Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Medical and social problems of family" 1 (том 16) 2011

Back to issue

Фактори ризику порушень функції лактації у жінок з лейоміомою матки

Authors: А.В. Чурілов, В.С. Ольшевський, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького

Categories: Obstetrics and gynecology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Приведені клініко-анамнестичні дані жінок з лейоміомою матки та їх аналіз. Установлена залежність розвитку лейоміоми матки від віку жінки, екстрагенітальної патології, хронічних осередків інфекції, запальних захворювань матки і придатків. Інфекційні процеси, порушення функції щитовидної залози, судинна патологія можуть правити за фактори ризику порушень лактації у жінок з лейоміомою

Приведены клинико-анамнестические данные женщин с лейомиомой матки и их анализ. Установлена зависимость развития лейомиомы матки от возраста жен-щины, экстрагенитальной патологии, хронических очагов инфекции, воспалитель-ных заболеваний матки и придатков. Инфекционные процессы, нарушения функ-ции щитовидной железы, сосудистую патологию можно считать факторами риска нарушения лактации у женщин с лейомиомой

Clinico-anamnestics facts of women with a leiomyoma of uterus and their analysis were carry out. Dependence of development of leiomyoma of uterus at age of the woman, an extragenital pathology, the chronic centres of infection, inflammatory diseases of uterus was established. Infectious processes, both extragenital and genital, disturbance of function of a thyroid gland, a vascular pathology it is possible to consider as risk factors of disturbance of lactation at women with a uterus leiomyoma


Keywords

лейоміома матки, фактори ризику, лактація

лейомиома матки, факторы риска, лактация

uterus leiomyoma, risk factors, lactation

Одним із факторів ризику, що сприяє ранній дитячій захворюваності, смертності є позбавлення дитини материнського молока, яке за своїми біологічними властивостями є оптимальним способом годування дитини. Гіпогалактія спостерігається у 26-80 % годуючих матерів [2, 4, 15, 16].

В Україні зросла частота лейоміоми матки (ЛМ) у жінок репродуктивного віку до 25-30 %. Пік розвитку ЛМ перепадає на 30-45 років, саме на цей віковий період сучасні жінки планують реалізацію репродуктивної функції [6, 8, 11, 14]. Ураховуючи зростання частоти ЛМ у жінок молодого репродуктивного віку [6, 16], проблема повноцінного грудного вигодовування жінками з ЛМ має особливу гостроту. Питання лактації у жінок з ЛМ практично не освітлені. Не визначені фактори ризику, які сприяють розвитку порушень лактації у жінок з ЛМ. Вищенаведене свідчить про актуальність даної проблеми і цих досліджень.

Мета дослідження – визначити клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку порушень функції лактації у жінок з лейоміомою матки.

Матеріали та методи

Для виявлення факторів ризику розвитку порушень лактації у породіль з ЛМ проведено клініко-анамнестичний аналіз у 110 породіль з ЛМ та у 50 практично здорових породіль. Породіллі з ЛМ у мірі надходження до пологового відділення в залежності від застосованої надалі загальноприйнятої або запропонованої терапії були розподілені на 2 групи по 55 породіль в кожній. 50 практично здорових породіль увійшли у 3 групу (контрольну).

Клінічне дослідження містило аналіз обстежених жінок за віком, соціальним статусом, з’ясування тривалості захворювання на ЛМ, визначення типу ЛМ, аналіз соматичного анамнезу, менструальної функції, акушерського і гінекологічного анамнезу, характеристику паритету.

Під час вагітності за допомогою апарату "LOGIQ 200" фірми "Genaral Electric" проводилось ультразвукове дослідження (УЗД). Визначали наявність вузлів, їх розміри, локалізацію, чисельність. Тип лейоміоми матки визначали за кількістю, розмірами, локалізацією вузлів відповідно клініко-ультразвуковій класифікації лейоміоми матки згідно з наказом № 582 МОЗ України [7].

