Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"News of medicine and pharmacy" 13-14 (423-424) 2012

Back to issue

Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу в дітей та показники протитуберкульозної роботи серед дитячого населення в Україні у 2011 р.

Authors: О.І. Білогорцева - головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «дитяча фтизіатрія», завідувач відділення дитячої фтизіатрії ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», д.м.н., професор

print version

За даними офіційної статистики, в Україні у 2011 р. спостерігалася тенденція до подальшого зниження захворюваності на туберкульоз із 68,4 у 2010 р. до 67,2 на 100 тис. населення (на 1,8 %).

Загальна кількість уперше виявлених хворих у 2011 р. становила 30 659 (у 2010 р. — 31 295), що на 636 осіб менше, ніж попереднього року.

Кількість померлих від туберкульозу — 6951, показник смертності — 15,2 на 100 тис. населення (у 2010 р. — 7621 та 16,6 відповідно). Захворюваність дорослого населення віком 18 років і старше була 79,1 на 100 тис. населення відповідного віку (у 2010 р. — 80,4).

Захворюваність на найбільш епідеміологічно небезпечні форми туберкульозу (бактеріальні та деструктивні)становила у 2011 р.: для вперше виявлених хворих із МБТ+— 29,1 на 100 тис., із деструкцією — 24,5 на 100 тис. (у 2010 р. — 28,0 та 25,0 на 100 тис. відповідно). Контингент хворих на ці форми на кінець 2011 р. був таким: кількість хворих із МБТ+ становила 28 140 (61,7 на 100 тис.), у 2010 р. — 30 200 (66,0 на 100 тис. відповідно), із деструкцією легенів— 29 498 (64,7 на 100 тис.), у 2010 р. — 32 241 (70,4 на 100 тис. відповідно). Таким чином, спостерігається певна тенденція до збільшення вперше виявлених хворих із бактеріовиділенням (на 3,9 %) на 100 тис.

Загальний контингент хворих на активний туберкульоз на кінець 2011 ро-ку зберігався на рівні 70 725 (155,1 на 100 тис.), у 2010 р. — 78 635 осіб (171,8 на 100 тис. відповідно), в Україні кількість пацієнтів з активними та неактивними формами захворювання, які перебувають на спостереженні у протитуберкульозних диспансерах, становила 460 219 (1009,3 на 100 тис.), у 2010 р. — 457 018 та 998,2 на 100 тис. відповідно. Мало місце збільшення кількості пацієнтів, які перебувають на спостереженні у протитуберкульозних диспансерах України, на 3201 особу та збільшення загального контингенту хворих з активними та неактивними формами туберкульозу на 1,1 % на 100 тис.

Наведені дані свідчать про тенденцію до зменшення основних показників щодо захворюваності на туберкульоз в Україні та незначне збільшення контингентів. Однак загалом епідситуація в країні залишається складною зі збереженням великої кількості хворих, які є джерелом інфікування мікобактеріями туберкульозу, особливо небезпечним для найбільш уразливих контингентів населення — дітей та підлітків.

Загальна кількість уперше виявлених дітей (0–17 р.) із різними проявами туберкульозної інфекції (1, 2, 3, 4, 5-ї категорій, крім групи 5.5),які перебували на диспансерному обліку в дитячого фтизіатра, у 2011 р. становила 138 323, контингенти на кінець року — 171 513 дітей (у 2010 р. — 142 683, контингенти — 189 246 дітей відповідно). Тобто мала місце тенденція до зменшення загальної кількості вперше виявлених пацієнтів віком 0–17 років із різними проявами туберкульозної інфекції.

Абсолютна кількість дітей віком 0–14 років, хворих на вперше виявлений органний туберкульоз,становила 520 дітей (у 2010 р. — 504), з урахуванням рецидивів — 524 (у 2010 р. з урахуванням рецидивів — 516). Таким чином, серед дітей до 14 років відзначалася тенденція до збільшення абсолютної кількості хворих (на 16 осіб (3,2 %) порівняно з попереднім роком). Ця цифра може відображати й покращення виявлення туберкульозу в дітей у зв’язку зі збільшенням охоплення туберкулінодіагностикою.

Захворюваність дітей цього віку (на 100 тис.),за даними офіційної статистики, у 2011 р. також мала певну тенденцію до збільшення порівняно з 2010 р. на 2,6 % і становила 8,0 на 100 тис. дітей відповідного віку (у 2010 р. цей показник був 7,8 на 100 тис.).

