Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Medical and social problems of family" 1 (том 18) 2013

Back to issue

Алкоголь у підлітковому віці — медична й соціальна проблема

Authors: Єщенко А.В., Харківська медична академія післядипломної освіти

Categories: Obstetrics and gynecology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Medicine. Doctors. Society

print version


Summary

У статті наведено дані щодо проблеми вживання алкоголю в підлітковому віці. Понад 90 % 15–17-річної учнівської молоді в Україні має досвід вживання алкоголю, майже 60 % підлітків кілька разів перебували в стані сп’яніння. Наведено дані щодо шкідливого впливу алкоголю, пива та енергетичних напоїв на зростаючий організм підлітків. Від алкоголю страждають усі органи і системи, у першу чергу нервова, серцево-судинна, травна система. Порушується стан печінки, нирок, імунна система, гормональний баланс організму. Алкоголізм у підлітків формується в стислі строки й відрізняється злоякісним, прогресуючим перебігом. Подано генетичні основи формування алкогольної залежності. Визначено роль працівників охорони здоров’я в поширені інформації щодо вживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв та формуванні навичок здорового способу життя в підлітків.

В статье представлены данные о проблеме употребления алкоголя в подростковом возрасте. Более 90 % учащейся молодежи 15–17 лет в Украине имеет опыт употребления алкоголя, почти 60 % подростков несколько раз находились в состоянии опьянения. Приведены данные вредного воздействия алкоголя, пива и энергетических напитков на растущий организм подростков. От алкоголя страдают все органы и системы, в первую очередь нервная, сердечно-сосудистая, пищеварительная система. Нарушается состояние печени, почек, иммунная система, гормональный баланс организма. Алкоголизм у подростков формируется в сжатые сроки и отличается злокачественным, прогрессирующим течением. Представлены генетические основы формирования алкогольной зависимости. Определена роль работников здравоохранения в распространении информации относительно употребления алкогольных и слабоалкогольных напитков и формировании навыков здорового образа жизни у подростков.

The article deals with the data about problem of alcohol consumption in adolescence. More than 90 % of 15–17-year-old students in Ukraine has a drinking experience, nearly 60 % of teenagers were in a state of intoxication several times. There are the data about the harmful effects of alcohol, beer and energy drinks on teenagers’ growing bodies. Alcohol affects all organs and systems, especially the nervous, cardiovascular, digestive system. Condition of the liver, kidneys, immune system, hormonal balance are being disturbed. Alcoholism in adolescents is being formed in a very short time and has a malignant, progressive course. Genetic basis of the formation of alcohol dependence is presented. There is defined the role of healthcare professionals in the dissemination of information about the consumption of alcoholic and low-alcohol beverages, and the formation of healthy behaviors among adolescents.


Keywords

алкоголь, підлітки, стан здоров’я.

алкоголь, подростки, состояние здоровья.

alcohol, adolescents, health status.

Алкоголізм серед підлітків є однією з найсерйозніших медичних і соціально значущих проблем для нашої держави. Масштаби та темпи поширення алкоголізму в країні такі, що ставлять під загрозу фізичне й моральне здоров’я підлітків. Зловживання алкоголем, за даними ВООЗ, є третьою після серцево­судинних і онкологічних захворювань причиною смертності. Щорічно у світі 9 % усіх випадків смерті молодих людей 15–29 років є наслідком зловживання алкоголем [2]. До 80 % дорослих, хворих на алкоголізм, почали зловживати алкоголем саме в підлітковому віці. ВООЗ офіційно визнала етиловий спирт наркотиком номер 1. Особливо тривожним фактором є раннє залучення й швидке звикання до спиртного дітей і підлітків. Алкоголізм у них розвивається швидше, ніж у дорослих, і має набагато тяжчі наслідки. Результати дослідження «Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотиків» (ESPAD), проведеного в 1995–2011 рр. у 36 країнах Європи, показали, що понад 90 % 15–17­річної учнівської молоді в Україні має досвід вживання алкоголю, майже 60 % підлітків кілька разів перебували в стані сп’яніння, а перша спроба вживання будь­яких алкогольних напоїв відбувається у віці 13 років або раніше. Рівень поширеності вживання алкогольних напоїв серед хлопців та дівчат є практично однаковим [6].

