Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 4 (44) 2012

Back to issue

Ефективність застосування збалансованого комплексу вітамінів групи В у лікуванні діабетичної полінейропатії

Authors: Орлик О.С., Маньковський Б.М. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, м. Київ

Categories: Endocrinology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті описані ефекти вітамінів групи В у хворих на цукровий діабет, ускладнений поліневропатією. Наведено дослідження ефективності Нейровітану — препарату, що містить збалансований комплекс вітамінів групи В, у таких хворих.

В статье описаны эффекты витаминов группы В у больных сахарным диабетом, осложненным полиневропатией. Приведено исследование эффективности Нейровитана — препарата, который содержит сбалансированный комплекс витаминов группы В, у таких больных.

The effects of B vitamins in patients with diabetes mellitus complicated with polyneuropathy are described. The study on efficacy of Neurovitan — drug with balanced B complex — in these patients is given.


Keywords

поліневропатія, цукровий діабет, Нейровітан.

полиневропатия, сахарный диабет, Нейровитан.

polyneuropathy, diabetes mellitus, Neurovitan.

Діабетична нейропатія (ДН) є не тільки найпоширенішим ускладненням цукрового діабету (ЦД), але й важливим чинником ризику розвитку інших пізніх ускладнень, і перш за все синдрому діабетичної стопи, діабетичної ретинопатії та нефропатії [6, 9]. Відомо, що за наявності діабетичної полінейропатії (ДПН) в 1,7 раза збільшується ризик ампутацій нижніх кінцівок, у 12 разів — ризик розвитку деформації стопи та у 39 разів — ризик розвитку виразки стопи [6, 7]. Враховуючи те, що від 40 до 70 % усіх нетравматичних ампутацій спостерігається у хворих на цукровий діабет (ЦД), важливо вчасно діагностувати нейропатію і застосовувати відповідні заходи профілактики й лікування [10].

Одним з основних компонентів лікування ДПН, що має вагомий вплив на патогенетичні механізми, є лікування вітамінами групи В.

Октотіамін є комбінацією вітаміну В1 і a­ліпоєвої кислоти. Він бере активну участь в обміні вуглеводів і жирів, необхідний для синтезу нуклеїнових кислот. Завдяки октотіаміну потенціюється дія ацетилхоліну, що бере участь у передачі нервового імпульсу. Крім того, ця діюча речовина відіграє важливу роль у регулюванні функцій м’язової та вегетативної нервової системи, посилює тканинне дихання за рахунок покращеного надходження кисню до клітин шкіри.

Рибофлавін (вітамін В2) входить до складу численних окисно­відновних ферментів, бере участь у тканинному диханні та синтезі АТФ, синтезі вищих жирних кислот й інших процесах енергозабезпечення клітини, виявляє антиоксидантні властивості, стимулює гемопоез, покращує зір та підвищує сприйнятливість кольорів і адаптацію до темряви.

Для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи необхідний піридоксин (вітамін В6). Фізіологічно активна форма піридоксину (вітамін В6) — піридоксальфосфат — має коферментний та метаболічний ефект. Піридоксальфосфат є коферментом більш ніж 100 ферментів, він впливає на структуру та функцію нервової тканини, регулюючи реакції декарбоксилювання та трансамінування амінокислот у нервовій та інших тканинах, забезпечуючи нормалізацію білкового обміну, та бере участь у синтезі сфінгозину — структурного елементу мембрани нервових волокон [8].

Ціанокобаламін (вітамін В12) необхідний для нормального кровотворення та дозрівання еритроцитів, бере участь у багатьох біохімічних реакціях, забезпечує життєдіяльність організму, впливає на процеси в нервовій системі, активізує ресинтез мієліну. У дозуванні понад 200 мкг на добу має виражений анальгетичний ефект, якщо вогнище запалення знаходиться в периферичній нервовій системі (тобто при ураженні нейрона). Коферментні форми ціанокобаламіну — метилкобаламін та аденозилкобаламін — необхідні для регенерації тканин. Вітамін B12 стимулює імунітет шляхом посилення фагоцитарної активності лейкоцитів, перешкоджає відкладенню жирових клітин у паренхіму печінки, нормалізує низький артеріальний тиск. При дефіциті вітаміну B12 на фоні клінічної картини анемії або без неї можуть виникати неврологічні розлади, у тому числі демієлінізація та загибель нер­вових клітин [8].

Таким чином, завдяки поєднанню вітамінів групи В (В1 у комбінації з альфа­ліпоєвою кислотою, В2, В6, В12) підвищується активність медіаторів нервової системи, що сприяє поліпшенню в ній біохімічних процесів із подальшим врівноваженням та гармонізацією психо­емоційних реакцій.

Багаторічний досвід використання вітамінів групи В у комплексному лікуванні ДПН свідчить про ефективність цих препаратів [2, 3].

Нами було проведено вивчення ефективності застосування вітамінів групи В (препарат Нейровітан) у хворих на ЦД 2­го типу з клінічними проявами ДПН.

У теперішній час загальновживаним стандартом при дослідженні ДПН є шкала неврологічних симптомів NSS (Neurological Symptoms Scorе) (табл. 1). Діагностика ДПН за даними цієї шкали дає можливість кількісно охарактеризувати ступінь тяжкості даного ускладнення ЦД.

