Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (05) 2013

Back to issue

Психолого-педагогічна характеристика вихованців Курязької виховної колонії імені А.С. Макаренка

Authors: Шаповалова М.Г. - практичний психолог Курязької виховної колонії імені А.С. Макаренка

Categories: Psychiatry

Sections: Specialist manual

print version

На сьогодні в Курязькій ВК імені А.С. Макаренка перебуває 186 вихованців.

Вихованці установи до засудження вели різний спосіб життя, що знаходить своє відображення у їхньому психофізіологічному розвитку.

Різноманітні соціально­економічні чинники призводять до того, що у виховній колонії з’являється нова категорія неповнолітніх, які не вміють читати, писати або їх освітній рівень не відповідає віку.

На сьогодні в установі 10 % вихованців — це особи з психічними проблемами, які перебувають на обліку в лікаря­психіатра, 21 % знаходяться на профілактичних обліках психологів як схильні до суїциду та автоагресії, 50 % мають нестабільний емоційний стан.

Інтелектуальна сфера сьогоднішніх вихованців характеризується вузькістю кругозору, бідністю словникового запасу, слабо розвинутими здібностями виражати свої емоції, переважанням конкретного ситуативного мислення над абстрактним мисленням, а також відсутністю елементарних знань культури, мотивація шкільного навчання в основному має зовнішній характер (підкорення вимогам до­рослих).

Ризики, які є перешкодами для ефективної ресоціалізації, — це високий рівень кримінальної зараженості, низький рівень мотивації до законопослушного життя, відсутність місця подальшого навчання, працевлаштування, маргінальне оточення (сім’я, район), наявність адикцій у минулому (алкогольна, наркотична залежності), патології характеру, відсутність місця для проживання, відсутність необхідних документів.

Таким чином, існує значна ймовірність того, що значна частина вихованців у подальшому знову будуть вчиняти нові злочини.

Психологічні особливості

Агресія є одним із типових проявів поведінки в більшості неповнолітніх засуджених, але її загальний рівень не є критично високим. На середньому рівні розвинуті директивність, страх, афектація, залежність. Підвищений рівень показника «комунікація» свідчить про прагнення до спілкування. Показники «любов», «потяг», «готовність до близьких контактів» занижені, що свідчить про недостатню реалізацію потреби в любові, близьких стосунках. Підвищеним є показник, що свідчить про недостатнє володіння підлітка своєю емоційно­вольовою сферою.

Найбільш характерними установками щодо колективу є: «комфортний стан, нормальна адаптація»; «завищена самооцінка», «установка на лідерство», «установка на подолання перешкод», «установка на спілкування», «дружня підтримку», «бажання досягати успіхів, не докладаючи зусиль», «мотивація на розваги».

Стимуляторами злочинної поведінки є алкоголь і наркотики. Так, 48 % вихованців указують, що вони кілька разів на тиждень вживали спиртні напої, 16 % — щодня, у вживанні наркотичних речовин зізналися 45 %.

28 % підлітків відзначили, що в момент здійснення злочину були під впливом алкоголю або наркотичних речовин.

До основних індивідуальних властивостей у структурі особистості належать темперамент, характер, спрямованість, здібності.

Виявлення типу нервової системи та типу темпераменту мають такі результати: виявлено підвищений нейротизм порівняно з екстраверсією. Переважну більшість серед підлітків становлять меланхоліки та холерики. Визначені як «чисті» типи, так і типи­«суміші»:

— меланхолік — 23,1 %;

— холерик — 28,05 %;

— флегматик — 19,25 %;

— сангвінік — 9,35 %;

— меланхолік­холерик — 7,7 %;

— холерик­сангвінік — 3,85 %.

Більшість неповнолітніх належать до холеричного типу темпераменту (близько 28,05 %) та меланхолічного (близько 23,1 %). Найменше неповнолітніх засуджених виявлено із сангвінічним типом темпераменту (менше 15 %).

Тим самим можна стверджувати, що серед підлітків загалом дещо переважають типи темпераменту з підвищеним нейротизмом, тобто з уразливою, чутливою, відносно слабкою нервовою системою.

Разом із тим екстравертованість/інтровертованість у них відносно збалансована.

Кількість засуджених з акцентуаціями характеру є стабільною, і їх число значно перевищує кількість акцентуантів у так званій нормі (тобто загальноосвітніх шкіл — 82,8 проти 17,2 %). За типами акцентуації поділяються: на нестійкі — 45 %, лабільні — 41 %.