Результати та їх обговорення

Більшість обстежених жінок з ЛМ були у віці 31-35 років як в 1-й групі, так і в 2-й групі – 21 (38,18 %) і 25 (45,45 %), відповідно, і у віковому періоді 36-40 років – 13 (23,64 %) та 11 (20,0 %), відповідно (табл. 1). Це співпадає з науковими даними, що пік розвитку ЛМ перепадає на 30-40 років, коли сучасні жінки реалізують репродуктивну функцію [6, 8, 11, 14]. Більшість жінок групи здорових була у віці 21-30 років – 40 (80,0 %), що свідчить про відсутність гінекологічної патології та найбільший відсоток фізіологічного перебігу вагітності та пологів саме у цьому репродуктивному віці.

За даними соціального статусу, переважна кількість жінок в усіх групах була службовцями (табл. 2).

У жінок як 1, так і 2 групи виявлена значна частота екстрагенітальних захворювань (табл. 3), що узгоджується з даними наукових досліджень про поєднання ЛМ з соматичною патологією – хворобами шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, щитовидної залози, серцево-судинними, інфекційними захворюваннями [1, 7, 9, 12, 13, 18]. Звертає увагу наявність захворювань щитовидної залози у 7 (12,73 %) жінок з ЛМ. У обстежених жінок визначено високий інфекційний індекс: в анамнезі дитячі інфекції, гострі респіраторні інфекції, ангіна, пневмонія, грип, значна частота супутньої хронічної екстрагенітальної інфекційної патології, поєднання декількох інфекційних захворювань. Інфекційний агент має патогенетичне для ЛМ значення; це узгоджується з науковими даними, згідно з якими ендогенні осередки інфекції, гострі та підгострі запальні процеси викликають пухлинну агресію і, відповідно, розвиток ЛМ [5, 10].

Згідно з науковими даними, при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях залізо інтенсивно витрачається на нейтралізацію мікробних токсинів, фіксується клітинами в осередках запалення [3]. Ураховуючи, що головні інгредієнти грудного молока утворюються із крові (під впливом гормонів гіпоталамо-гіпофізарної області і периферичних залоз внутрішньої секреції), гострі і хронічні інфекційні захворювання у жінок з ЛМ, вірогідно, будуть впливати на стан крові і, відповідно, на якісні інгредієнти молозива і молока цих жінок. Тому, гострі і хронічні інфекційні захворювання можна вважати за фонові стани, які будуть сприяти розвитку гіпогалактії.

Переважними серед гінекологічних захворювань у жінок з ЛМ (табл. 4) відмічено запальні процеси матки і придатків – у 12 (21,82 %) і у 10 (18,18 %) жінок 1-ї і 2-ї груп, відповідно. Мала місце значна частота ерозії шийки матки – у 17 (30,91 %) і у 21 (38,18 %) жінок і кольпітів – у 21 (38,18 %) і у 13 (23,64 %) жінок 1-ї і 2-ї груп, відповідно. Згідно з даними наукових досліджень, ЛМ може розвиватися внаслідок запальних процесів матки і придатків (аднексит, ендометрит), які викликають пухлинну агресію [5, 10].

Менструації почались у віці 11-15 років у 53 (96,36 %) і у 52 (94,55 %) жінок 1-ї і 2-ї груп, відповідно, та у 50 (100,0 %) жінок групи здорових, що свідчить про фізіологічне становлення менструальної функції у жінок досліджених груп. Переважну частоту порушень менструального циклу, яку визначено у 37 (67,27 %) і у 41 (74,55 %) жінок 1-ї і 2-ї груп з ЛМ, більш за все гіперполіменорею, пов’язуємо з клінічними проявами субмукозних, інтрамуральних або інтрамурально-субсерозних лейоматозних вузлів, а також із впливом на менструальний цикл запальних захворювань матки і придатків, перенесених після становлення менструальної функції, при яких відбуваються порушення нейрогуморальних зв’язків між гіпоталамусом, гіпофізом, яєчниками, маткою. За даними науковців, порушення менструальної функції відмічено у 74,0 % жінок з ЛМ [6, 10]. Хронічні запальні процеси матки і придатків були також причиною позаматкової вагітності й безпліддя, виявлених у жінок з ЛМ.