Серед підлітків, які потрапили в поле зору наркологів, переважають особи з адиктивною поведінкою. Перш за все зловживання алкоголем змінює психічний стан, ще до формування фізичної залежності. Психічна залежність характеризується некритичним ставленням до шкідливої звички та нездатністю самостійно позбутися її. У підлітковому віці буває важко провести чітку грань між адиктивною поведінкою і хворобою. Більш глибока фізична залежність обумовлена тим, що похідні алкоголю входять до хімічного складу тканин і він стає необхідною умовою для збереження біологічної й хімічної рівноваги в організмі. Підліток «звикає» до токсичної дії. У цьому віці межа між пияцтвом і алкоголізмом нестійка.

Підлітковий вік є особливим у фізіологічному, психологічному та соціальному плані. Цей період характеризується бурхливим ростом як окремих органів, так і всього організму в цілому, статевим дозріванням, вдосконаленням функцій органів і систем, дозріванням нервових клітин. Посилюється також діяльність ендокринних залоз (щитоподібної, надниркових та ін.). У цей період активного росту йде складна адаптація усіх органів і систем в умовах зміни ваги, росту, гормонального фону. Інтенсивний ріст і статеве дозрівання, певна психологічна неврівноваженість і емоційність поєднуються з прагненням стати дорослішими, самоствердитися, бути прийнятими у своєму оточенні. Діяльність органів і систем у пубертатний період відрізняється функціональною незрілістю, підвищенням реактивності тканин до багатьох факторів зовнішнього середовища, особливо шкідливих. Підлітки уразливіші до впливу алкоголю, токсичність якого в них більш значна, ніж у дорослих.

В організмі немає таких структур, на яких не позначалася б дія алкоголю. На молекулярному рівні він втручається в синтез білків, вуглеводів, жирів, порушує ферментний метаболізм. На субклітинному — впливає на мітохондрії, активність лізосом; на рівні клітини — порушує проникність мембран, змінює провідність нервових імпульсів.

Алкоголь швидко всмоктується в шлунку й особливо в кишечнику і вже через 5–10 хв надходить у кров. Йому притаманна висока розчинність у воді і жирах, він легко проникає через біологічні мембрани. 5–10 % спирту виділяється з організму в незміненому вигляді з повітрям, що видихається, сечею та потом. Деяка частина спирту окислюється повністю з утворенням води і вуглекислого газу, а більша кількість — окислюється за участю алкогольдегідрогенази до оцтового альдегіду (ацетальдегіду), за участю альдегіддегідрази останній перетворюється на оцтову кислоту. І ацетальдегід, і оцтова кислота викликають тяжкий ацидоз в організмі. Чим швидше спирт перетворюється на ацетальдегід, тим нижче толерантність до алкоголю. У першу чергу від алкоголю страждають нервова система, серце, печінка, нирки.

Етиловий спирт пошкоджує клітини як головного, так і спинного мозку. На початку сп’яніння судини головного мозку розширюються, кровообіг сповільнюється, що призводить до застійних явищ. Накопичення шкідливих продуктів неповного розпаду алкоголю призводить до звуження судин. При алкоголізмі судини постійно перебувають у звуженому стані. Алкоголь є причиною передчасного зношування і дегенерації нервових клітин, їх масової загибелі. Постійний прийом алкоголю потенціює глутаматергічні функції, що призводить до посилення нейротоксичного ефекту ендогенних збуджуючих амінокислот і, можливо, запускає процеси, що обумовлюють подальшу загибель нейронів. Відбувається поступове накопичення атрофованих ділянок мозку, збільшення проміжку між борознами поверхні мозку, розширення мозкових шлуночків, дегенерація кори великих півкуль. У невеликих концентраціях (до 0,5 ‰) алкоголь виявляє седативну дію. При збільшенні дози порушуються психомоторні реакції, розвивається загальмованість, знижується координація рухів, втрачається самоконтроль. При загибелі клітин кори головного мозку поведінка людини регулюється лише підкіркою. Настає затримка розвитку мислення, порушується формування моральних і етичних норм, можуть згаснути вже проявлені здібності. У недостатньо зрілому мозку підлітка швидше формує залежність від алкоголю. Сп’яніння розвиваються стрімко й можуть спровокувати оглушення і навіть кому. Етанол має наркотичний ефект [11], для нього характерний розвиток синдрому залежності. У механізмах розвитку алкогольної залежності значну роль відіграє утворення ацетальдегіду, що бере участь у синтезі ендогенних морфіноподібних сполукень. Етанол впливає на вміст у мозку ендогенних опіоїдних пептидів (ендорфіни, енкефаліни), а опіоїдні системи сприяють виникненню алкогольної залежності. Це підкреслює близькість хронічного алкоголізму й опіатної наркоманії [7]. Знижується вміст вітаміну B1, що є кофактором багатьох ферментів, утруднюється використання глюкози нервовою тканиною, можливий розвиток алкогольної енцефалопатії [8].

