Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 6 (46) 2012

Back to issue

Від редактора

Процеси глобалізації, характерні сьогодні для світової економіки, політики, науки і культури, охоплюють і охорону здоров’я. І тут найбільш переконливим символом загального ворога людства став, без сумніву, цукровий діабет, на боротьбу з яким нас закликає резолюція ООН. Можна стверджувати, що нашим сучасникам пощастило, адже в ендокринології, і зокрема в діабетології, настає час справді переломних рішень і багатообіцяючих результатів. Тільки за останні декілька років у світі, і в тому числі в нашій країні, здійснений реальний прорив у діагностиці, лікуванні, профілактиці цукрового діабету та його ускладнень: використовуються найновіші препарати інсулінів і їх аналоги, передові технології моніторингу глікемії і безперервної підшкірної інфузії інсуліну, до клінічної практики увійшли інноваційні цукрознижувальні препарати — інкретини — з принципово новим механізмом дії.

Сподіваюся, що невдовзі і в Україні стане реальністю, а не фантастикою, коли лікарі-ендокринологи застосовуватимуть молекулярно-генетичні та імунологічні маркери, які дозволяють прогнозувати розвиток захворювання і його судинних ускладнень; а в найближчому майбутньому стане можливим проведення повногеномного сиквенсу.

Вже зараз для відновлення кровотоку у хворих на цукровий діабет при ураженні коронарних артерій, периферичних судин ніг, судин нирок, сонних артерій використовуються інтервенційні і рентгеноендоваскулярні технології, що дозволяє в багатьох випадках уникнути гострих судинних катастроф і відновити працездатність хворих, здавалося б, в абсолютно безнадійних ситуаціях.

Безумовно, залишається ще багато складних проблем, включаючи фундаментальні, прикладні, методичні, кадрові аспекти діабетології, що потребують свого розв’язання. Власне, обговоренню найбільш актуальних питань у світі цукрового діабету і був присвячений 48-й щорічний конгрес Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD), який нещодавно відбувся в Берліні. У цьому найбільш масштабному і авторитетному форумі були задіяні понад 20 тисяч учасників із 117 країн світу, серед яких не лише спеціалісти діабетологи та ендокринологи, але й фахівці суміжних дисциплін — кардіологи, хірурги, нефрологи, урологи, андрологи, гінекологи, неврологи і, звичайно ж, сімейні лікарі та терапевти. Великий інте-рес українських учених і практичних лікарів до актуальних проблем діабетології підтверджується чисельністю делегації — нас на конгресі було понад 60 учасників.

Традиційно конгрес складався з пленарних лекцій, які читали найбільш авторитетні й визнані в усьому світі діабетологи, коротких виступів, присвячених різним проблемам цукрового діабету, постерних сесій, а також сателітних симпозіумів, проведених різними фармацевтичними компаніями. Теми, що були предметом обговорення на конгресі EASD, особливо його пленарних засіданнях, дозволяють оцінити вектор розвитку сучасної світової діабетології, найбільш важливі тенденції та пріоритети.

Одна із сесій була присвячена питанню взаємозв’язку цукрового діабету й раку. Якщо в минулі роки обговорювалися передбачувані зв’язки, то сьогодні ми почули результати досліджень, що дають вагому доказову базу взаємозв’язку цих двох захворювань.

На пленарних сесіях обговорювалися також питання генної терапії при цукровому діабеті, різні аспекти, у тому числі економічні, тривалого моніторингу глікемії, а також застосування інсулінових помп, стратегії гіполіпідемічної терапії при діабеті, переваги ранньої інтенсивної багатофакторної терапії при цукровому діабеті 2-го типу і особливо індивідуального підходу до пацієнта.

Окремі сесії були присвячені вагітності й діабету, у тому числі скринінгу та профілактиці гестаційного діабету, ускладненням діабету, зокрема, нейропатії, нефропатії, ретинопатії, наведені нові дані про лікування діабету у дітей. Традиційно багато уваги було приділено стану серцево-судинної системи при діабеті. Крім того, окрема сесія була присвячена цукровому діабету, що розвинувся після трансплантації органа. Ця тема раніше широко не обговорювалася, але у зв’язку з активним розвитком трансплантології у всьому світі стає все більш актуальною діагностика та вибір правильної тактики профілактики й лікування цієї форми діабету, що вже дістав назву NODAT (New Onset Diabetes After Transplantation).

Ми очікуємо нових відкриттів і звершень у діабетології, що повинні наблизити нас до остаточної перемоги над підступною недугою сучасності — цукровим діабетом.

«Міжнародний ендокринологічний журнал» — рецензований спеціалізований науково-практичний журнал для широкого кола лікарів і наукових працівників. Співзасновниками журналу є Буковинський державний медичний університет (БДМУ; ректор — доктор медичних наук, професор Т.М. Бойчук) і видавець, шеф-редактор О.Ю. Заславський. Буковинський державний медичний університет — сучасний багатопрофільний навчальний заклад IV рівня акредитації, включений до загального реєстру Всесвітньої організації охорони здоров’я, Великої Хартії університетів, що здійснює фахову підготовку за ступеневою системою освіти. З перших днів заснування науковці цього навчального закладу разом із лікарями області розпочали вивчення ураженості населення регіону ендемічним зобом — тяжкою й дуже поширеною на той час патологією. З часом зі зростанням захворюваності населення Буковини на цукровий діабет виявлення та лікування цієї патології стало ще одним важливим напрямком наукового супроводу і діяльності вчених та ендокринологів області. У БДМУ успішно працює кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології під керівництвом доктора медичних наук Н.В. Пашковської.

Творці журналу своїм основним завданням вважають публікацію оригінальних статей за матеріалами наукових досліджень, оглядів літератури й лекцій з актуальних проблем ендокринології. Авторами статей є провідні вчені з наукових і навчальних установ України, Російської Федерації та інших країн, а також молоді вчені і практичні лікарі. Протягом року випускається 8 номерів журналу тиражем 3000 примірників, також заплановані тематичні випуски журналу. Основна мета видавців — максимально сприяти росту професійного рівня практикуючих лікарів, надавати сучасну об’єктивну інформацію в галузі ендокринології, сприяти молодим ученим, аспірантам і магістрантам. Редакція журналу завжди враховує всі побажання читачів і намагається зробити журнал ще більш інформативним і динамічним.

Вітання читачам журналу із Берліна, який майже на тиждень об’єднав ендокринологів-діабетологів усього світу! Неодноразово відвідую це чудове місто, і щоразу вражають зміни не лише архітектурного вигляду Берліна, але й зміни, що сталися у свідомості мешканців міста після об’єднання Німеччини. У радянські часи Берлін був символом поділу Сходу і Заходу, реальним втіленням «залізної завіси». Сьогодні ж місто претендує на звання столиці Європи.

Від імені редакційної колегії бажаю шановним читачам міцного здоров’я, доброти і благополуччя, творчих успіхів, побільше позитивних емоцій від вашої самовідданої праці.

З повагою, головний редактор
професор Володимир Іванович Паньків



Back to issue