Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 2 (41) 2012

Back to issue

Хірургічне лікування дефектів шкіри та м’яких тканин при пролежнях

Authors: Григор’єва Т.Г., Олійник Г.А., Цогоєв А.А., Колісник Ю.П., м. Харків

Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version

Перебіг тяжкої спінальної травми ускладнюється формуванням пролежнів поперечно-крижових ділянок — у 47 % спостережень та проекції трохантерів — у 26 % хворих. Причини формування пролежнів пов’язані з порушеннями мікроциркуляції, гіпоксією тканин, підвищеною вологістю в ділянках кісткових виступів та великих суглобів.

Незадовільні результати у віддалені строки лікування пов’язані з порушеннями іннервації тканин у результаті травм та захворювань спинного мозку, значними втратами білків крові через великі за розмірами ранові дефекти (ранове виснаження), приєднанням вторинних інфекційних ускладнень, сепсисом. Поширеність пролежнів у пацієнтів у різних країнах становить до 16 % ускладнень інших захворювань. Летальність у хворих із пролежнями, за літературними даними, становить від 21 до 88,1 %.

Запропоновано велику кількість методів консервативного та хірургічного лікування пролежнів. Спонтанне загоювання пролежнів відбувається у незначної кількості хворих з обмеженими рановими дефектами і в більшості випадків — із незадовільним результатом.

Завдання хірургічного лікування значних за розміром ранових дефектів шкіри і м’яких тканин у поперечно-крижових ділянках та в проекціях великих суглобів повин­но бути спрямоване не тільки на відновлення втраченого шкірного покриву, але й сприяти відновленню нормального кровопостачання в ділянках ураження (реваскуляризація).

В опіковому відділенні Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги для усунення великих ранових дефектів поперечно-крижових ділянок і проекції трохантерів здійснюють операції реваскуляризації шкірно-жировими мостоподібними клаптями, що формуються поблизу дефекту. Доцільність використання мостоподібних клаптів зумовлена особливостями покращеного кровопостачання за рахунок двох живильних ніжок і можливістю усунення донорських ділянок шляхом пластики місцевими тканинами (рис. 1–13).

Усього прооперований 21 хворий унаслідок отримання спінальної травми в результаті ДТП, падіння з висоти та операцій з видалення пухлин. У післяопераційному періоді через знерухомлювання сформувались пролежні поперечно-крижових ділянок і в ділянках проекції трохантерів. Значні за розмірами ранові дефекти усували за рахунок переміщення мостоподібних клаптів за модифікованими методиками Sisson і Goldstein (1970) та Я. Золтана (1984).

Динамічне спостереження прооперованих хворих свідчить про задовільні результати у 85 % пацієнтів.



Back to issue