Вищим цей показник виявився в Луганській (15,4 на 100 тис.), Дніпропетровській (14,6) областях, АР Крим (12,2), Донецькій та Черкаській областях (по 10,5). Загалом у 2011 році показник захворюваності на туберкульоз серед дітей перевищував середній по Україні в 11 областях (у 2010 р. — у 8). Підвищення рівня захворюваності на туберкульоз серед дітей у 2011 році порівняно з попереднім роком відзначалося в 13 областях (у 2010 р. — у 6). Підвищення захворюваності на 10 % і більше мало місце у 8 областях (у 2010 р. — у 5 областях). Тобто дещо збільшилась кількість областей із негативною динамікою щодо захворювання на туберкульоз дітей до 14 років.

Динаміка захворюваності на туберкульоз у дітей у кожній області має свої особливості й потребує ретельного аналізу з урахуванням можливих причин недовиявлення хворих, у тому числі через брак туберкуліну.

Аналіз динаміки абсолютної кількості випадків дітей, які захворіли на туберкульоз, за віком та статтю виявив збільшення кількості випадків уперше діагностованого туберкульозу в дітей віком до 14 років на 3,1 % — із 504 у 2010 р. до 520 — у 2011 р. Серед хлопчиків — на 5,6 % (із 255 у 2010 р. до 270 — у 2011 р.). Серед дівчаток — на 0,4 % (із 249 у 2010 р. до 250 — у 2011 р.).

Серед цих дітей у 8,8 % був туберкульоз, поєднаний з ВІЛ-інфекцією (46 дітей), у дорослих цей показник становив 13,9 % (у 2010 р. — 7,7 % (39 дітей) і 13,1 % у дорослих). Таким чином, спостерігалось збільшення абсолютної кількості дітей, хворих на туберкульоз, поєднаний із ВІЛ-інфекцією, на 17,9 % та відсотка хворих дітей на туберкульоз, поєднаний з ВІЛ-інфекцією, відносно загальної кількості вперше виявлених хворих (на 14,3 %).

 

Особливості структури захворюваності на туберкульоз серед дітей (0–14 років) за локалізацією процесу

Співвідношення туберкульозу легенів та позалегеневого туберкульозу (ПЗ ТБ) серед уперше виявлених хворих залишалося характерним для дітей: ПЗ ТБ — 59,6 % (308 дітей), туберкульоз легень — 40,4 % (209), у 2010 р. 61,1 % (308 осіб) мали ПЗ ТБ та 38,9 % (196) — туберкульоз легень. У структурі захворюваності дітей на ПЗ ТБ туберкульоз органів дихання становив 72,7 % (224 дітей). ПЗ ТБ іншої локалізації — 27,3 % (84 пацієнтів), у 2010 р. — 71,2 % (215 дітей) та 28,8 % (87 дітей) відповідно.

Серед ПЗ ТБ іншої (позагрудної) локалізації найбільш поширеним залишається ТБ кістково-суглобової системи — 34,5 % (у 2010 р. — 39,1 %). Інші форми становили: ТБ периферичних лімфатичних вузлів — 22,6 % (у 2010 р. — 34,5 %), ока — 3,6 % (у 2010 р. — 4,6 %), нервової системи — 13,1 % (у 2010 р. — 8 %), міліарний туберкульоз — 8,3 % (у 2010 р. — 1,1 %).

Аналіз позалегеневих (позагрудних) форм туберкульозу у 2011 р. свідчить про наявність тенденції до збільшення в структурі захворюваності відсотка хворих із туберкульозом нервової системи з 8 до 13,1 % та міліарного ТБ — з 1,1 до 8,3 %, а також позитивних змін у вигляді зменшення на 11,9 % числа хворих на туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів. Із 2008 р. зберігається тенденція до зменшення кількості хворих на ТБ кістково-суглобової системи в дітей раннього віку, імовірно, за рахунок зменшення БЦЖ оститів.

Таким чином, деяке збільшення хворих на більш тяжкі форми туберкульозу спостерігаються серед дітей молодших вікових груп за рахунок дітей, не щеплених БЦЖ.

Особливості структури захворюваності за категоріями: до першої категорії (тяжкі та поширені форми) було віднесено 44,2 % (242 хворих), у 2010 р. — 41,7 % (225); до третьої (обмежені форми без бактеріовиділення) — 50,3 % (275), у 2010 р. — 50,2 % (271); до другої категорії (з рецидивами та невдачею лікування) — 1,8 % (10), у 2010 р. — 3,1 % (44); до четвертої категорії (з хронічними та мультирезистентними формами захворювання) — 3,7 % (20), у 2010 р. – 5,6 % (30). У цілому спостерігалося деяке зменшення абсолютної та відносної кількості вперше виявлених хворих, віднесених до другої та четвертої категорій, майже на третину.

Загалом у 2011 р. спостерігалося деяке збільшення відсотка хворих дітей першої категорії. Група хворих 3-ї категорії (з обмеженими формами без бактеріовиділення) залишалася найбільш численною, переважно завдяки можливостям ранньої діагностики, що дозволяє своєчасно виявляти обмежені локальні форми туберкульозу.

Кількість випадків ТБ із деструкцією у дітей (0–14) становила у 2011 р. 11,5 % (у 2010 р. — 14,8 %), із МБТ+—13,9 % (у 2010 р. — 18,9 %), що свідчить про зменшення на 3–5 % серед уперше виявлених хворих дітей відсотка осіб із деструкцією в легенях та бактеріовиділенням.

Контингент дітей, хворих на активний туберкульоз, на кінець 2011 р. зменшився порівняно з 2010 р. із 731 до 659 дітей, відносний показник також мав тенденцію до зменшення з 11,3 до 10,1 на 100 тис. (на 11,9 %).

Загалом у 2011 році цей показник перевищував середній по Україні в 10 областях (у 2010 р. — в 11 областях). Високим показник залишався в Черкаській (21,0 на 100 тис.), Луганській (18,7), Дніпропетровській (17,9), Херсонській (16,1 на 100 тис.) областях, але такий підхід до термінів диспансерного спостереження цілком виправданий в умовах збільшення кількості хворих на хіміорезистентний туберкульоз.

Збільшення відносного рівня контингентів порівняно з попереднім роком спостерігалося на 8 адміністративних територіях (у 2010 р. — у 9 областях).

Структура хворобливості за локалізацією процесу у дітей (0–14 років) виглядала так: туберкульоз легенів — 39 % (257), ПЗ ТБ — 61 % (402) (у 2010 р.: 39 % — туберкульоз легенів (286 дітей), 61 % — ПЗ ТБ (445)).

ПЗ ТБ органів дихання становив 64,7 % (260 дитини), у 2010 р. — 59 % (263). ПЗ ТБ інших органів (крім ПЗ ТБ органів дихання) — 35,3 % (142), у 2010 р. — 41 % (182 дитини).

Структура хворобливості на ПЗ ТБ (крім ТБ органів дихання) була подібною до такої щодо захворюваності.

Структура хворобливості за категоріями (0–14 років): хворих першої категорії було 40,8 % (269), третьої — 46,3 % (305), другої — 4,1 % (27), четвертої — 8,8 % (58) (у 2010 р. до першої категорії було віднесено 38,6 % (282) пацієнтів; до третьої — 47,6 % (358), другої — 4,2 % (32) та четвертої — 7,8 % (59)).

Наведені дані свідчать, що структура контингентів дітей першої, другої та третьої категорій суттєво не змінилась порівняно з 2010 р.

 

Захворюваність дітей підліткового віку (15–17 років)

Абсолютна кількість підлітків із вперше виявленим активним туберкульозом у 2011 році становила 417, або 27,7 на 100 тис. населення підліткового віку (у 2010 р. — 477, або 29,9, відповідно), тобто відносний показник зменшився на 7,3 %. Абсолютна кількість випадків захворювання зменшилась на 12,5 %. Серед хлопчиків — на 13,3 % (із 226 у 2010 р. до 196 у 2011 р.). Серед дівчаток — на 12 % (із 251 до 221 відповідно).

Найвищі показники захворюваності були в Херсонській (49,9 на 100 тис.), Одеській (42,6) областях, АР Крим (41,2), Харківській (40,2), Дніпропетровській (36,9) областях, що цілком закономірно в умовах високої захворюваності дорослого населення цих областей України.

Загалом на 11 адміністративних територіях захворюваність підлітків перевищила середній показник по Україні (у 2010 р. — також на 11). На 10 мало місце зростання захворюваності на туберкульоз серед підлітків порівняно з попереднім роком (у 2010 р. — на 15). У цілому у 2011 р. зменшилась кількість областей, у яких відзначалося збільшення захворюваності на туберкульоз серед дітей підліткового віку.

Серед 477 підлітків із туберкульозом в 1 був виявлений туберкульоз, поєднаний із ВІЛ-інфекцією.