Акцентуації характеру змішаного типу — 42 % та демонстративність­афективність — 45%.

Порівняно з неповнолітніми, які не порушували закон, частіше мають акцентуації характеру та темпераменту, які при поєднанні створюють специфічний тип особистості.

Ступені вираженості ліні, грубості, егоїзму, інфантилізму (несамостійність рішень) різні.

У більшості вихованців діагностуються нестійка спрямованість особистості, низький рівень правосвідомості через вікові особливості, недоліки у вихованні. 57 % підлітків навчалися в освітніх установах (школа, ПТУ). 35 % підробляли, іноді поєднуючи з навчанням. 8 % — не навчалися і не працювали взагалі.

Важливо відзначити, що в групі малозабезпечених на момент здійснення злочину 20 % не навчалися і не працювали, а в групі забезпечених таких тільки 20 %.

Позитивним є той факт, що 72 % підлітків здебільшого схильні покладати відповідальність за те, як складається їхнє життя, на себе, а не на зовнішні обставини. Тільки 8 % вважає, що зовнішні обставини відіграють провідну роль у їхньому житті.

Цей факт може свідчити про раннє дорослішання підлітків, про необхідність із ранніх років піклуватися про себе, а іноді й про свою родину. Про наявність і силу соціально­корисних зв’язків свідчать відчуття підтримки та наявність допомоги з боку найближчого оточення, референтної групи під час відбування покарання.

Сімейні відносини та матеріальні умови

Збільшилась кількість підлітків, які виховувалися в сім’ї з одним із батьків, — 40 %, 10 % — з іншими родичами, 4 % — сироти, 7 % — діти, позбавлені батьківського піклування, 37 % — з повних родин та 2 % мають власні родини.

Зафіксована певна криміногенна спадковість, оскільки тільки в 35 % підлітків ніхто не був засуджений.

Головними ознаками підлітків у соціально­психологічному плані є намагання розширити рамки самостійності та будувати взаємостосунки з оточуючими на партнерських позиціях. Центральним новоутворенням особистості підлітка є саме відчуття дорослості, готовності бути дорослим і діяти, як доросла людина. Протиріччя неповнолітнього полягає в бажанні досягти особистісної свободи і невмінні користуватися нею. Брак життєвого досвіду, знань призводить до нелогічних вчинків, непослідовних дій, неадекватної поведінки.

Несформованість морально­ціннісних орієнтацій сприяє різнобічному впливу на особистість підлітка. У ситуації вибору підлітком керують емоції, а не свідоме ставлення до предмету вибору, він орієнтується на оцінку авторитетної для нього особи.

У більшості вихованців колонії діагностується нестійка чи негативна спрямованість особистості, деформація морально­правової та мотиваційної сфер, акцентуації характеру, що ускладнює процес ресоціалізації неповнолітніх засуджених в цілому та їх соціально­психологічну адаптацію у період підготовки до звільнення. Зокрема, більшість засуджених вважають, що вирок занадто суворий, що вони винуваті, але не настільки.

Позитивним є той фактор, що підлітки в цілому схильні винити себе в скоєному злочині. Так, 50 % засуджених відчувають свою провину повною мірою, ще 31 % відзначають, що скоріше винні у скоєному злочині, що в цілому може свідчити про ефективність процесу ресоціалізації. Тільки 11 % опитуваних не усвідомлюють своєї провини. Останні виправдовують свої дії тим, що були під впливом алкоголю або наркотичних речовин (25 %) або звинувачують у цьому збіг обставин (24 %).

Про найбільш значимі для підлітків цінності може свідчити те, як вони характеризують образ справжнього друга.

Найважливішими якостями, які повинен мати друг, більшість підлітків називають вірність і надійність, нездатність зрадити й відвернутися у тяжку хвилину. Називають також такі якості, як безкорисливість, чесність, доброта, відповідальність.

Очевидно, такі людські якості найбільш затребувані в середовищі вихованців, таких людей вони прагнуть бачити поруч із собою та взаємодіяти з ними.

Найбільш важливими факторами, які утримують від здійснення повторних злочинів, є наявність нормальної родини (61 %), відсутність пристрасті до алкоголю (56 %), наявність нормальних умов життя й підходящої роботи (53 %), наявність освіти (43 %).

