Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 16(222) 2007

Back to issue

Міжнародний день остеопорозу в Україні

З кожним роком остеопороз набуває дедалі більшого поширення. Основним клінічним проявом цього патологічного стану є переломи. Найпоширеніший та клінічно значущий тип переломів при остеопорозі в жінок — переломи кісток передпліччя та тіл хребців (на жаль, вони часто своєчасно не діагностуються).

За даними ВООЗ, у світі в середньому 20–25 % жінок віком понад 55 років мають 1 та більше переломів тіл хребців, у США з цією проблемою стикається кожна 4-та жінка, у країнах Скандинавії — кожна 3-тя–4-та жінка. Фактично у віці 60–69 років лише 11 % українських жінок мають нормальну кісткову тканину, тоді як у решти відзначаються ознаки остеопенії та остеопорозу. У США щорічно реєструється близько 1,5 млн переломів, із них 300 тис. — переломи шийки стегнової кістки, 700 тис. — переломи тіл хребців, 250 тис. — переломи кісток зап'ястка, 300 тис. — переломи кісток інших ділянок тіла. Статистичні дані переконливо свідчать про те, що з віком збільшується частота переломів тіл хребців і шийки стегнової кістки. Серед жінок старше 50 років щорічно реєструється 1,5 млн переломів унаслідок остеопорозу, 250 тис. переломів шийки стегнової кістки (ці пацієнти потребують госпіталізації), стільки ж переломів кісток передпліччя (10 % пацієнтів потребують госпіталізації, решта — лікуються амбулаторно), 250 тис. переломів інших ділянок і 750 тис. переломів тіл хребців. Якщо порівняти частоту остеопоротичних переломів з частотою ішемічної хвороби серця, то у 513 тис. жінок віком понад 50 років щорічно відзначаються нові випадки захворювань на ІХС, у 228 тис. — інсульти, у 184 тис. — нові випадки злоякісних новоутворень молочної залози, тоді як частота остеопоротичних переломів значно вища. За прогнозами ВООЗ, кількість остеопоротичних переломів на усіх континентах з кожним роком збільшуватиметься (якщо в 1990 році частота переломів складала 1,7 млн, то в 2050 вона очікувано становитиме 6,3 млн), і в майбутньому на нас чекає пандемія остеопорозу навіть за стрімкого розвитку медицини як науки, оскільки багато людей байдуже ставляться до цієї проблеми або недооцінюють її значення.

Як уже зазначалось, у Скандинавських країнах відмічається найбільша частота остеопорозу, що до деякої міри пов'язано із географічним положенням. Недостатня інсоляція спричинює недостатнє утворення у шкірі людини вітаміну D (відомо, що 50 % вітаміну D синтезується у шкірі з дегідрохолестеролу, інші 50 % людина отримує з продуктами харчування). Дефіцит вітаміну D, як відомо, призводить до різноманітних автоімунних захворювань, у першу чергу остеопорозу, цукрового діабету, розсіяного склерозу. Це певною мірою пояснює той факт, що частота переломів шийки стегнової кістки серед жінок літнього віку у Швеції перевищує частоту інсультів.

Незважаючи на розвиток ендопротезування, за останні роки збільшується летальність при переломах шийки стегнової кістки, при цьому збільшується так звана рання летальність (у більш молодому віці): у пацієнтів віком 65–74 роки відзначається суттєве збільшення показника летальності протягом 90 та 365 днів. Згідно з дослідженням, проведеним в одному з регіонів України, серед 205 пацієнтів із переломами проксимальної ділянки шийки стегнової кістки протягом двох років померли 38 пацієнтів, що склало 18,5 %, причому у період до 6 міс. — 47 %, від 6 до 12 міс. — 17 %, тобто 64 % хворих померли протягом року.

20 жовтня весь світ, у тому числі й Україна, у десятий раз відзначає Міжнародний день остеопорозу. За сприяння ВООЗ та підтримки Міжнародної асоціації остеопорозу, АМН України, МОЗ України, Української асоціації остеопорозу та Асоціації пацієнтів «Україна без остеопорозу та переломів» для пацієнтів проводиться День остеопорозу. Мета цього заходу проста, але водночас надзвичайно важлива й актуальна: ознайомити пацієнтів із цим захворюванням XXI сторіччя та його наслідками, показати його медико-соціальне значення для суспільства, а найважливіше — ознайомити пацієнтів з основними профілактичними методами, що дають змогу запобігати розвитку захворювання. Цього року Міжнародний день остеопорозу проводиться під девізом «Перемогти перелом».

