Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 8 (40) 2011

Back to issue

Від редактора

Минулого, 2011, року відбулося декілька вагомих міжнародних форумів, серед яких особливо хотілося б відзначити 71-й Щорічний конгрес Американської діабетичної асоціації (ADA) в м. Сан-Дієго (США) та 47-й Щорічний конгрес Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету (EASD) в м. Лісабон (Португалія), у кожному з яких взяло участь понад 18 тис. лікарів з усього світу.

Якихось революційних відкриттів на конгресах озвучено не було. У цьому немає нічого дивовижного, оскільки революції в медицині здійснюються не так часто. Проте відмінною рисою конгресу ADA була насиченість програми сесіями, присвяченими навчанню хворих. Цю тенденцію можна пояснити тим, що цукровий діабет випереджає багато інших захворювань за фінансовими витратами на лікування, а віддача від фармакотерапії знижується, оскільки препарати без активної участі самого хворого не такі ефективні, як очікувалося.

На конгресі постійно підкреслювалася думка, що слід інтенсивніше впроваджувати отримані в дослідженнях результати в повсякденну практику лікування з метою поліпшення його віддалених наслідків. Мультицентрове дослідження SEARCH for Diabetes in Youth показало, що серед дітей з діабетом 14 % мають компоненти метаболічного синдрому, тоді як в загальній дитячій популяції — тільки 6 %. З питань лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу найширше обговорювалося значення терапії, що ґрунтується на застосуванні інкретинів. 2011 року в США був зареєстрований ще один новий інгібітор дипептидилпептидази-4 — лінагліптин (виробництва Boehringer Ingelheim). Зазначу, що в основному він має ті ж властивості, як і його попередники з цієї групи.

Не дивно, що одна із сесій конгресу ADA називалася «Чи потрібні нам нові препарати?» і проводилася у формі диспуту, за участю двох провідних американських діабетологів — професорів David M. Nathan (співавтор консенсусу ADA і EASD з лікування цукрового діабету 2-го типу) та Richard M. Bergenstal. Перший з них виступав проти виробництва нових препаратів, стверджуючи, що сьогодні вже наявний широкий вибір досить ефективних лікарських засобів. До того ж не секрет: досвід застосування де-яких нових препаратів показав, що вони призводять до небажаних явищ і з цієї причини були відкликані фірмами-виробниками. Опонентом виступав професор Richard M. Bergenstal, який розповів не стільки про нові, ще невідомі медикам препарати, скільки про можливі теоретичні підходи до лікування. Безумовно, жодних революційних відкриттів у цій сфері поки що немає. Більше того, жоден з інноваційних лікарських засобів не зрівняється навіть зі «старими» гіпоглікемізуючими препаратами, а інсулін залишається найпотужнішим засобом стосовно цукрознижувальної активності.

На одному зі стендів виставки під час роботи форуму був представлений зареєстрований в США для лікування цукрового діабету 2-го типу відомий препарат бромокриптин, хоча механізм дії препарату досить складний і до кінця незрозуміло, яким чином він знижує інсулінорезистентність.

На виставках звертали на себе увагу декілька незвичайних стендів. Один з них належав компанії, яка навчала собак розпізнавати гіпоглікемічні стани у своїх господарів, що страждають від цукрового діабету. Виглядало це досить кумедно, оскільки головним учасником шоу був чотирирічний золотистий ретривер, який сам хворіє на цукровий діабет впродовж останнього року. Лікується він інсуліном, тому носить на спині сумочку з інсуліновою помпою. Звичайно, доказова база здатності собак розпізнавати гіпоглікемію дуже мала, але цей приклад показовий, оскільки демонструє гуманне ставлення не лише до хворих людей, але й до тварин.

