про надання довготривалого догляду з проживанням, аналізів і звітів, що складаються на вимогу суду або для слухань у справах дітей.

2.7. Оцінка стану та вивчення потреб здійснюється мультидисциплінарними командами спеціалістів, які мають відповідні знання та навички щодо оцінки стану та вивчення потреб дітей із тяжкими фізичними та психічними вадами та розладами.

2.8. Оцінка стану та вивчення потреб здійснюється у партнерстві з дитиною та батьками/законними представниками.

2.9. Спеціалісти, які здійснюють оцінку стану та вивчають потреби, беруть до уваги будь-які труднощі комунікації.

2.10. Спеціалісти, які здійснюють оцінку стану та вивчають потреби, визнають керівні принципи та важливість усіх постачальників послуг дітям із тяжкими фізичними та розумовими вадами.

Критерії:

1. Оцінювання відбувається у присутності батьків/законних представників дитини в спеціально пристосованому для роботи з дитиною приміщенні.

2. Батькам надається інформація про стан дитини, навіть якщо вона є негативною.

3. Постачальник послуг довготривалого догляду з проживанням періодично оцінює, вивчає і переглядає стан та потреби дитини та фіксує результати у відповідних формах.

Договір про надання послуг довготривалого догляду

Результат:

Кожен законний представник дитини має письмовий договір з постачальником про умови надання послуг довготривалого догляду.

Стандарт 3

3.1. Між батьками/законними представниками дитини та постачальником послуг укладається договір, який визначає умови поселення та надання довготривалого догляду.

3.2. У договорі зазначається:

— як буде захищена конфіденційність;

— як буде використовуватися інформація щодо стану і розвитку дитини;

— про право висловлюватися щодо існуючих послуг;

також договір містить:

— перелік послуг, у тому числі особистого догляду;

— умови та термін поселення, надання відпусток/канікул, режиму відвідувань;

— підтримка здоров’я та розвитку дитини;

— участь батьків/законних представників;

— вартість послуг та джерела здійснення оплати;

— додаткові послуги та оплата за них;

— права та обов’язки сторін;

— дії в разі порушення умов договору;

— терміни повідомлень про внесення змін у договір.

3.3. Договір укладається перед початком надання послуг і підписується обома сторонами у двох примірниках, один з яких надається батькам/законним представникам дитини, другий — залишається постачальнику соціальних послуг.

Критерії:

1. Договори підписані та наявні в обох сторін.

2. Договір містить всю необхідну інформацію.

3. Зміст та умови договору узгоджені та зрозумілі обом сторонам.

Індивідуальний план підтримки

Результат:

Кожна дитина, яка потребує довготривалого догляду з проживанням, має Індивідуальний план підтримки, який розробляється для того, щоб описати, у який спосіб будуть задовольнятися потреби дитини, які довгострокові результати будуть досягнуті стосовно якості життя дитини.

Стандарт 4

4.1. Індивідуальний план підтримки складається на підґрунті обстеження стану та потреб, визначає мету і завдання, графіки, строки виконання, відповідальних, а також терміни його перегляду.

4.2. До складання, а також до виконання Індивідуального плану підтримки залучаються батьки дитини/законні представники.

4.3. У процесі складання Індивідуального плану підтримки запитують, де це можливо, думку дитини та залучають її до вибору та прийняття рішень.

4.4. Індивідуальний план підтримки охоплює всі потреби дитини, які націлені на покращення якості її життя.

4.5. Індивідуальний план підтримки переглядається й оцінюється фахівцями за участі батьків/законних представників дитини не рідше одного разу на рік, і до нього вносять зміни, що відображають зміни в потребах та стані дитини.

4.6. Індивідуальний план підтримки складається у двох примірниках, один із яких надається батькам/законним представникам дитини.

4.7. Підставою для завершення роботи за Індивідуальним планом підтримки є досягнення цілей, рішення батьків/законних представників про перехід дитини в інші програми або надання послуг іншим постачальником.

Критерії:

1. Цілі та завдання Індивідуального плану підтримки враховують результати оцінки обстеження стану та потреб дитини у підтримці.

