Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 17(224) 2007

Back to issue

Досвід лікування больового синдрому в спині

Authors: Н.Л. БОЖЕНКО, ЛНМУ ім. Д. Галицького

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version

Біль у спині — надзвичайно важлива не лише медична, але й соціальна проблема, оскільки він є однією з найчастіших причин тимчасової непрацездатності, інвалідизації пацієнтів, що значно погіршує якість їх життя.

Згідно з даними статистики близько 30–60 % населення страждають від болю в спині, як правило, це люди працездатного віку (30–60 років). Джерелом болю в спині є больова імпульсація, пов'язана з хребтом, — вертебральні фактори (зв'язки, м'язи, фіброзне кільце, суглоби, корінці) й екстравертебральні (м'язи, вісцеральні органи).

За Я.Ю. Попелянським (1989), вертеброгенні синдроми поділяються на компресійні (спінальні, корінцеві, судинні), тобто вікарні, та рефлекторні, тобто позові.

Рекомендаціями ВООЗ з 2001 р. проблема болю в спині оголошена пріоритетним напрямком у структурі декади кісток та суглобів (2000–2010 рр).

Основними патофізіологічними механізмами розвитку больового синдрому спини є периферична сенситизація, невральна ектопія, що пов'язана з пошкодженням корінця або нерва, та центральна сенситизація, що полягає в збільшенні функціональних ланцюгів у спинному та головному мозку.

Болі в спині зумовлені функціональними та дистрофічними змінами в тканинах опорно-рухового апарату (фасції, м'язи, сухожилля, суглоби, диск) із втягненням суміжних структур периферичної нервової системи (корінці, нерви).

У зв'язку з важливістю проблеми лікування болів у спині є актуальним як для неврологів, так і для лікарів суміжних спеціальностей.

Адекватність та доцільність вибраної лікувальної тактики дозволяє оптимізувати лікування, ураховуючи патогенетичні механізми больового синдрому, скоротити час непрацездатності хворого та покращити якість його життя.

Золотим стандартом для лікування больових синдромів спини є призначення НПЗП, міорелаксантів.Рекомендують також застосовувати ранню активізацію, судинні препарати та ін.

З метою зменшення побічних дій НПЗП та скорочення терміну тривалості больового синдрому в комплекс терапії було введено Нейрорубін у дозі 3,0 мл в/м № 5 щоденно, а потім № 5 через день.

Всім обстежуваним хворим проведено рентгенографію хребта або КТ, огляд неврологічного статусу (окремою ЕМГ) для верифікації діагнозу. Для оцінки болю використовували візуальну аналогову шкалу болю (ВАШ).

Завдання лікування полягає в ефективному знеболенні та швидкій активізації пацієнта, що сприяє скорішому регресу симптоматики та зменшенню ризику хронізації болі.

Нейрорубін — це комбінація високих терапевтичних доз вітамінів групи В для ефективного лікування больових синдромів. Він випускається у двох лікарняних формах: Нейрорубін-Форте лактаб, Нейрорубін ампули. Ампула містить: тіаміну гідрохлориду (вітаміну В1) 100 мг, піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6) — 100 мг, ціанокобаламіну (вітаміну В12) — 1 мг. Таблетка Нейрорубін-Форте лактаб містить тіаміну мононітрату (вітаміну В1) 200 мг, піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6) — 50 мг, ціанокобаламіну (вітаміну В12) — 1 мг.

Формула Нейрорубіну грунтується на експериментальних розрахунках вітамінних дефіцитів різного походження та ступеня важкості різних неврологічних синдромів.

Вітаміни — це група низькомолекулярних органічних сполук небілкової природи, що не синтезуються в організмі людини, відіграють важливу роль у забезпеченні процесів життєдіяльності. Механізм дії вітамінів здійснюється на молекулярному рівні.

Реалізація функціональної активності вітамінів групи В відбувається шляхом участі цих вітамінів у вигляді коферментів та простатичних груп різних ферментів у реакціях обміну речовин. Вітаміни групи В впливають на перебіг багатьох патологічних процесів, зокрема вітамін В1 відіграє фундаментальну роль у метаболізмі енергії.

