Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 2(2) 2005

Back to issue

Функціональний стан щитоподібної залози в юнаків призовного віку за умови йодної недостатності

Authors: В.І. Паньків, І.Д. Гобелецька, Коломийська центральна районна лікарня; В.М. Гаврилюк Івано-Франківська обласна клінічна лікарня

Categories: Endocrinology

print version

Вступ

Найактуальнішою проблемою сучасної тиреоїдології визнана зобна ендемія [1, 11]. Профілактика йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) впродовж останніх 10 років стала пріоритетним напрямком діяльності ВООЗ [5, 7, 12].

ЙДЗ належать до числа найпоширенішої неінфекційної патології людини. Для 1,5 млрд мешканців Землі існує підвищений ризик недостатнього споживання йоду, у 650 млн людей спостерігається збільшення щитоподібної залози (ендемічний зоб), а у 45 млн — виражене розумове відставання внаслідок йодної недостатності [5, 10].

Інтерес світової громадськості до цієї проблеми зумовлений вагомими обставинами: стан здоров''я та інтелект населення регіонів з йодною недостатністю перебуває на більш низькому рівні, ніж у регіонах, вільних від зобної ендемії [2, 9]. Дослідження останніх років засвідчили, що середні показники розумового розвитку в регіонах з вираженим йодним дефіцитом на 10-15% нижчі, ніж за умови нормального йодного забезпечення [3, 8]. У цьому аспекті медико-соціальне та економічне значення йодного дефіциту в Україні полягає в істотній втраті інтелектуального, освітнього й професійного потенціалу нації.

Мета дослідження — проаналізувати функціональний стан щитоподібної залози в юнаків призовного віку, які проживають у регіонах з йодною недостатністю.

Матеріали та методи

У складі експедиції лікарів-ендокринологів проведено обстеження 512 юнаків призовного віку, які постійно проживають у різних кліматогеографічних ярусах Карпатського регіону: високогірному (135), середньогірному (167) й низькогірному (210 юнаків). Медичне обстеження підлітків виконували згідно з розробленим протоколом медичного скринінгу й анкетою епідеміологічного опитування юнаків.

Для оцінки ступеня вираженості ЙДЗ були використані такі методи:

1) антропометричні (зріст, маса тіла);

2) пальпаторне обстеження щитоподібної залози з оцінкою розмірів за класифікацією ВООЗ;

3) ультразвукове обстеження щитоподібної залози з визначенням об''єму проводилось за допомогою апарату ультразвукового дослідження «AU BIOMEDIKA» з датчиком 7,5 мГц. Об''єм кожної частки розраховували за формулою (J. Brunn, 1986):

Об''єм = (Довжина × Ширина × Товщина) × 0,479,

де 0,479 — коефіцієнт поправки на еліпсоїдність;

4) визначення концентрації йоду проводилося в разових порціях сечі згідно з реакцією Sandell — Kolthoff за методом Dunn et al. в лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (керівник — д.м.н. В.І. Кравченко). Результати вмісту йоду в сечі представлені в мкг/л;

5) визначення концентрацій ТТГ, Т4, Т3 методом імуноферментного аналізу проводилось у імунологічній лабораторії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні з використанням наборів «Novum diagnostics, inc Diagnostic Automation».

Статистична обробка отриманих результатів проводилася на персональному комп''ютері IBM за допомогою статистичної програми Excel, застосовувались також непараметричні методи порівняння (критерій Манна — Уїтні) та рангової кореляції, оскільки розподіл показників об''єму щитоподібної залози й концентрації йоду в сечі відрізняється від нормального й носить асиметричний характер. Достовірність відмінностей ознак встановлювали за допомогою t-критерію Стьюдента.

Результати та їх обговорення

При оцінюванні розмірів щитоподібної залози в школярів, які проживають у різних кліматогеографічних ярусах Карпатського регіону, встановлено, що ендемічний зоб майже вдвічі частіше зустрічається серед юнаків, які проживають в умовах високогірного та середньогірного ярусів, порівняно з однолітками, які проживають в умовах низькогір''я.