Структура захворюваності на туберкульоз підлітків (15–17 р.) суттєво не змінилась: туберкульоз легенів становив 86,5 % (360), ПЗ ТБ — 13,5 % (56) (у 2010 р.: туберкульоз легенів — 84,9 % (405), ПЗ ТБ — 15,8 % (72 підлітки)).

У структурі захворюваності на ПЗ ТБ 34 випадки (60,7 %) припадали на ПЗ ТБ органів дихання та 39,3 % (22) — на ПЗ ТБ інших органів (у 2010 р. — 73,6 % (53 особи) та 26,4 % (19) відповідно).

Серед ПЗ ТБ (крім ПЗ ТБ органів дихання) 18,3 % (4 особи) становив ТБ кісток та суглобів (у 2010 р. — 26,3 % (5 випадків)), периферичних лімфатичних вузлів — 22,7 % (5) (у 2010 р. – 21,1 % (4)); туберкульоз ока — 13,6 % (3), сечостатевих органів — 4,5 % (1), нервової системи — 9,1 % (2), інші форми зустрічалися в 31,8 % (у 2010 р. ТБ нервової системи, ока, сечостатевих органів — по 10,5 % (по 2 випадки), інших органів — 21,1 %). У 2011 р. спостерігався 1 випадок міліарного туберкульозу (у 2010 р. випадків міліарного туберкульозу серед підлітків не спостерігали).

Слід наголосити, що діагностика ПЗ ТБ украй утруднена через відсутність відповідних фахівців (насамперед ортопедів, окулістів, урологів), тому значна кількість хворих взагалі не виявляється.

Структура захворюваності підлітків за категоріями,як і в попередні роки, суттєво відрізнялася від такої в дітей до 14 років: до першої категорії було віднесено 61,4 % (276) хворих, у 2010 — 58,1 % (292), до третьої — 31,1 % (140), у 2010 — 34,9 % (176), другої — 4,2 % (19 підлітків), у 2010 — 2,8 % (14), четвертої категорії — 3,3 % (15 хворих), у 2010 — 4,2 % (21 хворий). Зменшилася кількість пацієнтів третьої категорії, збільшилася — другої і першої.

Таким чином, серед негативних тенденцій слід констатувати деяке зменшення вперше виявлених хворих третьої категорії і збільшення другої та першої категорій. Серед позитивних — деяке зменшення кількості осіб, віднесених до четвертої категорії.

Відсоток випадків ТБ легенів із деструкцією становив 34,2 % (у попередньому році — 32,6 %), із бактеріовиділенням — 30,5 % (у 2010 р. — 28,9 %). Таким чином, серед захворілих на туберкульоз дітей підліткового віку мала місце негативна тенденція до збільшення кількості хворих на туберкульоз легень із деструкцією (на 1,6 %) та бактеріовиділенням (на 1,6 %). 

Контингент підлітків на кінець 2011 р. дещо зменшився порівняно з попереднім роком — 31,6 на 100 тис. (477 хворих) (у 2010 р. — 35,6 на 100 тис.). Структура контингенту за локалізацією процесу була такою: 85,7 % (409 підлітків) мали ТБ легенів, 14,3 % (68 осіб) — ПЗ ТБ (у 2010 р.: 84,5 % (481 підліток) — ТБ легенів та 15,5 % (88 пацієнтів) — ПЗ ТБ). Було виявлено 1 випадок міліарного туберкульозу.

Серед випадків ПЗ ТБ на ПЗ ТБ органів дихання припадало 51,5 % (35 хворих), на ПЗ ТБ інших органів — 48,5 % (33) (у 2010 р. відсоток ПЗ ТБ органів дихання становив 62,5 % (55 осіб) та 37,5 % (33) відповідно).

Загалом спостерігається зменшення відсотка випадків ПЗ ТБ (на 1,2 %) та ПЗ ТБ органів дихання (на 14 %).

У структурі хворобливості на ПЗ ТБ інших органів ТБ кісток та суглобів становив 33,3 % (11 підлітків), периферичних лімфовузлів — 15,1 % (5), сечостатевих органів — 3 % (1), ТБ ока — 21,2 % (7), нервової системи — 6 % (2) (у 2010 р. ситуація була такою: ТБ кісток та суглобів — 45,5 % (15 підлітків), периферичних лімфовузлів — 18,2 % (6), сечостатевих органів — 6 % (2), ТБ ока — 12,1 % (4), нервової системи — 6 % (2)).

