Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 5 (59) 2013

Back to issue

Аналіз демографічних даних та скарг хворих на цервікогенну вертебробазилярну недостатність мозкового кровообігу на ранній стадії захворювання

Authors: Козар-Гуріна О.М. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Кафедра невропатології та нейрохірургії

Categories: Family medicine/Therapy, Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження — виявити скарги хворих, що характерні для ранньої стадії цервікогенної вертебробазилярної недостатності, і дослідити їх зв’язок з тривалістю захворювання, віком та статтю хворих для покращення діагностики, вчасного лікування вертебробазилярної недостатності та попередження інсультів. Обстежено 100 хворих віком від 20 до 50 років на ранній стадії цервікогенної вертебробазилярної недостатності. Тривалість захворювання, яку відраховували з моменту першої появи скарг, становила від 1 місяця до 10 років. Хворих поділено на групи з урахуванням тривалості захворювання, віку та статі. Проаналізовано скарги хворих, а також зв’язок виявлених скарг із тривалістю захворювання, віком та статтю хворих. Виявлено, що частіше хворіють жінки, ніж чоловіки, незалежно від віку. Помічено, що у молодому віці кількість скарг є найбільшою за рахунок таких скарг, як депресія, роздратованість, підйоми артеріального тиску, симпатоадреналові кризи, порушення сну, що часто призводить до діагностичних помилок і скеровування хворих до психотерапевта, терапевта або ендокринолога. Найчастішими скаргами хворих є головний біль, головокружіння та біль у шиї; кількість саме цих скарг не залежить від статі хворих. Загалом кількість скарг зростає зі збільшенням тривалості захворювання і вказує на поглиблення вертебробазилярної недостатності мозкового кровообігу з часом. Характерними скаргами для чоловіків є підйоми артеріального тиску та симпатоадреналові кризи, натомість для жінок характерні приступи мігрені та зниження працездатності.

Цель исследования — выявить жалобы больных, характерные для ранней стадии цервикогенной вертебробазилярной недостаточности, и исследовать их связь с длительностью заболевания, возрастом и полом больных для улучшения диагностики, своевременного лечения вертебробазилярной недостаточности и предупреждения инсультов. Обследовано 100 больных в возрасте от 20 до 50 лет на ранней стадии цервикогенной вертебробазилярной недостаточности. Длительность заболевания, которую определяли с момента первого появления жалоб, составляла от 1 месяца до 10 лет. Больные разделены на группы с учетом длительности заболевания, возраста и пола. Проанализированы жалобы больных, а также связь выявленных жалоб с длительностью заболевания, возрастом и полом больных. Обнаружено, что чаще болеют женщины, чем мужчины, независимо от возраста. Замечено, что в молодом возрасте количество жалоб увеличивается за счет таких жалоб, как депрессия, раздражительность, подъемы артериального давления, симпатоадреналовые кризы, нарушение сна, что часто приводит к диагностическим ошибкам и направлению больных к психотерапевту, терапевту или эндокринологу. Самыми частыми жалобами больных являются головная боль, головокружение и боль в шее; количество именно этих жалоб не зависит от пола больных. В общем, количество жалоб возрастает с увеличением длительности заболевания и указывает на углубление вертебробазилярной недостаточности мозгового кровообращения со временем. Характерными жалобами для мужчин являются подъемы артериального давления и симпатоадреналовые кризы, вместе с тем для женщин характерны приступы мигрени и снижение работоспособности.

The purpose of the study — to identify patients’ complaints typical for the early stages of cervicogenic vertebrobasilar insufficiency and to study their relationship with disease duration, age, and sex of patients to improve diagnosis, early treatment of vertebrobasilar insufficiency and to prevent strokes. The study involved 100 patients aged 20 to 50 years at an early stage of cervicogenic vertebrobasilar insufficiency. Duration of the disease, which was determined from the first onset of the complaints ranged from 1 month to 10 years. The patients were divided into groups depending on the duration of the disease, age and gender. We had analyzed the complaints of the patients, as well as correlation of these complaints with duration of disease, age and sex of patients. It was found that women are getting sick more often than men suffer, regardless of age. It is noticed that at a young age the number of complaints increases due to such complaints, as depression, irritability, rises in blood pressure, sympathetic-adrenal crises, sleep disturbance, which often leads to diagnostic errors and referral of patients to a psychotherapist, therapist or endocrinologist. Common complaints of patients are headache, dizziness, and pain in the neck, the number of these complaints doesn’t depend on gender of patients. In general, the number of complaints increases with the duration of the disease and points to the deepening of vertebrobasilar cerebrovascular insufficiency with time. Typical complaints for men are rises in blood pressure and sympathetic-adrenal crises, but women are characterized by attacks of migraine and performance decrement.