До речі, тема інсулінових помп також постійно обговорюється. При цьому постає одне і те ж запитання: коли ж ми зможемо створити пристрої із зворотним зв’язком? Компанії обережно обіцяють, що це може трапитися в поточному десятилітті. А поки слід використовувати всі ті досягнення, які вже довели свою ефективність, підтвердженням якої є історія одного з хворих, що був представлений учасникам конгресу ADA як почесний гість. Bob Krause народився 1921 року, у рік відкриття інсуліну, а в 1926 р. захворів на цукровий діабет 1-го типу і живе з ним 85 років! Він був професором Вашингтонського університету, за його плечима довге і дуже насичене життя.

На відкритті конгресу EASD виступив президент Міжнародної діабетичної федерації (IDF) Jean-Claude Mbanya, який повідомив, що, згідно з новими даними Атласу діабету (5-го випуску), у 2011 році чисельність хворих на цукровий діабет досягла 366 млн і людство зіткнулося з наростаючою проблемою діабету не менших масштабів, аніж рак, хвороби серця і легенів. Серед наукових повідомлень конгресу відмітимо виступ Naveed Sattar (Великобританія), відзначений 46-ю премією Оскара Мінковського. Він був присвячений темі використання біомаркерів і великих баз даних для розуміння взаємозв’язків цукрового діабету і серцево-судинних захворювань. Зверталася увага на запобігання постпрандіальній гіперглікемії, призначення високих доз статинів у боротьбі з мікроальбумінурією (у тому числі із застосуванням нових препаратів — прямих блокаторів реніну) та інсулінорезистентністю, які довели свою ефективність щодо зниження ризику серцево-судинної смертності.

Серед інших преміальних лекцій були повідомлення таких номінантів. Angelika Bierhaus (Німеччина), нагороджена 26-ю премією Camillo Golgi, на конгресі доповідала про глікемічний контроль і пізні ускладнення діабету, припустивши, що один тільки суворий контроль глікемії не може запобігти розвит-ку пізніх ускладнень. На її думку, «баланс метаболічних процесів, утворення токсичних метаболітів і їх знешкодження, накопичення реактивних метаболітів пришвидшують розвиток пізніх ускладнень. Розв’язання цього завдання дозволить забезпечити нові терапевтичні підходи до ще не вирішеної проблеми пізніх діабетичних ускладнень».

Професор Marc Prentki (Канада) був нагороджений сертифікатом 5-ї лекції Альберта Ренольда і виступив з повідомленням про глюкозозалежні механізми інсулінової секреції. Новий погляд на дію моноацилгліцеролу (продукт розщеплення тригліцеридів) як синергіста інсулінової секреції відкриває новий напрямок у розробці інсулінових секретагогів і антидіабетичних препаратів.

Щодо цукрового діабету 1-го типу на конгресі EASD були представлені цікаві доповіді професора J.A. Bluestone (США) про важливе значення Т-регуляторних клітин, які підтримують постійність імунної системи і забезпечують толерантність до автоантигенів, тоді як дефект дії Т-клітин (T-REGs) призводить до виникнення автоімунних захворювань. Наводилися дані про можливість клінічного застосування антигенспецифічних T-REGs і препаратів anti-CD3, що посилюють продукцію T-REGs всередині організму, для лікування пацієнтів з цукровим діабетом 1-го типу. Професор Thomas Mandrup-Poulsen (Данія) в рамках спільного дослідження EASD і Фонду дослідження ювенільного діабету (JDRF) доповів про можливості блокування дії інтерлейкіну-1, медіатора гострої фази запалення та індуктора апоптозу, як новий метод лікування цукрового діабету 1-го типу й запобігання йому. Результати, отримані в дослідженнях на тваринах, свідчать про значне зниження ризику виникнення цукрового діабету 1-го типу в тварин при блокуванні дії інтерлейкіну-1 (генетичному або фармакологічному). Це може бути поштовхом до початку клінічних випробувань anti-IL1 ліків у молодих людей з цукровим діабетом 1-го типу. Очікується, що первинні результати цих досліджень будуть опубліковані в середині 2012 року.