Алкоголь викликає серцево­судинні порушення. Міцні спиртні напої сприяють підвищенню в крові вмісту адреналіну й норадреналіну. Частішає пульс, знижується сила серцевих скорочень, збільшується споживання серцем кисню та поживних речовин. Якщо в період пубертату можливості коронарних артерій обмежені, знижена здатність до постачання необхідної кількості крові, виникає небезпека гострої коронарної недостатності. Високі концентрації етанолу можуть спровокувати зупинку серця за рахунок паралічу судинно­рухового центру [4]. Алкоголь підвищує вміст у крові атерогенних фракцій жиру і веде до розвитку раннього атеросклерозу. В алкогольному пошкодженні серця беруть участь такі механізми: пряма токсичність алкоголю і його метаболітів, макро­ і мікроангіопатії, електролітні порушення, активація автоімунних процесів, інгібірування окислювального фосфорилювання в мітохондріях, зниження синтезу скоротливих білків у саркоплазматичному ретикулумі, активація перекисного окислення ліпідів, порушення структури клітинних мембран і пошкодження їх рецепторів та ін. [5]. Зловживання алкоголем приводить до підвищення артеріального тиску, що може сприяти дисфункції міокарда. На тлі абстинентного синдрому подовжується інтервал QT, що пов’язано з високим ризиком шлуночкової аритмії [12]. Аритмії часто є причиною раптової смерті. Токсична дія етанолу на серцевий м’яз загрожує розвитком алкогольної кардіоміопатії й різного роду аритмій, до яких навіть без участі алкоголю схильне серце підлітка в силу лабільності нейроендокринної регуляції.

При надходженні в кров етилового спирту печінка безперервно напружено працює, знешкоджуючи його. Алкоголь призводить до жирового переродження клітин печінки, порушення синтезу вітамінів, ферментів, білкового та вуглеводного обміну. Може розвиватися алкогольний стеатогепатит, а потім і жирова дистрофія печінки. При хронічній інтоксикації гепатоцити гинуть, виникають осередки некрозу, наслідком цього є фіброз, а надалі — цироз печінки. Під дією алкоголю печінка підлітків руйнується набагато швидше, ніж у дорослих людей, адже проникність судинних стінок у них вища, а механізми роботи ферментів ще не сформовані остаточно.

Порушується робота шлунково­кишкового тракту. Під дією алкоголю посилюється вироблення шлункового соку. Соляна кислота не тільки пошкоджує стінки шлунка, але й сприяє більш тривалому впливу алкоголю на організм. Пригнічується продукція муцину, зростає ризик гастриту, виразкової хвороби. Зловживання алкогольними напоями через значний вміст у них токсичних і канцерогенних речовин істотно підвищує ризик розвитку ракових захворювань. Алкоголь пригнічує виділення ферментів підшлункової залози, що може призвести не тільки до панкреатиту, але й до діабету. Одноразове вживання великих доз алкоголю може спровокувати панкреонекроз [10].

Ураження нирок при вживання алкоголю можуть бути у вигляді гострого отруєння (токсичний тубулоінтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність) та хронічного пошкодження (хронічний алкогольний гломерулонефрит, деструктивний пієлонефрит, хронічна хвороба нирок). Порушення функції канальців у поєднанні зі змінами всмоктування електролітів у шлунково­кишковому тракті призводять до розладу водно­електролітного балансу (гіповолемії, гіпокаліємії та гіпофосфатемії).

Алкоголь завдає непоправної шкоди ендокринній системі підлітка. Алкогольна інтоксикація здатна викликати різноманітні ендокринопатії, полігландулярну недостатність, що проявляється в підлітків в першу чергу порушенням процесів росту, гіпогонадизмом, гіпокортицизмом. Можливий розвиток і тяжкий перебіг цукрового діабету. Алкоголь негативно впливає на статеву систему. При систематичному зловживанні в чоловіків знижується потенція і виникають розлади статевого акту. У жінок порушується менструальний цикл, дозрівання яйцеклітин, що може призвести до проблем із зачаттям і виношуванням вагітності, до безплідності також до народження дітей із вадами розвитку. Алкоголь і здорове потомство несумісні, а здоров’я дітей залежить від способу життя їх батьків.

