Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 1 (57) 2014

Вернуться к номеру

Рецензія на монографію доктора медичних наук, професора кафедри внутрішньої медицини № 1 Одеського національного медичного університету Григорія Федотовича Генделеки «Превентивная диабетология (Белая книга профилактики сахарного диабета 2-го типа и его осложнений). Руководство для врачей». — Одесса, 2013. — 608 с.

Статья опубликована на с. 110-111

Сьогодні світ уражений епідемією неінфекційних захворювань, що загрожує крахом систем охорони здоров’я в усіх країнах. Неінфекційні захворювання стали для людства більшою загрозою, ніж інфекційні епідемії. Щорічно від цукрового діабету (ЦД), злоякісних пухлин, серцево–судинних і хронічних респіраторних захворювань помирають десятки мільйонів людей, і 80 % цих летальних випадків припадають на країни з низьким і середнім рівнем доходу на душу населення.

В останні роки медична спільнота все частіше висловлює глибоке занепокоєння щодо масштабів поширеності неінфекційних захворювань. Згідно з опублікованою нещодавно Світовим банком доповіддю «Основні причини високого рівня смертності в Україні», у понад 25 % дорослого населення України віком 18–65 років відзначають одне та у понад 7 % — більше трьох хронічних захворювань. Наразі хвороби та хронічні стани є основними причинами смертності в Україні, особливо серед осіб працездатного віку.

Доведено, що здоровий спосіб життя та профілактика неінфекційних захворювань значно менш затратні та набагато ефективніші, ніж діагностика та лікування хворих. Саме профілактика і рання діагностика визначає подальший перебіг подій, кінцевим результатом яких виступає ефективність лікування і прогноз.

Тому вихід у світ монографії Григорія Федотовича Генделеки — доктора медичних наук, професора кафедри внутрішньої медицини № 1 Одеського національного медичного університету, знаного спеціаліста в галузі клінічної діабетології — помітне явище у науковій медичній літературі взагалі й в ендокринології зокрема. Через усю книгу червоною ниткою проходять клінічні міркування автора про ключову роль профілактики.

Вихід роботи такого напряму своєчасний і давно очікуваний. Цукровому діабету та його ускладненням присвячено багато наукових робіт і монографій. Проте питанням профілактики ЦД у медичній літературі приділено недостатньо уваги, а надто з урахуванням особливостей сучасного суспільства.

Слід погодитись із проф. Г.Ф. Генделекою, що в останні двадцять років спостерігається занепад профілактичних заходів, спрямованих насамперед на формування груп ризику, проведення профілактичних оглядів організованих груп населення (і не тільки) з використанням стандартних методів скринінгу порушень вуглеводного обміну. Стало очевидним, що тактика ранньої діагностики ЦД за принципом звернення хворого є малоефективною.

У вступі автор підкреслює, що на сьогодні розвивається нова епоха у вивченні ЦД — превентивна діабетологія. Головним засобом профілактики є зміна способу життя, збільшення фізичної активності, досягнення і підтримання нормальної маси тіла. Основним завданням превентивної діабетології розглядається радикальна зміна тенденції ранньої смертності в Україні від серцево-судинних захворювань, ЦД та іншої хронічної неінфекційної патології.

Теза про те, що настав час удосконалення підручників і посібників з ендокринології та зміщення акцентів у викладанні дисципліни в сторону переорієнтації студентів і лікарів переважно на розпізнавання ранніх стадій порушень вуглеводного обміну, продиктована незадовільним станом діагностики і є велінням часу.

В першому розділі керівництва аналізується поширеність ЦД 2-го типу та його взаємозв’язок із метаболічним синдромом, ґрунтовно подано різні аспекти інсулінорезистентності та гіперінсулінемії в патогенезі різних компонентів метаболічного синдрому.

Визначення ЦД, його класифікація, стадії перебігу і діагностика описані в другому розділі.

Третя глава присвячена розгляду еволюції ЦД 2-го типу. Автор грамотно аналізує стани, які передують виникненню ЦД, дисфункцію бета-клітин.

У четвертій главі йдеться про систему швидкого харчування, яка набула такого поширення в усіх країнах світу. Автор акцентує увагу, що сучасний шалений спосіб життя вже давно не щадить навіть найбільш інтимних сторін життя людини (це стосується відпочинку, їжі, сну і сексу).

П’ятий розділ присвячений важливій для здоров’я інформації про цукор і практичним порадам стосовно його вживання. Автор на конкретних прикладах доводить переваги коричневого цукру порівняно з білим, хоча завжди має бути вибір.

У шостому розділі автор на основі великого фактичного матеріалу розглядає сучасні підходи до профілактики ЦД 2-го типу, наводить результати багатоцентрових проспективних контрольованих досліджень, що свідчать про можливості профілактики ЦД 2-го типу. Джерела, що цитуються в монографії, відображують сучасну точку зору на досліджувану проблему. Детально викладені основні механізми превентивного ефекту медикаментозних препаратів, які використовуються для запобігання розвитку ЦД 2-го типу.

На особливу увагу заслуговує сьомий розділ монографії, присвячений своєчасному лікуванню компонентів метаболічного синдрому як засобу профілактики ЦД 2-го типу. Автор успішно аргументує власну точку зору, описуючи значення фізичного навантаження, лікування артеріальної гіпертензії, вплив немедикаментозного лікування.

У восьмому розділі наводяться схеми лікування дисліпідемії при метаболічному синдромі, у дев’ятому розділі увага приділяється превентивній аспіринотерапії.

У заключних розділах монографії розглядаються різні аспекти антиоксидантної і метаболічної терапії. Важливим чинником є модифікація способу життя як основа модуляції антиоксидантного захисту у хворих на ЦД.

Книга читається з цікавістю, несе в собі не лише глибокі теоретичні та практичні фахові знання, а й філософські узагальнення, навчає життєвої і професійної мудрості. У висновках і перспективах автор пише: «Ми є свідками часу, коли відбувається перехід від репаративної медицини до медицини превентивної».

Праця написана доступною мовою, містить багато ілюстративного матеріалу — таблиць, рисунків, схем, що робить викладений матеріал більш наочним. Монографія призначена для широкої лікарської аудиторії — лікарів-ендокринологів, терапевтів, лікарів сімейної практики, студентів медичних вищих навчальних закладів.

 

Професор В.І. Паньків,

завідувач відділу профілактики ендокринних

захворювань Українського НПЦ ендокринної хірургії,

трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ

України, головний позаштатний спеціаліст

з ендокринології виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації) 



Вернуться к номеру