Структура контингентів підлітків за категоріями у 2011 р. була такою: перша категорія — 58,9 % (281 хворий), третя — 25,8 % (123), друга — 6,1 % (29, із них 14 рецидивів), четверта — 9,2 % (44) (у 2010 хворих першої категорії — 53,9 % (307 підлітків); третьої — 31,1 % (177); другої — 5,1 % (29) та четвертої — 9,8 % (56)). Тобто, як і в дітей, спостерігалося певне погіршення структури хворобливості за категоріями порівняно із захворюваністю.

Таким чином, незважаючи на зменшення абсолютної кількості дітей підліткового віку, відсоткове співвідношення було в бік збільшення питомої ваги дітей першої, другої та четвертої категорій.

Кількість уперше виявлених дітей груп ризику захворювання на туберкульоз (насамперед із латентною туберкульозною інфекцією) (група 5.4) у 2011 р. становила 130 986 дітей до 14 років та 11 447 — 15–17 років (усього 0–17 р. — 142 433 дитини), що на 7,2 % більше, ніж у попередньому році (у 2010 р. загальна кількість уперше виявлених дітей групи 5.4 була 131 789).

Контингенти на кінець року: 0–14 р. — 158 385, 15–17 р. — 16 352 (усього 0–17 р. — 174 737 дітей), у 2010 р.: 0–14 р. — 147 425, 15–17 р. — 18 677, 0–17 р. — 166 102 дітей).

Дітей 0–14 років із вогнищ туберкульозу у 2011 р. зареєстровано 7854 особи, 15–17 р. — 2026 (усього — 9880 дітей) (у 2010 р. — 7836 (0–14 р.), 2015 (15–17 р.), усього — 9851 дитина).

Контингенти становили 13 962 та 2899 відповідно (усього — 16 861 дітина) (у 2010 р. — 13 615 та 3215, усього відповідно — 16 830 дітей).

Охоплення хіміопрофілактикою дітей із контактів із хворими на туберкульоз, як і в попередні роки, залишалося досить високим: у дітей до 14 років — 97,3 %, 15–17 років — 94,0 % (у 2010 р. — 96,4 та 94,6 % відповідно).

Показники профілактичних оглядів дитячого населення (у відсотках від загальної кількості дитячого населення 0–14 років): охоплення туберкулінодіагностикою в Україні у 2011 р. було низьким і становило 73,3 %, що можна пояснити насамперед нестачею туберкуліну (порівняно з 2010 р. — 71,4 %, намітилася тенденція до покращення охоплення профілактичним обстеженням на туберкульоз дітей лише на 2,0 %).

Найбільш низьким (до 60 %) цей показник був у Вінницькій (39,7 %), Київській (49,2 %), Волинській (59,9 %) областях, м. Києві (52,7 %).

Це, безперечно, призвело до збільшення виявлення хворих за зверненням, а враховуючи прихований перебіг туберкульозу, — до збільшення виражених та занедбаних форм захворювання з деструкцією та бактеріовиділенням (див. вище) та недовиявлення дітей із латентною туберкульозною інфекцією.

Відсоток уперше виявлених хворих на туберкульоз дітей у 2011 р. за результатами туберкулінодіагностики становив 55,3 % (у 2010 р. — 54 %).

Охоплення щепленням БЦЖ новонароджених у 2011 р. було 89,9 %.

Першою ревакцинацією — 32,5 %; другою — 23,0 % від кількості дітей відповідного віку.

Кількість дитячих туберкульозних лікарень (самостійних): у 2011 р. було 3 лікарні. У Луганській області — лікарня на 50 ліжок, у Херсонській — на 100 ліжок, у м. Києві — на 140 ліжок. В усіх інших областях дитячі туберкульозні відділення підпорядковані обласним протитуберкульозним диспансерам або знаходяться на базі великих дитячих лікувальних закладів (міських або обласних). У 2010 р. також було 3 лікарні — у Луганській області на 90 ліжок, у Херсонській — на 100, у Києві — на 140 ліжок.

Отже, кількість ліжок зменшилась на 40 (12,1 %).

Показники використання ліжкового фонду дитячих туберкульозних відділень. Середнє число днів зайнятості ліжка становило 294,70. Найбільш повноцінно використовувалися ліжка в АР Крим (376,52), Полтавській (364,16), Сумській (360,52), Запорізькій (345,82) областях, м. Севастополі (350,27). Середнє перебування хворого на ліжку становило 80,98 доби. На 9 адміністративних територіях цей показник був більше ніж 100 днів. Середній показник обігу дитячого туберкульозного ліжка — 3,64.

