Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Жінка та війна: формули виживання

Жінка та війна: формули виживання

Журнал "Медико-соціальні проблеми родини" 1 (том 18) 2013

Повернутися до номеру

Психологічний стан жінок з синдромом полікістозних яєчників

Автори: Ганжий І.Ю, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Рубрики: Акушерство та гінекологія, Психіатрія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Мета: вивчення психологічного стану жінок різних вікових груп із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).
Матеріал та методи: проаналізовано медичну документацію 731 жінки з діагнозом СПКЯ. Усі жінки за віком були розподілені на три групи: 18–25 (1-ша група, n = 244), 26–35 (2-га група, n = 261) та 36–49 років (3-тя група, n = 226).
Результати: усі пацієнтки з СПКЯ стикалися зі стресами у своєму житті, причому пацієнтки віком 36–49 років практично не мали позитивних емоційних стресів та мали вдвічі більше інформаційних стресів, ніж молодші жінки. Половина обстежених пацієнток вважала свою реалізацію в житті незадовільною, найбільш самореалізованими були жінки віком 26–35 років.
Висновки: необхідне більш глибоке вивчення психоемоційного стану жінок із СПКЯ та розробки підходів до корекції виявлених змін.

Цель: изучение психологического состояния женщин разных возрастных групп с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ).
Материал и методы: проанализирована медицинская документация 731 женщины с диагнозом СПКЯ. Все женщины по возрасту были распределены на три группы: 18–25 (1-я группа, n = 244), 26–35 (2-я группа, n = 261) и 36–49 лет (3-я группа, n = 226).
Результаты: все пациентки с СПКЯ сталкивались со стрессами в своей жизни, причем пациентки в возрасте 36–49 лет практически не имели положительных эмоциональных стрессов и имели вдвое больше информационных стрессов, чем младшие женщины. Половина обследованных пациенток считает свою реализацию в жизни неудовлетворительной, наиболее самореализованными были женщины в возрасте 26–35 лет.
Выводы: необходимы более глубокое изучение психоэмоционального состояния женщин с СПКЯ и разработка подходов к коррекции выявленных изменений.

Objective: to study mental state of women of different age groups with polycystic ovary syndrome (PCOS).
Material and Methods: medical records of 731 women diagnosed with PCOS had been analyzed. All women were divided into three groups depending on age: 18–25 (1st group, n = 244), 26–35 (2nd group, n = 261) and 36–49 years (3rd group, n = 226).
Results: all patients with PCOS were experiencing stresses in their lives, and patients aged 36–49 years had little positive emotional stress and twice as much informational ones than younger women. Half of the examined patients thought that their realization in life unsatisfactory; women aged 26–35 years were most self-realized.
Conclusions: there is the need for a deeper study of the mental and emotional state of women with PCOS and the development of approaches to correction of these changes.


Ключові слова

синдром полікістозних яєчників, стрес, психологічний стан.

синдром поликистозных яичников, стресс, психологическое состояние.

polycystic ovary syndrome, stress, mental state.

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — найбільш поширена ендокринна патологія у жінок репродуктивного віку. За даними різних авторів, 5–10 % жінок мають це захворювання [1]. Найменш вивченим питанням патогенезу є роль стресу в розвитку та перебігу СПКЯ. Вважається, що порушення утворення й виділення нейротрансмітерів унаслідок інфекції, інтоксикації, емоційного, психічного стресу, вагітності порушує ритм виділення лютеїнізуючого гормону, наслідком чого є ановуляторна дисфункція яєчників із порушенням процесу фолікулогенезу [2]. Взагалі діяльність опіоїдної системи пов’язують із ретикулярною формацією стовбура мозку, яка, у свою чергу, не тільки справляє активуючу дію на гіпоталамус, а й, можливо, сама бере безпосередню участь у регуляції фізіологічної активності периферичних ендокринних залоз. Однак практично відсутні дослідження з вивчення психоемоційного статусу жінок із СПКЯ у різному віці.

У клінічній практиці лікування цих пацієнток здебільшого фокусується на фізичних наслідках. Жінки з СПКЯ окрім фізичних проявів можуть відчувати інші негативні наслідки, а саме: порушення соціальних контактів, сексуального життя та самооцінки, які рідко обговорюються з пацієнтками під час лікування. Практично немає досліджень про те, як вищевказані ситуації впливають на психологічне самопочуття. Дослідження, що існують, вказують на те, що жінки з СПКЯ частіше відчувають стрес і мають підвищений ризик розвитку депресії [3] та тривожних розладів [4, 5]. У деяких дослідженнях також повідомлялось про те, що порушення менструального циклу та проблеми з фертильністю знижують якість життя [6].

Отже, метою дослідження було вивчення психологічного стану жінок різних вікових груп із синдромом полікістозних яєчників

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети було вивчено медичну документацію 731 жінки з діагнозом «синдром полікістозних яєчників». Всі жінки за віком були розподілені на три групи: 18–25 (1­ша група), 26–35 (2­га група) та 36–49 років (3­тя група). У 1­шу групу ввійшли 244 жінки, у 2­гу — 261, а в 3­тю — 226 жінок. 

Були проаналізовані соціодемографічні характеристики обстежених жінок, а також власна оцінка пацієнтками наявності в них різних видів стресу та рівня самореалізації.  

Статистична обробка даних здійснювалася в програмі Excel. Дані наведені у вигляді пропорцій та середніх величин. Застосовано критерій Стьюдента та c2. Різниця вважалася вірогідною при p < 0,05.

