Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Medical and social problems of family" 2 (том 18) 2013

Back to issue

Гістохімічне обґрунтування пухлинних властивостей ендометріом яєчників у жінок

Authors: Носенко О.М., Василенко І.В., Чужик О.І. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Categories: Obstetrics and gynecology, Oncology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження — вивчення морфофункціональних і пухлинних властивостей ендометріом яєчників.
Матеріал та методи. Проведено загальне гістологічне, імуногістохімічне та лектиногістохімічне дослідження операційних матеріалів від 30 жінок з ендометріомами яєчників та біоптатів яєчників від 20 жінок контрольної групи з трубною безплідністю.
Результати. Ендометріоми в 76,67 % випадків мали у своїй структурі ендометріоїдний епітелій та цитогенну строму.
У більшості випадків навколо ендометріом спостерігалася вторинна запальна реакція, що супроводжувалася появою клітинного інфільтрату з наявністю макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів і плазмоцитів. У макрофагах спостерігалася висока активність пероксидази, естерази й кислої фосфатази. В ендометріомах зі збереженим епітеліальним вистеленням спостерігалася велика кількість капілярів із високою активністю лужної фосфатази безпосередньо під епітеліальним вистеленням. Нейтральні глікопротеїни виявлялися у просвіті деяких ендометріом, в апікальних і базальних відділах ендометріоїдного епітелію. Сульфатовані і несульфатовані кислі глікопротеїни були відсутні або спостерігалися у вигляді слідів в ендометріоїдному епітелії і в стромі. В ендометріомах зі збереженим епітеліальним вистеленням в апікальному краї та цитоплазмі епітеліальних клітин відмічалася помірна до високої експресія рецепторів лектінів LAL, помірна — HPA, незначна — SNA, WGA, LCA. У 36,67 % випадків в ендометріомах як в епітелії, так і в цитогенній стромі виявляли від помірного до високого вміст PCNA-реактивних клітин.
Висновки. Ендометріоми характеризуються зниженням клітинної диференціації, змінами молекулярно-просторової структури глікокон’югат поверхні плазмолеми епітеліальних клітин і зростанням рухливості мембранних рецепторів лектинів, що веде до різкого зниження контактного гальмування проліферації. Гіперсіалізація клітинних поверхонь і зниження міцності поверхневих глікокон’югат в ендометріомах сприяє запобіганню елімінації їх клітинами імунної системи. Підвищена проліферація спостерігається в епітелії та в цитогенній стромі 36,67 % ендометріом.

Цель исследования — изучение морфофункциональных и опухолевых свойств эндометриом яичников.
Материал и методы. Проведено общее гистологическое, иммуногистохимическое и лектиногистохимическое исследование операционных материалов от 30 женщин с эндометриомами яичников и биоптатов яичников от 20 женщин контрольной группы с трубным бесплодием.
Результаты. Эндометриомы в 76,67 % случаев имели в своей структуре эндометриоидный эпителий и цитогенную строму. В большинстве случаев вокруг эндометрия наблюдалась вторичная воспалительная реакция, которая сопровождалась появлением клеточного инфильтрата с наличием макрофагов, нейтрофилов, лимфоцитов и плазмоцитов. В макрофагах наблюдалась высокая активность пероксидазы, эстеразы и кислой фосфатазы. В эндометриомах с сохраненной эпителиальной выстилкой наблюдалось большое количество капилляров с высокой активностью щелочной фосфатазы непосредственно под эпителиальной выстилкой. Нейтральные гликопротеины оказывались в просвете некоторых эндометриом, в апикальных и базальных отделах эндометриоидного эпителия. Сульфатированные и несульфатированных кислые гликопротеины отсутствовали или наблюдались в виде следов в эндометриоидном эпителии и в строме. В эндометриомах с сохраненной эпителиальной выстилкой в апикальном крае и цитоплазме эпителиальных клеток отмечалась умеренная до высокой экспрессия рецепторов лектинов LAL, умеренная — HPA, незначительная — SNA, WGA, LCA. В 36,67 % случаев в эндометриомах как в эпителии, так и в цитогенной строме выявляли от умеренного до высокого содержание PCNA-реактивных клеток.
Выводы. Эндометриомы характеризуются снижением клеточной дифференциации, изменениями молекулярно-пространственной структуры гликоконъюгат поверхности плазмолеммы эпителиальных клеток и ростом подвижности мембранных рецепторов лектинов, что ведет к резкому снижению контактного торможения пролиферации. Гиперсиализация клеточных поверхностей и снижение прочности поверхностных гликоконъюгат в эндометриомах способствует предотвращению элиминации их клетками иммунной системы. Повышенная пролиферация наблюдается в эпителии и в цитогенной строме 36,67 % эндометриом.

The objective — to study the morphofunctional and tumor properties of ovarian endometriomas.
Material and Methods. It was held a general histological, immunohistochemical and lectinohistochemical research of operational material from 30 women with ovarian endometriomas and ovarian biopsies from 20 women of the control group with tubal infertility.
Results. Endometriomas in 76.67 % of the cases had in the structure endometrial epithelium and cytogenic stroma. In most cases around endometrial secondary inflammatory reaction was observed, which was accompanied by the appearance of the presence of the cellular infiltrate of macrophages, neutrophils, lymphocytes, and plasmocytes. In macrophages there is a high peroxidase activity, esterase and acid phosphatase. In endometriomas with preserved epithelial lining it observed a large number of capillaries with a high alkaline phosphatase activity directly under the epithelial lined with. Neutral glycoproteins found themselves in the lumen of some of the endometriomas, in the apical and basal parts of the endometrioid epithelium. Sulfated and non-sulphated acid glycoproteins were absent, or were observed in traces in the endometrial epithelium and stroma. In endometriomas with preserved epithelial lining in the apical region and the cytoplasm of epithelial cells it indicated a moderate to high expression of lectin receptors LAL, moderate — HPA, insignificant — SNA, WGA, LCA. In 36.67 % of cases in endometriomas as in the epithelium and in cytogenic stroma revealed a moderate to high content of PCNA-reactive cells.
Conclusions. Endometriomas are characterized by a decrease in cellular differentiation, molecular changes in the spatial structure of surface glycoconjugates plasmolemma epithelial cells and increase the mobility of membrane lectin receptors, which leads to a sharp decrease in contact inhibition of proliferation. Hypersialization of cell surfaces and the weakening of surface glycoconjugates in endometriomas helps prevent elimination of cells by the immune system. The increased proliferation observed in the epithelium and cytogenic stroma in 36.67 % patients with endometriomas.


Keywords

ендометріома яєчника, пухлина, морфологія, гістохімія, проліферація, лектини, ядерний антиген клітинної проліферації.

эндометриомы яичника, опухоль, морфология, гистохимия, пролиферация, лектины, ядерный антиген клеточной пролиферации.

ovarian endometrioma, tumor, morphology, histochemistry, proliferation, lectins, cell proliferation nuclear antigen.

Ендометріоїдні цистаденоми (ендометріоми) згідно з переглянутою Міжнародною гістологічною класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (1999) відносять [16] до групи поверхневих епітеліально-стромальних пухлин (1.3. Ендометріоїдні пухлини (з лусковою диференціацією та без такої), 1.3.1. Доброякісні (цистаденома, аденофіброма)).

Ендометріоми є досить поширеною гінекологічною патологією й реєструються в 11,3–31,1 % жінок, прооперованих із приводу об’ємних утворень яєчників [1]. Питання їх морфогенезу та пухлинних властивостей залишаються до кінця не вивченими.

Вважається перспективним застосування мічених лектинів у визначенні змін клітинних мембран і структури секреторних глікокон’югат при патологічних процесах, у тому числі при пухлинному рості, тому що забагато асоційованих із пухлинами антигенів є біополімерами, які вміщують вуглеводи [5, 8, 12]. Лектини — це група білків неімунного походження, які мають загальну властивість розпізнавати, зворотно і вибірково зв’язувати вуглеводи та вуглеводні детермінанти комплексів вуглеводів із глікокон’югатами і є посередником важливих процесів адгезії та комунікації як усередині, так і за межами клітин [5, 7, 11, 14, 21, 23]. Посилення спорідненості до лектинів може бути обумовлене зменшенням ступеня міжклітинного зв’язку пухлинних клітин і виявленням вуглеводних детермінант зовнішнього шару цитолеми, що робить можливим проникнення лектинів у середину клітини і осідання їх на відповідних вуглеводних фрагментах цитозолю. Збільшення кількості рецепторів пояснюють незавершеністю остаточного глікозилювання рецепторів лектинів, у зв’язку з цим порушення метаболізму в пухлинній клітині. Зростання проліферативної активності пухлин супроводжується підвищенням кількості рецепторів лектинів у клітинах [6]. Доцільно застосування лектиногістохімії для вивчення рецепторного складу лектинів і вуглеводних детермінант із метою з’ясування можливих патогенетичних механізмів виникнення ендометріом яєчників.