Пацієнти з індексом до 5 балів за шкалою NSS мали легкий ступінь ДПН, у хворих із показниками від 5 до 10 балів спостерігався середній ступінь прояву ДПН, хворі з показниками понад 10 балів за шкалою NSS страждали від тяжкої форми ДПН. На основі виявлених порушень проводився сумарний підрахунок балів, що дало змогу встановити наявність та ступінь прояву ДПН.

Нами обстежено 35 пацієнтів, яким було призначено збалансований комплекс вітамінів групи В ­Нейровітан перорально по 1 таблетці тричі на добу після їжі протягом місяця. Слід додати, що під час проведення дослідження, окрім вітамінів групи В, пацієнти також отримували звичну для них базову терапію, а саме антигіперглікемічну, гіпотензивну, антиоксидантну тощо.

Обстеження проводили до початку лікування за раніше зазначеною шкалою NSS. Пацієнтам також вимірювали вібраційну чутливість стоп, проводилось визначення температурної і тактильної чутливості на стопах. Повторне (контрольне) обстеження проводилось після закінчення лікування, тобто через 1 місяць.

Група хворих включала 18 чоловіків та 17 жінок. Загальну характеристику хворих наведено в табл. 2.

Легку форму нейропатії було діагностовано у 14 пацієнтів, середній ступінь прояву ДПН спостерігався у 13 хворих, у 8 хворих встановлено нейропатію тяжкої форми.

Після проведеного лікування інтенсивність больового синдрому зменшилась у 18 з 35 хворих (51 %), в одного пацієнта больовий синдром залишився таким, як на початку (у 16 пацієнтів больовий синдром був відсутній початково).

Парестезії зникли у 17 хворих (48 %); у 10 хворих значно зменшились; у 8 пацієнтів парестезії були відсутні початково (рис. 1).

Середній показник невропатичної шкали NSS до лікування препаратом вітамінів групи В дорівнював 6,7 ± 0,2 од., після лікування він знизився до 5,6 ± ± 0,2 од., p < 0,05 (рис. 2).

У більшості обстежених хворих (70 % пацієнтів) було відмічено зниження вібраційної, тактильної та температурної чутливості на стопах.

При обстеженні хворих після закінчення місячного курсу терапії Нейровітаном відмічено покращення вібраційної та тактильної чутливості. При визначенні температурної чутливості на тильній поверхні стоп у пацієнтів із діабетичною нейропатією також відмічено незначне покращення.

На основі проведеного дослідження ми можемо зробити висновок, що лікування за допомогою препаратів вітамінів групи В дозволяє значно зменшити прояви дистальної діабетичної нейропатії. Результати проведеного дослідження також свідчать про позитивний вплив препарату ­Нейровітан на тактильну та вібраційну чутливість стоп.

Отже, результати нашого дослідження дозволяють зробити висновок про ефективність збалансованого комплексу вітамінів групи В Нейровітан у терапії діабетичної нейропатії.


Bibliography

1. Строков И.А. Клиника, патогенез и лечение болевого синдрома при диабетической полиневропатии / И.А. Строков, А.Н. Баринов // Неврологический журнал. — 2001. — № 6. — С. 47­55.

2. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / За ред. М.Д. Тронька // Довідник «Vademecum доктор Ендокринолог». — 2­ге вид., переробл. і доповн. — К.: ТОВ «Доктор Медіа», 2007. — 352 с.

3. Котов С.В. Диабетическая нейропатия / С.В. Котов, А.П. Калинин, И.Г. Рудакова. — М.: Медицинское информационное агентство, 2011. — 440 с.

4. Корпачев В.В. Корекція бенфотіаміном метаболічних порушень у патогенетичній терапії діабетичної нейропатії / В.В. Корпачев, Н.М. Гуріна // Новые медицинские технологии. — 2005. — № 1. — С. 20­24.

5. Шилов А.М. Препарат с метаболическим действием (Мильгамма®) в комплексном лечении осложнений сахарного диабета (полинейро­ и ангиопатии) / А.М. Шилов, А.Ш. Авшалумов // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2010. — № 2 (26). — С. 56­60.

6. Галстян Г.Р. Поражение нижних конечностей у больных сахарным диабетом / Г.Р. Галстян // Consilium Medicum. — 2006. — Vol. 8, № 9. — P. 4­8.

7. Котов С.В. Диабетическая нейропатия / С.В. Котов, А.П. Калинин, И.Г. Рудакова. — М.: Медицинское информационное агентство, 2011. — 440 с.

8. Metz T.O., Alderson N.L.,Thorpe S.R., Baynes J.W. Pyridoxamine, an inhibitor of advansed glycation and lypoxidation reactors: a novel therapy for treatment of diabetic complications // Arch. Biochem. Biophys. — 2003. — 419. — 41­49.

9. Screening and prevalence of peripheral neuropathy in type 2 diabetic outpatients: a randomized multicentre survey in 12 city hospitals of China / F. Liu, Y. Bao, R. Hu [et al.] // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2010. — Vol. 26, № 6. — P. 481­489.

10. Diabetic neuropathies: a statement by the American Diabetes Association / A.J. Boulton, A.I. Vinik, J.C. Arezzo [et al.] // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 956­962.


Back to issue