Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" 4 (51) 2013

Повернутися до номеру

Служби медицини катастроф територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Автори: Гур’єв С.О., Рощін Г.Г., Близнюк М.Д.,Михайловський М.М. - ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку

Мета. На підставі аналізу нормативно­правової бази реформування системи організації надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) населенню, постраждалому при надзвичайних ситуаціях (НС) державного та міжнародного рівня в районі НС та досвіду функціонування Державної служби медицини катастроф України (ДСМК) і служб медицини катастроф (СМК) інших держав викласти концепцію обґрунтування структури та функціонування служб медицини катастроф у складі територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК).

Методи. Для досягнення мети використані результати аналізу нормативно­правової бази розбудови та функціонування ДСМК та СМК держав з розвиненою ринковою та перехідною економікою.

Результати. Згідно з діючою концепцією організація надання ЕМД постраждалим, рятувальникам та населенню в районі НС до 2013 року була покладена на ДСМК, що складалась із 2 рівнів: центрального та територіального. Правові основи організації та надання ЕМД постраждалим, рятувальникам та населенню в районі НС сьогодні регулюють закони України: «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 7 липня 2011 р. № 3611­VI), «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 7 липня 2011 р. № 3612­VI, «Про екстрену медичну допомогу» від 5 липня 2012 р. № 5081­V1, «Кодекс цивільного захисту України» від 2.10.2012 р. № 5403­V1, Указ Президента України від 16.01.2013 р. № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1116 «Про затвердження Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Згідно з вимогами ст. 16 п. 8, 9 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та ст. 23 п. 9 «Кодексу цивільного захисту України», що набуває чинності з 1.07.2013 р., перестають існувати ДСМК та її центральний рівень, а завдання надання ЕМД покладаються на особливий вид аварійно­рятувальних служб СМК, які діють у складі територіальних центрів ЕМД та МК, тобто перестає існувати ДСМК узагалі й її центральний рівень особисто. П. 10 ст. 23 «Кодексу цивільного захисту України» стверджує, що статут або положення про аварійно­рятувальну службу розробляється на підставі типового статуту (положення) і затверджується органом виконавчої влади, який утворив службу». Враховуючи, що діючі нормативні документи МОЗ України не нормують статусу, структури, складу та функціонування передбачених законодавством СМК ТЦ ЕМД та МК з метою зберегти створений і діючий з 1997 по 2012 р. потенціал формування, ліжкофонд та систему управління та інформації ДСМК територіального рівня, фахівцями, учасниками виконання на замовлення МОЗ України НДР щодо реформування концепції СМК, на вимогу ст. 23 п.п. 9, 10 «Кодексу…» розроблено проект Типового положення про СМК ТЦ ЕМД та МК, який подано на розгляд та затвердження наказом МОЗ України. Проект передбачає, що СМК ТЦ ЕМД та МК є особливим видом регіональної спеціалізованої аварійно­рятувальної медичної служби ТЦ ЕМД та МК Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, основним завданням якої є пошук і надання ЕМД постраждалому від НС техногенного, природного, воєнного та соціального характеру населенню в районі НС територіального рівня. Служба може мати статус окремого підрозділу ТЦ ЕМД та МК чи юридичної особи, йому підлеглої. До складу СМК входять: керівник служби, підрозділи управління службою в повсякденних умовах та за умов НС (штаб, оперативна група), інформаційно­аналітичне відділення медицини катастроф, основний вузол територіальної підсистеми МОЗ України Урядової інформаційно­аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, медичні сили і засоби, виділений законним чином ліжкофонд комунальних лікувально­профілактичних закладів та закладів інших форм власності. До медичних сил, засобів та лікувально­профілактичних закладів служби належать: визначені науково­дослідні медичні установи, лікувально­профілактичні заклади, які утворюють і утримують медичні формування та розгортають ліжковий фонд СМК. До медичних формувань служби мають належати медичні мобільні загони, медичні бригади постійної готовності першої черги (для надання ЕМД в зоні НС), бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (для надання ЕМД за межами зони НС), спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги. Типові положення про формування служби мають затверджуватись МОЗ України. У проекті Типового положення про СМК ТЦ ЕМД та МК передбачені питання її правового статусу, складу, організації комплектування, підготовки, атестування СМК ТЦ ЕМД та МК, ведення реєстру рятувальників, формувань СМК та самих МСМК ЕМД та МК, дані пропозиції щодо коригування затверджених наказом МОЗ України від 07.12.2012 р. № 1018 «Про затвердження примірних штатних нормативів центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» штатних нормативів.

Висновки

1. У ході розпочатого реального реформування галузі охорони здоров’я в державі та зростання впливу екологічних, техногенних, соціальних і військових факторів на безпеку населення від надзвичайних ситуацій закони України «Про екстрену медичну допомогу», від 5 липня 2012 р. № 5081­V1 та «Кодекс цивільного захисту України» від 2.10.2012 р. № 5403­V1 передбачають продумані і зважені підходи до проблеми організації можливостей надання ЕМД населенню при можливих НС, у тому числі місцевого і територіального рівня, за рахунок створення особливих СМК територіальних центрів ЕМД та МК.

2. Створення адекватних вимогам часу служб медицини катастроф територіальних центрів ЕМД та МК повинно забезпечити розумну децентралізацію управління та методичного рішення укріплення оперативності дії медицини катастроф адміністративних територій при НС територіального рівня, можливості разом з тим координувати діяльність СМК ТЦ ЕМД та МК, відомчих сил, медичних асоціацій та формувань громадських організацій та волонтерів, для посилення при необхідності СМК МОЗ центрального рівня при НС державного та глобального рівнів.



Повернутися до номеру