Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" Акушерство, гинекология, репродуктология (381) 2011 (тематический номер)

Back to issue

Профілактика нейровегетативних та психоемоційних порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи

Authors: Л.І. Бутіна, м. Донецьк

print version


Summary

За даними ВООЗ, кожна друга-третя жінка після менопаузи житиме майже 30 років, а у 2015 році кількість таких жінок становитиме 46 % населення. Від того, яким буде перебіг цього періоду, залежить не тільки самопочуття жінки, що визначає стан фізичного та психічного комфорту, але і її працездатність, можливість виконувати різні соціальні функції. У 42 % жінок після менопаузи виникають клімактеричні порушення. Зазвичай ми призначаємо лікування цих порушень після їх виникнення й використовуємо замісну гормональну терапію естрогенними препаратами [2]. Але жінкам із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи, до яких належать міома матки та гіперплазія ендометрія, призначення естрогенних препаратів протипоказано, бо може спричинити активацію проліферативних процесів. Тому, на наш погляд, дуже важливо в жінок цієї групи передбачити ймовірність розвитку порушень у менопаузі, щоб спочатку провести корекцію гіперпроліферативних процесів, а далі, якщо необхідно, проводити лікування клімактеричних порушень, що складаються з нейровегетативних та психоемоційних порушень у менопаузі (НВППМ).

Для того щоб визначити перед­умови розвитку цих порушень, і за нашого часу не знижується інтерес до вивчення особливостей перебігу менопаузи. Особливу увагу викликає перименопаузальний період, що починається за 3–4 роки до менопаузи і закінчується через рік після аменореї (менопаузи).

У цей період відбувається перебудова організму жінки, пов’язана зі змінами в гіпоталамо-гіпофізарній системі, що характеризується зниженням гормональної функції яєчників, унаслідок чого рівень естрогенів у сироватці крові жінок клімактеричного періоду (КП) знижується, а рівень гонадотропінів за механізмом зворотного зв’язку, навпаки, збільшується. Незважаючи на зростання їх рівня, у зв’язку зі зниженням чутливості рецепторів яєчників, кількість ановуляторних циклів збільшується.

У яєчниках порушується синтез прогестерону (не утворюється жовте тіло), що призводить до прогестеронової недостатності. Унаслідок цього на фоні персистенції фолікулу виникає відносна гіперестрогенія, що і призводить до гіперпроліферативних процесів у репродуктивній системі (ГППРС), клінічними проявами яких є міома матки та гіперплазія ендометрія.

Отже, розвиток зазначених патологічних станів можливо розглядати як початковий прояв подальшого дефіциту оваріальних гормонів.

За нашими спостереженнями, жінки з ГППРС становлять основ­ну групу ризику розвитку дисгормональних порушень, що передують формуванню нейровегетативних та психоемоційних порушень у менопаузі (НВППМ). У цих жінок ще до розвитку менопаузи спостерігаються такі симптоми: приливи, пітливість, запаморочення, головний біль, дратівливість, порушення пам’яті, порушення сну, депресія, що і становлять комплекс НВППМ [1].

Але саме в цих пацієнток провести лікування НВППМ виявляється найскладнішим, тому що призначення загальноприйнятої замісної гормональної терапії естроген-гестагенними препаратами в період менопаузи можуть призвести до активації ГППРС і збільшення ризику розвит­ку онкологічних захворювань.

На наш погляд, перспективним рішенням цієї проблеми є призначення жінкам із ГППРС у період до менопаузи гормональних естроген-гестагенних препаратів, які б коректували дисгормональні розлади, що виникають у пременопаузі, й одночасно не викликали активацію проліферативних процесів в органах репродуктивної системи, тобто слід проводити гормональну профілактику НВППМ. Усім цим вимогам відповідає препарат клайра, до складу якого входить природний естроген естрадіолу валерат та гестоген дієногест, що має супресивну дію на ендометрій [3].

Метою дослідження було оцінити ефективність профілактики нейровегетативних та психоемоційних порушень у менопаузі в жінок з гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи.

Матеріали та методи

Дослідження проводили у 56 жінок (основна група) віком від 40 до 50 років з ознаками ГППРС за даними УЗД матки та гістологічного дослідження вишкребу порожнини матки, у яких одночасно спостерігались НВППМ, що становлять клімактеричний синдром, інтенсивність проявів якого оцінювали за допомогою модифікованого індексу Купермана (МІК) до і після проведення розробленого методу гормональної профілактики. Призначали препарат клайра з 1-го дня менструального циклу по 1 табл. 1 раз на день 28 днів поспіль увечері протягом 1 року, додатково одночасно вводили 1 раз ввечері до піхви 1 свічку генферону 250 000 МО протягом 10 днів 2 рази на рік через 6 місяців. Ефективність профілактики НВППМ оцінювали клінічно (визначали МІК) та досліджували показники гормонів: фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ), естрадіолу, прогестерону з використанням стандартних реактивів фірми Immunotesch до та після профілактики. Вплив запропонованого методу профілактики на стан ГППРС (міоми матки та гіперплазії ендометрія) оцінювали за результатами ультразвукового дослідження (УЗД) матки та придатків до та після профілактики. Визначали розміри матки та серединного М-ехо, зміни у яєчниках. Для оцінки стану імунітету проводили імунограму.