Встановлено, що величина медіани йодурії як єдиного визнаного індикатора оцінки йодного забезпечення людського організму серед юнаків високо- й середньогір''я Карпат істотно нижче стандарту й засвідчує дефіцит йоду в біосфері середнього ступеня. Так, в обох обстежених районах цей показник перебуває на рівні 33-38 мкг/л. Показник медіани йодурії в юнаків низькогір''я Карпат знаходиться на рівні 69-76 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодного дефіциту. Знижена екскреція йоду характерна для 82,3% юнаків, які мешкають в обстежених регіонах.

Аналіз отриманих даних показав, що найтяжчі прояви зобної ендемії спостерігаються в районах високогір''я, де частота збільшення щитоподібної залози й видимих форм зоба, середній об''єм щитоподібної залози були значно вищими порівняно з показниками низькогірних районів.

Серед юнаків Карпатського регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря. Середній об''єм щитоподібної залози, частота зоба збільшувалися від низькогір''я до високогір''я. Середній об''єм щитоподібної залози був приблизно однаковий у юнаків, які проживають у середньогір''ї та високогір''ї.

Найнижча концентрація йоду в сечі спостерігалась у районах високогір''я. У цих же районах кількість юнаків, які мають вміст йоду в сечі менше 20 мкг/л, була значно вищою — 19% проти 9% у районах середньогір''я. У найсприятливішій низькогірній місцевості медіана концентрації йоду в сечі була вищою порівняно з районами середньогір''я й високогір''я, а кількість юнаків із вмістом йоду в сечі менше 20 мкг/л становила всього 1,9%.

При проведенні обстеження клінічних симптомів порушення функції щитоподібної залози як в сторону її збільшення, так і зменшення виявлено не було. З метою вивчення функціонального стану щитоподібної залози нами обстежено 102 юнака з дифузним нетоксичним зобом 1А-1Б ст.: 56 — з високогірного села Замагорів Верховинського району й 38 — з низькогірного села Марківка Коломийського району; паралельно обстежено 45 практично здорових школярів без проявів зоба з високогірного району й 52 — з низькогірного.

Дані, наведені в табл. 1, засвідчують, що рівень основних параметрів функції щитоподібної залози в клінічно здорових юнаків, які проживають в умовах високогір''я Карпат, нижчий порівняно з однолітками, які проживають у низькогірному районі.

Зважаючи на знижений рівень екскреції йоду з сечею, можна вважати, що зниження функціонального стану щитоподібної залози в мешканців гірських районів є прямим наслідком йодної недостатності.

Середній рівень базального ТТГ (при нормі 0,5-5,0 мкОД/мл) у юнаків високогір''я майже вдвічі перевищував аналогічний показник серед обстежених, які проживають в умовах низькогір''я.

У юнаків із дифузним нетоксичним зобом також спостерігали достовірне зниження Т4 у групі з високогір''я порівняно з однолітками з низькогір''я (хоча й в межах нормальних значень).

Звертає на себе увагу вірогідне підвищення рівня ТТГ у юнаків із дифузним нетоксичним зобом, які проживають у високогір''ї Карпат. У 5 юнаків із 56 (8,9%) рівень ТТГ перевищував верхню межу норми, що свідчить про субклінічний гіпотиреоз. У решти обстежених спостерігався відносно рівномірний розподіл концентрації ТТГ: 19,6% у межах 0,4-2,0 мкОД/мл, 46,4% у межах 2,01-5,0 мкОД/мл і 25% у межах 5,01-7,0 мкОД/мл.