Відомо, що для запобігання розвитку цього захворювання необхідно виявляти осіб з факторами ризику і проводити відповідні профілактичні заходи. Нині багато говорять про первинну профілактику остеопорозу, яку слід проводити в дітей та підлітків у період основного накопичення кісткової маси. Це означає, що діти 11–18 років повинні вживати необхідну кількість кальцію та вітаміну D, виконувати фізичні вправи, що сприяють формуванню достатньої кількості якісної кісткової тканини. Як відомо, найбільша кількість кісткової маси накопичується в пре- та пубертатний періоди. Тому усі порушення, що розвиваються в цей час, а також недостатнє вживання кальцієвмісних продуктів та вітаміну D негативно позначаються на процесах кісткоутворення. Тому діти є однією з тих категорій населення, якій необхідно приділяти особливу увагу задля профілактики розвитку остеопорозу в майбутньому.

Ще одна категорія пацієнтів із групи ризику розвитку остеопорозу — жінки в постменопаузальному періоді, характерною рисою якого є дефіцит жіночих статевих гормонів, що є основною причиною різкого посилення втрати кісткової тканини.

Найбільш складний період — це старечий вік (після 70 років), коли погіршується абсорбція кальцію в тонкому кишечнику, а також знижується рухливість пацієнтів, вони менше перебувають на сонці, це призводить до зменшення синтезу в шкірі вітаміну D, що є причиною розвитку остеопорозу, клінічним проявом якого є переломи. Саме двом останнім періодам життя із зазначених приділена найбільша увага під час проведення Міжнародного дня остеопорозу. Тож не дивно, що своєрідним символом цього дня є пацієнтка літнього віку, яка йде дуже вузькою кладкою, її підтримує лікар або близька людина, яка допомагає долати труднощі й не впасти.

Основну мету проведення Міжнародного дня остеопорозу можна сформулювати так: у молодих людей — здійснювати необхідні заходи для запобігання розвитку остеопорозу і зниження ризику переломів у майбутньому (адекватне фізичне навантаження, повноцінне харчування для формування та збереження повноцінної кісткової тканини), спостереження за розвитком дітей у період з 10 до 18 років та виявлення дітей з групи ризику (дівчатка з пізнім менархе; юнаки, які відстають у статевому розвитку; діти, які недостатньо вживають молочні продукти та мають дефіцит вітаміну D); вплив на спосіб життя людей різного віку та фактори ризику, що сприяють розвитку остеопорозу (паління, надмірне вживання алкоголю, недостатнє харчування); низька маса тіла та пов'язані із нею «хвороби сучасності», яким раніше не приділяли достатньої уваги (anorexia nervosa, bulimia nervosa, що призводять до порушення оваріально-менструального циклу).

Не менш важливим є визначення так званих пасивних факторів ризику розвитку остеопорозу, що фактично змінити неможливо. Якщо пацієнт має ці фактори ризику, то необхідно якомога раніше розпочинати необхідні лікувальні заходи з метою запобігання розвитку остеопорозу та його ускладнень. До таких факторів належать: наявність в анамнезі у пацієнта переломів або вживання кортикостероїдних препаратів з приводу основного захворювання (наприклад, бронхіальної астми або ревматоїдного артриту). Сьогодні доза кортикостероїдного препарату 2,5 мг у перерахунку на преднізолон розглядається як така, що негативно впливає на кісткову тканину, навіть вживання інгаляційних кортикостероїдів для лікування бронхіальної астми супроводжується втратою кісткової тканини.

Дані статистичних досліджень свідчать про те, що наявність у жінки в анамнезі перелому кісток передпліччя збільшує в майбутньому ризик перелому тіл хребців або перелому шийки стегнової кістки у 6–8 разів порівняно із жінками без такого перелому. У такому випадку необхідно рекомендувати пацієнтам вживати лікарські засоби, що запобігають втраті кісткової тканини або призупиняють її.

