Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» 3 (50) 2013

Вернуться к номеру

Застосування препарату наропін для епідуральної анестезії при проведенні оперативних втручань в умовах районної лікарні

Авторы: Рибак В.В., Прийма О.Б., Ільїн О.В. - КП «Трускавецька міська лікарня»

Рубрики: Анестезиология-реаниматология, Медицина неотложных состояний, Хирургия

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

У статті проаналізовано застосування препарату наропін для епідуральної анестезії в оперативній діяльності при лікуванні хірургічних, урологічних і гінекологічних хворих. Показано, що ропівакаїн є безпечним і надійним анальгетиком і анестетиком. Ропівакаїновий препарат наропін застосований нами при проведенні 60 оперативних втручань. Відзначали стійку і тривалу анестезію і анальгезію, зі швидким відновленням рухової активності хворих, що є суттєвим при лікуванні згаданих нозологій.
Препарат наропін може бути рекомендований для широкого застосування в оперативній діяльності для епідурального знеболювання.

В статье проанализировано применение препарата наропин для эпидуральной анестезии в оперативной деятельности при лечении хирургических, урологических и гинекологических больных. Показано, что ропивакаин является безопасным и надежным анальгетиком и анестетиком. Ропивакаиновий препарат наропин применен нами при проведении 60 оперативных вмешательств. Отмечали устойчивую и длительную анестезию и анальгезию с быстрым восстановлением двигательной активности больных, что является существенным при лечении упомянутых нозологий. Препарат наропин может быть рекомендован для широкого применения в оперативной деятельности для эпидурального обезболивания.

The article analyzes the use of naropin for epidural anesthesia in the in the operational activities in the treatment of surgical, urological and gynecological patients. It is shown that ropivacaine is safe and reliable analgesic and anesthetic. WE used ropivacaine preparation naropin in 60 surgeries. We noted stable and long-lasting anesthesia and analgesia with rapid recovery of motor activity of patients, that is essential in the treatment of mentioned nosologies. Naropin can be recommended for wide use in the operational activities for epidural analgesia.


Ключевые слова

ропівакаїн, наропін, епідуральна анестезія, пролонговане знеболювання, моторний блок, безпечність препарату.

ропивакаин, наропин, эпидуральная анестезия, пролонгированное обезболивание, моторный блок, безопасность препарата.

ropivacaine, Naropin, epidural anesthesia, prolonged analgesia, motor block, the safety of the drug.

Провідникова анестезія набула широкого застосування при проведенні ряду оперативних втручань не тільки в провідних клініках, але й у периферійних лікарнях. За даними літератури, частота застосування епідуральної анестезії сягає 90 % [1, 3].

Поширеність цього виду знеболювання вимагає застосування відповідно дієвого та безпечного анестетика. Відомими препаратами цієї групи є новокаїн, совкаїн, лідокаїн, тримекаїн, бупівакаїн, етідокаїн, мепівакаїн. Слід зазначити, що ряд цих препаратів, особливо новокаїн, мають виражену алергічну дію на організм хворого, аж до анафілактичного шоку. Крім цього, бупівакаїн і етідокаїн справляють виражену аритмогенну дію з інтенсивними судомами [2, 4].

Все це змусило фармакологів шукати нові безпечні місцеві анестетики. Такий пошук привів до синтезу ропівакаїну (фармацевтична фірма AstraZeneca, торгова марка «Наропін»). Препарат, створений у 1985 році, є аміноамідним місцевим анестетиком, а за хімічною структурою — моногідрид гідрохлориду 1-пропіл-2,6 піпеколоксимідиду. Належить до тієї ж групи, що і мепівакаїн та бупівакаїн. Однак якщо останні становлять рацемічну суміш S- і R-ізомерів, то ропівакаїн є чистим S-ізомером [2, 5].

Щодо фармакологічної дії, то ропівакаїн зворотно блокує вольтаж-залежні натрієві канали і в такий спосіб перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню імпульсів по нервових волокнах. Пригнічується проведення не тільки больових імпульсів, але й імпульсів другої модальності. Після введення ропівакаїн повністю адсорбується з епідурального простору. Адсорбція має двохфазний характер. Основна особливість ропівакаїну — низька системна токсичність.

