Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 3 (50) 2013

Back to issue

Аналіз медико-соціальних втрат при гіпертонічному кризі на амбулаторно-поліклінічному етапі

Authors: Цанько І.І., Римаренко П.В., Мархонь І.П. - Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ; Клебан Я.І. - ДЗ «Дорожня клінічна лікарня № 2», м. Київ; Базилевич А.Я. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Categories: Medicine of emergency, Cardiology

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Приблизно третина всього дорослого населення світу страждає від підвищеного артеріального тиску. Гіпертонічна хвороба (ГХ) посідає перше місце за смертністю серед хвороб системи кровообігу (ХСК) і формує основу для розвитку багатьох ускладнень ХСК. За результатами досліджень учених Міжнародного товариства з вивчення ГХ, близько 54 % усіх інсультів, 47 % випадків ішемічної хвороби серця (ІХС) і 25 % інших ХСК обумовлені наявністю гіпертензії. У поєднанні з такими поширеними факторами ризику, як дисліпідемія, надмірна маса тіла, куріння, гіподинамія, ГХ є причиною не менше 70–75 % усіх інсультів і 80–90 % випадків ІХС. А поєднання ГХ та ІХС, що зустрічається більше ніж у 60 % пацієнтів, значно підвищує ризик виникнення інфаркту та інсульту [1, 2]. Незаперечним залишається той факт, що гіпертонічний криз є найчастішим ускладненням ГХ, яке призводить до значних економічних втрат як на рівні держави і лікувально-профілактичного закладу, так і для пацієнта зокрема.

Отже з метою планування та раціонального використання ресурсів важливого стратегічного значення набуває потреба в моніторуванні витрат для надання медичної допомоги при таких ускладненнях ГХ, як гіпертонічний криз. А це, у свою чергу, дасть можливість здійснювати впровадження профілактичних заходів після визначення їх економічної ефективності.

Мета: здійснити соціально-економічну оцінку ускладнень гіпертонічної хвороби.

Матеріали і методи

Матеріали: статистичні річні звіти Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (далі — ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), статистичні річні звіти підстанції швидкої медичної допомоги (ШМД) ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, фінансово-економічні звіти ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, аналіз періодичних наукових джерел.

Методи: статистичний, економічний, компаративний.

Отримані результати

У результаті проведеного дослідження на підставі аналізу статистичних звітів щодо роботи підстанції ШМД ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС за період 2008–2011 років встановлено, що основну частку серед усіх викликів становили хвороби системи кровообігу (2008 р. — 49,9 %, 2009 р. — 49,9 %, 2010 р.— 59,9 %, 2011 р. — 58,8 %), з яких на гіпертонічні кризи: у 2007 р. — 47 %, у 2009 р. — 47 %, у 2010 р. — 49 %, у 2011 р. — 51 %) (рис. 1).

З метою адекватного планування ресурсів на майбутні роки для адекватного забезпечення медичної допомоги вельми актуальним є визначення зв’язку прогресування кількості ускладнень у наступні роки. У зв’язку з цим здійснено кореляційно-регресійний аналіз прогнозування тенденції ускладнення ГХ (табл. 1, рис. 2, 3).

Результати кореляційно-регресійного аналізу свідчать про наявність позитивного зв’язку у зростанні кількості викликів бригади ШМД ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС для надання медичної допомоги при гіпертонічному кризі в наступних роках, що необхідно враховувати при плануванні бюджету для забезпечення якісної медичної допомоги.

Для прикладу ми здійснили розрахунок витрат бюджету соціального страхування за 5 днів втрати працездатності з причини гіпертонічного кризу [3, 5, 6].

За даними Держкомстату, нарахована середньомісячна заробітна плата одного працівника в Україні становить у 2011 р. 1950 грн (тоді оплата одного робочого дня при п’ятиденному робочому тижні становить 1950 : 21 робочий день = 92 грн). Відповідно, виплата із бюджету соціального страхування на одного хворого — 92 грн/день ґ 5 днів = = 460 грн.

Після цього проведено розрахунок втрат валового внутрішнього продукту (ВВП) у результаті 5 днів тимчасової непрацездатності.

За даними Держкомстату, у нашій державі виробництво ВВП на 2011 рік становило 1095 млд грн, а кількість населення — 45 706 126 осіб. Відповідно, на душу населення ВВП у 2011 р. — 23 957 грн. При врахуванні зайнятого в економіці України населення (12 млн) виробництво ВВП на одного працюючого на рік — 91250 грн [4–6].

У даний період число робочих днів на рік при п’ятиденному робочому тижні становить 250 днів. Тоді виробництво ВВП за один робочий день відповідно 91250 : 250 = 365 грн на одного працюючого. Недовиробництво ВВП або економічні втрати у зв’язку із втратою працездатності внаслідок гіпертонічного кризу (5 днів тимчасової непрацездатності на рік) — 365 грн ґ 5 = 1825 грн.

Висновки

1. Існує слабкий позитивний зв’язок щодо тенденції до зростання кількості викликів бригад ШМД з приводу гіпертонічного кризу у наступних роках, що є передумовою для адекватного планування ресурсів з метою забезпечення якісного надання медичної допомоги хворим із гіпертонічною хворобою.

2. При організації профілактичних заходів із метою зменшення випадків гіпертонічних кризів є доцільним визначення їх економічної ефективності, а для цього потрібно враховувати всі витрати, понесені як на рівні держави, закладом охорони здоров’я, так і індивідуумом загалом.


Bibliography

1. Сердечно-сосудистая заболеваeмость и смертность — статистика по европейским странам (2008) // Medicine revier. — 2009. — № 1(06). — С. 6-12.

2. Коваленко В.М., Корнацький В.М. Демографія і стан здоров’я населення України (Аналітично-статистичний посібник) / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький. — К., 2009. — С.45.

3. Рeшетников В.М. Финансово-экономический анализ: практическое пособие для врачей и студентов / Под ред. В.М. Рeшетникова. — 2010. — 160 с.

4. Сайт державної служби статистики України. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

5. Котуза А.С. Економіка військової системи охорони здоров’я: навчальний посібник / За ред. А.С. Котузи. — К.: УВМА, 2010. — 396 с.

6. Москаленко Ф.М. Економіка охорони здоров’я: навчальний посібник / За ред. Ф.М. Москаленко. — Вінниця: Нова Книга, 2010. — 288 с.

Similar articles

Authors: Черній В.І., Куриленко Я.В., Собанська Л.О., Тополов П.О.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.16
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Викладання питань невідкладної допомоги при захворюваннях вуха, горла та носа на циклі тематичного удосконалення «Актуальні питання медицини невідкладних станів»
Authors: ШКОРБОТУН Я.В., ЛАСИЦЯ Т.С., РИМАРЕНКО П.В. - Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ
"Emergency medicine" 3 (50) 2013
Date: 2013.06.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Authors: Євсєєва В.В.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums

Back to issue