Великий інтерес викликав науковий симпозіум в рамках конгресу EASD, присвячений проблемі діабету та онкологічних захворювань. У дебатах взяли участь професори Edwin Gale, Michael Pollak і Frederic Bost, у яких були різні позиції щодо цього питання. Доповіді були побудовані на даних про можливість частішого розвитку онкологічних захворювань у хворих на цукровий діабет у результаті метаболічних порушень, зіставленні ризику розвитку раку при різних режимах лікування діабету і про передбачувану протективну активність метформіну стосовно неопластичних процесів.

Активно обговорювалася проблема ожиріння і цукрового діабету. Незважаючи на прориви у фундаментальній і клінічній медицині, поки не вдається ефективно боротися з поступовим ростом поширеності ожиріння у світі, яке разом з низькою фізичною активністю і висококалорійною дієтою є вагомим чинником ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу. На конгресах піднімалося питання про труднощі лікування ожиріння. Ще недавно ми обговорювали обнадійливі результати клінічних випробувань препаратів (мова йде про римонабант і сибутрамін), однак віддалені наслідки їх використання були несприятливими для пацієнтів, у зв’язку з чим вони були заборонені для подальшого використання. Повідомлялося про результати застосування агоніста рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 у хворих на ожиріння без цукрового діабету.

На сесії, присвяченій агоністам рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (за головування директора Інституту діабету Ендокринологічного наукового центру, члена-кореспондента РАМН, професора М.В. Шестакової), були озвучені результати про вірогідне поліпшення глікемічного контролю при застосуванні цих препаратів при цукровому діабеті 2-го типу. Однак вчені акцентували увагу на проблемі безпеки при такому лікуванні. Так, FDA попереджає про можливі ускладнення: панкреатит, рак підшлункової залози, медулярний рак. У той же час професор Michael Nauck (Німеччина) на підставі метааналізу Elashoff і співавт. (2011 р.) зробив висновок, що зазначені попередження ґрунтуються на статистично не доведених результатах клінічних досліджень і ці випадки є наслідком закономірних змін екзокринного епітелію підшлункової залози, притаманних для хронічного запалення.

Впродовж останніх років все ширше вивчається проблема діабетичної нефропатії, оскільки мікроальбумінурія є важливим самостійним чинником ризику серцево-судинних захворювань і смертності у хворих на цукровий діабет. Оцінюється протективний ефект (щодо зменшення мікроальбумінурії і підтримання клубочкової перфузії) таких препаратів, як аліскірен (дослідження AVOID), фенофібрат (дослідження FIELD), блокатори рецепторів ангіотензину і спіронолактон. На конгресі було повідомлено про 8-річне спостереження після поєднаної трансплантації нирки і підшлункової залози у хворих на цукровий діабет 1-го типу, що дозволило добитися тривалого глікемічного контролю без застосування інсулінотерапії на тлі підтримання належної швидкості клубочкової фільтрації.

Серед стендових доповідей багато повідомлень було присвячено нейропатії і синдрому діабетичної стопи. Так, повідомляється про новий інноваційний метод виявлення раннього ураження периферичних нервів з використанням конфокальної скануючої мікроскопії рогівки. Оприлюднені обнадійливі результати досліджень RESTORE і RESOLVE стосовно застосування анти-VEGF препарату (ранібізумаб) у лікуванні діабетичного макулярного набряку в поєднанні з лазерною коагуляцією сітківки і без неї.

Наприкінці конгресу президент EASD оголосив про різке збільшення фондів на 2012 рік для підтримки наукових досліджень, особливо щодо ювенільного діабету, цукрового діабету та онкологічних захворювань, баріатричної хірургії та інкретинової відповіді, серцево-судинної захворюваності, і запрошував до співпраці дослідницькі центри всього світу (детальну інформацію про гранти, терміни подачі заявок можна знайти на сайті Європейського фонду з вивчення цукрового діабету (EFSD) http://www.europeandiabetesfoundation.org).