Особливості мікросередовища засуджених

Серед вихованців значно розвинуто відчуття натовпу та прагнення орієнтуватись на сильного лідера. Мотивація поведінки більшості засуджених спрощена — задоволення своїх потреб будь­якою ціною та копіювання поведінки активних лідерів.

Вихованці порівняно з однолітками мають вузький спектр інтересів, спрощену мотивацію поведінки та діяльності — примітивні потреби в їжі, сексі, примітивні потреби в самоствердженні, розвагах. Кожен третій на волі проводив свій вільний час без будь­якої користі, у пошуках кримінальних пригод.

Ставлення до людей, до суспільства як до засобу задоволення своїх егоцентричних потреб є рисою, властивою кожному другому.

У 57 % вихованців потреба в розумовій праці, пізнанні навколишнього світу, що реалізується у процесі навчання та процесі самоосвіти, розвинута недостатньо.

Опитування свідчать про слабке прагнення до пізнавального розвитку більшості опитуваних вихованців. Більша частина підлітків (58 %) проводили своє дозвілля, гуляючи з друзями, 34 % — граючи в комп’ютерні ігри, а 30 % проводили дозвілля біля телевізора, 25 % відвідували спортивну секцію.

Високо розвинута вікова бравада — прагнення виглядати краще, ніж насправді, але частіше це робиться через страх бути відторгнутими іншими вихованцями. Засуджені в основній масі пасивні, у них відсутні цілі, цінності деформовані.

Високий рівень конформізму може бути захисною реакцією або формою пристосування до умов установи.

Орієнтація на неформальну групу, бажання в ній самостверджуватися, демонстрація своєї незалежності, тривожність, нестійка самооцінка свідчать про несформованість соціальних настанов. У ситуації вибору підлітком керують емоції.

Ставлення до засуджених із низьким статусом та офіційного активу, ставлення до вимог режиму та адміністрації колонії

На вершині групової ієрархії перебувають неповнолітні 18–20 років, які мають лідерські якості, демонструють стійку позитивну направленість щодо співробітників установи, групи вихованців.

Так, на думку вихованців, ставлення до них з боку інших вихованців вони оцінюють як гарне й скоріше гарне — 32 і 40 % відповідно.

Конфлікти з іншими вихованцями виникають у 10 % постійно та в 30 % — інколи.

Особливостями мікросередовища є такі: переважають підлітки, значною мірою морально­педагогічно занедбані та кримінально заражені; наявність великої кількості осіб із пограничними психічними станами та постійне зростання даної категорії. Наявність у середовищі засуджених неформального іншого життя зі своїми звичаями, традиціями, своєю субкультурою.

Носіями кримінальних цінностей є майже 42 % підлітків, 75 % мають на тілі татуювання кримінального змісту. Високо оцінюються такі якості, як фізична сила, хитрість, незалежність.

69,4 % не знають законів, правових розпоряджень або неправильно розуміють їх.

73 % вважають призначену їм міру покарання несправедливою.

25,7 % байдужі до правових норм.

Поряд із цим більша частина вихованців будує соціально корисні плани на майбутнє життя після звільнення, не пов’язуючи себе з кримінальним майбутнім. Тож державні та соціальні інституції не повинні стояти осторонь проблем неповнолітніх, які в силу життєвих обставин потрапили до місць позбавлення волі.


Similar articles

Режим відбування покарання як психологічний вплив на особистість злочинця
Authors: Дронов А.Є., психолог, Інститут кримінально-виконавчої служби, м. Київ
"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (02) 2012
Date: 2013.01.18
Categories: Psychiatry
Sections: Specialist manual
Результати соціологічного дослідження «Проблема суїцидів у місцях позбавлення волі»
Authors: Хведчук В.В., заступник начальника управління соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими Державного департаменту України з питань виконання покарань, м. Київ
"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (01) 2013
Date: 2013.03.14
Categories: Psychiatry
Sections: Specialist manual
Authors: В.В. Хведчук, начальник відділу організації психологічної роботи із засудженими управління соціально-виховної, психологічної роботи та міжнародних і громадських зв’язків департаменту з гуманітарних питань та охорони здоров’я Державного департаменту України з питань виконання покарань
"News of medicine and pharmacy" Психиатрия (329) 2010 (тематический номер)
Date: 2010.10.29

Back to issue