Із хворих, яким уперше в житті встановлено діагноз активного туберкульозу, не було госпіталізовано 8 дітей (0–14 років) та 4 особи віком 15–17 років (у 2010 р. — 5 дітей та 3 підлітки відповідно).

Мережа санаторних закладів для дітей та підлітків у 2011 році включала загалом 54 санаторії: із них 12 підпорядковані МОЗ України та 42 — УОЗ (у 2010 р. — 54 санаторії: із них 12 підпорядковані МОЗ України та 42 — УОЗ).

Тобто загальна кількість дитячих санаторіїв залишилась незмінною.

Ліжковий фонд дитячих туберкульозних санаторіїв у минулому році — 2870 ліжок у санаторіях МОЗ України та 4726 ліжок у місцевих санаторіях, усього — 7596.

Загалом він дещо зменшився порівняно з попереднім роком за рахунок ліжок у місцевих санаторіях (у 2010 р. функціонувало усього 7836 санаторних ліжок, із них у санаторіях МОЗ — 2870, а в санаторіях місцевого підпорядкування — 4966).

Показники первинної інвалідності внаслідок туберкульозу в дітей до 18 років у 2011 р. були такими: первинна інвалідність встановлена у 95 хворих (0,12 на 10 тис.), на кінець року кількість таких дітей становила 609 (0,76 на 10 тис.) (у 2010 р. уперше стали інвалідами 113 дітей (0,14 на 10 тис.)); усього на кінець року серед дітей було 616 (0,8 на 10 тис.) інвалідів. Відносний показник первинної інвалідності зменшився на 15,9 %.

За офіційно наданими з областей даними про смертність дітей, у 2011 році від туберкульозу померли 4 дитини віком до 14 років. Зафіксовано 1 випадок смерті дитини підліткового віку (у 2010 р. від туберкульозу померли 5 дітей віком до 14 років, випадків підліткової смерті не зафіксовано).

Померло хворих на туберкульоз від інших захворювань — 4 дитини та 1 підліток, із них від СНІДу — 3 дитини (у 2010 р. померли 6 дітей та 1 підліток, із них від СНІДу — 1 дитина).

У 2011 р. в Україні працювало 437 дитячих фтизіатрів (у т.ч. і за сумісництвом), у 2010 р. — 456.

Тобто мало місце зменшення кількості дитячих фтизіатрів на 4,3 %. З числа атестованих лікарів 47,3 % (у 2010 р. — 41,3 %) мають вищу, 37,5 % — першу (у 2010 — 41,3 %), 15,7 % — другу категорію (у 2010 р. — 16,9 %).

Збільшення кількості ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку сприяло поступовому збільшенню загальної кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. За період із 1987 р. по 2011 р. кількість народжених ВІЛ-інфікованими матерями дітей становила 32 504 дитини (відомі випадки). Усі ці діти відносяться до групи високого ризику захворювання на туберкульоз і повинні спостерігатися в дитячого фтизіатра. Усього у 2011 р. народилися 4010 дітей із перинатальним контактом щодо ВІЛ-інфекції.

В Україні почали застосування нового внутрішньошкірного тесту для діагностики туберкульозу — тесту з алергеном туберкульозним рекомбінантним, який є більш чутливим та специфічним, ніж проба Манту. Дослідження та впровадження в практику проводились в ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології НАМН України», на кафедрі дитячої фтизіатрії і пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, у Київській міській дитячій клінічній туберкульозній лікарні, у Херсонській області (в обласній дитячій туберкульозній лікарні та обласному туберкульозному диспансері). Застосування тесту дозволить підвищити ефективність діагностики та має фармакоекономічні переваги щодо виявлення та ведення випадку туберкульозної інфекції.

 

Висновки та пропозиції

Особливості патогенезу та клінічного перебігу туберкульозу в дітей передбачають певні особливості системи надання протитуберкульозної допомоги дітям порівняно з дорослими.

Велика кількість дітей із латентною туберкульозною інфекцією, навіть при зменшенні охоплення туберкулінодіагностикою дітей у країні, свідчить про наявність великої кількості дорослих хворих — бактеріовиділювачів (у т.ч. невиявлених).

Динаміка захворюваності на туберкульоз у дітей у кожній області має свої особливості й потребує ретельного аналізу з урахуванням можливих причин недовиявлення хворих, у тому числі внаслідок браку туберкуліну.

 

Позитивні зміни, тенденції та показники (порівняно з 2010 р.)