Зниження імунної реактивності при вживанні алкоголю робить підлітків більш уразливими щодо інфекційних захворювань. Виражені мікроциркуляторні розлади у вигляді повнокров’я судин, наявності плазморагій і крововиливів, ознаки функціональної недостатності лейкоцитів і макрофагів зумовлюють стан імунодефіциту. Усі підлітки, які зловживають алкоголем, імунодефіцитні. Характерна поява запальних захворювань легенів, бронхів, гортані, носоглотки.

Алкоголь може викликати порушення зору у вигляді диплопії, що обумовлене утворенням осередку гальмування в окоруховому центрі мозку та уповільненням скорочень очних м’язів. Після прийому алкоголю помітно знижується гострота зору. Негативно позначається зловживання спиртним на слуховому сприйнятті; спотворюються смакові відчуття; знижуються реакції на зовнішні подразники; збільшується кількість помилок при виконанні найпростіших завдань.

Алкоголізм у підлітків формується в стислі строки й відрізняється злоякісним, прогресуючим перебігом. Зазвичай чим раніше підліток починає пити, тим швидше в нього формується патологічна залежність. Алкоголізм може починатися в 13–15 років, рідше — у більш ранньому віці. У середньому він формується в підлітків через 1–3 роки після початку систематичного пияцтва, тобто в 3–4 рази швидше, ніж у дорослих. Особливо швидко алкоголізм розвивається в підлітків із неврівноваженим характером, розумово відсталих, які перенесли в ранньому дитячому віці черепно­мозкову травму або запальне захворювання головного мозку. Психічна залежність у такому разі формується в середньому через 3–6 місяців, а фізична — через 1–1,5 року. У підлітків швидко втрачається блювотний рефлекс, підвищується переносимість алкоголю. Досить швидко формується похмільний синдром, у структурі якого переважають психічні порушення. Швидко змінюється характер, набуваються психопатичні риси (підвищена збудливість, агресивні прояви або знижена активність, інтелектуальна загальмованість, апатія).

Доведено, що біологічна схильність, на підставі якої може розвинутися хвороблива залежність, успадковується. У 60 % осіб, залежних від психоактивних речовин, включаючи алкоголь, виявлені випадки залежності серед найближчих родичів. Доведено існування «гена алкоголізму» — DRD2 (рецептор D2 дофаміну), при цьому кожний додатковий алель А1 обумовлює більш ранній початок алкоголізму. Були ідентифіковані особливі ділянки хромосом 1, 2, 4 і 7, у яких розташовуються специфічні гени АDН4, GABRA2 (хромосома 4) та СНRМ2 (хромосома 7), що беруть участь у регуляції активності ГАМК і ацетилхоліну, які модулюють процеси гальмування та збудження у головному мозку. Встановлено зв’язок між СНRМ2, алкоголізмом і депресією [1]. Пияцтво має психосоціальну основу, а перетворення його на алкоголізм — генетичну.

В Україні величезну небезпеку становить пивний алкоголізм, за останні 10 років кількість хворих на цю патологію зросла в 10 разів. Уміст алкоголю в деяких сучасних сортах пива досягає 14 %. Сьогодні технологія приготування цього напою включає застосування пастеризації вуглекислотою, таких компонентів, як спирт, солодовий і хмелевий екстракти, барвники, ароматизатори, консерванти та ін. Ця суміш уражає в першу чергу юних, пошкоджує печінку, нирки, сприяє підвищенню тиску, збільшенню ризику серцево­судинних захворювань тощо. Хміль — це наркотична рослина із сімейства коноплевих. У хмелі встановлена наявність фітоестрогену — 8­пренілнарингеніну (8­ПН), що є одним з найпотужніших відомих сьогодні фітоестрогенів. Ізоксантохумол  (інший отриманий із хмелю пренілфлавоноїд, присутній у ньому в значно більших кількостях) діє як проестроген і може метаболізуватися у 8­ПН під впливом кишкової мікрофлори [3]. Естрогеноподібний ефект полягає у фемінізації організму юнака (відкладення жиру за жіночим типом, гінекомастія, послаблення потягу до іншої статі) і підвищенні естрогенового фону в дівчини (грубий голос, «пивні» вуса, порушення менструального циклу, ризик розвитку безплідності та ін.).

Порушення роботи серця при зловживанні пивом пов’язане з наявністю високих доз кобальту. Пивне серце характеризується збільшенням маси за рахунок гіпертрофії й розширення порожнин. При мікроскопії виявляється дифузне порушення всіх відділів міокарда. Визначається зменшення кількості міофібрил; вакуолізація, інтерстиціальний набряк, осередковий фіброз, пошкодження скоротливих елементів практично у всіх клітинах, що швидко призводить до розвитку серцевої недостатності. Виникають аритмії. Дуже часто в серці виникають пристінні тромби, що можуть бути джерелом емболій. Систематичне вживання пива стимулює появу артеріальної гіпертензії з притаманними їй наслідками (інфаркт, інсульт). Кобальт викликає також запалення стравоходу й шлунка.

Пиво призводить до порушення функцій печінки, розвитку цирозу, а також панкреатиту. Навіть найбільш легке пиво — сильний сечогінний засіб. Його регулярне вживання призводить до вимивання мінеральних і поживних речовин, втрата яких для зростаючого організму підлітка може виявитися непоправною. Пиво пошкоджує клітини нервової системи, викликає порушення зору й слуху, а також психічні розлади. Хронічний алкоголізм при вживанні пива розвивається в 3–4 рази швидше, ніж від більш міцних алкогольних напоїв. У підлітків пиво швидко викликає формування залежності й відкриває дорогу сильнішим наркотичним речовинам.

Поширене в молодіжному середовищі вживання енергетичних напоїв. Це, як правило, газовані прохолодні напої, що містять велику кількість кофеїну, цукру і таких добавок, як вітаміни групи В, амінокислоти (наприклад, таурин) і рослинні стимулятори (наприклад, гуарана). Вміст таурину в кілька разів перевищує допустимий рівень, а кількість глюкуронолактону, що міститься в двох банках напою, перевищує добову норму майже в п’ятсот разів. За даними Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (2009 р.), на сьогодні точних даних про наслідки взаємодії надвисоких доз цих інгредієнтів із кофеїном немає. Вміст цукру в напоях у 2–3 рази перевищує максимальну добову норму, а це ризик розвитку метаболічних порушень та ендокринної патології [9]. У банковій рідині містяться також харчові ароматизатори, синтетичні барвники, стабілізатори, консерванти. Ці компоненти належать до харчових добавок, а тому контролюються не так суворо, як ліки, що дозволяє виробникам виходити за рамки рекомендованого вмісту інгредієнтів, розробленого для харчових продуктів і безалкогольних напоїв. Енергетичні напої постачають до організму підлітка надмірну кількість калорій. І водночас надвисокою дозою цукру енергетики впливають на роботу печінки, підшлункової залози та інших органів. Кофеїн, що міститься в цих напоях, призводить до виснаження нервової системи, здатен викликати звикання. Велику небезпеку становить звикання до енергетичних напоїв. Без отримання нової дози організм не може виробити колишній рівень енергії. За різким сплеском енергії після вживання енергетиків часто настає різкий занепад сил. Сам напій не містить енергії, лише сприяє швидкому виснаженню внутрішніх резервів організму. Такий вплив вимагає достатнього відпочинку з метою відновлення сил. У Франції, Данії й Норвегії енергетичні напої дозволені для продажу лише в аптеках, у Болгарії їх продаж заборонений підліткам до 18 років, виробництво заборонене в Німеччині. Енергетичні напої протипоказані вагітним жінкам, дітям, підліткам, літнім людям, особам, які страждають від гіпертонії, серцево­судинних захворювань, гіпертиреозу, глаукоми, розладів сну, підвищеної чутливості до кофеїну. Здоровий спосіб життя і часте вживання енерготоників несумісні.

Алкоголь несе деградацію і загибель. Вживання спиртного підлітками в будь­якій дозі призводить до алкогольного отруєння й повинно розглядатися як патологія, це завжди зловживання. Те, що перша спроба вживання будь­яких алкогольних напоїв підлітками в Україні відбувається до 13 років, що як хлопці, так і дівчата вже в підлітковому віці кілька разів перебували в стані сп’яніння, свідчить: наші підлітки не усвідомлюють небезпек, пов’язаних з алкоголем, не обізнані з елементарною інформацією про шкоду алкогольних та енергетичних напоїв, не зацікавлені станом власного здоров’я. Суттєвого покращання цієї ситуації можна досягти при проведенні загальнодержавних програм, поліпшенні соціально­економічної ситуації в країні та підвищенні рівня санітарно­просвітницької роботи. При проведенні широкомасштабних заходів, спрямованих на боротьбу з алкоголізмом, необхідно підкреслити надзвичайно важливу роль сектора охорони здоров’я (медичних працівників, підліткових лікарів). Саме вони, будучи добре обізнаними зі згубною дією алкогольних напоїв на підлітків, систематично й наполегливо повинні переконувати молодь не вживати алкоголь та активно впливати на мотивацію дотримання здорового способу життя. У цьому запорука здоров’я нашої української нації.


Bibliography

1. Бирут Дж. Алкоголизм и гены / Дж. Бирут, Дж. Нернбергер // В мире науки. — 2007. — № 8. — С. 32­39.

2. Глобальная стратегия сокращения вредного употребления алкоголя. Всемирная организация здравоохранения, 2010. http://www.who.int/substance_abuse/activities/msbalcstrategyru1.pdf

3. Марголина А. Правда и вымысел о фитоэстрогенах / А. Марголина // Наука и жизнь. — 2008. — № 5. — С. 25­27.

4. Моисеев В.С. Алкоголь и болезни сердца / В.С. Моисеев, А.А. Шелепин — М.: ГЭОТАР­Медиа, 2009. — 168 с.

5. Разводовский Ю.Е. Медико­социальные аспекты алкоголизма / Ю.Е. Разводовский. — Гродно: ГГМУ, 2005. — 128 с.

6. Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011 / [Т.В. Бондар, Ю.П. Галіч та ін.]; кер. авт. кол. О.М. Балакірєва. — К.: Обнова, 2011. — 176 с.

7. Наркология: национальное руководство / Под. ред. Н.Н. Иванца, И.П. Анохиной, М.А. Винниковой. — М.: МИА, 2008. — 720 с.

8. Фурсова Л.А. Метаболические энцефалопатии при алкоголизме / Л.А. Фурсова // ARS medica. Искусство медицины. — 2011. — № 6. — С. 93­99.

9. Erin Duchan. Energy Drinks: A Review of Use and Safety for Athletes / Erin Duchan, Neil D. Patel, Cynthia Feucht // The Physician and Sportsmedicine. — 2010. — Vol. 38, № 2. — Р. 171­179.

10. Irving H.M. Alcohol as a risk factor for pancreatitis. A systematic review and meta­analysis / H.M. Irving, A.V. Samokhvalov, J. Rehm // JOP. — 2009 — Vol. 10, № 4. — H. 387­392.

11. Kalivas P.W. The neural basis of addiction: A pathology of motivation and choice / P.W. Kalivas, N. Volkow // Am. J. Psychiatry. — 2005. — Vol. 162. — P. 1403­1413.

12. Uyarel H. Acute alcohol intake and QT dispersion in healthy subjects / Uyarel H., Ozdol C., Gencer A.M., Okmen E., Cam N. // J. Stud. Alcohol. — 2005. — № 66. — P. 555­558.

Similar articles

Комплексна оцінка ефективності системи протиалкогольної та протинаркотичної профілактики для дітей шкільного віку
Authors: Вієвський А.М., Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України, м. Київ
International neurological journal 3 (49) 2012
Date: 2013.03.11
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Медично-соціальні, репродуктивні та психологічі проблеми оздоровчої реабілітації дівчат-підлітків та молодих жінок які вживають алкогольні напої та наркотичні речовини
Authors: В.А. Мітюков1, Н.В. Князева2, А.П. Закревский3, С.І.Табачніков4, О.І. Мінко5, І.В. Циба3, Н.В. Гребельна2, І.В. Чернов1, 1 Горлівський регіональний інститут університету «Україна», 2 Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, 3 Донецький обласний наркологічний диспансер, 4 Український НДІ Соціально-судової психіатрії та наркології МОЗ України, 5 Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України
"Medical and social problems of family" 2 (том 17) 2012
Date: 2012.04.24
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Clinical researches

Back to issue