Для визначення ступеня ризику остеопорозу нині використовують однохвилинне анкетування, що містить 10 запитань, із яких 7 призначені для чоловіків і жінок, 2 питання стосуються жінок, 1 — чоловіків. Співробітниками клініки готується до видання стаття щодо практичного використання цієї анкети, з якою можна буде ознайомитися на сторінках нашої газети. Якщо пацієнт дає позитивну відповідь на 1 з 10 питань, він обов'язково повинен пройти денситометричне дослідження. Результати нашого дослідження свідчать про те, що дане анкетування має високу чутливість і специфічність щодо виявлення пацієнтів із групи ризику розвитку остеопорозу. Жінки в постменопаузальному періоді мають вищий ризик розвитку остеопорозу, тому вони повинні знати свій персональний ризик для проведення профілактики розвитку цього патологічного стану.

Протягом останніх років було з'ясовано, що не тільки жінки, але й чоловіки зазнають ризику розвитку остеопорозу. У чоловіків втрата кісткової тканини в основному спостерігається після 70–79 років, коли виникає фізіологічний гіпогонадизм унаслідок вікових змін (зниження рівня тестостерону). Так само як у жінок, особливої уваги потребують пацієнти з переломами в анамнезі, особливо низькоенергетичними (за мінімальної дії травмуючого фактора), у цьому разі ризик нових переломів значно вищий.

Під час проведення Міжнародного дня остеопорозу пацієнтам будуть продемонстровані фізичні вправи, що можна виконувати для профілактики остеопорозу. Український науково-медичний центр проблем остеопорозу Інституту геронтології АМН України вже протягом понад 10 років займається розробкою профілактичних заходів і комплексного лікування даної категорії пацієнтів. Пацієнти матимуть можливість після відповідного анкетування визначити наявність факторів ризику щодо розвитку остеопорозу, при необхідності пройти безкоштовне обстеження (ультразвукову денситометрію або двохенергетичну рентгенівську абсорбціометрію), а також зможуть «відчути смак» антиостеопоротичної дієти. На всіх пацієнтів, які пройдуть обстеження, буде заведена відповідна медична документація, вони матимуть можливість у майбутньому консультуватися в нашому центрі.

Українська асоціація остеопорозу створена в 1996 році. Її очолює заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор В.В. Поворознюк. Українська асоціація остеопорозу активно працює, під її егідою постійно проводяться тематичні конференції, спеціальні курси для лікарів (18–23 листопада 2007 року — чергові курси), на які з'їжджаються спеціалісти з усієї України; вони мають можливість навчитися, як правильно діагностувати остеопороз, проводити лікувально-профілактичні заходи. За сприяння Міжнародної асоціації остеопорозу Українська асоціація остеопорозу надає можливість 20 лікарям України без оплати організаторського внеску відвідувати міжнародні конференції, присвячені актуальним проблемам остеопорозу. Тобто передові лікарі, які цікавляться і займаються цією проблемою, можуть постійно поглиблювати свої знання в цій галузі медицини і професійно зростати. Щороку в грудні для молодих учених проводяться конференції, тематика яких стосується захворювань кістково-м'язової системи. Переможці конференції матимуть можливість за рахунок Асоціації відвідати в березні 2008 року шосту конференцію, присвячену медико-соціальному значенню остеопорозу та остеоартрозу, що відбудеться в Стамбулі. У поточному році Українська асоціація остеопорозу бере участь у міжнародному конкурсі просвітницьких грантів на навчання наших лікарів. Наступного року для всіх країн СНД буде проведена школа, присвячена медико-соціальному значенню остеопорозу та остеоартрозу.

У 2003 році побачив світ новий консенсус з питань діагностики, профілактики та лікування остеопорозу («Нова Європа»), одним із авторів якого виступив президент Української асоціації остеопорозу.

Українською асоціацією остеопорозу в 2006 році створена асоціація пацієнтів «Україна без остеопорозу та переломів», яку очолює доктор медичних наук Н.В. Григор'єва. Асоціація об'єднує пацієнтів з усіх куточків України; основним завданням цієї організації є лобіювання інтересів хворих з остеопорозом, просвітницька діяльність.

За період менопаузи середньостатистична українська жінка в середньому втрачає 7,5 см зросту внаслідок деформацій та переломів тіл хребців. Тому завдання лікаря — зробити все можливе для того, щоб покращити та подовжити її життя і допомогти зберегти неповторність, чарівність та вроду на довгі роки, на все життя.

Підготувала Галина Бут
«Новости медицины и фармации»



Back to issue