Мала місце тенденція до зменшення загальної кількості вперше виявлених пацієнтів віком 0–17 років із різними проявами туберкульозної інфекції.

У дітей підліткового віку відносний показник захворюваності зменшився на 7,4 %.

Зменшилась абсолютна та відносна кількості вперше виявлених хворих, віднесених до другої та четвертої категорій (майже на третину).

Контингент дітей, хворих на активний туберкульоз, на кінець 2011 р. зменшився порівняно з 2010 р. із 731 до 659 дітей, відносний показник також мав тенденцію до зниження з 11,3 до 10,1 на 100 тис. (тобто на 11,9 %).

Зменшилась на 3 та 5 % кількість осіб із деструкцією в легенях та бактеріовиділенням серед уперше виявлених хворих віком до 14 років.

У 2011 р. зменшилась кількість областей, у яких мало місце збільшення захворюваності на туберкульоз серед дітей підліткового віку.

Простежується певне зменшення кількості осіб, віднесених до четвертої категорії, серед захворілих підлітків.

Відносний показник первинної інвалідності зменшився на 15,9 %.

З 2008 р. зберігається тенденція до зменшення кількості хворих на ТБ кістково-суглобової системи в дітей раннього віку, імовірно, за рахунок зменшення БЦЖ оститів.

Група хворих 3-ї категорії (з обмеженими формами без бактеріовиділення) залишалась найбільш численною, переважно завдяки можливостям масової туберкулінодіагностики, що дозволяє своєчасно виявляти локальні форми туберкульозу.

Контингент дітей, хворих на активний туберкульоз (на 100 тис.), зменшився на 9,85 %.

Відсоток уперше виявлених хворих на туберкульоз дітей у 2011 р. за результатами проби Манту, навіть при обмеженому проведенні туберкулінодіагностики, збільшився і становив 55,3 %.

Охоплення хіміопрофілактикою дітей із контактів із хворими на туберкульоз залишалося високим.

Кількість місцевих та підпорядкованих МОЗ України санаторіїв і ліжковий фонд дитячих протитуберкульозних санаторіїв МОЗ України залишилися незмінними.

Завдяки існуючій системі раннього виявлення туберкульозу в дітей основними контингентами спостереження в дитячого фтизіатра залишаються діти з латентною туберкульозною інфекцією — групи ризику захворювання на туберкульоз (група 5.4), які виявляються за допомогою щорічної туберкулінодіагностики.

 

Негативні тенденції

Спостерігалась тенденція до збільшення вперше виявлених хворих дорослих із бактеріовиділенням (на 3,9 %) на 100 тис.

Збільшилася загальна кількість пацієнтів віком понад 18 років, які перебувають на спостереженні в протитуберкульозних диспансерах України, на 3201.

У 2011 році склалася тенденція до незначного підвищення захворюваності дітей віком 0–14 років порівняно з 2010 р. — на 2,6 % на 100 тис. Однак не можна не враховувати, що певною мірою це могло бути пов’язано зі збільшенням охоплення дітей туберкулінодіагностикою.

Дещо збільшилась кількість областей із негативною динамікою щодо захворювання на туберкульоз дітей до 14 років.

Спостерігалось збільшення абсолютної кількості хворих дітей на туберкульоз, поєднаний з ВІЛ-інфекцією, на 17,9 %, а також відсотка дітей, хворих на туберкульоз, поєднаний з ВІЛ-інфекцією, відносно загальної кількості вперше виявлених хворих (на 14,3 %).

Аналіз випадків позалегеневих (позагрудних) форм туберкульозу у 2011 р. свідчить про наявність тенденції до збільшення у структурі захворюваності відсотка хворих із туберкульозом нервової системи з 8 до 13,1 % та міліарного ТБ — з 1,1 до 8,3 % переважно за рахунок дітей, які не були щеплені БЦЖ.

Серед негативних тенденцій слід констатувати деяке зменшення вперше виявлених хворих третьої категорії, збільшення другої та першої категорій.

Серед захворілих на туберкульоз дітей підліткового віку мала місце негативна тенденція до збільшення кількості хворих на туберкульоз легень із деструкцією (на 1,6 %) та бактеріовиділенням (на 1,6 %).

Аналіз динаміки абсолютної кількості випадків захворілих на туберкульоз дітей за віком та статтю виявив незначне збільшення кількості випадків уперше діагностованого туберкульозу в дітей віком до 14 років серед хлопчиків — на 5,6 %, серед дівчаток — на 0,4 % порівняно з 2010 р.

