Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 6 (404) 2012

Back to issue

Специфічна діагностика й імунотерапія — головна і найважливіша риса алергологічної служби

Authors: Б.М. Пухлик, д.м.н., професор, головний позаштатний алерголог Міністерства охорони здоров’я України

print version

Упродовж усіх років незалежності України здійснювалися різні спроби реформування охорони здоров’я. Остання концепція реформування наведена в табл. 1.

Безумовно, алергологів хвилює майбутнє їх дисципліни. Якщо проаналізувати те, що відбувається в так званих пілотних регіонах (м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській і Донецькій областях), то, на жаль, будь-якої системності не спостерігається. На жаль, і Міністерство охорони здоров’я не веде потрібного діалогу з головними спеціалістами або медичною громадськістю щодо стратегії реформ. На наш погляд, алергологія в Україні може мати майбутнє, якщо алергологи будуть проводити таку діяльність, яку неспроможні проводити інші спеціалісти. Зрозуміло, що йдеться про їх здатність діагностувати й лікувати алергічні захворювання (АЗ), із використанням специфічних методів, в основі яких лежить застосування алергенів.

З огляду на вищенаведену схему логічно вважати, що лікарі-алергологи будуть працювати на 2-му і 3-му рівнях медичної допомоги. Зараз нам складно уявити 3-й рівень, де працюють алергологи. Це має бути Інститут алергології або імунології-алергології, якого в Україні немає. Є його прототипи — інститути отоларингології і пульмонології і фтизіатрії НАМНУ, але вони поки що мало відрізняються від 2-го рівня.

Нічого не сказано про первинний рівень, де мають працювати сімейні лікарі. На жаль, їх до- й післядипломна підготовка в галузі алергології є вкрай незадовільною, хоча в нас є засоби, що повністю вписуються в перелік їх функціональних обов’язків і можливостей: вітчизняні набори для скринінгу АЗ, методика їх застосування і понад 500 лікарів загальної практики з 15 регіонів України, яких ми разом із фахівцями Інституту отоларингології НАМНУ до цього часу вже підготували. Є і драже із включеними до їх складу мікст-алергенами (побутовими, пилковими), контроль за застосуванням яких після призначення алергологом можна довірити сімейному лікарю. Отже, для того щоб запрацювала ланка алергологічної служби в межах первинної медичної допомоги, потрібне тільки організаційне рішення.

Зважаючи на вищенаведене, напевне, є цікавим, як алергологи України застосовують специфічні методи діагностики й лікування, тобто наскільки вони готові не формально, а на ділі доводити власну професійну придатність.

 

Специфічна діагностика

Почати слід із того, що 13 алергологів-терапевтів і 22 алергологи-педіатри (дані за позаминулий рік) із різних причин не проводять ніякої специфічної діяльності, а це 11,7 % від усієї чисельності алергологів України. Чи можна вважати цих фахівців алергологами і чи є сенс охороні здоров’я їх утримувати?

Якщо говорити про рівень охоплення шкірною діагностикою, то можна вважати незадовільним (охоплені менше 30 %  пацієнтів) її стан у терапевтів-алергологів АР Крим, Миколаївської, Рівненської, Сумської, Хмельницької області, м. Севастополя. У педіатрів-алергологів (дані позаминулого року) незадовільний стан діагностики був у Волинській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Луганській, Миколаївській, Чернігівській і Чернівецькій областях. На жаль, загалом ситуація у країні з алергодіагностикою у 2012 році порівняно з 2010 роком значно погіршилася. Якщо не погіршився звичайний стан алергодіагностики в алергологів Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Черкаської областей і м. Севастопіль, то гірше діагностували в АР Крим, Вінницькій, Житомирській, Кировоградській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Луганській, м. Києві, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській областях. І досі є алергологи, які практично не застосовують прик-тест (Івано-Франківська, м. Сева- стополь, Полтавська, Хмельницька) або застосовують мінімально (Волинська, Закарпатська, Рівненська, Сумська, Чернівецька, Чернігівська області). Методи переконання, порівняння, приклади, на жаль, не діють уже понад 10 років.

Регресує, на жаль, скринінг АЗ, на який ми так розраховуємо в майбутньому. Укажемо лише регіони, де цей метод ще більш-менш реально застосовується: Вінницька, Донецька, Запорізька, Львівська, м. Київ, Одеська, Тернопільська, Харківська, Херсонська області.

Діагностика медикаментозної алергії порівняно з 2010 роком погіршилась незначно — на 11,69 %. Але загалом підхід до цього дуже важливого аспекту роботи не тільки алергологів, але й загальної медичної мережі слід визнати незадовільним. Добре це розуміють лише в Луганській, Одеській та Харківській областях.

 

Алергенспецифічна імунотерапія (СIТ)

Як підкреслюється у прийнятій у 2011 році Декларації ЕААСІ (Європейська академія алергології і клінічної імунології) [7], «знаковою сферою лікування алергії сьогодні є алергенспецифічна імунотерапія, на сьогодні це єдиний метод медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг алергічного захворювання. Роки клінічних випробувань, досліджень і метааналізи переконливо продемонстрували, що імунотерапія може мати обнадійливі результати для пацієнтів і суспільства, поліпшуючи якість життя алергіків, знижуючи довгострокові витрати й тягар алергії, а також змінюючи хід захворювання. Алергенспецифічна імунотерапія не тільки ефективно полегшує симптоми алергії, а й продовжує тривалий вплив після завершення лікування й може запобігти прогресуванню алергічних захворювань.