Одним з важливих регуляторів клітинного циклу, а також проліферації клітин є PCNA — ядерний антиген клітинної проліферації (Proliferating Cell Nuclear Antigen), який являє собою кофактор ДНК d-полімерази і має масу 36 кДа. Він відіграє важливу роль у синтезі ДНК та ініціації клітинної проліферації, синтезується в пізній фазі G1 і S клітинного циклу і таким чином значною мірою корелює з клітинним розмноженням [19]. PCNA знайдений при імуногістохімічній обробці парафінових секцій нормальних і малігнізованих тканин молочної залози, шлунка, підшлункової залози, передміхурової залози, яєчників [13, 15, 17, 18, 22]. У регуляції активності PCNA відіграють роль фактори росту та інші стимулятори проліферації [9, 20]. Виявлено, що в яєчниках корів в антральних фолікулах є накопичення PCNA-позитивних клітин [10]. Ендометріоми мають різну вираженість експресії PCNA [2]. Вивчення активності PCNA в стінках ендометріом може сприяти визначенню їх проліферативних властивостей.

Метою дослідження стало вивчення морфофункціональних і пухлинних властивостей ендометріом яєчників.

Матеріал та методи

Проведено гістологічне дослідження операційних матеріалів від 30 жінок з ендометріомами яєчників та біоптатів яєчників від 20 жінок контрольної групи з трубною безплідністю.

Операційний матеріал залежно від подальших досліджень фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну (рН 7,4), суміші Карнуа або заморожували при t –20 °C. Дослідження проводили із застосуванням методики ступінчастих зрізів. Зрізи виготовляли товщиною 4–5 мкм і поміщали по 3–4 на стекла Super Frost® Plus (Німеччина). Парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином і за Ван Гізоном.

Проводили гістохімічне дослідження ендометріом [3, 4].

Для виявлення глікогену, нейтральних глікопротеїнів у депарафінованих за стандартною методикою зрізах застосовували PAS-реакцію з Шифф-перійодною кислотою (PAS-реакція). Забарвлені зрізи поміщали в канадський бальзам. PAS-позитивні речовини забарвлювалися в рожево-фіолетовий колір різних відтінків (нейтральні глікопротеїни більше світлим кольором, глікоген був більш темним і гранулярним). Наявність нейтральних глікопротеїнів свідчила про зрілість сполучної тканини.

Для виявлення кислих глікопротеїнів застосовували забарвлення депарафінізованих зрізів альціановим синім: для виявлення несульфатованих кислих глікопротеїнів — при pH = 2,5, сульфатованих кислих глікопротеїнів — при pH = 1. Забарвлені зрізи поміщали в канадський бальзам. Кислі глікопротеїни забарвлювалися альціановим синім в синьо-зелений колір і свідчили про наявність молодої сполучної тканини.

Для вивчення ліпідів заморожені зрізи фіксували у формаліні, споліскували спиртом, забарвлювали лужним суданом за Герксгеймером, поміщали в гліцерин. Ліпіди забарвлювалися в жовто-коричневий колір.

Для виявлення естерази, ферменту, що розщеплює жир, виготовлені в кріостаті зрізи інкубували при кімнатній температурі з b-нафтилацетатом, забарвлювали гематоксиліном, промивали в проточній воді, поміщали в гліцерин. Естераза забарвлювалася в коричневий колір.

Для дослідження лужної фосфатази, що бере участь у гормоноутворенні, операційний матеріал фіксували в 10% нейтральному формаліні, виявляли активність ферменту методом азосполучення з b-нафтилфосфатом. Лужна фосфатаза забарвлювалася в чорний колір.

Уміст кислої фосфатази вивчали в зразках, зафіксованих у 10% нейтральному формаліні та витриманих у кріостаті. Виявляли активність ферменту методом азосполучення. Кисла фосфатаза забарвлювався в темно-коричневий колір.

Наявність пероксидази досліджували в заморожених зрізах, забарвлених за Віламаном і Манчіні та поміщених в канадський бальзам.

Для виявлення глікокон’югат використовували набір помічених пероксидазою лектинів різної вуглеводної специфічності. Лектини були виготовлені в лабораторії «Лектинотест» із сировини Карпатського регіону (Львів, Україна): LCA — лектин насіння сочевиці (Lens culinaris lectin) (специфічність — аMan > аGlc); WGA — зародків пшениці (Triticum wulgare agglutinin) (NAcDGlc > NAcNeu); LAL — кори золотого дощу (Laburnum anagyroides lectin) (аL-Fuc); SBA — насіння сої (Soy-bean agglutinin) (NAcDGal); PNA — насіння арахісу (Peanuts agglutinin) (в-D-Gal-H ® 3, DGal NAcD-Gal); HPA — виноградного слимака (Helix pomatia agglutinin) аNAcDGal, NAcGlc); SNA — кори бузини чорної (Sambucus nigra agglutinin) (Neu 5AC/2 ® 6Gal); VAL — омели (Viscum album lectin) (DGal).

Виявлення рецепторів ядерного фактора проліферації (Proliferating Cell Nuclear Antigen (PCNA)) проводили імуногістохімічним методом за допомогою тест-систем DakoCytomation EnVision (США), HRP (пероксидаза хрону) двоступінчастим методом забарвлення за інструкціями фірми з мишиними моноклональними антитілами до PCNA Dako (США).

Виготовлені гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа Olympus BX-40. Фотозйомку здійснювали цифровим апаратом С200о ZOOM Olympus Dp-Soft.

Результати та їх обговорення

Ендометріоми в нашому спостереженні у 23 (76,67 %) випадках мали у своїй структурі ендометріоїдний епітелій та цитогенну строму (рис. 1).

У 7 (23,33 %) жінок в ендометріомах унаслідок десквамації та некрозу епітеліальне вистелення було відсутнє, але був збережений перифокальний шар цитогенної строми. Ендометріоїдний епітелій мав, як правило, один шар і поліморфні властивості — варіював від сплощеного до високого циліндричного. У деяких випадках виявлялася світлоклітинна метаплазія ендометріоїдного епітелію з появою вислизаючих клітин. Інколи спостерігалася стромальна метаплазія з формуванням гладком’язової тканини навколо ендометріом (рис. 2). За наявність циклічних змін у більшості ендометріом свідчили ознаки свіжого або старого крововиливу, поява макрофагів, які вміщували гемосидерин, гемофусцин (сидерофаги) (рис. 3), а також децидуоподібні зміни в цитогенній стромі (рис. 2).

У більшості випадків навколо ендометріом унаслідок періодичних менструальних змін спостерігалася вторинна запальна реакція, що супроводжувалася появою клітинного інфільтрату з наявністю макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів і плазмоцитів. У макрофагах спостерігалася висока активність пероксидази (рис. 4), естерази (рис. 5) і кислої фосфатази (рис. 6). Циклічні зміни епітелію ендометріом, а також довге існування з тиском вмісту кістом на епітеліальне вистелення в деяких випадках, як вище вказувалося, приводили до повної або часткової атрофії останнього. У деяких ендометріомах циклічні зміни ендометріоїдного епітелію та цитогенної строми були відсутні, уміст таких кістом був серозним.

Ступінь розвитку цитогенної строми значно варіював у різних ендометріомах — від широкої до вузенької перифокальної смужки. Інколи цитогенна строма була частково відсутня.

В ендометріомах зі збереженим епітеліальним вистеленням, особливо з наявністю високого циліндричного епітелію, спостерігалася велика кількість капілярів із високою активністю лужної фосфатази безпосередньо під епітеліальним вистеленням (рис. 7), що підтверджує інтенсифікацію ангіогенезу при цій патології. Нейтральні глікопротеїни, у тому числі глікоген, виявлялися у просвіті деяких ендометріом, в апікальних і базальних відділах ендометріоїдного епітелію (рис. 8). Сульфатовані і несульфатовані кислі глікопротеїни були відсутні або спостерігалися у вигляді слідів в ендометріоїдному епітелії і в стромі.