Аналіз паритету і акушерського анамнезу у досліджених жінок представлено в таблиці 5. За даними паритету, в групі здорових відсоток першовагітних (54,0 %) визначено у 2,12 і у 2,28 рази, відповідно, більшим, ніж у 1-й і 2-й групах. В 1-й і 2-й групах з ЛМ зі східною частотою спостерігаються першовагітні – 25,45 % і 23,64 % і повторновагітні – 74,55 % і 76,36 %, відповідно, але превалюють первістки (в 1,7 рази менше, ніж у групі здорових), що можна пояснити значною кількістю в анамнезі штучних абортів – у 24 (43,64 %) і у 21 (38,18 %) жінок в 1-й і 2-й групах, відповідно. Чисельність штучних абортів у 2,18 рази і у 1,91 рази більша, ніж у групі здорових жінок; такі мають значення в розвитку порушень менструального циклу, неплідності, хронічних запальних захворювань матки і придатків, які частіше, ніж в 3 рази, визначено у жінок з ЛМ.

Штучні аборти можна вважати за пусковий момент в розвитку ЛМ, що відповідає даним наукової літератури, згідно з якими ЛМ виникає як регенеративні проліферати внаслідок ушкодження міометрію, механічних травм (вишкрібання матки, травматичні пологи), які викликають пухлинну агресію [5].

За науковими даними, у жінок, які мали пологи, ризик розвитку ЛМ менший, ніж у тих, що не народжували [11]. Такі дані підтверджуються нашими дослідженнями. Так, первістків у 1-й і 2-й групах було по 40,0 %, що в 1,86 і 1,91 рази менше, ніж у повторновагітних – 74,55 % і 76,36 % відповідно; у останніх відзначались штучні аборти, мимовільні викидні, завмерлі вагітності. Вищезазначений акушерський анамнез має значення в переважній кількості первістків у жінок з ЛМ у віці 31-40 років.

У досліджених нами жінок з ЛМ, 1 вузол у матці спостерігався в 1,96 і в 2,67 рази частіше, ніж множинні вузли, відповідно в 1-й і у 2-й групах (табл. 6).

У максимальної кількості жінок – у 30 (54,55 %) в 1-й групі і у 33 (60,0 %) у 2-й групі ЛМ відносилась до типу І (табл. 7).

Лейоматозні вузли було виявлено під час вагітності у 35 (63,64 %) жінок 1-ї групи і у 40 (72,73 %) – 2-ї групи. У 20 (36,36 %) і 15 (27,27 %) жінок 1-ї і 2-ї груп, відповідно, ЛМ діагностована до вагітності.

Наведені вікові, клініко-анамнестичні дані: соціального статусу, перенесених та супутніх екстрагенітальних захворювань, акушерського і гінекологічного анамнезу, паритету, кількості жінок з одним та множинними вузлами, типу ЛМ свідчать, що 1 і 2 групи жінок були репрезентативні.

Висновки

Таким чином, визначена залежність частоти розвитку ЛМ від віку жінки, частоти супутньої хронічної екстрагенітальної інфекційної патології та запальних захворювань матки і придатків, акушерського і гінекологічного анамнезу.

Наявність гострих і хронічних інфекційних захворювань як екстрагенітальних, так і генітальних, соматичної патології, обтяженого акушерського і гінекологічного анамнезу у жінок з ЛМ можна вважати за фактори ризику розвитку порушень функції лактації у жінок з ЛМ.