Keywords

вертебробазилярна недостатність мозкового кровообігу, рання стадія захворювання, скарги хворих, демографічні дані хворих.

вертебробазилярная недостаточность мозгового кровообращения, ранняя стадия заболевания, жалобы больных, демографические данные больных.

vertebrobasilar cerebrovascular insufficiency, early stage of disease, patients’ complaints, patients’ demographic data.

Вступ

Згідно зі статистичними даними, транзиторні церебральні ішемічні напади у вертебробазилярному басейні (ВББ) трапляються у 4 рази частіше, ніж у каротидному басейні [1]. Розподіл скарг хворих на вертебробазилярну недостатність (ВБН) мозкового кровообігу описаний у багатьох наукових працях [2, 3], однак зв’язок демографічних даних та скарг хворих на ранній стадії ВБН вивчений недостатньо. Зростання поширеності ВБН, пов’язаної з патологією шийного відділу хребта, та зменшення середнього віку хворих спонукають до аналізу демографічних даних та скарг хворих на ранній стадії захворювання для покращення діагностики та вчасного лікування ВБН з метою попередження інсультів.

Матеріали і методи

Обстежено 100 хворих віком від 20 до 50 років на ранній стадії ВБН. У цих хворих ВБН розвивалась на ґрунті патологічних змін у шийному відділі хребта. В усіх хворих були відсутні серцева патологія, атеросклеротичне ураження судин та порушення мозкового кровообігу в анамнезі. Всі хворі звертались до невропатолога самостійно на консультативний прийом, під час якого ретельно зібрано анамнез та скарги. Тривалість захворювання, що коливалась від 1 місяця до 10 років, відраховували з моменту першої появи скарг. Хворих було поділено на 3 групи з урахуванням тривалості захворювання: І група — тривалість захворювання до 1 року; ІІ група — тривалість захворювання від 1 до 5 років; ІІІ група — тривалість захворювання від 5 до 10 років. Хворих також поділено на 3 вікові групи: група А — хворі віком 20–29 років; група В — хворі віком 30–39 років; група С — хворі віком 40–49 років. Проаналізовано демографічні дані та скарги хворих, а також зв’язок виявлених скарг з тривалістю захворювання, віком та статтю хворих.

Результати та обговорення

Розподіл хворих на ВБН з урахуванням віку та статі поданий на рис. 1.

Як видно на рис. 1, від ВБН частіше страждають жінки, ніж чоловіки. Частково така відмінність може бути пов’язана з тим, що на ранній стадії захворювання до невропатолога частіше звертаються жінки в силу свого психологічного складу. Загальний розподіл хворих по вікових групах є рівномірним, однак у кожній віковій групі жінок значно більше, ніж чоловіків (рис. 1). Частка чоловіків щодо жінок є найбільшою у групі А (20–29 років) і становить 38,5 % від кількості жінок у групі А. У групах В (30–39 років) та С (40–49 років) частка чоловіків є найменшою і дорівнює відповідно 37,5 % від кількості жінок у групі В та 34,8 % від кількості жінок у групі С.

Розподіл хворих на ВБН із урахуванням тривалості захворювання, віку та статі поданий на рис. 2, з якого видно, що найбільшою є кількість хворих у ІІ групі (тривалість захворювання від 1 до 5 років), причому це стосується як чоловіків, так і жінок. Це пов’язано з тим, що не всі хворі звертаються до лікаря-невропатолога у перший рік появи симптомів, а хворі з тривалістю захворювання більшою за 5 років часто переходять у більш тяжку стадію захворювання і звертаються у стаціонар. Отже, найчастіше на консультативному прийомі лікар-невропатолог має справу з хворими на ВБН, які мають тривалість захворювання від 1 до 5 років.

На рис. 2 видно, що в І та ІІ групах (тривалість захворювання до 5 років) переважають молоді пацієнти з вікової групи А (20–29 років). У ІІІ групі хворих (тривалість захворювання від 5 до 10 років) переважають більш старші пацієнти з вікової групи С (40–49 років). Жінок значно більше, ніж чоловіків, у кожній групі. Частка чоловіків щодо жінок є найбільшою у І групі (тривалість захворювання до 1 року) і становить 46,7 % від кількості жінок у групі І. У ІІ (тривалість захворювання від 1 до 5 років) та ІІІ групах (тривалість захворювання від 5 до 10 років) частка чоловіків є найменшою і дорівнює відповідно 34,4 % від кількості жінок у ІІ групі та 34,6 % від кількості жінок у ІІІ групі. Отже, хоча кількість жінок перевищує кількість чоловіків у всіх трьох групах, ця відмінність між кількістю жінок та чоловіків є меншою у І групі хворих (тривалість захворювання до 1 року).

На ранній стадії ВБН цервікогенного походження було виявлено 15 скарг хворих, частота яких показана на рис. 3.

Як видно з рис. 3, найчастіше на ранній стадії цервікогенної ВБН зустрічаються такі скарги, як головний біль (у 87 % хворих), головокружіння (74 %), біль у шиї (62 %), затерплість рук (28 %), приступи мігрені (28 %), депресія (24 %), роздратованість (21 %), підйоми артеріального тиску (АТ) (17 %), симпатоадреналові кризи (14 %), зниження працездатності (12 %). Скарги, що підтверджують цервікогенне походження ВБН, такі як біль у шиї, затерплість рук та біль у руках, становлять 1/4 частини усіх скарг хворих (100 з 403 скарг), тоді як інші 3/4 частини всіх скарг хворих (303 з 403 скарг) становлять скарги, що свідчать про недостатність мозкового кровообігу. Звертає на себе увагу те, що такі скарги, як чорні мушки перед очима (у 10 % хворих), шум у голові (7 % хворих), порушення сну (6 % хворих), погіршення зору (3 % хворих), на ранній стадії ВБН зустрічаються рідко, однак, як відомо, вони часто зустрічаються на більш глибоких стадіях ВБН. На ранній стадії цервікогенної ВБН такі скарги, як головний біль, головокружіння і біль у шиї, є основними, тому що вони зустрічаються частіше, ніж інші скарги, і становлять 53 % усіх скарг. Однак, як видно з рис. 3, 25 % скарг становлять скарги загального характеру, такі як депресія, роздратованість, підйоми АТ, симпатоадреналові кризи, зниження працездатності та порушення сну. Ці скарги часто нагадують функціональні захворювання центральної нервової системи, гіпертонічну хворобу, ендокринні захворювання, що може призвести до діагностичної помилки і скеровування хворого на лікування до психотерапевта, терапевта або ендокринолога.

У зв’язку з тим, що ми розподілили хворих на групи, було вирішено простежити зв’язок між скаргами хворих і тим, до якої групи належать хворі. Спочатку ми проаналізували скарги хворих на ВБН у трьох групах залежно від тривалості захворювання. Розподіл кількості хворих у цих групах є нерівномірним (22 хворі у І групі, 43 — у ІІ та 35 хворих у ІІІ групі), тому для спрощення порівняння наших даних ми взяли за основу скарги хворих у найбільш численній ІІ групі, а кількість скарг у І та ІІІ групах помножили на 1,95 та 1,23 відповідно (саме у стільки разів більше хворих у ІІ групі, ніж у І та ІІІ групах, відповідно) та округлили результат до цілих чисел. Отримані дані наведені на рис. 4.

Як видно з рис. 4, у ІІ та ІІІ групах хворих відмічається найбільша кількість скарг. У І групі скарг значно менше і це зрозуміло, адже тривалість захворювання у цій групі є меншою від 1 року. Причому зменшення кількості скарг у І групі порівняно з ІІ та ІІІ групами хворих відбувається переважно за рахунок зменшення кількості таких скарг, як головокружіння, приступи мігрені, депресія, роздратованість, зниження працездатності, біль у руках, чорні мушки перед очима та шум у голові. Стосовно основних трьох перших скарг, то скарга на головний біль є незмінною по кількості у всіх трьох групах, тобто не залежить від тривалості захворювання. Скарга на головокружіння частішає зі збільшенням тривалості захворювання. Скарга на біль у шиї, навпаки, стає менш частою зі збільшенням тривалості захворювання, що можна пояснити адаптацією хворих до хронічної болі та збільшенням у них больового порогу, що не стосується, як зазначалось раніше, скарги на головний біль. Також звертає на себе увагу тенденція до прогресивного збільшення у міру збільшення тривалості захворювання таких скарг, як головокружіння, приступи мігрені, депресія, роздратованість, зниження працездатності, чорні мушки перед очима та шум у голові, що вказує на поглиблення вертебробазилярної недостатності мозкового кровообігу з часом.

На рис. 5 подана залежність виявлених у 100 хворих скарг від віку. Розподіл кількості хворих за віком у дослідженні є рівномірним, що дозволяє порівнювати дані без перетворень.