2. Індивідуальний план підтримки узгоджено та підписано обома сторонами.

3. Батьки/законні представники дитини задіяні в процесі виконання Індивідуального плану підтримки.

4. Постачальником послуг довготривалого догляду з проживанням застосовується узгоджена форма Індивідуального плану підтримки.

5. Індивідуальний план підтримки переглядається фахівцями за участі батьків/законних представників не рідше одного разу на рік, до нього вносять зміни, що відображають зміни в потребах та стані дитини.

Задоволення потреб

Результат:

Послуги довготривалого догляду, які отримують діти з тяжкими фізичними та розумовими вадами, найбільш повно відповідають їх потребам.

Стандарт 5

5.1. Задоволення загальних і особливих потреб та досягнення максимально можливої якості життя дітей із тяжкими вадами фізичного та розумового розвитку є головним завданням практики надання послуг довготривалого догляду з проживанням.

5.2. Постачальник послуг довготривалого догляду з проживанням надає спеціалізовані послуги (догляд за дітьми з когнітивними порушеннями, сенсорними розладами, фізичними вадами, проблемами в навчанні, труднощами комунікації тощо).

5.3. Постачальник послуг довготривалого догляду сприяє налагодженню спілкування з дітьми, які не володіють мовою або мають проблеми мовлення, шляхом застосування ефективних засобів або відповідних словників.

5.4. Політика надання послуг довготривалого догляду відображає розуміння потреб і переваг конкретної громади, етнічних меншин, соціально-культурних або релігійних груп.

5.5. У дитини є можливість розвивати відношення, отримувати та висловлювати свою прив’язаність.

5.6. Дитина має можливість поговорити про свої тривоги та почуття.

5.7. Серед персоналу наявний співробітник, який є важливий дорослий для дитини, той до якого вона може звернутися коли розгублена, стурбована, налякана тощо. Це може бути більше ніж один важливий дорослий.

5.8. Розмови дитини про особисте життя заохочуються.

5.9. Постачальник послуг довготривалого догляду має бути впевнений, що всі потреби кожної дитини задоволені.

Критерії:

1. Користувачі послуг, які усвідомлюють свої потреби, висловлюються позитивно про отримані послуги.

2. Персонал та керівництво має відповідну кваліфікацію та підготовку з тим, щоб забезпечувати особисті фізичні, емоційні, оздоровчі, навчальні, рекреаційні та соціальні потреби клієнтів.

3. Індивідуальні та групові оцінки з метою визначення задоволеності потреб дітей проводяться регулярно, результати цих обстежень та оцінок обговорюються та вносяться корективи в індивідуальні плани під­тримки.

4. Середовище, у якому надаються послуги довготривалого догляду, підтримує та стимулює до розвитку.

Відвідування та зовнішні контакти

Результат:

Дитина, яка отримує довготривалий догляд із проживанням, підтримує контакти з сім’єю або опікунами, друзями, суспільством.

Стандарт 6

6.1. Довготривалий догляд із проживанням передбачає перерви, які можуть тривати від кількох годин до декількох тижнів.

6.2. Права на контакти з сім’єю або опікунами, друзями, суспільством реалізовуються з урахуванням добробуту, безпеки, захисту та якості життя дитини.

6.3. Постачальник послуг довготривалого догляду надає можливість кожній дитині спілкуватися з батьками, друзями, організаціями або професіоналами поза помешканням, де надаються послуги.

6.4. Дитина, яка отримує послуги довготривалого догляду з проживанням, має можливість у разі відсутності загрози її безпеці зустрітися з батьками/опікунами, друзями наодинці у спеціально відведених для цих цілей приміщеннях на території постачальника послуг.

Критерії:

1. Спілкування дитини з батьками, родичами, друзями підтримується постачальником послуг довготривалого догляду з проживанням.

2. Політику відвідування дитини визначено у Правилах для відвідувачів.

3. Постачальником послуг довготривалого догляду з проживанням створено умови для відвідування з урахуванням політики безпеки дитини.

4. Постачальник послуг має письмовий документ, що визначає дії в разі самовільної відлучки дитини (без відома персоналу).

Догляд

Результат:

Надання послуг догляду максимізує незалежність дитини і сприяє, при можливості, поверненню додому.

Стандарт 7

7.1. Довготривалий догляд із проживанням надає місце для проживання, спеціалізовані засоби та засоби реабілітації й обладнання.

7.2. Реабілітаційні заходи проводяться у спеціально відведених приміщеннях і включають спеціалізоване обладнання, у тому числі для сприяння діяльності, повсякденному життю і мобільності.

7.3. Персонал, який має відповідну підготовку, використовує реабілітаційні засоби та інформаційно-просвітницькі програми до заохочення до мобільності, сприяє догляду за собою з метою набуття самостійних навичок.

7.4. Персонал сприяє в наданні послуг фахівцями відповідних професій для задоволення виявлених потреб користувачів послуг.

7.5. Довготривалий догляд не передбачає тривалого лікування.

7.6. Батьки/законні представники мають право бути поінформованими про особистий догляд їхньої дитини, що може включати: роздягання/одягання, туалет, годування, у тому числі ентеральне через зонд, догляд за порожниною рота, менструальний догляд, процедури, такі як клізми, супозиторії тощо.

7.7. Дії з надання послуг догляду дитині з численими порушеннями з метою формування в неї розуміння щоденних подій упорядковані, ситуації, що повторюються, систематизовані (в один час відбуваються годування, одягання/роздягання, туалет), використовуються одні й ті самі предмети (сигнали).

7.8. Персонал, який здійснює довготривалий догляд, завжди:

— представляється дитині, при цьому вказує на свої особливості — окуляри, зачіску, колір волосся тощо;

— звертається до дитини за її власним іменем, якщо є нерозуміння, показує, що у неї є ім’я, за допомогою мови, жестів;

— підтримує двосторонній контакт з дитиною незалежно від її стану;

— уникає гіперопіки над дітьми, у тому числі й над тими, які потребують особистого догляду;

— у разі потреби декілька разів на день змінює положення тіла з метою надання навантаження різним частинам тіла та створення можливостей з різних позицій наглядати за тим, що відбувається навколо; надає стимулюючий догляд — уважно спостерігає, відслідковує та посилює реакцію на ті чи інші дії;

— надає послуги делікатно, з урахуванням права на недоторканість.

7.9. У процесі годування дитини створюється спокійна атмосфера, до дитини звертаються, дивляться в її очі, заохочують до процесу прийняття їжі.

7.10. Допоміжні засоби для полегшення повсякденного життя підбираються в індивідуальному порядку з урахуванням стану дитини, особливостей ситуації, у якій вона знаходиться, та завдань Індивідуального плану підтримки.

Критерії:

1. У дітей відсутні ознаки гіподинамії.

2. У дітей відсутні ознаки гіпотрофії.

3. Догляд індивідуалізовано.

4. Дитина виявляє ознаки підтримки контактів.

Середовище

Результат:

Організація простору в приміщеннях, у яких надаються послуги довготривалого догляду, відповідає потребам дітей із фізичними та розумовими вадами.

Стандарт 8

8.1. Меблювання й обладнання житлових приміщень, включаючи кімнати для проведення різних заходів, кімнату для зустрічей із батьками та іншими відвідувачами та приміщення для спокійних занять утримуються в чистоті і справному стані, створюючи привабливу, домашню атмосферу. Наявні приміщення й устаткування для ігор і розваг відповідно до потреб дітей та з урахуванням їх стану та віку.

8.2. Діти мають місце, де можна побути на самоті і куди інші діти зазвичай не заходять без запрошення.

8.3. Розмір та планування кімнат забезпечують дитині комфорт і інтимність особистого життя. Кожній дитині надається як мінімум індивідуальна шафа для свого одягу й особистих речей, а також відповідні меблі й устаткування для приготування уроків і улюблених занять. З урахуванням тривалості надання послуг довготривалого догляду з проживанням дитині дозволяють вибирати оформлення своєї індивідуальної площі.

8.4. При спільному використанні спалень враховують побажання дітей щодо можливості вільно обирати сусідів по кімнаті.

8.5. Бюджетні процедури залишають постачальникові послуг і дітям достатні рамки для визначення пріоритетів і реального вибору обстановки та оздоблення приміщень установи, які спільно використовуються дітьми.

8.6. Розташування, обладнання ванних кімнат та туалетів враховує потреби дітей з інвалідністю, включаючи їхню потребу побути на самоті.

8.7 Кухня належним чином обладнана з урахуванням норм техніки безпеки для приготування їжі, миття посуду та зберігання продуктів. Розмір кухні, зручне розташування обладнання забезпечують можливість для участі дітей у приготуванні їжі. Дітей заохочують до придбання навичок і знань з гігієни харчування і техніки безпеки при роботі на кухні.

8.8. Побутова кімната/пральня має достатній розмір і адекватне обладнання відповідно до потреб постачальника послуг. З урахуванням віку та здібностей діти мають можливість і заохочуються до того, щоб прати та прасувати свої речі.

8.9. Персонал створює можливості та заохочує дітей до самостійного (а за необхідності — з чиєюсь допомогою) прибирання помешкання.

Критерії:

1. Постачальником послуг встановлені чіткі правила прийнятої практики для персоналу та дітей щодо доступу на особистий простір дитини.

2. З урахуванням віку дитини у правилах знайдений компроміс між вимогами фізичної і соціальної безпеки та захисту, з одного боку, і свободою та недоторканністю особистого життя — з іншого.

3. Правила містять практичне керівництво щодо доступу до приміщень у надзвичайних ситуаціях та/або без дозволу.

4. Двері приміщень замикаються зсередини й обладнані пристроєм, що дозволяє персоналу (але не іншим дітям) відмикати їх зовні в надзвичайних ситуаціях.

5. У харчоблоках, обладнання яких не передбачає можливість для використання дітьми, є додаткове, належним чином обладнане приміщення для приготування їжі та миття посуду, призначене для застосовування дітьми. Інструкції з використання відповідного обладнання завжди знаходяться під рукою та пояснюються дітям персоналом.

6. Дітям видаються необхідні миючі засоби і приладдя для прання особистих речей.

7. Дизайн приміщень прилеглих територій не створює перешкод для вільного пересування, наявні поручні та прилади, допоміжні засади для сприяння самостійності і самообслуговуванню дітей з проблемами зору, слуху, пересування, інтелекту тощо.

8. В приміщеннях та на прилеглих територіях достатньо допоміжних засобів для задоволення потреб щодо орієнтації у просторі та тренування повсякденних навичок.

Нормалізація

Результат:

Дітям із тяжкими фізичними та розумовими вадами доступні умови та форми повсякденного існування, що максимально наближені до загальноприйнятих або повністю збігаються з тими, що надаються дітям такого ж віку.

Стандарт 9

9.1. Принципи нормалізації поширюються на всіх дітей із фізичними та розумовими вадами, які мають ризик опинитися в ізоляції від ­своєї родини, суспільства, культури та сприяють реабілітації, інтеграції і не залежать від причин порушень.

9.2. Постачальник послуг довготривалого догляду з проживанням створює умови для нормального

— добового ритму:

а) з урахуванням особистого добового режиму конкретної дитини, уподобань дитини щодо проведення вільного часу та можливості протягом дня виходити за межі приміщень, де надаються послуги;

б) приймання їжі у спокійній, гармонійній, максимально наближеній до сімейної, обстановці;

— тижневого ритму:

а) протягом робочих днів навчання та зайняттєвої терапії, підготовки до свят, у вихідні можливість побути з сім’єю, друзями, відвідати розважальні заходи, послухати музику, побути на природі, зайнятися улюбленою справою тощо;

— річного ритму:

а) з урахуванням зміни пори року, а також особистих свят та урочистих подій, національних та релігійних свят;

— протікання форм життєвого циклу:

а) відповідно до віку — раннє дитинство, шкільний вік, підлітковий період, юність.

Критерії:

1. Діти для проведення занять формуються за принципом малих груп (до 6 дітей).

2. Розміщення в спальнях не більше ніж двох дітей.

3. Програми розвитку враховують вік дитини.

4. Діти мають особистий час.

Охорона здоров’я

Результат:

Дитині, яка отримує послуги довготривалого догляду з проживанням, доступні медичні послуги у сфері фізичного та психічного здоров’я.

Стандарт 10

10.1. Постачальник послуг заохочує та підтримує медичне обслуговування користувачів послуг довготривалого догляду з проживанням і має добре налагоджені зв’язки з місцевими установами та закладами охорони здоров’я.

10.2. Працівники, які надають послуги довготривалого догляду, сприяють підтримці особистої гігієни та збереженню навичок самодопомоги.

10.3. Працівники сприяють профілактиці та виявленню захворювань, підтримують зв’язок з медичними закладами та установами, у яких знаходяться користувачі послуг на лікуванні, у разі потреби сприяють отриманню спеціалізованої медичної допомоги.

10.4. Частота появи пролежнів, гіпотрофії, їх лікування і результати записуються в Індивідуальний план підтримки.

10.5. Перелік обладнання, необхідного для здійснення догляду, вписується в Індивідуальний план підтримки.

10.6. Постачальник послуг довготривалого догляду здійснює заходи щодо підтримки фізичного стану та фізичної активності та сприяє здоровому харчуванню.

Критерії:

1. Постачальник послуг довготривалого догляду має укладені договори з установами та закладами охорони здоров’я.

2. Діти вчасно проходять планові обстеження їхнього здоров’я.

3. Індивідуальні плани підтримки містять відповідні записи.

Ліки

Результат:

Прийняття ліків дітьми з тяжкими фізичними та розумовими вадами при наданні послуг довготривалого догляду з проживанням перебуває під контролем.

Стандарт 11

11.1. Постачальник послуг дотримується встановлених процедур для одержання, обліку, зберігання та розпорядження лікарськими засобами.

11.2. Особу, яка надає ліки, визначає лікар, який працює у постачальника послуг довготривалого догляду з проживанням.

11.3. Персонал, уповноважений давати ліки дитині, отримує інструкції про побічні ефекти кожного найменування ліків, що надає дитині, та суворо дотримується рекомендацій лікаря.

11.4. Персонал надає ліки з особливою обережністю, відслідковуючи поведінку до та після їх прийняття та, у разі виникнення негативних реакцій, залишає повідомлення лікарю, який їх призначив.

Критерії:

1. Реакції дітей на ліки фіксуються, обговорюються та застосовуються засоби зменшення побічних ефектів.

2. Інформація щодо приймання ліків дитиною фіксується згідно з установленими вимогами.

Навчання

Результат:

Дітям із тяжкими розумовими та фізичними вадами надана можливість вчитися й розвиватися у своєму власному темпі з урахуванням їх стилю навчання.

Стандарт 12

12.1. Постачальник послуг довготривалого догляду застосовує ряд спеціальних освітніх/навчальних програм для дітей із різними здібностями.

12.2. Навчанню надається першорядне значення і вживаються всі заходи задля повного розкриття кожною дитиною своїх можливостей.

12.3. Освітні/навчальні програми дають можливість відчути повагу дітей один до одного і у тому числі до персоналу.

12.4. Персонал заохочує дитину до занять.

12.5. Успіхи та досягнення незалежно від їх вагомості мають бути визнані та позитивно підкріплені.

12.6. Персонал підбирає методики навчання, орієнтуючись на індивідуальні потреби та здібності.

12.7. Процес навчання дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами підтримується безперервно.

Критерії:

1. Кожна дитина має Індивідуальний навчальний план (як частину Індивідуального плану підтримки).

2. Індивідуальні навчальні плани регулярно переглядаються, успіхи дитини фіксуються.

Права дітей

Результат:

Права дітей дотримуються незалежно від їх фізичного та розумового стану.

Стандарт 13

13.1. Дітям надається письмова і усна інформація про їхні права, включаючи відповідні нормативно-правові акти та Конвенцію ООН про права дитини, способом, доступним для їх розуміння, та з урахуванням віку.

13.2. Персонал заохочує дітей до обізнаності про свої права й обов’язки.

13.3. Постачальник послуг довготривалого догляду сприяє розумінню дітьми своїх прав та обов’язків, чітко показує порядок їх дотримання.

13.4. Документ про права дітей готується за участю персоналу та дітей та регулярно переглядається й оновлюється.

Критерії:

1. Тема про права дітей включена в програму навчання персоналу.

2. Постачальник послуг довготривалого догляду має письмовий документ, який визначає права і обов’язки дітей, які отримують послуги довготривалого догляду.

3. І персонал, і діти усвідомлюють, що кожна людина має права та обов’язки стосовно тих, хто отримує і надає послуги довготривалого догляду, а також до членів громади.

Приватне життя та гідність

Результат:

Діти, які отримують послуги довготривалого догляду, впевнені, що до них ставляться з повагою і їхні права на особисте життя підтримуються.

Стандарт 14

14.1. Права на індивідуальність, особисте життя та особистий простір повністю дотримуються.

14.2. Персонал дотримується конфіденційності щодо медичного обслуговування, способів особистої гігієни, особливо стосовно особистого догляду, включаючи купання, туалет, допомогу при менструації або догляд за особистими речами, а також надання будь-яких консультацій та підтримки контактів із родичами, друзями.

14.3. Під час здійснення процедур особистого догляду персонал зачиняє за собою двері та обмежується найменшою кількістю помічників.

14.4. Користувачі послуг довготривалого догляду мають легкий доступ до телефону для використання в приватних цілях і мають право отримувати свою пошту нерозкритою.

14.5. Одяг належить тільки одній дитині, придатний для носіння та ідентифікації.

14.6. Кожній дитині незалежно від її стану надається місце для зберігання особистих речей та одежі.

14.7. Дитина може вільно розпоряджатися своїми особистими речами. При влаштуванні для отримання послуг довготривалого догляду дитина може залишити собі речі, що являють цінність для неї.

14.8. Дитина тримає речі в особистій шафі, що розташована таким чином, щоб можна було бачити їх та брати своїми руками або, якщо це неможливо, то з чиєюсь допомогою відкривати та закривати дверцята шафи.

14.9. Кожній дитині надаються необхідні речі для дотримання особистої гігієни (мило, зубна щітка, гребінець, рушник).

14.10. Дитина має можливість самостійно діяти: тримає зубну щітку, вішає рушник, кладе мило, самостійно відвідує туалет або з чиєюсь допомогою та ін.

14.11. Кожна дитина може бачитися з відвідувачами наодинці, якщо це не загрожує її безпеці та не порушує її прав.

Критерії:

1. Право на приватне життя та гідність враховані в облаштуванні, плануванні та організації послуг довготривалого догляду, а також відображені в керівних документах для персоналу.

2. Персонал поважає особисте життя дітей і питає дозволу, перш ніж втручатися.

3. Персонал поводить себе делікатно у питаннях статі, особливо маючи справу з дітьми протилежної статі.

4. Повага до особистого життя дітей поширюється і на відвідувачів, наприклад, щодо входження в кімнати дітей.

5. Діти мають доступ до телефону, за якого можуть приватно телефонувати і відповідати на дзвінки, не звертаючись до персоналу.

6. Діти мають доступ до інформації про служби, у яких можуть побажати проконсультуватися конфіденційно.

Захист від жорсткого поводження

Результат:

Діти, які отримують послуги довготривалого догляду, захищені від жорсткого поводження, проявів насильства та бездоглядності.

Стандарт 15

15.1. Діти з тяжкими фізичними та розумовими вадами мають такі самі права, як і інші діти, на захист від шкоди.

15.2. Постачальник послуг довготривалого догляду з проживанням несе відповідальність за захист користувачів від жорсткого поводження, насильства та бездоглядності.

15.3. Весь персонал, який працює з дітьми, які мають тяжкі фізичні та розумові вади, проявляє пильність щодо ознак і симптомів зловживання і знайомий із процедурами захисту від зловживань.

15.4. Діти з тяжкими фізичними та розумовими вадами, які стали жертвами насильства, мають доступ до відповідної мультидисциплінарної оцінки та терапії, за результатами якої додаються відповідні заходи в Індивідуальний план підтримки.

15.5. Працівники належним чином реагують на потреби дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами в усіх галузях, у тому числі щодо потреб у безпеці і захищеності.