Ми закликаємо політиків Європи до координації дій та підвищення індивідуального та громадського здоров’я при алергії шляхом:

сприяння обізнаності про імунотерапію;

оновлення національної політи- ки в галузі охорони здоров’я для підтримки алергенспецифічної імуно- терапії;

пріоритетного фінансування досліджень з імунотерапії;

моніторингу показників алергії в економіці охорони здоров’я та макроекономіці;

оптимізації медичних дисциплін  і спеціальностей».

Слід зазначити, що в Україні традиційно лікування АЗ за допомогою СІТ було певною мірою розвиненим. Друге життя цей метод отримав після створення вітчизняних алергенів, які є високоспецифічними для мешканців України. До цього слід додати певну кількість дисертаційних робіт (понад 10), методичні рекомендації [8], монографії, численні науково-практичні конференції, що всебічно висвітлювали питання СІТ (відбір хворих, методика проведення, попередження ускладнень, передовий досвід тощо).

Оскільки 2010 рік нами не аналізувався, а у 2011 році 40 % педіатрів-алергологів не звітували, можемо лише вказати, що лідером у проведенні СІТ у 2011 році серед алергологів-терапевтів знову були алергологи Дніпропетровської області — 3218 хворих, міста Києва — 1205, До­нецької — 1154, Вінницької — 1032, Львівської областей — 1029 хворих. Оскільки зараз пріоритет при проведенні СІТ надається пероральному методу, який можна застосовувати й під дистанційним контролем, що дозволяє охопити мешканців периферії, наведемо кращі регіони за цим показником: м. Київ — 434 хворі, Миколаївська область — 364, Дніпропет­ровська — 355, Черкаська — 252 хворі.

Активність алергологів у регіонах у проведенні СІТ наведена в табл. 2.

Лідерами в проведенні СІТ загалом є Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Миколаївська, Львівська, Черкаська, Полтавська області, а гіршими — Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Волинська, Харківська області. Гіршими за застосуванням пероральної СІТ, якою можна охопити сільське населення, серед терапевтів виявилися алергологи Житомирської, Харківської, Чернівецької областей, АР Крим, а кращими — Миколаївської, Тернопільської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської областей.

Подібний аналіз щодо алергологів-педіатрів наведено в табл. 3.

Як видно з табл. 3, у цілому на 1 лікаря-алерголога в педіатрів припадає значно менше хворих на АЗ, ніж у терапевтів (відповідно 73,79 і 43,53 чол.), але не хворих, які отримували пероральну СІТ (відповідно 13,15 і 16,25 чол.).

Серед алергологів-педіатрів найбільш активними в галузі СІТ були алергологи Запорізької, Одеської, Дніпропетровської областей, а гіршими — Чернігівської, Чернівецької, Рівненської Харківської областей (менше 10 хворих на 1 лікаря). Що стосується проведення пероральної СІТ, то кращими були алергологи-педіатри м. Києва, Чернігівської (взагалі 0), Рівненської, Івано-Франківської, Харківської областей — менше 10 хворих.

Аналіз частини звітів від педіатричної алергологічної служби за 2011 рік засвідчив, що алергологи-педіатри Дніпропетровської області є кращими в галузі СІТ: усього проліковані 1124 хворі, у тому числі 468 хворих пероральним методом (із розрахунку на кожного з 8 алергологів відповідно 140,5 і 58,5 хворого). Значно менше в Запорізькій області — 583 хворі й жодного на пероральній СІТ (на 1 алерголога припадає 97,17 хворого) та Львівській області: усього 343 пацієнти, у тому числі 181 — на пероральній СІТ (на кожного з 14 алергологів-педіатрів припадає відповідно 24,93 і 12,93 хворого).

Таким чином, алергологам України, якщо вони справді бажають зберегти алергологічну службу в Україні, слід активізувати специфічну роботу. Тільки цим ми принципово відрізняємося від інших фахівців, тільки за рахунок цього ми можемо принести найбільшу користь країні та людям. 


Similar articles

Алергенспецифічна імунотерапія (СІТ) в Україні
Authors: Б.М. Пухлик, д.м.н., професор, Асоціація алергологів України, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
"News of medicine and pharmacy" Аллергология, пульмонология, антимикробная терапия (435) 2012 (тематический номер)
Date: 2013.02.05
Categories: Allergology, Pulmonology
Sections: Specialist manual
Authors: Б.М. Пухлик, професор, головний позаштатний спеціаліст з алергології МОЗ України
"News of medicine and pharmacy" Аллергология (280) 2009 (тематический номер)
Date: 2009.07.14
Authors: Б.М. Пухлик, професор, головний позаштатний алерголог МОЗ України
"News of medicine and pharmacy" 2(307) 2010
Date: 2010.08.02

Back to issue