Лектиногістохімічні дослідження ендометріом показали характерну специфічність зв’язування лектинів. У кістомах зі збереженим епітеліальним вистеленням в апікальному краї та цитоплазмі епітеліальних клітин відмічалося помірна до високої експресія рецепторів LAL (рис. 9), помірна — HPA (рис. 10). Також відмічалася незначна експресія рецепторів SNA, WGA, LCA у вигляді слідів в апікальному краї епітеліальних клітин.

Появу рецепторів HPA у клітинах ендометріом можна пояснити порушенням процесів кінцевого глікозилювання вуглеводвміщуючих біополімерів —відсутністю маскування термінальних залишків D-галактози сіаловою кислотою. Відмічені порушення кінцевого глікозилювання рецепторів лектинів в ендометріомах — це прояв різко зниженої загальної здатності клітин ендометріом продукувати глікопротеїни та гліколіпіди з повністю синтезованим олігосахаридним ланцюжком.

Мозаїчність експресії рецепторів лектинів можна пояснити утворенням локальних згущень рецепторів в окремих ділянках плазмолеми внаслідок змін молекулярно-просторової структури глікокон’югат поверхні плазмолеми ендометріодних клітин і ростом мобільності мембранних рецепторів лектинів, тобто кепінг-феноменом. Сукупність перерахованого складу та властивостей поверхневих глікокон’югат обумовлює зниження контактного гальмування проліферації — провідної ознаки пухлинних клітин. У клітинній адгезії важливу роль відіграють також фуколіганди мембранних глікокон’югат. В нашому дослідженні ендометріоми мали високий або помірний уміст рецепторів фуколектину LAL, що свідчить за наявність пухлинних властивостей у цих доброякісних кістозних утвореннях яєчників.

Про високу проліферативну активність свідчила наявність в 11 (36,67 %) випадках в ендометріомах як в епітелії, так і в цитогенній стромі від помірного до високого вмісту PCNA-реактивних клітин (рис. 11).

Висновки

Ендометріоми характеризуються зниженням клітинної диференціації, змінами молекулярно-просторової структури глікокон’югат поверхні плазмолеми епітеліальних клітин і зростанням рухливості мембранних рецепторів лектинів, що веде до різкого зниження контактного гальмування проліферації. Гіперсіалізація клітинних поверхонь і зниження міцності поверхневих глікокон’югат в ендометріомах сприяє запобіганню елімінації їх клітинами імунної системи. Підвищена проліферація спостерігається в епітелії та в цитогенній стромі 36,67 % ендометріом, про що свідчить їх позитивна PCNA-реактивність.


Bibliography

1. Демидов В.Н. Эхография органов малого таза у женщин. Вып. 2. Кисты придатков матки и доброкачественные опухоли яичников: Практическое пособие / В.Н. Демидов, А.И. Гус, Л.В. Адамян. — М.: РАМН, 1999. — 100 с.

2. Еще раз о терминологии эндометриоидных образований яичников / [Савельева Г.М., Соломатина А.А., Михалева Л.М. и др.] // Акушерство и гинекология. — 2005. — № 6. — С. 33-37.

3. Лилли Р. Патогистологическая техника и практическая химия / Р. Лилли. — М.: Мир, 1969. — 645 с.

4. Пирс Э. Гистохимия / Э. Пирс. — М.: ИЛ, 1962. — 962 с.

5. Прайзель О.Ю. Применение фукозоспецифичных лектинов в диагностике и изучении новообразований / Прайзель О.Ю., Ямсков И.А., Евстигнеева Р.П. // Биомедицинская химия. — 2004. — Т. 50, вып. 5. — С. 420-435.

6. Яковцова И.И. Распределение лектиновых рецепторов в эпителии серозных опухолей яичников / И.И. Яковцова // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 1995. — Т. 4, № 1. — С. 22-24.

7. Ященко А.М. Лектини як гістохімічні маркери в нормі та патології: Автореф. дис... д-ра. мед. наук: 14.03.09 / Національний університет ім. О.О. Богомольця. — К., 2004. — 26 с.

8. Clinical significance of galectin-7 in epithelial ovarian cancer / [Kim H.J., Jeon H.K., Lee J.K. et al.] // Anticancer Res. — 2013. — Vol. 33, № 4. — Р. 1555-1561.