У низькогірному районі Карпат рівень ТТГ у юнаків із дифузним нетоксичним зобом був достовірно нижче аналогічного показника в юнаків високогір''я. У 3 з 58 (5,2%) рівень ТТГ перевищував нормальні значення. Частотний розподіл його рівня був також відносно рівномірним: 29,3% у межах 0,4-2,0 мкОД/мл, 36,2% у межах 2,01-5,0 мкОД/мл і 34,5% у межах 5,01-7,0 мкОД/мл. Рівень Т4 перебував у межах норми.

Висновки

У значної частини юнаків призовного віку, які проживають у Карпатському регіоні, спостерігається зниження тиреоїдної активності, при цьому у високогірному районі встановлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9%, а в низькогірному — в 5,2% обстежених.

Ендемічний зоб та інші захворювання, спричинені дефіцитом йоду, становлять важливу медико-соціальну проблему й вимагають здійснення невідкладних лікувально-профілактичних заходів з ліквідації йодної недостатності. Здійснення таких заходів здатне без великих матеріально-технічних затрат значно оздоровити населення багатьох регіонів України й практично ліквідувати ЙДЗ.


Bibliography

1. Велданова М.В., Анциферов М.Б. Клинические аспекты увеличения щитовидной железы у детей // Русский мед. журнал. — 2000. — Т. 7, №4. — С. 163-167.

2. Дедов И.И., Свириденко Н.Ю. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации // Пробл. эндокринол. — 2001. — №6. — С. 3-12.

3. Касаткина Э.П. Актуальные вопросы тиреоидологии // Российские медицинские вести. — 2001. — №1. — С. 46-51.

4. Олійник В.А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та регіональні особливості) // Журнал практичного лікаря. — 2001. — №2. — С. 5-7.

5. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І. та ін. Йодний дефіцит і стан щитоподібної залози у дітей північних регіонів Київської області, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. — 1999. — Т. 4, №1. — С. 4-10.

6. Canaris G.I., Manovitz N.R., Mayor G.M., Ridgway E.C. The Colorado thyroid disease prevalence study // Arch. Intern. Med. — 2000. — Vol. 160. — P. 526-534.

7. Delange F., Robertson A., McLoughney E., Gerasimov G. Elimination of Iodine Deficiency Disorders (IDD) in Central and Eastern Europe, the Commonwealth of Independent States, and the Baltic States. — WHO/Euro/NUT 98.1 Geneva WHO publ., 1998. — 120 p.

8. Glinoer D. What happens to the normal thyroid during pregnancy? // Thyroid. — 1999. — Vol. 9. — P. 631-635.

9. Haddow J.E., Palomaki G.E., Allan W.C. et al. Maternal thyroid deficiency uring pregnancy and subsequent neuropsychological development of the child // N. Engl. J. Med. — 1999. — Vol. 341. — P. 549-555.

10. Indicators for assessing Iodine Deficiency Disorders and their control through salt iodization. World Health Organization, United Nations Children''s Fund, International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders. — WHO/NUT/94.6. — Geneva: WHO, 1994. — P. 1-55.

11. Vitti P., Aghini-Lombardi F., Antonangeli L. et al. Epidemiology of thyroid diseases in iodine deficiency // The thyroid and age / Ed. A. Pinchera, K. Mann, U. Hostalek. — Schattauer, 1998. — P. 213-223.

12. World Health Organization and International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders. Recommended normative values for thyroid volume in children aged 6-15 years // Bull. WHO. — 1997. — Vol. 75. — P. 95-98.

Similar articles

Authors: Паньків В.І., Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України; Коритко О.О., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Костіцька І.О., Івано-Франківський національний медичний університет; Гаврилюк В.М., Попович Л.В., Івасів В.М., Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
International journal of endocrinology 1 (25) 2010
Date: 2010.08.07
Categories: Endocrinology
Authors: В.І. Паньків, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України; Л.В. Попович, Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
"Child`s Health" 3(3) 2006
Date: 2007.11.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Т.В. Сорокман, М.О. Соломатіна, Л.В. Оршак, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 6(9) 2007
Date: 2008.07.25
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue