Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (02) 2013

Back to issue

Деякі аспекти діяльності пенітенціарних психологів

Authors: Хведчук В.В., заступник начальника департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи із засудженими, Пантелєєв В.Г., старший психолог відділу соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими

Categories: Psychiatry

Sections: Specialist manual

print version

До штатної структури установ виконання покарань посаду психолога було введено в 1991 році.

На сьогодні психологічна робота є складовою частиною діяльності соціально­психологічної служби установ Державної пенітенціарної служби (ДПтС) України.

Основними завданнями роботи психологів є надання психологічної допомоги засудженим, розробка та реалізація спільно з персоналом установ пенітенціарної служби індивідуальних і групових програм психокорекційного й педагогічного впливу на засуджених, підвищення психологічної компетентності персоналу, узагальнення та впровадження в практику сучасних методів психолого­педагогічного впливу на засуджених.

Психологічна робота організовується спільно з освітніми, науковими установами, громадськими та іншими організаціями.

На сьогодні у виправних колоніях, слідчих ізоляторах, виправних центрах та виховних колоніях працює 400 психологів. З урахуванням специфіки контингенту, з яким доводиться працювати пенітенціарним психологам, робоче навантаження на зазначену категорію працівників є досить значним.

З року в рік чисельність проблемних категорій осіб, які утримуються в установах ДПтС України, зростає. Так, якщо у 2008 році на профілактичному обліку психологів перебувало 14 % засуджених від їх загальної чисельності, то у 2009 році таких осіб було вже 14,9 %, у 2010 році — 15,4 %, у 2011 році — 16,2 %, у 2012 році — 17 %.

На сьогодні на профілактичних обліках психологів виправних колоній та слідчих ізоляторів перебуває понад 19 тис. засуджених та осіб, узятих під варту, які потребують постійної психологічної допомоги та підтримки, з них:

— 4,8 тис. — схильні до самогубств та членоушкоджень;

— 4,6 тис. — з психічними відхиленнями;

— 3,5 тис. — схильні до вживання наркотичних речовин;

— 1292 особи — схильні до проявів зовнішньої агресії;

— 911 осіб — схильні до створення конфліктних ситуацій серед засуджених.

Координуючу роль в організації профілактичної роботи з особами, які потребують додаткової уваги, відведено психологам.

Зважаючи на те, що найбільш чисельною профілактичною групою є особи, схильні до самогубств та членоушкоджень, робота у зазначеному напрямку є пріоритетною.

Це відбувається й з огляду на те, що за останні роки динаміка суїцидальних проявів серед засуджених та ув’язнених під варту зростає.

Так, якщо у 2010 році засудженими та особами, взятими під варту, було вчинено 44 випадки самогубств, то у 2011 році таких випадків було вже 59, а у 2012 році — 64.

Проведений аналіз випадків самогубств, скоєних засудженими та ув’язненими у 2012 році, свідчить, що найбільш поширеними мотивами, що впливають на прийняття особою рішення про самогубство, були:

— складнощі в адаптації до умов позбавлення волі: 48 % від загальної кількості самогубств скоєно особами, які утримувалися в установах кримінально­виконавчої служби до 1 року, 14,0 % — від 1 до 2 років;

— втрата соціально корисних зв’язків та соціально важливих орієнтирів: 25 % не підтримували соціально корисних зв’язків, 26,5 % не отримували посилок (передач).

Серед суїцидентів було 63 чоловіки та 1 жінка.

Найбільш чисельною є вікова група до 30 років — 43,7 %, найменше осіб віком понад 50 років — 14 %.

За характером вчиненого злочину найбільш чисельною є категорія осіб, які відбували покарання (були затримані в підозрі):

— за вчинення крадіжки — 30 %;

— вчинення вбивств та розбою — по 13 %;

— злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин, — 8 %.

Серед осіб, які вчинили самогубства, 48,4 % раніше не мали кримінального досвіду й уперше притягувалися до кримінальної відповідальності, 23,4 % перебували в місцях позбавлення волі 1 раз.

Необхідно зауважити, що самогубства в установах ДПтС України мають свою специфіку, що тісно пов’язана із субкультурою місць позбавлення волі.

Так, понад половину самогубств в установах ДПтС України (53 %) було вчинено засудженими та особами, взятими під варту, наприкінці або в перших числах календарного місяця — в період, який за неформальними законами середовища засуджених вважається періодом розрахунку за наявні борги.

Профілактична робота психологами організовується відповідно до визначених основних напрямків зниження ризику вчинення самогубств особами, які утримуються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, до яких належать:

— діагностика суїцидальної поведінки;

— профілактика самогубств;

—запобігання самогубствам;

— навчання персоналу установи.

Діагностика суїцидальної поведінки передбачає збір, узагальнення та аналіз інформації про схильність засуджених (осіб, узятих під варту) до самогубства.

Виділяємо такі види діагностики суїцидальної поведінки:

— первинна діагностика новоприбулих осіб;

— поточна діагностика;

— планова діагностика.

Первинна діагностика новоприбулих до установи осіб здійснюється медичним працівником, психологом та іншим персоналом установи під час прибуття та перебування цих осіб у дільниці карантину, діагностики і розподілу шляхом:

— документального вивчення особистості;

— медичного обстеження;

— психодіагностичного вивчення;

— індивідуальних бесід;

— спостереження за поведінкою особи.

Виділяємо джерела інформації про схильність особи до вчинення самогубства, серед яких:

— особова справа (повідомлення про спроби вчинення членоушкодження, самогубства, довідки за наслідками проведення судово­психіатричних експертиз, інформація про соціально корисні зв’язки та інші дані щодо особистості засудженого (особи, взятої під варту));

— медична картка (повідомлення про соматичні або психічні захворювання (розлади), перенесені черепно­мозкові травми, інфекційні хвороби (туберкульоз, менінгіт тощо));

— інші джерела інформації (повідомлення, отримані в результаті спілкування з близькими та рідними особи, її оточенням, персоналом установи, який безпосередньо контактує з особою, тощо).

Поточна діагностика суїцидальної поведінки передбачає спільну діяльність персоналу всіх служб установи виконання покарань, спрямовану на виявлення осіб, схильних до самогубства. Поточна діагностика здійснюється протягом усього терміну перебування засудженого (особи, взятої під варту) в установі.

Планова діагностика суїцидальної поведінки здійснюється психологом установи виконання покарань шляхом проведення психодіагностичних заходів:

— стосовно осіб, які перебувають на профілактичному обліку, — не рідше одного разу на квартал;

— стосовно інших осіб — один раз на рік.

Профілактика вчинення самогубств розглядається як комплекс заходів, спрямованих на покращення соціально­психологічного клімату серед засуджених (осіб, узятих під варту), виявлення й усунення чинників, які сприяють формуванню в них суїцидальної поведінки.

Профілактика самогубств серед засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється шляхом загальної та індивідуальної профілактики.

Загальна профілактика включає заходи, спрямовані на послаблення й усунення соціально­психологічних та побутових причин і умов, що сприяють формуванню суїцидальної поведінки, а також проведення правороз’яснювальної роботи серед засуджених (осіб, узятих під варту) щодо кримінальної відповідальності за діяння, передбачені статтею 120 Кримінального кодексу України.

Індивідуальна профілактика розглядається як своєчасне надання соціально­психологічної допомоги засудженим (особам, узятим під варту), які перебувають у тяжких психотравмуючих та суїцидонебезпечних станах.

При індивідуальній профілактиці особлива увага приділяється суїцидонебезпечній категорії засуджених (осіб, узятих під варту), до якої належать особи, які:

— раніше вчиняли суїцидальні спроби (замахи на самогубство), самокалічення (членоушкодження) або рідні і близькі яких скоїли самогубство;

— втратили соціально корисні зв’язки;

— засуджені вперше до тривалих строків позбавлення волі;

— мають життєві складнощі, пов’язані із втратою своїх рідних, близьких чи значними матеріально­фінансовими втратами;

— хворі на тяжкі соматичні або психічні захворювання (розлади), страждають від наркотичної чи алкогольної залежності;

— мають порушення у сфері міжособистісних стосунків та відхилення у поведінці;

— соціально дезадаптовані;

— тривалий час перебувають у депресивному стані;

— до засудження мали високий соціальний статус;

— мають низький освітній рівень;

— визнані інвалідами I і II групи та є особами похилого віку з тяжкими захворюваннями;

— поміщені в дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), переведені в приміщення камерного типу (ПКТ), одиночні камери (ОК), а також які тримаються в дільниці посиленого контролю;

— з метою захисту від розправи з боку інших осіб тримаються в окремих камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері на загальних підставах;

— перебувають у конфліктних стосунках з іншими особами.

