Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 8 (456) 2013

Back to issue

Громадська організація соціальних інформаційних ініціатив «ПРОСВІТА» спільно з Асоціацією неонатологів України 26 квітня 2013 року провела науково-­практичну конференцію МОЗ України на тему «Нові підходи до первинної реанімації новонароджених та післяреанімаційної допомоги» з онлайн-­трансляцією на порталі www.medprosvita.com.ua

Доповідачами конференції були представники МОЗ України, Асоціації неонатологів України, ДУ «ІПАГ НАМН України», Асоціації педіатрівУкраїни, кафедри неонатології НМАПО ім. П.Л. Шупика, кафедри педіатрії Львівського НМУ ім. Данила Галицького, Україно­Швейцарської програми «Здоров’я матері та дитини», Київського перинатального центру, Житомирської обласної дитячої лікарні, Житомирського обласного перинатального центру.

Почергово учасників конференції вітали Омельченко Людмила Іванівна, заступник директора ДУ «ІПАГ НАМН України» з наукової роботи, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, та Дубініна Тетяна Юріївна, головний спеціаліст відділу організації медичної допомоги дітям управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України.

У своєму короткому вітальному слові вони відзначили, що забезпечення первинної реанімації новонароджених та післяреанімаційної допомоги є важливими питаннями нашого суспільства. Якість надання реанімаційної допомоги новонародженим залежить від багатьох факторів, серед яких першочерговою є якісна підготовка та кваліфікація лікарів, технічне оснащення закладів регіональної трирівневої перинатальної допомоги та його постійне удосконалення, підтримка батьків передчасно народжених дітей.

Президент Асоціації неонатологів України, заслужений лікар України, д.м.н., професор Знаменська Тетяна Костянтинівна наголосила у своєму виступі, що стратегічно важливим пріоритетним напрямком держави у сфері охорони здоров’я є збереження життя та здоров’я матері і дитини. А також одним з основних завдань реформування медичної галузі є створення системи регіо­нальної трирівневої перинатальної допомоги. У своїй презентації вона висвітлила бачення фахівців ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», що є провідною науково­практичною установою в галузі охорони материнства і дитинства України, щодо впровадження інноваційних технологій діагностики та лікування в практиці неонатології, підвищення якості академічної освіти лікарів­неонатологів, надання якісних медичних послуг дітям із моменту народження, створення системи перинатального катамнезу, впровадження програми раннього втручання для зниження рівня захворюваності та ранньої дитячої інвалідності.

Завідувач кафедри неонатології НМАПО ім. П.Л. Шупика Шунько Єлизавета Євгенівна у своєму виступі зосередила увагу учасників конференції на тому, що інтенсивне лікування, виходжування та забезпечення оптимального розвитку передчасно народжених дітей є важливою медико­соціальною, економічною та етичною проблемою. Забезпечення якості життя недоношених новонароджених залежить від гуманізації та правильної організації інтенсивної терапії та виходжування недоношених новонароджених.

Добрянський Дмитро Олександрович, професор кафедри педіатрії Львівського НМУ ім. Данила Галицького, д.м.н., у своїй презентації виклав зміст основних розділів проекту нового уніфікованого протоколу «Стабілізація стану, реанімаційна та післяреанімаційна допомога ­новонародженим». Розробка протоколу була викликана потребою надавати початкову допомогу новонародженим в умовах сучасних відділень інтенсивної терапії новонароджених, а також із дотриманням сучасних стандартів такої терапії, реалізації нових концепцій початкової допомоги новонародженим у світі. Були висвітлені такі принципові розділи проекту нового уніфікованого протоколу, як: сучасні рекомендації щодо об’єктивної оцінки стану щойно народженої дитини; оцінки, стабілізація стану після реанімації; основні причини порушення адаптації щойно народжених доношених і недоношених дітей.

Матвієнко Ірина Миколаївна, ст.н.с. ДУ «ІПАГ НАМН України», у своєму виступі ознайомила учасників конференції з досвідом провідних лікувальних установ зарубіжжя в царині надання паліативної допомоги (ПД), як холістичного та розширеного підходу до надання допомоги дітям, стан здоров’я яких погіршується, незважаючи на адекватну допомогу, або дітям, які мають проблеми, несумісні з життям. Вона зазначила, що ПД орієнтована як на дитину, так і на родину, на зменшення фізичного, психологічного, емоційного та духовного страждання дитини, яка іде. Певний акцент у виступі був зроблений на тому, що ПД повинна надаватися підготовленим персоналом 24 години на добу в придатному для цього місці, згідно з чітким протоколом та розробленим планом дій.

Представник Україно­Швейцарської програми «Здоров’я матері і дитини» Рябцева Наталія Сергіївна у своїй презентації розповіла, що, згідно з даними Великобританії та Португалії, завдяки володінню навичками надання невідкладної допомоги, можна уникнути майже 75 % смертей, пов’язаних із причинами, що виникли в інтранатальному періоді. Водночас вона проаналізувала перші кроки реалізації такої Програми в Україні та можливості її реалізації через підготовку спеціалістів, створення належної інфраструктури, адекватний догляд, створення організаційної структури, налагодження співпраці, достатньої нормативної бази.

Костюк Олена Олександрівна, доцент кафедри неонатології НМАПО імені П.Л. Шупика, у своєму виступі наголосила, що психологічний стан батьків тісно пов’язаний зі станом хворої дитини та прогнозом захворювання. Причиною більшості судових позовів до лікарів є неотримання (ненадання) батьками достатньої та адекватної інформації щодо стану дитини та прогнозу. Саме тому створений посібник для батьків, що дає можливість забезпечити батьків та членів родини хворої дитини кваліфікованою та доступною інформацією щодо організації та роботи відділень (підрозділів), апаратури, що там знаходиться. Надання психологічної підтримки батькам хворого малюка та залучення батьків до процесу виходжування та догляду, робить їх союзниками медичного персоналу.

Ткачук Ольга Олегівна, лікар відділення інтенсивної терапії новонароджених Київського перинатального центру, у своїй презентації поділилася практичним досвідом виходжування новонароджених, у тому числі з ЕНМТ при народженні, які потребують тривалої ШВЛ у відділенні інтенсивної терапії ново­народжених Київського ПЦ.

Завідуюча відділенням ІТН Житомирської обласної дитячої лікарні Килимник Тетяна Миколаївна поділилася досвідом застосування системної лікувальної гіпотермії в умовах обласної дитячої клінічної лікарні та Житомирського перинатального центру. Вона розповіла, що гіпотермія забезпечує терапевтичну дію на температуру тіла пацієнта з метою зниження ризику ішемічного ураження тканин після періоду недостатнього кровообігу. Збільшує шанси на виживання та нормальний розумовий розвиток у новонароджених із середнім та тяжким ступенями гіпоксично­ішемічного ураження ЦНС. Порівняно зі стандартним комплексом заходів застосування лікувальної гіпотермії також підвищувало показник виживання немовлят із нормальними неврологічними функціями віком 18 місяців. Рішення щодо початку охолодження приймається черговим лікарем на підставі певних критеріїв відбору пацієнтів за узгодженням із завідувачем відділення або відповідальним лікарем.

 

Організатори висловлюють подяку усім доповідачам та учасникам конференції, а також спонсорам конференції.



Back to issue