Біологічно активною формулою в живих організмах є пірофосфорний ефір тіаміну. В організмі тіамін трансформується в три форми: тіамін монофосфат (ТМФ), тіамін дифосфат (ТРР) та тіамін трифосфат (ТТР).

ТТР відіграє важливу роль у проведенні збудження в нервових структурах та має нейрофізіологічну функцію, бере участь в декарбоксилюванні кетокислот лейцину й валіну. Вітамін В6 міститься у вигляді трьох похідних: піридоксину, піридоксалю і піридоксаміну. Він безпосередньо бере участь у метаболізмі білків, синтезі та транспортуванні амінокислот, в обміні ліпідів, виробництві енергії організму, стимулює синтез гемоглобіну в еритроцитах, бере участь у синтезі медіаторів центральної та периферичної нервової системи. Вітамін В12 (ціанокобаламін) має в основі цикл корріну та зв'язаний іон кобальту. Біологічна роль В12 є дуже різноманітною. Він має гомопоетичну, еритропоетичну, протианемічну та метаболічну дію, бере участь у вуглеводному, білковому, ліпідному обміні, покращує регенерацію тканин, нормалізує функціонування нервової системи, знижує вміст холестерину та гомоцистеїну в крові.

Для ефективної вітамінотерапії раціонально використовувати комбіновані препарати всіх вітамінів групи В. Одним із лідерів у цій групі є Нейрорубін (Mepha, Швейцарія). Проведено лікування 28 хворих із болями в спині, яким у комплекс терапевтичних заходів включено, окрім НПЗП та міорелаксантів, препарат Нейрорубін (Mepha, Швейцарія) у дозі 3,0 мл внутрішньом'язово № 5 щоденно, а потім № 5 через день.

В обстежувану групу не включали пацієнтів із виразками ШКТ, алергічними реакціями на вітаміни групи В. Хворі обстежувалися до лікування, у процесі та після терапевтичного курсу.

У клінічній картині перед початком лікування на перший план виступав виражений больовий синдром, який утруднював ходу та активні рухи хворого, супроводжувався затерплістю кінцівок. Спостерігався рефлекторний сколіоз, анталгічні пози, при пальпації паравертебральних точок болючість у ділянці L3–S1, напруження паравертебральних мязів, синдром Ласега та мязово-тонічний синдром (проба Ласега супроводжувалась локальним болем у попереку і спині, м'язи при пальпації напружені, із локальними гіпертонусами).

Оцінку результатів лікування наведено в табл. 1.

Позитивна динаміка при лікуванні хворих спостерігалася вже на 4–5-ту добу і проявлялась у зменшенні больового синдрому за ВАШ (до 4 ± 0,5): зменшувались болючість паравертебральних точок, збільшувався об'єм рухів (синдром Ласега — 50–65°).

Вже до кінця другого тижня лікування (14–15-та доба) у 22 хворих збільшився об'єм рухів, значно зменшився (практично відсутній) больовий синдром, а до 18–20-ї доби в решти 7 хворих редукувалась неврологічна симптоматика. У жодного хворого не спостерігалися побічні прояви.

Висновки

1. При больових вертебральних синдромах необхідне комплексне поетапне лікування й застосування різних способів та методів терапії.

2. Застосування комплексу вітамінів групи В у вигляді препарату Нейрорубін (Mepha, Швейцарія) у поєднанні з протизапальними препаратами сприяє швидкому відновленню вертебродинаміки та скорішому регресу больових проявів.

3. Нейрорубін у хворих із вертеброгенними больовими синдромами потенціює дію НПЗП, збільшуючи анальгезуючий ефект та зменшуючи прояви парестезій та м'язового спазму. Все це сприяє швидкому одужанню хворих, покращанню їх працездатності та якості життя.

4. Препарати не виявляють негативного впливу на функціональний стан інших органів, добре переносяться пацієнтами та можуть бути рекомендованими в комплексному лікуванні больових синдромів спини.



Back to issue