Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 8 (40) 2011

Back to issue

Резолюція Всеукраїнського Дня Діабету в рамках Всесвітнього Дня Діабету 11 листопада 2011 p., м. Київ

Учасники Всеукраїнського Дня Діабету: представники 36 громадських організацій — членів Міжнародної діабетичної асоціації України, головні спеціалісти МОЗ України та головні спеціалісти регіональних управлінь охорони здоров’я за спеціальністю «ендокринологія» та «дитяча ендокринологія», лікарі-ендокринологи, керівники та викладачі кафедр з ендокринології медичних вищих навчальних закладів; провідні вчені та спеціалісти Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, представники фармацевтичних компаній звертаються до керівництва МОЗ України, представників законодавчої та виконавчої влади та представників засобів масової інформації з пропозицією підтримати та разом виконувати резолюцію Всеукраїнського Дня Діабету.

Цукровий діабет є першим неінфекційним захворюванням, по якому Організація Об’єднаних Націй в грудні 2006 року прийняла спеціальну Резолюцію. Діабет несе серйозну загрозу не тільки для 1 млн 300 тис. українців, яким на сьогодні встановлено діагноз діабету, а і є загрозою для близько 2 млн людей, які ще не знають про своє захворювання, а також для 2–3 млн людей з артеріальною гіпертензією, надмірною вагою, ожирінням та іншими факторами ризику розвитку діабету. Для призупинення епідемії цукрового діабету, який є серйозною небезпекою для економічного та соціального благополуччя нашої країни, необхідно реалізовувати в рамках Державної Програми «Цукровий діабет 2008–2012» та Загальнодержавної Програми «Здоров’я 2020: український вимір» національну стратегію профілактики розвитку, раннього виявлення та ефективного лікування людей з діабетом.

1. Покращити первинну профілактику розвитку діабету через активне інформування населення про можливості профілактики небезпечної хвороби та її ускладнень. Проводити та сприяти проведенню на державному та регіональних рівнях Днів Діабету, інформаційно-пропагандистських компаній, розповсюдженню популярних матеріалів для населення щодо здорового способу життя, здорового харчування та фізичної культури для попередження розвитку ожиріння та цукрового діабету.

2. Покращити вторинну профілактику: раннє виявлення цукрового діабету. Забезпечити обов’язкове щорічне вимірювання рівня глюкози у крові у людей віком старше 40 років при зверненні у лікувальні заклади різного рівня та під час профілактичних медичних оглядів. Проводити та сприяти проведенню скринінгових обстежень та профілактичних медичних оглядів з консультацією ендокринолога осіб, що входять до групи ризику захворювання на цукровий діабет. Проводити обстеження вагітних для виявлення та своєчасного лікування гестаційного діабету.

3. Забезпечити ефективність та безпечність лікування людей з діабетом для попередження розвитку ускладнень цукрового діабету згідно Протоколів надання медичної допомоги та наказів МОЗ № 254 від 27.04.2006, № 574 від 05.08.2009 та № 160 від 23.03.2011. Запровадити контроль рівня компенсації цукрового діабету та звітності про ефективність цукрознижуючої терапії за рівнем глікованого гемоглобіну. Забезпечити своєчасне призначення препаратів інсуліну хворим на цукровий дібет 2-го типу для попередження розвитку ускладнень.

4. Впроваджувати концепцію «Людина з діабетом», а не «інвалід» та концепцію підвищення відповідальності пацієнта за своє здоров’я. Сприяти розвитку та контролювати ефективність роботи шкіл навчання, соціальної адаптації та психологічної підтримки людей з діабетом.

5. Удосконалити методику медико-соціальної експертизи та реабілітації людей з діабетом та забезпечити їх соціальний захист. Ратифікувати Міжнародну Хартію прав та обов’язків пацієнтів.

6. Оптимізувати існуючу систему гарантованого забезпечення життєво необхідними препаратами інсуліну хворих на цукровий діабет через впровадження рецептурно-компенсаційної системи з отриманням препаратів за пільговими рецептами та відшкодуванням витрачених коштів уповноваженим аптечним установам. Такий механізм необхідний для дотримання вимог зберігання та видачі лікарських препаратів, ефективного використання бюджетних коштів через контроль цін, можливості індивідуального призначення лікарем найбільш ефективного лікування, стабільності постачання препаратів, захисту від неякісних лікарських засобів, розподілу зони впливу на закупівлю препаратів та зменшення можливості корупції та лобіювання.

7. Реалізувати програму забезпечення людей з діабетом пероральними цукрознижуючими препаратами та засобами для самоконтролю за пільговими рецептами з можливістю солідарної оплати також за рецептурно-компенсаційною системою.

8. Удосконалити нормативно-директивну документацію для ефективної діяльності ендокринологічної служби України: оптимізувати навантаження лікаря-ендокринолога; поновити «Протоколи надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет» у відповідності до сучасних міжнародних стандартів; затвердити посаду лікаря чи медичної сестри, які ведуть навчання в школі діабету; ввести пропозицію щодо внесення до «Номенклатури лікарських посад» посаду лікаря-діабетолога; запровадити післядипломну підготовку медсестер на відповідних циклах спеціалізації, передатестаційних та циклах тематичного удосконалення; затвердити положення і розробити програму підготовки в школах навчання, соціальної адаптації та психологічної підтримки людей з діабетом.

9. Забезпечити постійне підвищення кваліфікації лікарів-ендокринологів, а також підвищення кваліфікації з питань цукрового діабету сімейних лікарів та лікарів суміжних спеціальностей для ефективної допомоги пацієнтам з діабетом та лікування його ускладнень. Доцільним є збільшення кількості навчальних годин для вивчення діабетології у вищих та середніх медичних навчальних закладах І–IV рівнів акредитації на додипломному етапі підготовки.

Тільки об’єднавши зусилля людей з діабетом, органів законодавчої та виконавчої влади, організаторів охорони здоров’я, лікарів, медичних працівників, громадських організацій, представників компаній — виробників лікарських засобів та виробів медичного призначення, засобів масової інформації, можна змінити на краще загрозливу ситуацію з цукровим діабетом в Україні, ефективно протидіяти розповсюдженню діабету та покращити якість життя мільйонів людей в Україні.

 


Similar articles


Back to issue