Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 1(3) 2006

Back to issue

Перспективи створення пероральних протидіабетичних засобів на основі каліксаренів

Authors: Я.Г. Бальон, О.В. Сімуров, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України

Categories: Endocrinology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті обговорюється можливість створення пероральних протидіабетичних засобів з використанням молекул-переносників крізь мембрану каліксаренів і катіону трифенілфосфонію.


Keywords

пероральні протидіабетичні засоби, цукровий діабет 2-го типу, каліксарени, катіон трифенілфосфонію.

Пероральні протидіабетичні засоби широко застосовуються для лікування хворих на цукровий діабет (ЦД), в основному (85-90%) пацієнтів з ЦД 2-го типу [1-3]. Серед них найбільш вивчені дві групи препаратів: похідні сульфонілсечовини (сульфаніламіди) й похідні гуанідину — бігуаніди.

Цукрознижуюча дія даних засобів полягає в їх здатності стимулювати β-клітини підшлункової залози до виділення інсуліну. Стимулювання відбувається на рецепторному рівні: на поверхні β-клітин існують рецептори, що чутливі до сульфаніламідів і бігуанідів. Останні взаємодіють з рецепторами та блокують калієві АТФ-залежні канали, що приводить до зниження міграції К+ через мембрану. Це викликає деполяризацію її й, як наслідок, активацію Са2+ каналів, що призводить до екзоцитозу інсулінових гранул [4]. Не вдаючись до детального висвітлення механізму дії пероральних протидіабетичних препаратів, зазначимо, що терапевтичний ефект в значній мірі залежить від їх транспорту крізь клітинну мембрану.

Відомо, що транспорт речовин крізь мембрану може здійснюватись по каналах чи завдяки молекулам-переносникам. Канали мають велику селективність, їх будова дозволяє проходити тільки певним частинкам. Крізь відповідні канали проходять катіони, аніони, невеликі молекули. Іони та молекули більших розмірів транспортуються із затратою енергії за допомогою переносників. Останні утворюють комплекси з молекулою чи іоном з одного боку мембрани й мігрують крізь неї, а на іншому боці вони розпадаються. Транспортування відбувається по градієнту концентрацій. Високоселективними комплексоутворювачами зарекомендували себе каліксарени — макроциклічні сполуки, що отримують прецизійною циклоконденсацією паразаміщених фенолів з формальдегідом (рис. 1) [5-7]. Вони мають внутрішньомолекулярні високовпорядковані ліпофільні порожнини й можуть зв'язуватися з мембраною, формуючи в ній канали, тобто вони являють собою зручну молекулярну платформу для транспортування лікарських засобів, з однієї сторони, й для модифікування різноманітними сульфонілсечовинами та бігуанідами, з другої (рис. 1).

Хімічні перетворення можна здійснювати не тільки по ароматичному фрагменту, але й по гідроксильній групі.

Щодо токсичності каліксаренів, то їх першовідкривач Д. Гютше [5] відзначає, що найпростіші немодифіковані сполуки цього класу безпечні. Біовипробування деяких модифікованих каліксаренів показали, що вони практично не проявляють токсичної дії на клітини [6], тому їх можна розглядати як перспективні молекулярні платформи для дизайну фізіологічно-активних сполук — пероральних протидіабетичних засобів, що можуть знайти практичне застосування в медицині.

Значний ріст числа публікацій та патентів, пов'язаних з медико-біологічними властивостями модифікованих каліксаренів, свідчить про значний ітерес біологів та фармацевтів до сполук цього класу.

В огляді [8] повідомляється про перспективність застосування ліпофільних катіонів трифенілфосфонію для перенесення біологічно активних речовин крізь мембрани. Даний катіон можна ввести в молекули сульфонілсечовини або бігуаніду з метою покращання транспорту їх крізь мембрану. Вигідність введення його полягає в легкості відщеплення цього катіону від біологічно активної сполуки в слабокислому або лужному середовищі. Проте даний підхід може виявитись малоперспективним із-за підвищеної токсичності препаратів з трифенілфосфонієвою групою, хоча відповідь на це питання може дати тільки експеримент.

Метою цього повідомлення є пошук організацій (фірм), зацікавлених у дослідженні цукрознижуючих властивостей каліксаренів, що на макроциклічному кістяку містять фрагменти сульфонілсечовини або бігуаніду. Можливий також синтез похідних сульфонілсечовини й гуанідину, що містять трифенілфосфонієву групу.


Bibliography

1. Ендокринологія: підручник / А.С. Єфімов, П.М. Боднар, О.В. Большова-Зубковська та ін. / За ред. А.С. Єфімова. — К.: Вища школа, 2004. —494 с.

2. Ефимов А.С., Ткач С.Н. Сахароснижающие препараты и их применение. — К.: Берингер Ингельхайм, 1997. — 108 с.

3. Приступюк О. Сучасне медикаментозне лікування хворих на цукровий діабет 2 типу // МЕЖ — 2005. — №2. — С. 29-33.

4. Groop L.C. Sulfonylureas in NIDDM // Diabetes Care. — 1992. — V.15. — P. 737-754.

5. Gutsche C.D. Calixarenes Revisited. The Royal Society of Chemistry, Cambridge. — 1998. — 233 p.

6. Кальченко В.І., Родік Р.В., Бойко В.І. Каліксарени. Перспективи медико-біологічного застосування // Журнал органічної та фармацевтичної хімії (ЖОФХ). — 2005. — Т. 3, вип. 4. — С. 13-29.

7. Таиров М.А., Кальченко В.И. Хиральные каликсарены // ЖОФХ. — 2004. — Т. 2, вип. 2. — С. 3-19.

8. Росс М.Ф., Келсо Д.Ф., Блейки Ф.Х. и др. Липофильные катионы трифенилфосфония как инструмент для изучения митохондриальной биоэнергетики и биологии свободных радикалов // Биохимия. — 2005. — Т. 70, вып. 2. — С. 273-284.

Similar articles

Сучасний погляд на муколітичну терапію
Authors: Кочуєва М.М., Грек І.І., Кочуєв Г.І., Рогожин А.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"News of medicine and pharmacy" №9 (696), 2019
Date: 2019.11.11
Sections: Specialist manual
Ендокринологія: минуле й сьогодення пошуку нових лікарських засобів
Authors: Бальон Я.Г., Самсон О.Я., Сімуров О.В., Тронько М.Д. - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ
International journal of endocrinology 7 (55) 2013
Date: 2013.12.25
Categories: Endocrinology
Діазид МВ — новий гліклазид модифікованого вивільнення з однократним добовим прийомом (огляд літератури)
Authors: Сергієнко О.О., Сергієнко В.О., Сергієнко Л.М. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
International journal of endocrinology 2 (58) 2014
Date: 2014.04.24
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Complications of diabetes mellitus: focus on hypoglycaemia (lecture with a clinical case)
Authors: Бондар М.В., Пилипенко М.М., Галушко О.А., Овсієнко Т.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.10
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual

Back to issue