Фармакокінетика ропівакаїну — лінійна. Тривале епідуральне введення препарату приводить до підвищення загального вмісту препарату в плазмі крові, що зумовлено післяопераційним збільшенням рівня альфа-1 кислих глікопротеїдів у крові. Препарат активно трансформується в організмі шляхом гідроксилювання. Щодо клінічного застосування препарату було помічено, що додавання адреналіну не впливає на латентний період і тривалість дії ропівакаїнового наркозу [5].

У літературі зустрічаються публікації щодо застосування наропіну для епідуральної анестезії в ортопедії і травматології, акушерстві та хірургії [6].

В умовах КП «Трускавецька міська лікарня», де функціонує 40 хірургічних, 5 гінекологічних і 45 урологічних ліжок, частота застосування епідуральної анестезії становить 18–20 % усіх виконуваних великих за об’ємом оперативних втручань. Щорічно проводиться 75–90 епідуральних анестезій. У 2012–2013 рр. для проведення епідуральних анестезій застосовуємо наропін. За цей період проведено 60 провідникових анестезій при великих операціях з епідуральним введенням препарату. Зокрема, у 32 хворих, яким проведено комбіновану ендовенозну лазерну коагуляцію вен нижніх кінцівок при варикозній хворобі, у 3 хворих — при видаленні фіброматозно зміненої матки, у 5 — при трансуретральній аденомектомії передміхурової залози, у 20 — при відкритій одномоментній аденомектомії з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Особливістю епідуральної анестезії з застосуванням наропіну є ефективна дієва анестезія зі швидким відновленням рухових функцій. Це особливо суттєво при оперативному лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок та при аденомектомії, де важливим моментом лікування є рання післяопераційна рухова активність, з метою запобігання тромбоутворенню. Ропівакаїн забезпечує наркоз із глибоким моторним блоком і тривалим сенсорним блоком при виборі адекватної дози анестетика. В усіх хворих не спостерігалося ні алергічних реакцій, ні аритмій при проведенні епідуральної провідникової анестезії. В оперованих хворих застосовували 0,75% (7,5 мг/мл) і 0,5% (5,0 мг/мл) розчин наропіну з уведенням в епідуральний простір 10–15 мл. Важливим є можливість дозування препарату і форма випуску — пластикові ампули і мішечки. Основні показники при епідуральній анестезії щодо організму людини при проведенні наропінового наркозу з застосуванням 0,75% розчину анестетика показані в табл. 1.

Висновки

1. Наропін при епідуральному застосуванні викликає глибоку і тривалу анестезію і анальгезію.

2. Тривалість анестезії і анальгезії сягає 8–10 годин.

3. При застосуванні 0,75% розчину наропін анестезія настає швидше і є тривалішою в часі порівняно із застосуванням 0,5% розчину.

4. Наропін — ефективний і безпечний анальгетик і анестетик, що не має алергічної і аритмогенної дії. Епідуральна анестезія із застосуванням ропівакаїну не супроводжується значущою для організму гіпотонією під час знеболювання і зміною сатурації крові.

5. Наропін не вимагає доповнення ефекту анестезії іншими анальгетиками.


Список литературы

1. Гнездилов А.В., Овечкин А.М., Кукушкин М.Л. и др. // Тез. докл. Рос. науч.-практ. конф. «Патологическая боль». — Новосибирск, 1999. — С. 111-112.

2. Компендиум. — К.: Морион, 2011. — С. 1079.

3. Копытов А.В., Кулагин А.Е. Наропин — препарат выбора при регионарных методах обезболивания у детей // Рецепт. — 2011. — № 3(77). — С. 36-40.

4. Овечкин А.М., Гнездилов А.В. Наропин (Ропивакаин) в лечении боли: идеальный выбор? // Вестник интенсивной терапии. — 2000. — № 3 // режим доступа http://medi. ru/ DOC/ 8100304. htm.

5. Осама Саид Метвали Мохамед Эль-Окал. Фармако-токсикологическая оценка и возможности применения ропивакаина гидрохлорида в ветеринарной практике: Рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук. — Казань, 2011. — 149 с.

6. Цыпин Л.Е., Геодакян О.С. // Анестезиология и реаниматология. — 2006.


Вернуться к номеру