Результати та їх обговорення

З огляду на те, що жінки були віднесені до тої чи іншої групи на підставі їх віку, всі групи вірогідно відрізнялися між собою за цим показником (p < 0,05), а саме: 22,04 ± 0,12; 29,67 ± 0,18 та 43,03 ± 0,28 року відповідно по групах.

Більшість жінок із синдромом полікістозних яєчників були заміжніми активно працюючими мешканками міста, і кожна друга мала вищу освіту та професійні шкідливості (табл. 1).

Аналіз наявності різних видів стресу серед обстежених жінок показав, що практично всі з них повідомляли про наявність стресових подій у своєму житті (96,44 %), причому більше половини вказували на тривалий стрес (60,33 %) (рис. 1). Треба відзначити, що частота короткочасних стресів також наближалася до 60 % (57,67 %), але вірогідно не відрізнялася між групами (58,44; 55,17 та 59,73 % відповідно). Зареєстрована незначна, але статистично вірогідна різниця між групами за такими показниками: частота різних видів стресу була дещо нижчою в 1­й (96,31 %) та 2­й групах (93,49 %) порівняно з 3­ю (100,0 %) (p < 0,05), а про тривалий стрес трохи рідше повідомляли жінки 2­ї групи (49,04 %) порівняно з 1­ю (68,03 %) та 3­ю (65,04 %) (p < 0,05).

Фізіологічний стрес в анамнезі мала кожна друга жінка (46,10 %), причому обстежені віком 26–35 років відмічали його вірогідно рідше (19,16 %), ніж молодші (62,70 %) або старші жінки (59,29 %) (p < 0,05). Аналіз різновидів емоційного стресу показав, що дуже незначна (13,95 %) кількість обстежених повідомляли про наявність його позитивного варіанта, частота якого вірогідно знижувалася з віком (22,95; 14,56 та 3,54 % відповідно по групах) (p < 0,05). Наявність негативного стресу відмітили більше ніж дві третини пацієнток (78,52 %), причому у 2­й групі їх кількість була вірогідно меншою (67,05 %), ніж у 1­й (86,07 %) та 3­й (83,63 %) (p < 0,05).

Інформаційний стрес відчувала кожна п’ята обстежена (26,13 %). Треба відзначити, що серед жінок вікової категорії 36–49 цей показник був удвічі більшим, ніж у молодших (42,04 порівняно з 21,72 та 16,48 %) (p < 0,05). Зворотна тенденція відмічена щодо наявності стресу в пубертатному та постпубертатному періодах, а саме: у 3­й групі таких було 39,82 %, тоді як у 1­й та 2­й — 60,66 та 55,56 % відповідно (p < 0,05).

Отже, аналіз наявності різних видів стресу в анамнезі жінок із СПКЯ показав, що всі вони стикалися з ним у своєму житті, причому пацієнтки віком 36–49 років практично не мали позитивних емоційних стресів та переживали вдвічі більше інформаційних, ніж молодші жінки.

У табл. 2 наведені дані щодо оцінки обстеженими жінками ступеня своєї самореалізації. З них видно, що добре реалізованими в житті вважають себе менше за 10 % пацієнток і вірогідної різниці між групами на виявлено (p > 0,05). Жінки 2­ї групи вірогідно відрізнялись від інших за частотою задовільної (68,85 порівняно з 38,52 та 41,59 %) та незадовільної самореалізації (21,15 порівняно з 53,69 та 46,90 %) (p < 0,05).

Таким чином, майже половина обстежених пацієнток вважає свою реалізацію в житті незадовільною та найбільш самореалізованими є жінки віком 26–35 років.

Висновки

Проведене дослідження показало, що:

1. Всі пацієнтки з СПКЯ стикалися зі стресами у своєму житті, причому пацієнтки віком 36–49 років практично не мали позитивних емоційних стресів та переживали вдвічі більше інформаційних, ніж молодші жінки.

2. Половина обстежених пацієнток вважає свою реалізацію у житті незадовільною, та найбільш самореалізованими є жінки віком 26–35 років.

Отже, отримані дані свідчать про необхідність більш глибокого вивчення психоемоційного стану жінок із СПКЯ та розробки підходів до корекції виявлених змін.


Список літератури

1. Назаренко Т.А. Синдром поликистозных яичников: современные подходы к диагностике и лечению бесплодия / Назаренко Т.А. — М.: МЕДпресс­информ, 2008. — 2­е изд. — 208 с.

2. Синдром поликистозных яичников: Руководство для врачей / Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. — М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2007. — 368 с.

3. Himelein M.J. Depression and body image among women with polycystic ovary syndrome/ Himelein M.J., Thatcher S.S. // J. Health Psychol. — 2006. — Vol. 11(4). — P. 613­625.

4. Niet J.E. Psychological well­being and sexarche in women with polycystic ovarysyndrom / J.E. de Niet, C.M. de Koning, H. Pastoor, H.J. Duivenvoorden et al. // Human Reproduction. — 2010. — Vol. 25, № 6. — P. 1497­1503.

5. Dokras A. Increased prevalence of anxiety symptoms in women with polycystic ovary syndrome: systematic review and meta­analysis / Dokras A., Clifton S., Futterweit W., Wild  R. // Fertil Steril. — 2012. — Vol. 97(1). — P. 225­230.

6. Deeks A.A. Is having polycystic ovary syndrome a predictor of poor psychological function including anxiety and depression? / Deeks A.A., Gibson­Helm M.E., Teede E.P. // J. Human Reproduction. — 2011. — Vol. 26, № 6. — P. 1399­407.

 


Повернутися до номеру