Як видно з рис. 5, у молодому віці (група хворих А — 20–20 років) хворі з початковою стадією цервікогенної ВБН подають найбільшу кількість скарг. Збільшення кількості скарг у віці 20–29 років порівняно з більш старшими хворими переважно відбувається за рахунок таких скарг, як приступи мігрені, депресія, роздратованість, підйоми АТ, симпатоадреналові кризи. Отже, для ВБН на ранніх стадіях у молодому віці більш характерні скарги функціонального характеру. На нашу думку, це пов’язано з підвищеною реактивністю нервової системи та психіки на нестачу кровопостачання головного мозку у молодих людей. Тому коли на консультативний прийом до невропатолога приходять молоді люди зі скаргами на депресію, роздратованість, підйоми АТ, симпатоадреналові кризи, треба обстежити їх на предмет цервікогенної ВБН перед тим, як скерувати на лікування до лікарів інших спеціальностей.

Залежність виявлених у хворих із ВБН скарг від статі подана на рис. 6. У зв’язку з тим, що чоловіків у нашому дослідженні менше, ніж жінок, у 2,7 раза, ми поділили кількість скарг жінок на це число та округлили результат до цілих чисел.

Як видно з рис. 6, загальна кількість скарг у чоловіків та жінок є майже однаковою. Також майже однаковою у чоловіків та жінок є кількість трьох основних скарг (головний біль, головокружіння, біль у шиї). Однак для чоловіків характерні такі скарги, як підйоми АТ (зустрічаються у 3 рази частіше, ніж у жінок) та симпатоадреналові кризи (зустрічаються у 2,5 раза частіше, ніж у жінок). Натомість для жінок є притаманними такі скарги, як приступи мігрені (зустрічаються у 10 разів частіше, ніж у чоловіків) та зниження працездатності (зустрічається у 4 рази частіше, ніж у чоловіків).

Висновки

1. Захворюваність на цервікогенну вертебробазилярну недостатність мозкового кровообігу значно більша у жінок, ніж у чоловіків, незалежно від віку.

2. Більша частина хворих, які звертаються на консультативний прийом до невропатолога, мають тривалість захворювання від 1 до 5 років.

3. Помічено, що у молодому віці кількість скарг є найбільшою за рахунок скарг функціонального характеру, що часто призводить до діагностичних помилок.

4. Кількість скарг зростає зі збільшенням тривалості захворювання і вказує на поглиблення вертебробазилярної недостатності мозкового кровообігу з часом.

5. На ранній стадії цервікогенної вертебробазилярної недостатності основними та найчастішими скаргами хворих є головний біль, головокружіння та біль у шиї, кількість саме цих скарг не залежить від статі хворих.

6. Характерними скаргами для чоловіків із ВБН на ранній стадії є підйоми АТ та симпатоадреналові кризи, натомість для жінок із ВБН на ранній стадії характерні приступи мігрені та зниження праце-здатності.


Bibliography

1. Виничук С.М. Инфаркты в вертебрально-базилярном бассейне: клиника и диагностика / С.М. Виничук, Т.А. Ялынская, И.С. Виничук // Междунар. неврол. журнал. — 2005. — № 3. – С. 13-21.

2. Коваленко О.Є. Клініко-неврологічна діагностика хронічних форм вертебрально-базилярної недостатності, пов’язаної з дисфункцією шийного відділу хребта / О.Є. Коваленко // Сімейна медицина. — 2005. — № 1. — С. 65-67.

3. Клиника и диагностика вертебрально-базилярной недостаточности / С.Ж. Микиашвили, Л.П. Метелкина, И.Н. Пронин, В.Н. Корниенко // Журн. невр. и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2008. — Т. 108, вып. 7. — С. 84-89.

Similar articles

Допплерографічні ознаки різних ступенів спондилогенної вертебробазилярної недостатності у хворих молодого віку
Authors: Некрасова Н.О. - Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
International neurological journal 3 (81) 2016
Date: 2016.07.18
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Оптимізація лікувальної тактики у пацієнтів з інсомнією на тлі початкових проявів недостатності мозкового кровообігу
Authors: Тріщинська М.А. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра неврології № 1, м. Київ
International neurological journal 6 (68) 2014
Date: 2015.01.16
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Neurological complaints and their features in glaucoma patients
Authors: Ткаченко О.В., Риков С.О., Шаргородська І.В., Масович С.О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 6, №3, 2018
Date: 2019.04.24
Categories: Ophthalmology
Sections: Specialist manual
Clinical and Neurological Characteristics of Hypertensive Dyscirculatory Encephalopathy in Civil Servants
Authors: Chernii T.V., Lytvyn O.V., Lytvyn M.M. - SRI «Scientific Practical Center of Preventive and Clinical Medicine» of Government Department of Affairs, Kyiv, Ukraine
International neurological journal 6 (76) 2015
Date: 2016.02.05
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue