Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.









"News of medicine and pharmacy" Аллергология и пульмонология (380) 2011 (тематический номер)

Back to issue

Особливості харчової сенсибілізації у дітей Харківського регіону

Authors: В.А. Клименко, А.І. Кожем’яка, К.Г. Коліушко, Ю.В. Карпушенко, Л.М. Адарюкова, Г.О. Хоценко Харківський національний медичний університет КЗОЗ Обласна дитяча клінічна лікарня № 1

print version

У 30–50 % дітей, які страждають від атопічного дерматиту (АД), харчова сенсибілізація відіграє ключову роль [1, 2]. Але дані, отримані в інших країнах, не можуть бути екстрапольовані на Україну з огляду на наші генетичні особливості, відмінність харчового стереотипу. Так, наприклад, алергія до арахісу, що має провідне значення для мешканців Америки, або до морепродуктів — крабів, креветок, устриць та ін., що відзначається у Північній Європі, Америці, Австралії [3], для України не характерна. З іншого боку, ряд продуктів, що раніше вважались низькоалергенними, сьогодні втратили таке своє значення у зв’язку з їх широким застосуванням, сенсибілізація до них зросла (наприклад, соя) [4].

Метою роботи стало вивчення підвищення якості медичної допомоги дітям із харчовою алергією в Харківському регіоні шляхом встановлення релевантних харчових алергенів.

Завдання:

1. З’ясувати особливості харчової сенсибілізації в дітей раннього віку та старшого шкільного віку, мешканців Харківського регіону, які страждають від АД.

2. Розподілити продукти за ступенем алергенності для дітей різного віку з метою розробки рекомендацій щодо емпіричної гіпоалергенної дієти.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження проведене на базі Обласного дитячого алергологічного центру при КЗОЗ ОДКЛ № 1 м. Харкова. Під спостереженням знаходилося 67 дітей, які страждають від атопічного дерматиту, віком від 6 міс. до 3 років (28 дітей — 1-ша група) та 12–18 років (39 пацієнтів — 2-га група). При верифікації діагнозу застосовували діагностичні критерії J.M. Hanifin, G. Rajka (1980) з доповненням J.M. Hanifin, K.D. Cooper (1986). Усі діти були обстежені в періоді ремісії. Визначення виду та ступеня харчової сенсибілізації дітям першої групи проводилось шляхом визначення специфічних IgE, другої групи — прик-тестом. Алергенспецифічні IgE визначались методом неконкурентного непрямого твердофазного імуноферментного аналізу з використанням тест-системи виробництва ФГУП «НПО Микроген» МОЗ РФ (Москва, Росія). Облік реакції проводили на спектрофотометрі при довжині хвилі 492 нм. При оптичній щільності вище 1,603 рівень антитіл оцінювали як дуже високий; при щільності від 1,150 до 1,603 — як високий; від 0,775 до 1,150 — помірний; від 0,317 до 0,775 — низький; нижче 0,317 — негативний. Прик-тест ротаційний проводився згідно з методикою, що була розроблена Б.М. Пухликом, з використанням пластикових ланцетів [5]. Використовували алергени виробництва ТОВ «Імунолог» (м. Вінниця). Математична обробка результатів проводилась методами варіаційної статистики з використанням програми Microsoft Excel 7.0.

Результати та їх обговорення

При статистичній обробці результатів дослідження значуща сенсибілізація (високі та дуже високі рівні антитіл) була виявлена у 26 (92,9 %) дітей раннього віку. При цьому лише у 2 (7,1 %) пацієнтів відмічена моновалентна сенсибілізація (до алергену кукурудзи та свинини), в інших дітей встановлено полівалентну сенсибілізацію. Розподіл дітей залежно від кількості виявлених специфічних IgE поданий на рис. 1.

Було проаналізовано показники сенсибілізації до окремих харчових алергенів — результати подані в табл. 1.

Статистичний аналіз дозволив встановити продукти з високими алергенними властивостями: кукурудза, білок курячого яйця, хек, житня крупа, куряче яйце, овес, молоко коров’яче, жовток курячого яйця, рис, мандарин, лимон, апельсин (ранжування за зниженням алергенності). Незвичною є виявлена досить низька сенсибілізація до білків коров’ячого молока, які, згідно з літературними джерелами [1], є головними причинними антигенами у дітей раннього віку. Окремо проаналізовано рівні специфічного IgE до антигенів білків молока коров’ячого у дітей грудного віку (7 пацієнтів). Встановлено негативний результат у 3, низький — у 3, помірний — в 1 хворого. Таким чином, не виявлено високої IgE-залежної алергії до білків коров’ячого молока у дітей грудного віку. З іншого боку, відмічено зростання частки дітей, які мають сенсибілізацію до антигенів кукурудзи та рису, що традиційно належали до продуктів із середньою алергенністю.

При аналізі результатів прик-тестів із харчовими алергенами у дітей старшого шкільного віку встановлена харчова сенсибілізація у 28 (71,8 %) дітей, але лише у 6 (21,4 %) з них виявлені «виражено позитивні» або «гіперергічні» реакції, що свідчить про формування харчової толерантності до більшості харчових речовин. У 2 дітей мала місце моновалентна алергія (на шоколад), у 4 пацієнтів відмічені позитивні проби на 2 алергени, в інших — полівалентна сенсибілізація. Результати ротаційного прик-тесту з харчовими алергенами у дітей старшого шкільного віку подані в табл. 2.

Визначено продукти з високими (> 20 % позитивних результатів), середніми (від 10 до 20 % ) та низькими (< 10 %) алергенними властивостями. При дослідженні формування харчової толерантності у дітей старшого шкільного віку відмічено зниження у 8 разів кількості пацієнтів, які сенсибілізовані до кукурудзи (з 42,3 до 5,4 %), у 4 рази — до жита (з 28,6 до 7,9 %), у 3 рази — до молока коров’ячого (з 23,1 до 7,9 %), у 2 рази — до вівсяної муки (з 25 до 10,3 %) та рису (з 21,4 до 10,5 %), білка курячого яйця (з 39,3 до 20,5 %), мандарина (з 21,4 до 10,5 %).

Слід відмітити, що при дослідженні сенсибілізації до алергену арахісу із 24 проб не було відмічено жодного (!) позитивного результату, що збігається з даними анамнезу.

Висновки

1. У пацієнтів, які страждають від атопічного дерматиту, харчова сенсибілізація має місце у 92,9 % дітей ранньо­го віку та у 71,8 % дітей старшого шкільного віку.

2. У дітей раннього віку, що мешкають у Харківському регіоні, найчастіше харчову сенсибілізацію викликають кукурудза, білок курячого яйця, хек, житня крупа, овес, молоко коров’яче.

3. У дітей старшого шкільного віку відмічена висока сенсибілізація до шоколаду, помідора, груші, моркви, картоплі.

4. Встановлені закономірності повинні враховуватися при призначенні емпіричної гіпоалергенної дієти дітям Харківського регіону.


Bibliography

1. Boyce J.A., Assa’ad A.H., Burks A.W. et al. Guidelines for the Diagnosis and Management of Food Allergy in the United States. Report of the NIAID-sponsored Expert Panel // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — 126 (6 Suppl.). — S1-S58. Avai­lable at: http://www.niaid.nih.gov/topics/foodAllergy/clinical/Pages/default.aspx.

2. Bath-Hextall F., Delamere F.M., Williams H.C. Dietary exclusions for improving established atopic eczema in adults and children: systematic review // Allergy. — 2009. — 64. — 258-264.

3. American Academy of Dermato­logy. Dermatologists caution that atopic dermatitis is a strong precursor to food allergies. Press release, February 4, 2011. Available at: http://www.aad.org/media/background/news/Releases/Dermatologists_Caution_That_Atopic_Dermatitis_is_a/

4. Sicherer S.H., Sampson H.A. 9. Food allergy // J. Allergy Clin. Immunol. — 2006. — 117(2 suppl.). — S470-S475.

5. Пухлик Б.М. Элементарная аллергология. — Винница: Велес, 2002. — 148 с.


Back to issue