EASD активно підтримує молодих учених. У рамках симпозіуму Rising Star на конгресі в Лісабоні виступили четверо молодих учених зі своїми науковими проектами: Інга Прокопенко (Великобританія) — «Вивчення нових генетичних варіацій серед здорової популяції для кращого розуміння патогенезу діабету»; Magalie Ravier (Франція) — «Регуляторні механізми секреції інсуліну: роль метаболізму і Ca2+»; Andreas Birkenfeld (Німеччина) — «Роль гомології INDY, характерної для ссавців, у метаболізмі ліпідів і глюкози» та Agbor Ndip Ebok Ako (Великобританія) — «Кальцифікація судин, діаліз, діабетична виразка і ампутації кінцівок: чи має значення RANK?». Усі номінанти були нагороджені сертифікатами і удостоєні грошової премії для досягнення подальших цілей.

Новорічні вітання читачам журналу з площі Гроте Маркт у бельгійському місті Брюгге — одному з найбільш мальовничих міст Європи, стара частина якого знаходиться під егідою ЮНЕСКО. Брюгге — північна Венеція, розміщене на каналах чарівне й гарне містечко. Чимало в Брюгге гондольєрів. Можливо, вигляд у них не такий ефектний, як у справжніх, венеційських, але покататися в човнику каналами слід неодмінно. А можна піднятися на тутешню дзвіницю. Всього 366 сходинок — і приголомшливий краєвид. Однак якщо в цей момент починають дзвонити дзвони — вухам порятунку немає.

В Брюгге спромоглися зберегти і передати у спадок нащадкам, можливо, найголовніше — сере- довище незнищеного буття. Місто сприймається наче гігантський музей під відкритим небом, казкова архітектурна феєрія, у якій хочеться повністю розчинитися під час свого короткочасного перебування. Адже постає можливість побувати ніби в глибині століть, неквапливо пройтись вулицями, що їх, здається, зовсім не зачепив плин часу.

Обов’язковим пунктом різдвяної програми в цьому місті є парк крижаних скульптур. У спеціально підготовленому приміщенні з 20 листопада 2011 по 10 січня 2012 року представлені крижані символи різних країн (наприклад, Ейфелева вежа, Кремль, Біг Бен) і скульптури людей різних епох — китайських імператорів, Моцарта, Че Гевари та багатьох інших. З 300 тисяч кілограмів льоду і 400 тонн снігу найкращі майстри з Китаю, Канади, США, Голландії і Швеції створили крижані статуї всіляких розмірів, форм і навіть квіти (ефект досягається за рахунок спеціального підсвічування). Монументальні палаци і мініатюрні фігурки займають свої місця у величезному ангарі, де температура не піднімається вище мінус 5 градусів. Якщо діти розважаються на залитій неподалік ковзанці, то дорослі можуть зігрітися міцними напоями в айс-барі. Чарки тут, звісно, також зроблені з льоду.

Вітаю читачів журналу в новому, 2012, році й сподіваюся, що наша співпраця надалі тільки поглиблюватиметься. Відчинити вікна, впустити свіже повітря в кімнату, прагнення чути цілий світ — ось якою має бути поведінка вільного розуму!

Дякую, що в цьому році ви були разом з «Міжнародним ендокринологічним журналом», адже тільки завдяки вам, нашим шановним читачам і авторам, видання активно розвивається. У новому році редакційна колегія буде намагатися радувати вас новими ідеями. Маю надію, що і ви залишитеся відкритими для спілкування з нами.

Бажаю, щоб у вашій оселі новий рік був добрим, теплим, наповненим радістю ваших родин, здоров’ям, щастям! Щиро сподіваюся, що ваша праця буде приносити багато позитивних емоцій! Здоров’я, натхнення, терпіння та радості!

З Новим роком та Різдвом Христовим! 

Сердечно вітаю, головний редактор
професор Володимир Паньків


Similar articles


Back to issue