Серед характерних суїцидальних проявів (намірів) виділяємо:

— розмови про самогубство або погрози його вчинення;

— нереальні висловлювання про зникнення (наприклад: «Завтра ви мене тут вже не побачите»);

— постійне доведення оточуючим своєї провини та переживання з цього приводу;

— різкі зміни в поведінці;

— підвищена тривожність або агресивність на фоні депресії;

— розмови про втрату соціально важливих орієнтирів життя, безнадійність, хвилюючі спогади;

— безпідставний збір та пакування особистих речей, роздавання або дарування власного майна, збирання лікарських засобів, пошук та зберігання отруйних речовин тощо;

— смуток (зневіра), песимістичні висловлювання про майбутнє;

— тривале перебування в негативних психічних станах (апатія, стрес, депресія, фрустрація).

Попередження самогубств серед засуджених (осіб, узятих під варту) — це система заходів, що вживаються у випадку конкретних проявів суїцидальної поведінки та носять характер термінового визначення й усунення чинників, які підвищують ризик вчинення самогубства.

У випадку конкретних проявів засудженим (особою, взятою під варту) суїцидальної поведінки керівництвом установи розглядається питання щодо постановки такої особи на профілактичний облік як схильної до самогубства.

Організація навчання персоналу установи передбачає оволодіння персоналом установи теоретичними знаннями та практичними навиками щодо діагностики суїцидальної поведінки, профілактики та попередження самогубств серед засуджених (осіб, узятих під варту).

Навчання з питань профілактики та попередження самогубств серед засуджених (осіб, узятих під варту) проводиться з персоналом, який у процесі своєї службової діяльності безпосередньо взаємодіє з цими особами.

Навчання проводиться у разі потреби, але не рідше одного разу на квартал під час службової підготовки у формі лекцій, семінарів, тренінгів, практичних занять, обміну досвідом тощо, а також у рамках роботи школи психолого­педагогічної майстерності персоналу СПС установи.

До проведення занять обов’язково залучаються психолог, медичний персонал та найбільш досвідчені у цих питаннях фахівці з числа персоналу, за згодою — представники соціальних служб, фахівці медичних та навчальних закладів, священнослужителі.

Навчання передбачає такі напрямки:

— соціально­психологічні основи суїциду;

— діагностика суїцидальних проявів (намірів);

— надання психологічної допомоги при суїцидальних проявах (намірах);

— специфіка організації профілактичної роботи щодо попередження самогубств персоналом різних служб установи;

— надання першої медичної допомоги при суїцидальній спробі (замаху на самогубство).


Similar articles

Деякі проблеми вчинення самогубств серед засуджених та осіб, взятих під варту, та заходи щодо запобігання їм в органах та установах Державної пенітенціарної служби України
Authors: Пантелєєв В.Г. - старший психолог відділу соціально-виховної та психологічної роботи з засудженими департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими Державної пенітенціарної служби України, підполковник внутрішньої служби
"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (03) 2013
Date: 2013.09.23
Categories: Psychiatry
Sections: Specialist manual
Authors: В.В. Хведчук, начальник відділу організації психологічної роботи із засудженими управління соціально-виховної, психологічної роботи та міжнародних і громадських зв’язків департаменту з гуманітарних питань та охорони здоров’я Державного департаменту України з питань виконання покарань
"News of medicine and pharmacy" Психиатрия (329) 2010 (тематический номер)
Date: 2010.10.29
Authors: В.В. Хведчук, заступник начальника управління соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими Державного департаменту України з питань виконання покарань
"News of medicine and pharmacy" Психиатрия (383) 2011 (тематический номер)
Date: 2011.09.05
Authors: Віталій Хведчук, начальник відділу організації психологічної роботи управління соціально-виховної та психологічної роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань
"News of medicine and pharmacy" Психиатрия (303) 2009 (тематический номер)
Date: 2010.06.21

Back to issue