15.6. Персонал зобов’язаний негайно доповідати директору чи лікарю про будь-яку відому їм інформацію щодо зловживання чи підозру про зловживання, реальне чи ймовірне, з боку будь-якої особи і незалежно від того, чи це інша дитина, будь хто з персоналу чи член сім’ї, чи особа поза межами організації.

15.7. Для запобігання неправильному тлумаченню завдання з догляду мають бути відкритими.

15.8. Особистий догляд за дітьми здійснюється тільки персоналом, який має спеціальну підготовку та навички щодо конкретних видів особистого догляду, які виконуються.

15.9. Персонал знайомий з політикою особистого догляду в контексті своєї роботи, повною мірою розуміє процедури та реєструє їх здійснення.

15.10. При появі проблем або дискомфорту при здійсненні процедур особистого догляду їх негайно припиняють та переглядають, з’ясовується, чому дитина засмучена, та якомога найшвидше забезпечується доповідь керівнику команди, що здійснює догляд.

Критерії:

1. Постачальник послуг довготривалого догляду з проживанням має навчальні програми з питань здійснення особистого догляду.

2. Співробітники знають, що деякі дорослі можуть використовувати особистий догляд як можливість для зловживань.

3. Установлені процедури щодо запобігання жорсткому поводженню.

4. Випадки жорсткого поводження фіксуються та розслідуються.

Конфіденційність

Результат:

Користувачі послуг довготривалого догляду знають яким чином їх право на конфіденційність буде захищено.

Стандарт 16

16.1. Розкриття третім особам будь-якої інформації, що стосується дитини з тяжкими фізичними та розумовими вадами, обговорюється та узгоджується з батьками/законними представниками дитини.

16.2. Персонал обізнаний щодо процедур роботи з інформацією, веденням записів та звітністю.

16.3. Дитина, з урахування рівня розумового розвитку, її батьки/ законні представники знають про характер записів в особовій справі, про заходи щодо конфіденційності та їх безпечного зберігання, а також з якими записами вони можуть знайомитися і порядок доступу до них.

Критерії:

1. Процедури зберігання особистих справ дітей встановлені та прописані.

2. Діти, їх батьки/законні представники знають про своє право на ознайомлення з матеріалами своїх особистих справ і знатимуть, у яких випадках певна конфіденційна інформація буде від них приховуватись і чому.

3. Керівництво надає персоналу інструкції про те, як потрібно поважати конфіденційність щодо доступу персоналу та інших осіб до особистих справ, входження в кімнати дітей у надзвичайних ситуаціях, або коли дітям, на думку персоналу, загрожує небезпека.

4. Персонал знає, як поводитися з конфіденційно отриманою інформацією, якщо з неї можна зробити висновок про необхідність захисту дитини.

Безпека

Результат:

Діти, які потребують довготривалого догляду з поселенням, розміщуються в безпечних умовах.

Стандарт 17

17.1. Послуги довготривалого догляду з проживанням надаються в приміщеннях, які відповідають всім вимогам щодо санітарної та пожежної безпеки.

17.2. У приміщеннях, де надається довготривалий догляд, та на їх прилеглих територіях немає нічого, що створювало б ризик поранення або пошкодження дитини, наявні необхідні огородження та обладнання, що відповідає віку дітей, рівню їх розвитку і здібностей.

17.3. Користувачі послуг навчені правилам безпеки і знають, що їм робити у випадку виникнення небезпечної ситуації.

17.4. Персонал поводиться компетентно щодо управління агресією осіб із порушенням поведінки щодо самих себе і/або інших.

17.5. Дітям надається місце для безпечного зберігання особистих речей.

Критерії:

1. В установі є необхідні інструкції щодо безпеки й навичок самозахисту, персонал та діти обізнані та демонструють безпечну поведінку.

2. Персонал володіє методами управління агресією.

3. Процедура реєстрації, звітності та розслідування інцидентів доступна та надійна.

4. Дітям надаються інструкції, як краще зберегти безпеку особистих речей.

Скарги

Результат:

Діти знають, як і кому поскаржитися, якщо вони не задоволені будь-якою стороною життя, і знають, що до будь-якої скарги поставляться з усією серйозністю і без зволікання.

