Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 1 (57) 2014

Back to issue

Рецензія на підручник «ендокринологія» за редакцією професора П.М. Боднара, видання третє, перероблене. — Вінниця: Нова книга, 2013. — 478 С.

Статья опубликована на с. 112-113

Ендокринологія — це медико-біологічна наука, що має всесвітнє визнання та динамічно розвивається в останні роки.

Створення підручників, керівництв із внутрішньої медицини, з ендокринних захворювань із багатьох причин є складним завданням. За своїм характером терапія більшою мірою, ніж інші розділи медицини, відображає рівень наших знань в галузі фізіології й патології людини. Крім цього, і при встановленні діагнозу, і в процесі лікування відбувається інтеграція особистості лікаря, його досвіду і знань з драмою, яку переживає пацієнт у зв’язку зі своєю хворобою.

Швидкий і багатосторонній прогрес у галузі медицини, суміжних наук вимагає безперервного перегляду теоретичних основ, методів і засобів лікування. Потреба в підручнику, що має змінюватися так часто, як розвивається наука, повністю обґрунтована.

Щоб не зазнавати небезпеки відхилення в бік терапевтичного авантюризму, лікар повинен врахувати при лікуванні правильну рівновагу між тим, що здається малоефективним та перевірено на практиці, і тим, що є новим і здається більш ефективним, але недостатньо перевіреним на практиці. В ендокринології це завдання стає ще важчим унаслідок особливостей ендокринної патології і сумнівів, пов’язаних із лікуванням, що проводиться при ендокринопатіях.

Особливий характер ендокринних захворювань у тому, що при деяких клінічних формах провідну роль відіграють органічні ураження і хронічні прояви, а при інших — функціональні і гострі прояви. Крім того, має значення комплексність патогенезу, що обумовлюється інтегративною гуморальною функцією ендокринної системи, а також особливістю  гормонотерапії при лікуванні ендокринопатій. За цих умов слід врахувати й велику кількість літературного матеріалу, що потребує ретельного відбору і зіставлення з особистим досвідом.

Створення клінічної ендокринології як окремої дисципліни у вищій медичній школі пов’язане з поглибленням наших знань про роль ендокринних залоз у нормі й патології, із впровадженням гормональних досліджень у різні галузі медицини, успішним використанням гормональних препаратів при ендокринних і неендокринних захворюваннях, із ростом захворюваності на ендокринну патологію, насамперед цукровий діабет.

Відповідно до програми вивчення ендокринології, затвердженої Міністерством охорони здоров’я України, в підручнику подані основні дані з морфології, фізіології, патоморфології ендокринних залоз. В окремих главах викладено останні дані про нервово-гуморальну регуляцію й саморегуляцію ендокринної системи, про гормональну регуляцію обміну речовин, про механізми дії гормонів. Описуються сучасні уявлення про етіологію, патогенез, клініку, діагностику, диференціальну діагностику й лікування при ендокринних захворюваннях.

На основі даних літератури і власного досвіду автори наводять новітні дані про роль генетичної схильності і чинників ризику в етіології захворювань. У підрозділі «Патогенез» наведені дані про гормони гіпоталамуса, про порушення гормонально-рецепторних взаємозв’язків, роль імунологічних механізмів.

Діагноз кожного захворювання розпочинається з оцінки основних симптомів і синдромів. Тому в підручнику є підрозділи диференціальної діагностики основних симптомів ендокринних захворювань. Не менш важливі знання сучасних методів діагностики в ендокринології. При викладені клініки і діагностики зроблено акцент на раннє виявлення захворювання, наводяться сучасні методи гормональних, радіоімунологічних та інших досліджень.

Особлива увага приділена диференціальній діагностиці ендокринних захворювань. Детально викладені принципи лікування з клінічною фармакодинамікою гормональних препаратів і їх синтетичних аналогів, блокаторів гормональних функцій. При описі кожного захворювання даються особливості клініки захворювання і лікування хворих у різних вікових групах із супутньою патологією. В окремих розділах розглянута суміжна патологія, спадкові хвороби й ожиріння.

Підручник «Ендокринологія» — основне джерело знань та універсальний порадник із питань ендокринології. Підручник справді універсальний, у ньому можна знайти відповіді на різноманітні запитання, що постають перед лікарем-ендокринологом, а також фахівцями первинної лікарської ланки (терапевтами і сімейними лікарями) та поліклінічних підрозділів.

У рецензованому підручнику всебічно висвітлені відомості про хвороби ендокринної системи, обґрунтовані загальні принципи діагностики, лікування та профілактики захворювань залоз внутрішньої секреції, чітко наведено дані з диспансеризації та медико-соціальної експертизи працездатності. Детально висвітлено організаційні питання ендокринологічної допомоги населенню України, виходячи з рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, правових та регламентуючих документів Міністерства охорони здоров’я України.

Великий колектив висококваліфікованих фахівців, маючи значний досвід клінічної, наукової, викладацької, організаційної та методичної роботи, провівши грандіозну роботу, видав сучасний підручник, що відповідає сучасним вимогам викладання ендокринології у вищих медичних навчальних закладах України ІІІ–IV рівня акредитації. У ньому наводяться схеми, таблиці, фотографії, алгоритми і навіть окремі твори живопису. Підручник вийшов розумним, естетичним і доступним для розуміння сучасними студентами.

Однак було б перебільшенням вважати, що ця велика колективна праця позбавлена недоліків. У рецензованому підручнику трапляються деякі упущення. Більш конкретного опису потребують питання реабілітації, санаторно-курортного лікування.

Проте це в жодному разі не зменшує цінності цього універсального підручника. Загалом слід відзначити фундаментальність та універсальність праці, у ньому в прекрасній формі за стилем і суттю викладене широке коло теоретичних і практичних питань висококваліфікованим колективом авторів.

 

В.М. Жебель,

завідувач кафедри внутрішньої медицини

медичного факультету № 2

Вінницького національного медичного

університету імені М.І. Пирогова,

доктор медичних наук, професор


Similar articles

Historical aspects of endocrinology development
Authors: Тронько М.Д.(1, 2), Бальон Я.Г.(1), Самсон О.Я.(1, 2)
(1) — ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №3, 2017
Date: 2017.06.26
Categories: Endocrinology
Sections: Нistory of medicine

Back to issue