Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Medical and social problems of family" 1 (том 19) 2014

Back to issue

Аналіз сучасних підходів до оцінки оваріального резерву у світі

Authors: Квашенко В.П., Вустенко В.В. - Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства

Categories: Obstetrics and gynecology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Оваріальний резерв — це функціональний резерв яєчника, що визначає здатність останнього до розвитку здорового фолікула з повноцінною яйцеклітиною. Існує велика кількість тестів для визначення оваріального резерву, що можуть використовуватися з метою прогнозування вагітності.
Використовувати антимюллерів гормон (АМГ) для скринінгу оваріального резерву почали відносно нещодавно, але АМГ має декілька значних переваг над іншими методами. Ендокринологічно здорові пацієнтки мають медіану рівня АМГ 2,1 нг/мл; до 35 років рівень АМГ становить понад 2 нг/мл, пізніше він є нижчим; у віці понад 40 років він досягає рівнів приблизно 1,5 нг/мл, у 43 роки він досягає рівня 1,0 нг/мл; у пацієнток з СПКЯ у середньому рівні АМГ у 2–3 рази вищі порівняно з пацієнтками без СПКЯ (11,4 порівняно з 4,7 нг/мл); цей показник вірогідно корелює з кількістю антральних фолікулів; рівень АМГ, нижчий за 1,0 нг/мл, у пацієнток з безпліддям означає вірогідно нижчі шанси на живонародження.
АМГ можна вважати найточнішим маркером з усіх біохімічних показників, що оцінюють стан оваріального резерву та прогнозують зниження і згасання функції репродуктивної системи.
Отже, урахування рівня АМГ при лікуванні безпліддя є сьогодні вимогою часу. Водночас залишається велика кількість невирішених питань, що потребують подальшого наукового пошуку.

Овариальный резерв — это функциональный резерв яичника, который определяет способность последнего к развитию здорового фолликула с полноценной яйцеклеткой. Существует большое количество тестов для определения овариального резерва, которые могут использоваться в целях прогнозирования беременности.
Использовать антимюллеров гормон (АМГ) для скрининга овариального резерва начали относительно недавно, но АМГ имеет несколько значительных преимуществ перед другими методами. Эндокринологически здоровые пациентки имеют медиану уровня АМГ 2,1 нг/мл, до 35 лет уровень АМГ составляет более 2 нг/мл, позднее он ниже. В возрасте более 40 лет он достигает уровня примерно 1,5 нг/мл, в 43 года он достигает уровня 1,0 нг/мл, у пациенток с СПКЯ в среднем уровень АМГ в 2–3 раза выше по сравнению с пациентками без СПКЯ (11,4 по сравнению с 4,7 нг/мл); этот показатель достоверно коррелирует с количеством антральных фолликулов, уровень АМГ ниже 1,0 нг/мл у пациенток с бесплодием означает достоверно более низкие шансы на живорождение.
АМГ можно считать самым точным маркером из всех существующих биохимических показателей, оценивающих состояние овариального резерва и прогнозирующих снижение и угасание функции репродуктивной системы.
Таким образом, учет уровня АМГ при лечении бесплодия является сегодня требованием времени. Одновременно остается большое количество нерешенных вопросов, требующих дальнейшего научного поиска.

An ovarian reserve — is a functional reserve of an ovary, which determines the ability of the latter to the development of healthy follicles with oocyte. There are many tests for ovarian reserve assessment which can be used to predict pregnancy.
We have begun to use the anti-Müllerian hormone (AMH) for ovarian reserve screening relatively recently, but AMH has several significant advantages over other methods. Endocrinologically healthy patients have median AMH level of 2.1 ng/ml, up to the age of 35 years the level of AMH is more than 2 ng/ml, later it is lower Over the age of 40 years it is equal to about 1.5 ng/ml, at 43 years it reaches the level of 1.0 ng/ml, in patients with PCOS average AMH level is 2–3 times higher compared with the patient without PCOS (11.4 versus 4.7 ng/ml); this parameter is significantly correlated with the number of antral follicles, AMH level below 1.0 ng/ml in infertile patients means a significantly lower chance of live birth.
AMH can be considered to be the most accurate marker of all biochemical parameters that assess ovarian reserve and predict the decline and extinction of the functions of the reproductive system.
Thus, taking into account the level of AMH in the treatment of infertility is now call of the times. However, there are still many unresolved issues that require further scientific research.


Keywords

оваріальний резерв, антимюллерів гормон, стимуляція овуляції, безпліддя.

овариальный резерв, антимюллеров гормон, стимуляция овуляции, бесплодие.

ovarian reserve, anti-Müllerian hormone, ovulation induction, infertility.

Статья опубликована на с. 104-108

Оваріальний резерв — це функціональний резерв яєчника, що визначає здатність останнього до розвитку здорового фолікула з повноцінною яйцеклітиною. На думку К.Ю. Боярського, оваріальний резерв — це здатність яєчників адекватно відповідати на оваріальну стимуляцію ростом повноцінних фолікулів, що містять здорові яйцеклітини [1]. Існує велика кількість тестів для визначення оваріального резерву, що можуть використовуватися з метою прогнозування вагітності.

Т.А. Назаренко (2008) систематизувала існуючі методи оцінки оваріального резерву таким чином [2]:

1. Клінічні дані (вік, перенесені оперативні втручання на яєчниках, характер і тривалість менструального циклу, наявність гінекологічних захворювань (запальних, ендометріозу, кіст яєчників та ін.), соматичних захворювань (захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет та ін.), пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища (променева і хіміотерапія, паління та ін.)).

2. Гормональні тести (базальний рівень фолікулостимулюючого гормона (ФСГ); співвідношення ФСГ та лютеїнізуючого гормона (ЛГ); базальний рівень естрадіолу (Е2); базальний рівень інгібіну В; рівень антимюллерова гормона (АМГ)).

3. Гормональні тести з навантаженням (тест з кломіфену цитратом; тест з навантаженням екзогенним ФСГ; тест з навантаженням агоністами гонадотропін-рилізинг гормона (Гн-РГ)).

4. Ультразвукові тести (вимірювання об’єму яєчників; визначення кількості антральних фолікулів; допплерометричне дослідження кровотоку в яєчниках).

5. Підрахунок кількості фолікулів у біоптатах яєчника.

У систематичному огляді A. Maheshwari et al. (2009) були проаналізовані динамічні тести визначення оваріального резерву (тест з навантаженням кломіфену цитратом, стимулюючий тест з використанням агоністів Гн-РГ, екзогенний тест з ФСГ). Згідно з результатами систематичного огляду, на даний момент недостатньо доказів щодо доцільності використання динамічних тестів для визначення оваріального резерву [3].

T.-H. Lee et al. (2009) вказують на те, що прогностична цінність тестів для визначення оваріального резерву залежить від причини безпліддя [4].

У той час як інгібін В і естрадіол є ФСГ-залежними за принципом зворотного зв’язку, продукція АМГ не залежить від рівня ФСГ і не змінюється протягом менструального циклу [2].

АМГ є фактором росту з родини трансформуючих факторів росту β. Він відіграє важливу роль в ембріогенезі особи чоловічої статі у ссавців. АМГ виробляється клітинами Сертолі та обумовлює регресію органів мюллерової протоки (маткових труб, матки і верхньої частини піхви). У жінок АМГ виробляється у преантральних та малих антральних фолікулах (тобто фолікулах, розмір яких менше ніж 4 мм) [2] з 36-го тижня внутрішньоутробного розвитку [5]. У фолікулах більшого розміру вироблення гормона суттєво зменшується і вже майже не визначається, коли фолікул досягає розміру 8 мм та більше [2].

Біологічна роль АМГ у жінок все ще залишається не до кінця зрозумілою, але є докази, які свідчать, що АМГ може впливати на відбір фолікулів та певним чином регулювати оваріальний стероїдогенез [5].

Оскільки агоністи Гн-РГ не впливають на рівень АМГ, його можна оцінювати у пацієнток, які проходили попереднє лікування цими препаратами [6]. За даними G. Liberty et al. (2010), препарати естрогенів теж не впливають на секрецію АМГ [7].

Використовувати АМГ для скринінгу оваріального резерву почали відносно нещодавно, але АМГ має декілька значних переваг над іншими методами. Перш за все виявлено, що АМГ є маркером, що з віком починає змінюватися раніше, ніж інші показники. Порівняно з рівнем ФСГ на 3-й день менструального циклу для АМГ виявлена менша варіабельність у різних циклах [6].

За даними T.W. Kesley et al. (2011), кореляція між рівнем АМГ та оваріальним резервом залежить від стадії життя. У дитинстві та підлітковому віці рівень АМГ збільшується, у той час як кількість фолікулів, що не ростуть,  зменшується. Хоча фактично рекрутмент фолікулів зростає. Отже, у цьому віці рекрутмент фолікулів позитивно корелює з рівнем АМГ. Зовсім інша ситуація спостерігається у дорослому житті, коли одночасно знижуються рівні АМГ та кількість фолікулів, що не ростуть, знижується рекрутмент фолікулів та відбувається втрата фолікулів. Це збігається з даними численних досліджень, у яких було показано, що рівень АМГ знижується з віком і є предиктором відповіді фолікулів на суперовуляцію при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). T.W. Kesley et al. (2011) створили модель, що демонструє рівень АМГ від зачаття до менопаузи [8]. Згідно з цією моделлю піковий рівень АМГ спостерігається у віці 18–20 років. В інших дослідженнях було повідомлено, що максимальний рівень АМГ спостерігається у віці 31–33 роки [9]. D.B. Seifer (2011) провели вимірювання середніх значень АМГ у різних вікових групах, довівши, що рівень АМГ поступово знижується з 24 до 50 років [10].

Проводяться спроби розробити вікові номограми рівня АМГ [11]. Ця інформація може допомогти лікарям при консультуванні пар з безпліддям, але має пройти перевірку часом.

Як зазначають у своєму дослідженні K. Jayaprakasan et al. (2008), найвірогіднішими предикторами поганої відповіді на індукцію овуляції є кількість антральних фолікулів та рівень АМГ; але ці показники не є предикторами неможливості настання вагітності, на що більше впливає вік жінки [12].

Підрахунок малих антральних фолікулів та визначення рівня АМГ однаково точно прогнозують високий рівень відповіді на стимуляцію та можуть допомогти визначити оптимальну стратегію для проведення контрольованої індукції овуляції [13].

При дослідженні K.R. Hansen еt al. (2010) кореляції тестів на визначення оваріального резерву з гістологічно визначеною кількістю примордіальних фолікулів було виявлено, що рівень АМГ та підрахунок антральних фолікулів найбільше корелюють з кількістю примордіальних фолікулів [14].

N. Gleicher et al. (2010) [15], за результатами свого проспективного дослідження, вказують на доцільність комплексної оцінки рівнів ФСГ, АМГ та віку пацієнтки для прогнозування оваріального резерву. За виключенням жінок молодше 15 років та старше 42 років, нормальний рівень АМГ є кращим предиктором нормального оваріального резерву, ніж нормальний рівень ФСГ.

За даними інших авторів, рівень АМГ краще корелює з кількістю отриманих ооцитів при ДРТ, ніж вік, ФСГ, ЛГ, інгібін В та естрадіол [16]. Водночас, на думку J. Kwee et al. (2008), АМГ є, ймовірно, найбільш прийнятним тестом для оцінки оваріального резерву, оскільки його можна визначити незалежно від дня циклу, що надає переваги і для пацієнтів, і для лікарів [17]. Отже, АМГ може бути маркером, який відображає величину пула примордіальних фолікулів, тобто репродуктивний потенціал пацієнтки [2]. Н.Г. Мішієва (2008) вказує на доцільність введення у клінічну практику при скринінговому обстеженні хворих з безпліддям визначення рівня АМГ як найточнішого маркера, що дозволяє оцінити стан оваріального резерву і репродуктивних можливостей пацієнтки.

Як справедливо зазначає M. Ludwig (2008), існує недостатня кількість даних щодо визначення вікових нормальних показників для цього гормона [18]. На думку С. Gnoth et al. (2008), рівень АМГ ≤ 1,26 нг/мл з високою вірогідністю свідчить про зниження оваріального резерву, що повинно бути підтверджене другою лінією діагностики — підрахунком кількості антральних фолікулів [19]. C. Kunt et al. (2011) вважають, що критичним значенням при оцінці прогнозу відповіді яєчників на стимуляцію має бути рівень АМГ 2,97 нг/мл [20].

У доступних публікаціях можна знайти, що:

— ендокринологічно здорові пацієнтки мають медіану рівня АМГ 2,1 нг/м;

— до 35 років рівень АМГ становить понад 2 нг/мл, пізніше він є нижчим; у віці понад 40 років він досягає рівнів приблизно 1,5 нг/мл, у 43 роки він досягає рівня 1,0 нг/мл;

— у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) у середньому рівні АМГ у 2–3 рази вищі порівняно з пацієнтками без СПКЯ (11,4 порівняно з 4,7 нг/мл); цей показник вірогідно корелює з кількістю антральних фолікулів;

— рівень АМГ, нижчий за 1,0 нг/мл, у пацієнток з безпліддям означає вірогідно нижчі шанси на живонародження [18].

Н.Г. Мішієва (2008) вказує на такі критерії нормального оваріального резерву: регулярний менструальний цикл через 28 днів, рівень ФСГ не більше 10 МО/л, інгібін B не більше 40 пг/мл, АМГ не менше 1,0 нг/мл, об’єм яєчників не менше 5 см3, кількість антральних фолікулів не менше 5 у кожному з них; при зниженні оваріального резерву відмічається скорочення менструального циклу, підвищення рівня ФСГ, зниження рівнів інгібіну В і АМГ, зменшення об’єму яєчників і кількості антральних фолікулів у них [20].

Т.А. Назаренко та співавт. (2005) у своєму дослідженні вважали рівень АМГ 0,01–0,9 нг/мл низьким, від 1,0 до 2,5 нг/мл — середнім, більше 2,5 нг/мл — високим [21].

Н.Г. Мішієва (2008) вважає, що АМГ є найточнішим маркером з усіх біохімічних показників, що оцінюють стан оваріального резерву та прогнозують зниження і згасання функції репродуктивної системи [20]. E. Buyuk et al. (2011) відмічають особливу важливість визначення рівня АМГ у жінок з підвищеним рівнем ФСГ у ранню фолікулярну фазу [22]. У дослідженні S.L. Fong et al. (2008) підтверджено прогностичну цінність визначення рівня АМГ при стимуляції яєчників [23].

На думку Н.Г. Мішієвої (2008), при констатації нормального оваріального резерву пацієнток можна розглядати як перспективних для реалізації репродуктивної функції у програмах ДРТ і використовувати стимуляцію функції яєчників по довгому протоколу з агоністами Гн-РГ або по короткому протоколу з антагоністами Гн-РГ. Ефективність лікування вірогідно не відрізняється залежно від схеми стимуляції. При зниженому оваріальному резерві доцільно попередити пацієнтку про низьку ефективність програм ДРТ і можливість використання ооцитів донора. При вкрай низькому оваріальному резерві (АМГ менше ніж 0,01 нг/мл) отримання власного ооцита неможливе і пацієнтка повинна бути орієнтована на використання ооцита донора [20].