В Україні щорічно збільшується кількість хворих на хіміорезистентний туберкульоз, у тому числі на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною стійкістю, що підвищує ризик інфікування дітей резистентними формами збудника.

Більше ніж на половині адміністративних територій мало місце певне зростання захворюваності на туберкульоз серед підлітків.

У 2011 році спостерігалось недостатнє забезпечення туберкуліном і вакциною БЦЖ і, відповідно, охоплення туберкулінодіагностикою та своєчасним щепленням дітей проти туберкульозу.

У ряді областей повільно здійснювалась робота щодо організації консультативної допомоги дитячими фтизіатрами в центрах СНІДу. З цієї причини не проводилося диспансерне спостереження у фтизіатра всіх дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.

Як і в попередні роки, залишаються невирішеними в багатьох областях питання, пов’язані з необхідністю своєчасного забезпечення протитуберкульозними препаратами, підвищенням рівня матеріально-технічного забезпечення, оснащення діагностичним і лікувальним обладнанням, забезпечення патогенетичними препаратами та повноцінним харчуванням дітей у протитуберкульозних стаціонарах.

Зменшився ліжковий фонд дитячих протитуберкульозних санаторіїв місцевого підпорядкування 

 

Завдання

З метою підвищення ефективності діагностики туберкульозу в дітей забезпечити впровадження в роботу протитуберкульозної служби та загальної лікувальної мережі застосування тесту з алергеном туберкульозним рекомбінантним.

Забезпечити навчання медичного персоналу (лікарів, медичних сестер) проведенню внутрішньошкірного тесту з алергеном туберкульозним рекомбінантним, оцінці результатів та показанням щодо направлення дітей до дитячого фтизіатра за результатами тесту.

Адаптувати роботу дитячих фтизіатрів до нових груп диспансерного спостереження, передбачених Уніфікованим протоколом надання медичної допомоги.

 

Продовжити роботу:

  • щодо забезпечення диспансерного нагляду в дитячого фтизіатра ВІЛ-інфікованих дітей та всіх дітей із перинатальним контактом щодо ВІЛ-інфекції у Центрах профілактики та боротьби зі СНІДом (за місцем спостереження дитини з приводу ВІЛ/СНІДу);
  • активізувати роботу щодо направлення дітей показаних контингентів у протитуберкульозні санаторії. Головним лікарям протитуберкульозних санаторіїв для лікування дітей із туберкульозом кісток та суглобів налагодити роботу з обласними дитячими ортопедами, фтизіатрами щодо направлення дітей із неспецифічною патологією опорно-рухового апарату з латентною туберкульозною інфекцією до вказаних санаторіїв (Наказ МОЗ України від 30.04.2009 № 287 «Про направлення на санаторне лікування хворих на туберкульоз та осіб груп ризику»);
  • здійснювати своєчасне забезпечення педіатричної мережі та фтизіатричної служби туберкуліном, алергеном туберкульозним рекомбінантним;
  • проводити своєчасну атестацію фахівців зі спеціальності «дитяча фтизіатрія»;
  • сприяти підвищенню рівня матеріально-технічного забезпечення дитячих протитуберкульозних лікарень, відділень та санаторіїв. 

Similar articles

Authors: О.С. Шальмін, Р.М. Шевченко, Ю.Г. Резніченко, О.М. Разнатовська, Ю.М. Бобровнічая, Кафедра фтизіатрії і пульмонології, Кафедра госпітальної педіатрії, Запорізький державний медичний університет
"Child`s Health" 3(12) 2008
Date: 2008.11.13
Categories: Pediatrics/Neonatology, Phthisiatry
Sections: Clinical researches
Діагностика кістково-суглобового туберкульозу на сучасному етапі розвитку медицини (огляд літератури)
Authors: Голка Г.Г., Істомін А.Г., Голка Т.Г., Рябов О.В., Сенчева Т.В., Харківський національний медичний університет, ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків Харківський обласний протитуберкульозний диспансер
"Тrauma" Том 14, №1, 2013
Date: 2013.04.05
Categories: Traumatology and orthopedics, Phthisiatry
Sections: Specialist manual
Ретроспекція стійкості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів у 2008–2011 рр. у Чернівецькій області
Authors: Єременчук І.В. - Кафедра фтизіатрії та пульмонології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
International journal of endocrinology 6 (54) 2013
Date: 2013.10.23
Categories: Endocrinology, Immunology
Sections: Medical forums

Back to issue