Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 10 (416) 2012

Back to issue

Новости МЗ

Раїса Богатирьова назвала п’ять основних пріоритетів розвитку охорони здоров’я

Основною метою розвитку системи охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року є суттєве поліпшення здоров’я населення. На цьому наголосила віце-прем’єр-міністр України — міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова у своєму виступі на засіданні президії Національної академії медичних наук України. Це має призвести до призупинення скорочення населення країни за рахунок поступового зростання народжуваності та зниження рівня смертності, збільшення до 72 років середньої тривалості життя людини, поліпшення показників репродуктивного здоров’я — зменшення дитячої смертності на 12 % та материнської — на 50 % від нинішнього рівня.

Як зауважила міністр, поставлені цілі відповідають зобов’язанням України, озвученим президентом України на Саміті ООН у 2010 році, який у своєму виступі наголосив, що програма реформ української влади спрямована на реалізацію Цілей розвитку тисячоліття ООН. Для їхнього досягнення, за словами Раїси Богатирьової, необхідно вирішити ключові завдання розвитку системи охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року. По-перше, це поетапне збільшення державного фінансування охорони здоров’я за цей період до 5 % від ВВП. По-друге, конкретизація і встановлення державних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги. По-третє, формування системи охорони здоров’я, орієнтованої на задоволення справедливих потреб населення в медичній допомозі.

Пріоритетними напрямками розвитку системи охорони здоров’я, що випливають із поставлених завдань, віце-прем’єр-міністр визначила:

— проведення структурної перебудови системи медичної допомоги з огляду на потреби населення;

— модернізацію технічного і технологічного оснащення закладів охорони здоров’я;

— поліпшення кадрового забезпечення галузі та мотивації медичного персоналу;

— покращення забезпечення людей лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

— стимулювання здорового способу життя.

Збільшити обсяги державних асигнувань до 5 % від ВВП, зауважила Раїса Богатирьова, планується поступово за рахунок пріоритетного виділення на охорону здоров’я фінансових ресурсів із бюджету та шляхом запровадження з 2015 року державного соціального медичного страхування або системи фінансування охорони здоров’я, побудованої на цільових податках, як додаткового фінансового джерела.

Міністр звернула увагу на те, що, за оцінками експертів, додаткові ресурсні вкладення за пріоритетними напрямками розвитку охорони здоров’я доцільно розподілити наступним чином: на структурну перебудову — до 25 %, на модернізацію технічного та технологічного оснащення закладів охорони здоров’я — близько 35 %. «Інституціональні перетворення в охороні здоров’я не повинні зводитися до перейменування існуючих закладів», — зазначила Раїса Богатирьова. На її переконання, за рахунок додаткових інвестицій усі типи закладів поетапно повинні приводитися у відповідність до санітарних вимог та оснащатися ефективним медичним та технічним обладнанням.

«Відомо, що без забезпечення галузі добре підготовленими та належним чином вмотивованими кадровими ресурсами будь-які перетворення в ній приречені на провал», — сказала міністр. Тому, за її словами, значний обсяг інвестицій (до 20 %) передбачається спрямувати на реалізацію саме цього пріоритету.

До 15 % додаткових вкладень передбачається спрямувати на поліпшення забезпечення хворих лікарськими засобами та виробами медичного призначення і 5 % — на стимулювання здорового способу життя, що є новітнім кроком в історії незалежної України, підкреслила Раїса Богатирьова.

 


 

Раїса Богатирьова закликала Національну академію медичних наук
стати партнером Міністерства охорони здоров’я у справі реформ

Вважаю, що у справі реформ найважливішим партнером Міністерства охорони здоров’я України повинна стати Національна академія медичних наук», — заявила віце-прем’єр-міністр України — міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, виступаючи на засіданні президії Національної академії медичних наук України. В клініках Академії, зауважила віце-прем’єр-міністр, зосереджений основний технічний і кадровий потенціал галузі, а завдяки президенту НАМНУ Андрію Сердюку інтеграція медичної діяльності Академії та Міністерства стає більш глибокою та ефективно.

Перспектива такої інтеграції, на думку міністра охорони здоров’я, — в організації та забезпеченні високоспеціалізованої медичної допомоги не тільки медичними закладами Академії, але й усією мережею таких закладів в державі. «Сучасні методики діагностики та лікування, новітні медичні технології, підготовка кадрів вищої кваліфікації на кафедрах інститутів Академії, розробка усього комплексу медичних стандартів та забезпечення населення високоспеціалізованою медичною допомогою найвищого, унікального рівня — ось наші сподівання щодо Національної академії медичних наук», — наголосила Раїса Богатирьова.

На думку віце-прем’єр-міністра, не менш важливою є роль Академії в теоретичному і нормативно-практичному забезпеченні реформ галузі охорони здоров’я.