Слід відмітити також дослідження G.S. Nakhuda et al. (2010) з визначення рівня АМГ у жінок — донорів яйцеклітин. Виявлено кореляцію між рівнем АМГ та кількістю отриманих ооцитів, піковими концентраціями естрадіолу та необхідністю знижувати дозу гонадотропіну з метою уникнення гіперстимуляції яєчників. Частота настання вагітності у жінок-реципієнтів не була пов’язана з рівнем АМГ у жінок — донорів яйцеклітин. Для жінок-донорів визначення рівня АМГ найдоцільніше з метою визначення чутливості до гонадотропінів, щоб уникнути симптомів, пов’язаних з гіперстимуляцією яєчників, тобто рівень АМГ може допомогти індивідуалізувати протокол стимуляції [24]. На думку S. Kini et al. (2010), рівень АМГ у сироватці є досить добрим предиктором оваріальної гіперстимуляції [25].

Можливість застосування АМГ для індивідуалізації протоколів лікування та уникнення синдрому гіперстимуляції яєчників відмічають також A. La Marca et al. (2010) [26], S.L. Broer et al. (2010) [27] і L.G. Nardo et al. (2009) [28]. Згідно з результатами дослідження L.G. Nardo et al. (2009), рівні АМГ ≤ 1,0 нг/мл та ≥ 3,5 нг/мл можуть вважатися критичними для прогнозування відповідно недостатньої або надмірної відповіді яєчників на стимуляцію [28].

Виявлено тісний зв’язок між рівнями АМГ та кількістю отриманих ооцитів [29].

Водночас встановлено, що АМГ не може використовуватися як предиктор анеуплодії, тобто навряд чи може використовуватися як предиктор якості ембріонів, однак потрібні подальші дослідження у цьому напрямку [23].

Рівень АМГ може мати велику прогностичну цінність щодо настання клінічної вагітності [29]. Однак на думку С. Gnoth et al. (2008), визначення рівня АМГ доцільне для прийняття клінічних рішень, але одного лише визначення рівня АМГ недостатньо для прогнозування успіху IVF [19].

Заслуговує на увагу факт настання спонтанної вагітності у 2 жінок, у яких рівень АМГ був настільки низьким (< 0,4 нг/мл або < 3,0 пмоль/л), що не визначався доступними методами. У зв’язку з цим фактом T. Fraisse et al. (2008) вважають, що прогностична цінність визначення АМГ для настання спонтанної вагітності має певні обмеження [30]. У дослідженні, проведеному Gleicher et al. (2010), виявлено, що критичним рівнем для прогнозу живонародження є рівень АМГ 1,05 нг/мл (але навіть при недоступному для визначення рівні АМГ зафіксовані випадки живонародження); втрати вагітності були дуже низькими при рівні АМГ ≤ 0,04 нг/мл і вірогідно підвищувалися при АМГ 0,41–1,05 нг/мл, аналогічно низькі рівні живонародження спостерігалися при рівнях АМГ ≤ 1,05 нг/мл і вірогідно кращі показники живонародження — при АМГ ≥ 1,06 нг/мл [31].

Friden et al. (2011) відмічають цінність визначення рівня АМГ для прогнозування результату лікування методами ДРТ у жінок близько 40 років [32]. Lee et al. (2011) виділили два критерії передбачуваної невдачі у циклі IVF/ICSI: 1) вік 40 і більше років; 2) рівень АМГ у нижньому тертилі (33,3 перцентиль та нижче) для відповідної вікової групи [33].

T.S. Domingues et al. (2010) застерігає від використання оваріальних тестів з метою прогнозування настання репродуктивної та гормональної менопаузи, а також відмічає відсутність доказів щодо точності оцінки стану яєчників після лікування раку шляхом визначення рівня АМГ та кількості антральних фолікулів [34].

А на думку N. Massin et al. (2008), визначення рівня АМГ у жінок з синдромом передчасного старіння яєчників може допомогти виявити жінок з персистуючими фолікулами [35].

У той же час K. Majumber et al. (2010) зазначають, що визначення рівня АМГ та підрахунок кількості антральних фолікулів є порівнюваними предикторами кількості отриманих ооцитів і кількості якісних ембріонів, придатних для переносу та кріоконсервування; прогнозування живонародження може допомогти клініцистам при відборі пацієнток для переносу одного ембріона [36].

У дослідженні A.P. Yates et al. (2011) було показано, що використання у клінічній практиці протоколів стимуляції, в яких обов’язково враховувався рівень АМГ, дозволило підвищити ефективність лікування безпліддя, знизити частоту виникнення ускладнень та вартість процедури екстракорпорального запліднення [37].

Отже, урахування рівня АМГ при лікуванні безпліддя є сьогодні вимогою часу. Водночас залишається велика кількість невирішених питань, що потребують подальшого наукового пошуку.


Bibliography

1. Бесплодный брак: современные подходы к диагностике и лечению / Под ред. Г.Т. Сухих, Т.А. Назаренко. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 784 c.

2. Назаренко Т.А. Стимуляция функции яичников / Т.А. Назаренко. — М.: МЕДпресс-информ, 2008. — 272 с.

3. Dynamic tests of ovarian reserve: a systematic review of diagnostic accuracy / A. Maheshwari, A. Gibreel, S. Bhattacharya, N.P. Johnson // Reproductive Biomedicine Online. — 2009. — Vol. 18, № 5. — P. 717–734.

4. Impact of female age and male infertility on ovarian reserve markers to predict outcome of assisted reproduction technology cycles / T.-H. Lee, C.-H. Liu, C.-C. Huang [et al.] // Reproductive Biology and Endocrinology. — 2009. — Vol. 7. — P. 100–110.

5. Ovarian reserve evaluation: state of the art / [B.R. de Carvalho, A.C.J.S. Rosa e Silva, J.C. Rosa e Silva [et al.] // Journal of Assisted Reproduction and Genetics. — 2008. — Vol. 25. — P. 311–322.

6. Sills E.S. Ovarian reserve screening in infertility: Practical applications and theoretical directions for research / E.S. Sills, M.M. Alper, A.P.H. Walsh // European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology. — 2009. — Vol. 146. — P. 30–36.

7. Does estrogen directly modulate anti-müllerian hormone secretion in women? / G. Liberty, A. Ben-Chetrit, E.J. Margalioth [et al.] // Fertility and Sterility. — 2010. — Vol. 94, № 6. — P. 2253–2256.

8. Validated Model of Serum Anti-Müllerian Hormone from Conception to Menopause [Електронний ресурс] / T.W. Kelsey, P. Wright, S.M. Nelson [et al.] // PLoS One. — 2011. — Vol. 6. — Режим доступу: http://www.plosone.org/article /info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0022024

9. Relationship of serum antimullerian hormone concentration to age at menopause / J. van Disseldorp, M.J. Faddy, P.N. Themmen [et al.] // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. — 2008. — Vol. 93. — P. 2129–2134.

10. Seifer D.B. Age-specific serum anti-Müllerian hormone values for 17,120 women presenting to fertility centers within the United States / D.B. Seifer, V.L. Baker, B. Leader // Fertil. Steril. — 2011. — Vol. 95, № 2. — P. 747–750.

11. Age-related normograms of serum antimüllerian hormone levels in a population of infertile women: a multicenter study / B. Almog, F. Shehata, S. Suissa [et al.] // Fertility and Sterility. — 2011. — Vol. 95, № 7. — P. 2359–2363.

12. A prospective, comparative analysis of anti-Müllerian hormone, inhibin-B, and three-dimensional ultrasound determinants of ovarian reserve in the prediction of poor response to controlled ovarian stimulation / K. Jayaprakasan, B. Campbell, J. Hopkisson [et al.] // Fertility and Sterility. — 2008. — Vol. 93, № 3. — P. 855–864.

13. Prediction of high ovarian response to controlled ovarian hyperstimulation: anti-Müllerian hormone versus small antral follicle count (2–6 mm) / A. Aflatoonian, H. Oskouian, S. Ahmadi, L. Oskouian // Journal of Assisted Reproduction and Genetics. — 2009. — Vol. 26. — P. 319–325.

14. Correlation of ovarian reserve tests with histologically determined primordial follicle number / K.R. Hansen, G.M. Hodnett, N. Knowlton, L.B. Craig // Fertility and Sterility. — 2011. — Vol. 95, № 1. — P. 170–175.

15. Gleicher N.M. Discordances between follicle stimulating hormone (FSH) and anti-Müllerian hormone (AMH) in female infertility / N.M. Gleicher, A. Weghofer, D.H. Barad // Reproductive Biology and Endocrinology. — 2010. — Vol. 8. — P. 64–71.

16. Assessment of ovarian reserve with anti-Müllerian hormone: a comparison of the predictive value of anti-Müllerian hormone, follicle-stimulating hormone, inhibin B and age / R.M. Riggs, E.H. Duran, M.W. Baker [et al.] // American Journal of Obstetrics and Gynecology. — 2008. — Vol. 199, № 2. — P. 202.e1–202.e8.

17. Evaluation of anti-Mullerian hormone as a test for the prediction of ovarian reserve / J. Kwee, R. Schats, J. McDonnell [et al.] // Fertility and Sterility. — 2008. — Vol. 90. — P. 737–743.

18. Ludwig M. Anti-Müller-Hormon / M. Ludwig // Gynäkologische Endokrinologie. — 2008. — Vol. 6. — P. 115–122.

19. Relevance of anti-Mullerian hormone measurement in a routine IVF program / C. Gnoth, A.N. Schuring, K. Friol [et al.] // Human Reproduction. — 2008. — Vol. 23, № 6. — P. 1359–1365.

20. Anti-Mullerian hormone is a better marker than inhibin B, follicle stimulating hormone, estradiol or antral follicle count in predicting the outcome of in vitro fertilization / C. Kunt, G. Ozaksit, R. Keskin Kurt [et al.] // Fertility and Sterility. — 2011. — Vol. 283, № 6. — P. 1415–1421.

21. Мишиева Н.Г. Бесплодие у женщин позднего репродуктивного возраста: принципы диагностики и лечения в зависимости от овариального резерва : автореф. дис... д-ра мед. наук : спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / Н.Г. Мишиева. — М., 2008. — 20 с.

22. Random anti-Müllerian hormone (AMH) is a predictor of ovarian response in women with elevated baseline early follicular follicle-stimulating hormone levels / E. Buyuk, D.B. Seifer, J.Younger [et al.] // Fertility and Sterility. — 2011. — Vol. 95, №  7. — P. 2369–2372.

23. Anti-Müllerian hormone: a marker for oocyte quantity, oocyte quality and embryo quality? / S.L. Fong, E.B. Baart, E. Martini [et al.] // Reproductive BioMedicine Online. — 2008. — Vol. 16, № 5. — P. 664–670.

24. Anti-Müllerian hormone testing is useful for individualization of stimulation protocols in oocyte donors / G.S. Nakhuda, N.C. Douglas, M.H. Thornton [et al.] // Reproductive BioMedicine Online. — 2010. — Vol. 20. — P. 42–47.

25. Antimullerian hormone and cumulative pregnancy outcome in in-vitro fertilization / S. Kini, H.W. Li, D. Morrell [et al.] // Journal of Assisted Reproduction and Genetics. — 2010. — Vol. 283, № 6. — P. 449–456.

26. AntiMullerian hormone (AMH) as a predictive marker in assisted reproductive technology (ART) / A. La Marca, G. Sighinol, D. Radi [et al.] // Human Reproduction Update. — 2010. — Vol. 16. — P. 113–130.

27. The role of anti-Müllerian hormone assessment in assisted reproductive technology outcome / S.L. Broer, B. Mob, M. Dolleman [et al.] // Current Opinion in Obstetrics and Gynecology. — 2010. — Vol. 22, № 3. — P. 193–201.

28. Circulating basal anti-Müllerian hormone levels as predictor of ovarian response in women undergoing ovarian stimulation for in vitro fertilization / L.G. Nardo, T.A. Gelbaya, H. Wilkinson [et al.] // Fertility and Sterility. — 2009. — Vol. 92, № 5. — P. 1586–1593.

29. Anti-Müllerian hormone: correlation of early follicular, ovulatory and midluteal levels with ovarian response and cycle outcome in intracytoplasmic sperm injection patients / E. Buyuk, D.B. Seifer, E. Illions [et al.] // Fertility and Sterility. — 2008. — Vol. 89, № 6. — P. 1670–1676.

30. Undetectable serum anti-Mullerian hormone levels and occurrence of ongoing pregnancy / T. Fraisse, V. Ibecheole, I. Streuli [et al.] // Fertility and Sterility. — 2009. — Vol. 89, № 3. — P. 723.е9–11.

31. Gleicher N. Anti-Müllerian hormone (AMH) defines, independent of age, low versus good live-birth chances in women with severely diminished ovarian reserve / N. Gleicher, A. Weghofer, D.H. Barad // Fertility and Sterility. — 2010. — Vol. 94, № 7. — P. 2824–2827.

32. Friden B. Using anti-Müllerian hormone to identify a good prognosis group in women of advanced reproductive age / B. Fridén, P. Sjöblom, J. Menezes // Australian and New Zealand Journal of Obstetrics and Gynaecology. — 2011. — Vol. 51, № 5. — P. 411–415.

33. Two criteria: (1) age greater than or equal to 40 years and (2) serum AMH level in the lowest tertile (equal or lesser than 33.3rd percentile) of the matching age group, may be used as markers of futility for counseling IVF/ICSI candidates / R.K.K. Lee, F.S.Y. Wu, M.-H. Lin [et al.] // Reproductive Biology and Endocrinology. — 2011. — Vol. 9. — P. 115.

34. Domingues T.S. Tests for ovarian reserve: reliability and utility / T.S. Domingues, A.M. Rocha, P.C. Serafini // Current Opinion in Obstetrics and Gynecology. — 2010. — Vol. 22, № 4. — P. 271–276.

35. Evaluation of different markers of the ovarian reserve in patients presenting with premature ovarian failure / N. Massin, G. Meduri, A. Bachelot [et al.] // Molecular and Cellular Endocrinology. — 2008. — Vol. 282, № 1–2. — P. 95–100.

36. The use of anti-Müllerian hormone and antral follicle count to predict the potential of oocytes and embryos / K. Majumder, T.A. Gelbaya, I. Laing, L.G. Nardo // European Journal of Obstetrics, Gynecology and Reproductive Biology. — 2010. — Vol. 150, № 2. — P. 166–170.

37. Anti-Mullerian hormone-tailored stimulation protocols improve outcomes whilst reducing adverse effects and costs of IVF / A.P. Yates, O. Rustamov, S.A. Roberts [et al.] // Human Reproduction. — 2011. — Vol. 26. — P. 2353–2362.

Similar articles

Антимюллеров гормон   как прогностический маркер контролированной овариальной стимуляции   у женщин с низким овариальным резервом
Authors: Гюльмамедова Е.А., Трофимова Е.А., Гюльмамедова И.Д., Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Донецкий региональный центр охраны материнства и детства
"Medical and social problems of family" 1 (том 18) 2013
Date: 2013.04.15
Categories: Obstetrics and gynecology, Endocrinology
Sections: Clinical researches
Polycystic ovary syndrome in every day practice
Authors: Урбанович А.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №1, 2018
Date: 2018.05.04
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Normogonadotropic ovarian insufficiency in adolescence (review of literature and clinical case)
Authors: Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Молдован П.М., Попелюк Н.О.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №5, 2017
Date: 2017.09.28
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual

Back to issue