Контрольну групу становили 50 жінок тієї ж вікової категорії без НВППМ та ГППРС. Для порівняння показників використовували критерії Стьюдента. Статистично вірогідною вважалась різниця показників на рівні значущості р < 0,05. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програми Statistica.

Результати дослідження та їх обговорення

Групи були рівнозначними за віком, екстрагенітальною патологією.

Наприкінці лікування симптоми НВППМ зникли у 54 жінок, тобто у 96,4 % пацієнток. Одночасно спостерігалось зниження рівня гонадотропних гормонів і підвищення рівня естрадіолу та прогестерону до рівня ранньої фолікулінової фази. Рівень ФСГ знизився з 24,3 ± 4,1 МО/л до 3,10 ± 0,03 МО/л у 7 разів, рівень ЛГ — з 34,2 ± 2,3 МО/л до 2,70 ± 0,05 МО/л у 12 разів (р < 0,05). При цьому зменшились розміри міоматозної матки на 15–19 %, значення не відрізнялись від показників контрольної групи (р > 0,05). Розміри серединного М-ехо зменшились на 74,7 % — з 1,70 ± 0,03 см до 0,43 ± 0,02 см (р < 0,05) і відповідали розмірам М-ехо в ранню фолікулінову фазу в жінок контрольної групи. Застосування свічок генферону забезпечило відновлення імунологічної резистентності за рахунок клітинної ланки. Після профілактики рівень загальної кількості Т-лімфоцитів підвищився на 36 %, рівень Т-хелперів — на 34 % порівняно з рівнем до профілактики (р < 0,05). Препарат клайра має унікальний 4-фазний режим дозування рівня гормонів природного естрогену та прогестерону протягом циклу й максимально забезпечує відповідний природний рівень гормонів в організмі жінки за фазами менструального циклу. Саме цим, очевидно, зумовлені результати, які ми одержали, тому що ліквідується гормональний дисбаланс, що супроводжує пременопаузу та викликає розвиток НВППМ. За рахунок супресивної дії дієногесту на ендометрій ми спостерігаємо антипроліферативний вплив методу профілактики на матку й регрес проявів ГППРС. Генферон містить інтерферон рекомбінований альфа-2b, що має місцеву та системну противірусну, протимікробну та імуномодулюючу дію. Під його впливом посилюється активність природних кілерів Т-хелперів, фагоцитів, а також інтенсивність диференціювання b-лімфоцитів. Активація лейкоцитів, що знаходяться у всіх шарах слизової оболонки, забезпечує їх активну участь у ліквідації первинних вогнищ і забезпечує відновлення продукції секреторного імуноглобуліну А. Таурин, що входить до складу препарату, має регенеруючі, репаративні, мембрано- та гепатопротекторні, антиоксидантні, протизапальні властивості. Анестезин є місцевим анестетиком, перешкоджає виникненню імпульсів болю у кінцівках чутливих нервів та їх проведенню по нервових волокнах.

Усі ці властивості препарату генферон вкрай важливі, якщо враховувати той факт, що у пременопаузі у жінок із ГППРС спостерігаються супутні хронічні запальні процеси, що виснажують та знижують імунітет, збільшують онкоризик та ймовірність розвитку активації проліферативних процесів.

Таким чином, застосування розробленого та запропонованого методу профілактики НВППМ у жінок з ГППРС дозволяє не тільки провести корекцію дисгормональних станів, що супроводжують згасання оваріальної функції та викликають НВППМ, а й уникнути активації ГППРС, що допоможе жінкам поступово увійти в менопаузу без підвищення онкоризику та значно підвищить їх рівень якості життя.


Bibliography

1. Бутина Л.И., Чурилов А.В., Джеломанова С.А., Перетятько А.А. Особенности менструального цикла у женщин в пременопаузе // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — Киев: Интермед, 2008. — С. 85-88.

2. Татарчук Т.Ф. Заместительная гормональная терапия: вопросы и ответы // Международный эндокринологический журнал. — 2007. — № 4 (10). — С. 59-65.

3. Чурилов А.В., Бутина Л.И., Деев З.А. Опыт восстановления менструального цикла у женщин в пременопаузе // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2008. — Т. 9, № 2. — С. 224-225.

Similar articles

Фонові й передракові захворювання жіночих статевих органів
Authors: Шелестова Л.П. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
"Medical and social problems of family" 3-4 (том 17) 2012
Date: 2013.01.18
Categories: Obstetrics and gynecology
Оцінка ендометріального фактора в пацієнток із звичними неефективними імплантаціями
Authors: Парницька О.І., Гюльмамедова І.Д., Доценко О.С., Козачок А.А., Ільїн І.Є. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ; Донецький національний медичиний університет ім. М. Горького; Інститут репродуктивної медицини, м. Київ; Медичний центр ІГР, м. Київ
"Medical and social problems of family" 4 (том 18) 2013
Date: 2014.02.06
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Clinical researches
Особливості корекції клімактеричних розладів у жінок із хронічним обструктивним захворюванням легень
Authors: Гарагуля Г.А., Чуйко В.І. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»; Кафедра факультетської терапії та ендокринології; Кафедра акушерства та гінекології
"Medical and social problems of family" 1 (том 19) 2014
Date: 2014.04.22
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Clinical researches

Back to issue