«Ми пишаємося передовими досягненнями наших учених і сприятимемо їхній науковій творчості», — пообіцяла міністр. Висловивши жаль, що ресурси держави щодо фінансування наукових розробок досить обмежені, вона підкреслила, що питання пріоритетності наукових робіт і надалі буде визначальним у формуванні державного замовлення.

«Перш за все, нам потрібні сьогодні ті прикладні наукові розробки, які спрямовані на наукове обґрунтування сучасних медичних стандартів профілактики, діагностики і лікування хвороб, законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування галузі, гармонізацію вимог і підходів у сфері громадського здоров’я і безпеки середовища із законодавством Європейського союзу», — наголосила віце-прем’єр-міністр.

 


 

Міністерство охорони здоров’я підтримує законопроект про створення
єдиної системи надання екстреної медичної ­допомоги в Україні

Реформування сучасної системи надання екстреної медичної допомоги — один із провідних напрямків реформування системи охорони здоров’я України. Саме тому це завдання знайшло подальше відображення у Національному плані дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», ініційованому президентом України Віктором Януковичем.

З урахуванням особливостей розбудови системи надання екстреної медичної допомоги президентом України започатковано Національний проект «Вчасна допомога», який спрямовано на розвиток єдиних оперативно-диспетчерських служб областей. Ця модель з початку поточного року вже проходить апробацію в пілотних регіонах. І доводить свою спроможність до сталої роботи як у повсякденних буднях, так і за умов надзвичайних ситуацій.

Міністерство охорони здоров’я України підтримує законопроект «Про екстрену медичну допомогу». Фахівці МОЗ взяли активну участь в опрацюванні зауважень до законопроекту, що готується до другого читання. Враховані зауваження не порушують основної мети законопроекту — створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги в Україні.

Упровадження вимог зазначеного Закону дозволить створити вертикально структуровану систему на території областей, що починається з єдиного центру з його оперативно-диспетчерською службою і закінчується бригадою швидкої медичної допомоги, яка буде максимально наближеною до користувача — громадянина України.

Така структура дозволить:

— забезпечити систему гарантій про прийняття виклику та обов’язкове реагування на нього;

— скоротити строки прибуття бригади ШМД до особи, яка потребує надання екстреної медичної допомоги;

— максимально наблизити медичного працівника ШМД до населення;

— комплектувати бригади автомобілями ШМД та медикаментами відповідно до єдиних стандартів, прийнятих на території держави;

—  гарантувати особі, яка потребує надання подальшої екстреної медичної допомоги, вчасну госпіталізацію до лікувально-профілактичного закладу;

— вчасне реагування на надзвичайні ситуації.

Прийняття Закону дозволить уже з 2014 року поширити досвід пілотних регіонів на всю територію держави.

 


 

Раїса Богатирьова запропонувала членам Національної академії медичних наук
взяти участь у розробці Доктрини охорони здоров’я в Україні

Виступаючи на засіданні президії Національної академії медичних наук України, віце-прем’єр-міністр України — міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова запропонувала членам Академії на основі принципів, узгоджених усім медичним співтовариством, напрацювати проект основоположного документу — Доктрини охорони здоров’я в Україні.

У документі, на думку віце-прем’єр-міністра, має бути викладена сучасна система поглядів на роль і значення здоров’я та медицини в житті кожної людини та всього суспільства. Він повинен містити сукупність науково обґрунтованих заходів щодо збереження здоров’я, безпечних умов середовища життєдіяльності людини, організації медичного обслуговування, надання медичної допомоги. Крім того, в Доктрині мають бути визначені пріоритети охорони здоров’я в державній політиці, стратегія і основні напрямки її розвитку, а також мета та завдання медичної галузі в сучасному баченні, шляхи досягнення їх через державну політику, очікувані результати до 2020 року і в подальшій перспективі.

Міністр також висловилася за доцільність розробки та прийняття закону про самоврядування лікарської професії. Вона запропонувала Національній академії медичних наук України із залученням вітчизняних експертів, авторитетних представників медичного співтовариства, відомих лікарів, зарубіжних колег, представників усіх медичних громадських організацій підготувати відповідний проект закону.

Взагалі, на думку віце-прем’єр-міністра, особливу увагу варто приділити питанню об’єднання зусиль і знань юристів та медиків для створення належної життєздатної нормативно-правової бази і підвищення ефективності та якості законотворчого процесу в сфері охорони здоров’я. Для цього міністр запропонувала створити робочу групу, до якої входили б медики, юристи, соціологи, філософи, психологи та інші фахівці і завданням якої було б напрацювання якісних законопроектів у сфері охорони здоров’я.

Члени президії Національної академії медичних наук України погодилися з пропозицією віце-прем’єр-міністра та прийняли рішення про створення такої ро­бочої групи.


Similar articles


Back to issue