Bibliography

  1. Венцківський Б.М. Гонадотропна активність гіпофізу у жінок з доброякісними захворюваннями матки та патологією щитоподібної залози / Б.М. Венцківський, М.Є. Яроцький, І.B. Яроцька // Здоровье женщины. – 2006. – Т. 26, № 2. – С. 113-117.
  2. Гусель В.А. Справочник педиатра по клинической фармакологи / В.А. Гусель, И.В. Маркова. – Л.: Медицина, 1990. – С. 156-159.
  3. Джеймс Акре. Кормление детей первого года жизни: физиологические основы / Акре Джеймс // Научный журнал ВОЗ. – 1991. – Т. 67. – 120 с.
  4. Дубініна В.Г. Міома матки: сучасний погляд на етіопатогенетичні ланки / В.Г. Дубініна, Н.Г. Кузева // Одеський медичний журнал. – 2003. – Т. 76, № 2. – С.88-92.
  5. Лейоміома матки при вагітності й після пологів / [Коломійцева А.Г., Скрипченко Н.Я., Діденко Л.В. та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2007. – Т. 7, № 1. – С. 59-63.
  6. Наказ № 582 МОЗ України "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги". – Київ, 2003. – С. 136-149.
  7. Петракова С.А. Роль ультразвукового исследования в диагностике миомы матки / С.А. Петракова, М.В. Мгелашвили // З турботою про жінку. – 2009. – Т. 11, № 5 – С.12-15.
  8. Подольский В.В. Репродуктивное здоровье женщин фертильного возраста и дефицит йода как фактор риска его нарушений / В.В. Подольский, З.Б. Хоминская, В.Я. Козарь // Здоровье женщины. – 2004. – Т. 19, № 3. – С. 165-171.
  9. Савицкий Г.А. Миома матки (проблемы патогенеза и патогенетической терапии) / Г.А. Савицкий, А.Г. Савицкий.– ЭЛБИ-СПб.– 2000.– 235 с.
  10. Скрипченко Н.Я. Ведение беременности и родов у женщин с лейомиомой матки / Н.Я. Скрипченко // Здоровье женщины. – 2005. – Т. 21, № 1. – С. 7-10.
  11. Вирусное инфицирование беременных с лейомиомой и пути снижения его осложнений / [Скрипченко Н.Я., Диденко Л.В., Черненко Т.С. и др.] // Здоровье женщины. – 2004. – Т. 19, № 3. – С. 27-29.
  12. Татарчук Т.Ф. Тиреоидный гомеостаз и репродуктивное здоровье женщины / Т.Ф. Татарчук, Ю.В. Давыдова, Н.Ю. Косянчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2007. – Т. 9, № 3. – С. 66-70.
  13. Татарчук Т.Ф. Современные аспекты лечения лейомиомы матки в репродуктивном возрасте / Т.Ф. Татарчук, Н.В. Косей, Д.М. Могилевский // Здоровье женщины. – 2004. – Т. 20, № 4. – С. 94-98.
  14. Хаща I.I. Вікові аспекти гіпогалактії після абдомінального розродження / І.І. Хаща // Педіатрія, акушерство та гінекологія.– 2004.–№4.– С.76-80.
  15. Large uterine leiomyoma in a young patient / A.J. Montiel-Jarquin, U.N. Garcia -Ramirez, J.C. [et al.] // Rev. Med. Inst. Мех. Seguro. Soc. – 2008. – Vol. 46, № 6. – P. 677-680.
  16. Wade G.N. Metabolic fuels and reproduction in female mammals / G.N. Wade, J.E. Schneider .// Neurosci. Biobehav. Rev. – 2007. – Vol. 16, №. 2. – P. 235-272.

Similar articles

The course of gestational period in women with uterine leiomyoma
Authors: Ольшевський В.С.
Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Ukrainian journal of surgery 2 (33) 2017
Date: 2017.08.08
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Передопераційна терапія лейоміоми матки
Authors: Носенко О.М., Скіданова К.А. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
"Medical and social problems of family" 1 (том 19) 2014
Date: 2014.04.22
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Clinical researches
Authors: А.Г. Коломійцева, Н.Я. Скрипченко, Л.В. Діденко, І.А. Жабченко ІПАГ АМН України, м. Київ
International journal of endocrinology 1(7) 2007
Date: 2008.01.14
Categories: Obstetrics and gynecology, Endocrinology
Sections: Specialist manual
Прогестерон и лейомиома матки
Authors: Носенко Е.Н., Скиданова Е.А. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
"Medical and social problems of family" 3 (том 18) 2013
Date: 2013.11.11
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Specialist manual

Back to issue