Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 9-10 (503-504) 2014

Back to issue

Сучасні стратегії імунопрофілактики та імунотерапії онкологічних захворювань

Authors: Галина Бут

Sections: News

print version

Статья опубликована на с. 13 (Укр.)

30 квітня 2014 року у приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Вакцинація проти раку: погляд експертів», присвячений Всесвітньому тижню імунізації в 2014 році.

У ході круглого столу обговорювалися можливості імунопрофілактики як засобу боротьби з онкологічними захворюваннями як в Україні, так і у світі. Також розглядалися питання щодо новітніх наукових досягнень у галузі створення вакцин для лікування та профілактики різних видів раку та необхідності введення національних програм з вакцинації проти раку шийки матки. У роботі круглого столу взяли участь голова правління Спілки захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації» Валентина Очеретенко, завідувач кафедри вірусології КНУ імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук, професор Валерій Поліщук, професор Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Кавецького, доктор медичних наук Григорій Потебня, лікар-гінеколог Київського пологового будинку № 3 Сергій Бакшеєв.

В Україні щороку на рак хворіє 170 тис. людей, помирає — близько 85 тис., усього в нашій державі проживає до 1 млн онкохворих. Тенденцій до зниження показників онкозахворюваності наразі не спостерігається, навпаки, чисельність таких хворих зростає.

Імунотерапія та імунопрофілактика онкологічних захворювань очолили рейтинг найбільш значущих наукових досягнень 2013 року, що був складений журналом Science і опублікований у його номері від 20.12.2013. На сьогодні імунотерапія раку визнана найбільш значущим проривом в онкології. Поки що ця терапевтична стратегія, пов’язана з активацією імунної відповіді організму на пухлинні клітини, застосовувана для деяких видів раку і щодо вузького кола пацієнтів. Однак уже сьогодні наявні можливості імунотерапії онкопатології дають змогу говорити про народження принципово нової парадигми в лікуванні раку.

У світі тривають широкомасштабні дослідження щодо з’ясування онкогенних властивостей вірусів, а також деяких бактерій, які сприяють виникненню онкозахворювань. Наразі такі властивості чітко встановлені для вірусу папіломи людини (ВПЛ), вірусу Епштейна — Барр, герпесвірусів, вірусів Т-клітинного лейкозу тощо. Для онкозахворювань, виникнення яких зумовлено інфекційними збудниками, може застосовуватись профілактична вакцинація.

Вкрай актуальною проблемою сьогодення є рак шийки матки. Щохвилини у світі одна жінка помирає від цього захворювання, тоді як в Україні кожен день помирає 6 жінок. Зазвичай це жінки репродуктивного віку, що обумовлює високу медико-соціальну значущість захворювання. Рак шийки матки відноситься до тієї онкопатології, причина розвитку якої є з’ясованою, а отже їй можна запобігти. До основних факторів ризику захворювання на рак шийки матки є онкогенні штами (16 і 18) вірусу папіломи людини. Уже сьогодні в світі розроблені дієві стратегії первинної вакцинопрофілактики цього захворювання, створені та впроваджені в практичну охорону здоров’я багатьох країн світу вакцини. Так, в європейських країнах вакцинацію проти раку шийки матки проводять згідно з державними програмами. В Україні дану процедуру проводять лише в гінекологічних відділеннях приватних та підліткових клінік.

Однак причини виникнення переважної більшості онкологічних захворювань (до 80 %) залишаються нез’ясованими. Тому їх лікування наразі являє суттєву проблему. Наявні та широко використовувані методи лікування онкопатології (оперативний, променевий і хіміотерапевтичний), на превеликий жаль, не дають змоги досягти суттєвих успіхів у лікуванні раку, сьогодні вважається, що вони вже вичерпали свій ресурс. Наприклад, метод хіміотерапії має суттєвий недолік, а саме: пухлинні клітини здатні виробляти резистентність до хіміотерапевтичних засобів. Розрізняють природну резистентність: приблизно 50–80 % пухлин первинно нечутливі до хіміотерапевтичних засобів. Крім того, у процесі лікування хіміопрепаратами виникає набута резистентність пухлинних клітин через вироблення ними механізмів, що дають можливість протидіяти лікуванню. Відомо, що хіміотерапія сама по собі є досить токсичною і згубно діє не лише на пухлинні, але й на нормальні клітини людського організму. Хірургічний метод переважно є локальним, коли видаляється пухлина та її метастази, однак самі пухлинні клітини можуть залишатися в людському організмі і давати пухлинний ріст de novo.

Тому виникає питання створення принципово нових методів терапії онкозахворювань. Одним із таких методів є метод вакцинотерапії, який в онкології використовується з метою запобігання виникненню рецидивів і метастазів після проведеного комплексного хірургічного лікування. З урахуванням того, що онкологічне захворювання є системною, а не локальною патологією, не завжди за допомогою сучасних діагностичних методів вдається визначити всі наявні метастази (в інших органах, кровотоці або лімфі) та застосувати до них радикальні методи терапії. У зв’язку з цим основним завданням традиційних методів лікування є видалення основної пухлини, оскільки вона чинить суттєвий імуносупресивний вплив на людський організм, з подальшим проведенням лікування, спрямованого на знищення залишкової пухлинної хвороби, тобто тих пухлинних клітин, що розсіяні по всьому організму.

Створення протиракових вакцин базується на двох компонентах: перший, основний компонент — це пухлинні антигени, другий — ад’юванти, що підсилюють імунну відповідь на ці антигени. Оскільки пухлинних антигенів існує безліч, то створення єдиної протиракової вакцини є малоймовірним. Тому сьогодні онкоімунологи вважають, що для створення ефективної протипухлинної вакцини потрібно використовувати широкий спектр пухлинних антигенів. Як правило, використовують автовакцинотерапію. Автовакцинотерапія — це метод, що базується на введенні онкохворому модифікованих антигенів з власної пухлини, яку видаляють під час оперативного втручання. Іншими словами, це персоналізована протиракова терапія, коли кожний конкретний хворий одержує свій конкретний препарат у вигляді автовакцини.

Слід додати, що на сьогодні у світі існує безліч розробок, що стосуються протипухлинних вакцин, оскільки цей метод вважається найбільш перспективним. На відміну від традиційних методів протиракової терапії вакцинотерапія впливає на пухлинну тканину не прямо, а опосередковано, через запуск механізмів імунної системи. Вакцина дає можливість імунній системі розпізнати пухлинні антигени для подальшого їх виявлення і знищення в організмі людини. Це важливо, оскільки пухлинні клітини є власними клітинами людського організму й імунна система не розпізнає їх як чужорідні і тому не знищує. Тому основна задача імунотерапії — «навчити» імунну систему розпізнавати пухлинні клітини власного організму, стимулювати розвиток певних пулів імунних клітин (Т-кілерів) для знищення пухлинних клітин.

Ще однією важливою проблемою сучасної онкології є наявність так званих стовбурових пухлинних клітин, що дають початок виникненню пухлинного вузла. Ця клітина займає певну нішу, з якої її видалити існуючими методами практично неможливо. Вона може зберігатися протягом десятків років; тільки через певний час під впливом стресових ситуацій і патологічних станів, коли опірність імунної системи знижується, стовбурова пухлинна клітина може дати початок новій пухлині.

Сьогодні у світі розроблено вакцину для лікування раку молочної залози, основою якої є власні клітини пацієнтки. Згідно з результатами вже проведених досліджень вона є першою перспективною вакциною. Вивчення її ефективності нині ще триває, оскільки наявні дані свідчать про те, що вона з успіхом може застосовуватись при ранніх формах раку молочної залози.

Створення нової вакцини проти раку нирки є важливим етапом на шляху вдосконалення методів лікування онкопатології нирок. Принцип стимулювання імунної відповіді для боротьби з раком, використаний у даній вакцині, можна застосовувати для лікування практично усіх видів раку. Нині вже опубліковані дані стосовно ефективності імунотерапії в лікуванні колоректального раку і раку передміхурової залози.

Нещодавно була представлена перша терапевтична вакцина проти раку легенів. Продемонстровані в клінічних випробуваннях результати дають змогу впровадити її в клінічну практику. Наразі відбувається її реєстрація в деяких країнах світу.


Similar articles

Комплексне клініко-лабораторне та цитологічне дослідження виділень із шийки матки та піхви в жінок з ендокринопатіями
Authors: Хоперія В.Г., Ларіна О.В., Гузь О.О., Коваленко М.В. - Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ
International journal of endocrinology 4 (68) 2015
Date: 2015.07.22
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Сучасні технології виготовлення вакцин
Authors: Чернишова Л.І., Лапій Ф.І. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
"Child`s Health" 4 (55) 2014
Date: 2014.08.08
Categories: Family medicine/Therapy, Pediatrics/Neonatology
Sections: Medical education
Сучасні технології виготовлення вакцин
Authors: Чернишова Л.І., Лапій Ф.І. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
"News of medicine and pharmacy" 6 (535) 2015
Date: 2015.06.12
Sections: Medical education

Back to issue