9. El-Hefnawy T. Synergism Between FSH and Activin in the Regulation of Proliferating Cell Nuclear Antigen (PCNA) and Cyclin D2 Expression in Rat Granulosa Cells / El-Hefnawy T., Zeleznik A.J. // Endocrinology. — 2001. — Vol. 142, № 10. — Р. 4357-4362.

10. Isobe N. Immunocytochemical study of cell proliferation in the cystic ovarian follicles in cows / Isobe N., Yoshimura Y. // Theriogenology. — 2000. — Vol. 54, № 7. — P. 1159-69.

11. Kottgen E. Human lectins and their correspondent glycans in cell biology and clinical medicine / Kottgen E., Reutter W., Tauber R. // Med. Klin. — 2003. — Vol. 98, № 12. — Р. 717-738.

12. Madsen C.B. Glycan-mediated modification of the immune response / Madsen C.B., Pedersen A.E., Wandall H.H. // Oncoimmunology. — 2013. — Vol. 2, № 4. — e23659.

13. Murdoch W.J. Steroid hormonal regulation of proliferative, p53 tumor suppressor, and apoptotic responses of sheep ovarian surface epithelial cells / Murdoch W.J., Van Kirk E.A. // Mol. Cell Endocrinol. — 2002. — Vol. 186. — P. 61-67.

14. Nucleocytoplasmic lectins / [Wang J.L., Gray R.M., Haudek K.C. et al.] // Biochim. Biophys. Acta. — 2004. — Vol. 1673, № 1–2. — Р. 75-93.

15. p53, c-erbB2, and PCNA Status in Benign, Proliferative, and Malignant Ovarian Surface Epithelial Neoplasms. A Study of 75 Cases / [Anreder M.B., Freeman S.M., Merogi A. et al.] // Archives of Pathology and Laboratory Medicine. — 1999. — Vol. 123, № 4. — Р. 310-316.

16. Prat J. Pathology of the Ovary: (Monography) // J. Prat. — Philadelphia: Saunders, 2004. — 330 p.

17. Proliferation of rhesus ovarian surface epithelial cells in culture lack of mitogenic response to steroid of gonadotropic hormones / [Wright J.W., Toth-Fejel S., Stouffer R.I. et al.] // Endocrinology. — 2002. — Vol. 143. — P. 2198-2207.

18. Rakic J.M. Lens epithelial cell proliferation in human posterior capsule opasification specimens / Rakic J.M., Galand A., Vrenson G.F. // Exp. Eye Res. — 2000. — Vol. 71. — P. 489-494.

19. Regulation of PCNA and Cyclin D1 Expression and Epithelial Morphogenesis by the ZO-1-Regulated Transcription Factor ZONAB/DbpA / [Sourisseau T., Georgiadis A., Tsapara A. et al.] // Mol. Cell Biol. — 2006. — Vol. 26, № 6. — Р. 2387-2398.

20. Relations between immunologically different p53 forms, p21(WAF1) and PCNA expression in ovarian carcinomas/ [Harlozinska A., Bar J.K., Montenarh M. et al.] // Oncol. Rep. — 2002. — Vol. 9, № 6. — Р. 1173-1179.

21. Saevarsdottir S. The potential role of mannan-binding lectin in the clearance of self-components including immune complexes / Saevarsdottir S., Vikingsdottir T., Valdimarsson H. // Scand. J. Immunol. — 2004. — Vol. 60, № 1–2. — Р. 23-29.

22. Tan O.L. Proliferating Cell Nuclear Antigen Immunoreactivity in the Ovarian Surface Epithelium of Mice of Varying Ages and Lifetime Ovulation Number Following Ovulation / Tan O.L., Fleming J.S. // Biology of Reproduction. — 2004. — Vol. 71. — P. 1501-1507.

23. Topographical localization of glucidic residues and their variations in the canine zona pellucida during folliculogenesis / [Parillo F., Zelli R., Supplizi A.V. et al.] // J. Mol. Hist. — 2005. — Vol. 36. — P. 131-137.

Similar articles

PCNA expression as a marker of proliferation in benign and highly differentiated malignant tumors of the human thyroid gland (literature review and clinical case)
Authors: Гуда Б.Б., Пушкарьов В.В., Ковзун О.І., Пушкарьов В.М., Тронько М.Д.
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 15, №4, 2019
Date: 2019.08.14
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual

Back to issue