Стандарт 18

18.1. Дітям і, коли це доречно, їх сім’ям та іншим зацікавленим особам надають інформацію про те, як поскаржитися. Порядок подання скарг роз’яснюється дітям після їхнього прибуття й неодноразово під час перебування.

18.2. Діти мають право на адвоката для надання їм допомоги в подачі скарги. Якщо необхідно, персонал допомагає дитині знайти адвоката.

18.3. Якщо, на думку персоналу, у дитини є причини поскаржитися, їй нагадують про це право і, якщо вона побажає, допомагають подати скаргу. Те ж поширюється на сім’ї та інших зацікавлених осіб.

18.4. Скарги дітей сприймаються з усією серйозністю. Право дітей на скаргу не несе в собі будь-якої загрози персоналу або звільнення від виконання своїх функцій. Діти ніколи не караються за скаргу.

18.5. Ставлення до скарг є зваженим і враховує як необхідність захисту дітей, так і необхідність забезпечення правових гарантій для персоналу.

Критерії:

1. Постачальник послуг довготривалого догляду має правила щодо скарг та звернень, які письмово оформлені.

2. Правила подання скарг та допомоги дітям у формулюванні скарги входить до навчальних програми персоналу.

3. Діти знають кому можна поскаржитися на дії персоналу.

4. І діти і персонал ясно розуміють та обговорюють, якої поведінки вони очікують один від одного.

5. Постачальник послуг має документ про права та обов’язки користувача послуг.

Персонал

Результат:

Послуги довготривалого догляду надаються персоналом, кваліфікація та підготовка якого найкраще відповідає потребам дітей із тяжкими фізичними та розумовими вадами та забезпечує максимально можливу якість їх життя.

Стандарт 19

19.1. Персонал володіє знаннями та навичками, необхідними для якісного надання послуг довготривалого догляду дітям, які мають тяжкі фізичні та розумові вади.

19.2. Всі працівники перед початком роботи проходять інструктаж, знайомляться з функціональними обов’язками та підписують їх.

19.3. Знання та навички персоналу підтверджені відповідними дипломами, сертифікатами, свідоцтвами про підвищення кваліфікації та перепідготовки встановленого зразка.

19.4. Кількість та кваліфікація персоналу відповідає особливостям отримувачів послуг, їх кількості, цілям та завданням довготривалого догляду з проживанням.

19.5. Відбір та призначення на посаду здійснюється на конкурсних засадах, звертається увага на особистісні характеристики та готовність працювати з дітьми, які мають тяжкі фізичні та розумові вади.

19.6. Перед початком самостійної роботи знову прийняті на роботу працівники проходять ознайомче навчання протягом двох тижнів.

19.7. Фахові спеціалісти проходять перепідготовку не рідше 1 разу на 5 років.

19.8. Працівники, які не мають відповідної кваліфікації, але мають досвід роботи та необхідні навички, проходять навчання з базової соціальної роботи у термін не пізніше ніж три місяці з дня прийому на роботу. До початку проходження цього навчання він працює разом із досвідченим працівником/наставником.

19.9. Постачальник забезпечує постійну підтримку компетенції персоналу відповідно до індивідуальних навчальних потреб.

19.10. Постачальник забезпечує персоналу, який безпосередньо надає послуги дітям із тяжкими фізичними та розумовими вадами, психологічну допомогу, супервізію та підтримку.

Критерії:

1. Постачальник послуг дотримується процедур прийому на роботу.

2. Персонал має та постійно підтримує необхідні навички та компетенції.

3. Постачальник має план навчання персоналу.

4. Постачальник проводить заходи щодо попередження професійного вигорання.

Перелік документів

1. Указ Президента України № 1455/2003 від 17.12.03 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення права громадян на охорону здоров’я і медичну допомогу».

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 280 від 23.07.02 «Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення».

3. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 16.12.03 № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах».

4. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 277 від 04.06.07 «Про посилення контролю за дотриманням пожежної безпеки в установах, закладах, підприємствах та організаціях сфери управління Мінпраці».



Back to issue